НАКАЗИ ПО ОСОБОВОМУ СКЛАДУ
НАКАЗИ ПО ОСОБОВОМУ СКЛАДУ регламентують прийняття громадян на роботу, переміщення працівників на інші посади, :звільнення, надання різних відпусток, заохочення, накладання стягнень і т. ін.
На великих підприємствах використовують уніфіковані форми наказів по особовому складу. На підприємствах із невеликим обсягом документообігу зазначені накази оформляють на загальних, спеціальних (дод. 61) бланках або на чистих аркушах паперу (дод. 62, 63). Перевагу віддають варіантові поздовжнього розташування
Заголовки до тексту наказу можуть бути такі:
У текстах наказів по особовому складу констатувальної (вступної)
Істини може не бути. Розпорядчу частину поділяють на пункти.
Кожен пункт починають дієсловом: «призначити», «перевести», «оголосити подяку », «звільн », «оголосити догану» . ці слова друкують великими літерами від нульового положення табулятора. Після них ставлять двокрапку.
В наступному рядку з абзацу оформляють текст розпорядчої частини. Прізвище друкують великими літерами, ім’я й по батькові — звичайним шрифтом. Далі зазначають посаду, структурний підрозділ та зміст дії стосовно особи, про яку йдеться. В наказі про призначення на посаду вказують назву цієї посади, посадовий оклад і дату зачислення на посаду. В наказі про надання відпустки зазначають вид відпустки, кількість наданих робочих днів і дат початку й закінчення відпустки. В наказі про звільнення вказують | статтю КЗпП України, на підставі якої звільнено працівника.
У наказах по особовому складу в кінці кожного пункту має | зазначатися підстава для його складання.
РЕКВІЗИТИ НАКАЗУ ПО ОСОБОВОМУ СКЛАДУ:
1. — назва виду документа (НАКАЗ);
2. — індекс [до номера через дефіс додають літери вк (відділ
кадрів), наприклад: № 123-вк];
14 — місце складання чи видання;
1. — заголовок до тексту;
2. — позначка про контроль (роблять у разі потреби);
3. — текст;
О — підстава (оформляють так само, як реквізит 22);
1. — підпис;
2. — гриф погодження (оформляють у разі потреби);
3. — візи (оформляють у разі потреби);
28 — позначка про виконавця (оформляють у разі потреби).
На підприємствах із великим обсягом документообігу застосовують уніфіковану форму НАКАЗУ (РОЗПОРЯДЖЕННЯ) ПРО ПРИЙНЯТТЯ НА РОБОТУ [форма № П-1 (дод. 64)]. Цю форму заповнюють у відділі кадрів.
Завізований начальником відділу кадрів або особою, яка ви повідає за прийняття на роботу, проект наказу (розпорядження) разі потреби може слугувати, наприклад, направленням на перего – вори й перепусткою в структурний підрозділ для ознайомлення умовами роботи.
Керівник структурного підрозділу робить висновки про и вість зачислення: на звороті проекту наказу (розпорядження) зазначає, на яку посаду може бути прийнята особа, за яким розрядом чи з яким окладом, тривалість випробного терміну.
Згода працівника з умовами праці, результати переговорів, у потреби — медичний висновок, позначки про проходження* інструктажу з техніки безпеки, протипожежної безпеки та фіксуються на звороті форми.
Проект наказу про зачислення на роботу працівника, яке встановлюється оклад, візують відповідні служби підприємства,
Самим підтверджуючи вакантну посаду й оклад згідно зі штатним розкладом.
Підписаний керівником підприємства наказ (розпорядження) доводиться до відома працівника під розписку.
На підприємствах із великим обсягом документообігу, оформляючи переведення працівника з одного структурного підрозділу в інший, відповідальний працівник відділу кадрів заповнює (у двох примірниках) уніфіковану форму НАКАЗУ (РОЗПОРЯДЖЕННЯ) ПРО ПЕРЕВЕДЕННЯ НА ІНШУ РОБОТУ [типова форма № П-5 (дод. 65)]. Один примірник форми залишається у відділі кадрів, а інший — передається до бухгалтерії. Наказ (розпорядження) візують. керівники структурних підрозділів попереднього та нового місць роботи й підписує керівник підприємства.
