– малий робочий обсяг апарата, що дозволяє приладам автоматики більш точно відслідковувати хід технологічного процесу (у пластинчастого теплообмінника робочий обсяг для продукту і теплоносія в три рази менше, ніж у трубчастого такої ж продуктивності);
– здатність працювати досить ефективна при мінімальному тепловому напорі;
– мінімальні теплопритоки і втрати тепла й холоду (теплова ізоляція звичайно не потрібна);
– істотна економія (80-90%) тепла в секціях регенерації (питома витрата пари в пластинчастих апаратах у 2-3
– мала настановна площа (пластинчастий теплообмінник займає приблизно в 4 рази меншу поверхню підлоги, ніж трубчастий аналогічної продуктивності);
– можливість змінювати число пластин у кожній секції, що дозволяє адаптувати теплообмінний апарат до конкретного технологічного процесу;
– можливість без розбірної циркуляційної мийки апаратури. Основні показники пластинчастих пастеризаційно-охолоджувальних установок приведені в табл. 4.1
Рисунок 1.4. Схема пластинчатої пастеризаційно-охолоджувальної установки типа ОПФ:
1 – пластинчатий апарат; 2 – сепаратор-молокоочисник; 3 – молочний насос; 4 – урівнюючий бак; 5 – пульт управління; 6 – витримувач; 7 – водяний насос; 8 – конвекційний бак; 9 – інжектор; 10 – клапан, що регулює подачу пари; 11 – перепускний електрогідравлічний клапан.
Таблиця 1.1 Технічна характеристика пластинчастих пастеризаційно-Охолоджувальних установок для молока
|
Показники |
Продуктивність установок, л/год |
|||
|
1000 |
3000 |
5000 |
10000 |
|
|
Температура молока, С: Початкова Пастеризації Охолодження |
5…10 90…94 2…6 |
5…10 76…80 2…6 |
5…10 76…80 2…6 |
5…10 76…80 2…6 |
|
Час витримки молока при температурі пастеризації, с |
300 |
25 |
25 |
25 |
|
Коефіцієнт регенерації тепла, % |
80 |
85 |
88 |
85 |
|
Питома витрата: Пари, кг/кг Електроенергії, кВт*ч/кг |
0,03 0,0065 |
0,015 0,003 |
0,016 0,002 |
0,017 0,0013 |
|
Число теплообмінних пластин, шт |
81 |
76 |
122 |
249 |
|
Поверхня теплопередачі пластини, м2 |
0,145 |
0,2 |
0,2 |
0,2 |
|
Габаритні розміри, мм |
3000х700х х1700 |
3700х3530хх2500 |
3700х3600хх2500 |
5400х3500хх2500 |
|
Маса, кг |
910 |
2000 |
1990 |
2800 |
Стерилізатори молочних продуктів
До обладнання для стерилізації молочних продуктів належать установки для стерилізації питного молока й апарати для стерилізації молочних консервів.
Для стерилізації молока застосовуються установки трубчастого і пластинчастого типів, а також різні пристрої для пароконтактного нагрівання продукту.
Стерилізація молочних консервів здійснюється в автоклавах і гідростатичних стерилізаторах.
Установки для стерилізації трубчастого і пластинчастого типів мають багато спільного з обладнанням аналогічного типу, застосовуваного для пастеризації молока. Основні їхні відмінності пов’язані з теплообмінним апаратом, наявністю гомогенізатора і температури застосовуваної пари.
Наприклад, в автоматизованій установці для стерилізації молока пластинчастий апарат складається із семи секцій: трьох секцій регенерації, секцій пастеризації і стерилізації і двох секцій охолодження.
Рис. 1.5 Схема пастеризаційно-охолоджувальної установки УОМ-ИК-1:
1 – секція інфрачервоного електронагріву; 2 – видержувач; 3, 15 – термометри; 4 – оглядова ділянка: 5,6- триходові крани; 7 – секція охолодження крижаною водою (розсолом); 8 – секція охолодження водою; 9 —секція регенерації; 10 – манометр; II – пластинчастий теплообмінник; 12, 13 – вентилі; 14 – пропускний клапан; 16 – термометр опору; 17 – кран; 18 – зрівняльний бак; 19 – насос; 20 – мийний трубопровід; 21 – резервуар для зберігання молока.
До виходу з витримувача технологічний процес цієї установки цілком відповідає роботі пастеризаційно-охолоджувальної установки. У стерилізаційній установці продукт після перебування у витримувачі надходить у двоступінчастий гомогенізатор. Гомогенізатором молоко при температурі 83= 85°С проштовхується через третю секцію регенерації і надходить у секцію стерилізації. При вході в секцію стерилізації продукт має температуру 120-123°С, а на виході – 135°С. Досягається це подачею в секцію стерилізації пари, нагрітою до 145°С. Далі простерилізоване молоко послідовно переміщається через три секції регенерації і дві – охолодження.
Застосування трубчастих і пластинчастих теплообмінних апаратів при стерилізації молока виправдане в основному тим, що при непрямому нагріванні продукту значно знижується витрата енергії (в основному за рахунок регенерації тепла). В той же час у таких апаратах тривалість термообробки досить велика, тому що в них неможливо швидко остудити продукт. З іншого боку, молоко і молочні продукти більш чуттєві до тривалості їхньої термообробки, ніж до температурного режиму останньої. Тому в даний час вважається доцільним удосконалювати технологічне обладнання для стерилізації молока, що працює як за принципом непрямого нагрівання, так і в режимі прямої термообробки.
На рис. 1.6. даний один з варіантів пароконтактного нагрівання молока, реалізований у стерилізаційній установці фірми “Альфа-Лаваль” (Швеція).
Рис. 1.6 Пароконтактний нагрівач молока
1 – нижня частина корпуса; 2 – отвір для молока; 3 – ущільнювальне кільце; 4 – кільцевий канал для молока; 5 – верхня частина корпуса; 6 – патрубок для введення молока; 7 – центральний стрижень; 8 – регулювальна гайка; 9 – патрубок для введення пари; 10- канал для пари; 11- змішувальна камера.
Призначений для нагрівання продукт через патрубок подається в кільцевий канал нагрівача і спрямовується в камеру. Сюди ж через патрубок і канал надходить очищена гостра пара. Пара змішується з молоком, конденсується в ньому й у такий спосіб нагріває продукт до 135-140°С.
Ви прочитали: "Зразок виконаноі контрольноі роботи коментар до виконаноі роботи – №3"Читати далі