На підставі наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу відповідальний працівник відділу кадрів робить позначки в особовій картці (форма № П-2), трудовій книжці та в інших документах. На звороті форми № П-5 роблять позначки про нездані матеріально-майнові та інші цінності, що числяться за працівником на попередньому місці роботи.
Оформляючи щорічну та інші види відпусток (не для груп), які надаються працівникам згідно з чинними законодавчими актами й положеннями, колективними договорами, контрактами й графіками відпусток, на великих підприємствах застосовують уніфіковану форми НАКАЗУ (РОЗПОРЯДЖЕННЯ) ПРО НАДАННЯ ВІДПУСТКИ типова форма № П-6 (дод. 66)]. Цю форму заповнюють у двох – примірниках, один з яких залишається у відділі кадрів, а інший — передається до бухгалтерії. Заповнену належним чином форму підписують керівник структурного підрозділу та керівник підприємства.
На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки відповідальний працівник відділу кадрів робить позначки в особовій картці працівника (форма № П-2), а в бухгалтерії здійснюють розрахунки належних виплат. Коли надається відпустка без збереження робітної плати, крім зазначення кількості днів відпустки, роблять по значку: «без оплати».
Відпустки для груп працівників доцільно оформляти за списком “типова форма № П-7 (дод. 67)]. Позначок про здачу інструменту, спецодягу та іншого реманенту на період відпустки працівників у формі № П-7 не роблять.
Відповідальний працівник відділу кадрів на підставі списку про надання відпусток робить в особових картках працівників відповідні : позначки, а в бухгалтерії здійснюють розрахунки належних виплат.
У разі звільнення працівників на підприємствах із великим обсягом документообігу застосовують уніфіковану форму НАКАЗУ
(РОЗПОРЯДЖЕННЯ) ПРО ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВОГО ДОГОВОРУ (КОНТРАКТУ). Бланк такої форми [типова форма № П-8 (дод. 68)] заповнює відповідальний працівник відділу кадрів у двох примірниках на всіх працівників, за винятком тих, що звільняються вищим органом управління. Один примірник наказу (розпорядження) залишається у відділі кадрів, а інший — передається до бухгалтерії. Підписують наказ (розпорядження) керівник структурного підрозділу та керівник підприємства. Заповнюючи форму № П-8, у пункті «Довідка про нездані майново-матеріальні та інші цінності» роблять відповідні позначки.
На підставі наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) бухгалтерія здійснює розрахунок із працівником.
У разі звільнення працівника з власної ініціативи (за власним бажанням) він оформляє заяву на лицьовому боці типової форми № П-8.
РЕЗЮМЕ
Якщо на підприємстві (у фірмі) оголошується конкурс на заміщення вакантної посади, то тих, хто бажає взяти участь у ньому просять надіслати резюме (поштою або факсом), щоб можна було вибрати кандидатури, які найбільше підходять для даної роботи, запросити їх на співбесіду. Як правило, резюме аналізують за від сутності кандидата, й тому треба, аби цей документ давав уявлення-про нього. Обсяг резюме має становити не більше ніж одну сторін* Оформляти резюме слід друкованим способом (бажано на із застосуванням шрифтових виділень) на чистому аркуші паперу
У резюме наводяться такі відомості:
· назва виду документа (РЕЗЮМЕ);
· ім’я, по батькові, прізвище (теперішні) кандидата; о домашня адреса;
· номер домашнього телефону;
· дата й місце народження (відповідно до записів у паспорті); о родинний стан;
· навчання (зазначаються в такій послідовності: вищі, середні. спеціальні, професійно-технічні заклади освіти, курсова підготовка; Якщо кандидат навчався у спеціалізованій середній загальноосвітній – школі, наприклад із поглибленим вивченням німецької мови, й, на його думку, це може вплинути на вибір саме його кандидатури, то період навчання в школі доцільно зазначити); о науковий ступінь (зазначають, якщо є); о досвід роботи (якщо є за тією спеціальністю, на яку претендує кандидат, то зазначають окремим пунктом);
· трудова діяльність (зазначають, коли це вимагається або немає досвіду роботи за спеціальністю, на яку претендує особа); о додаткові відомості (наводять додаткові дані, які не увійшли до передніх пунктів, але які доцільно висвітлити: позитивні якості кандидата, його працездатність, індивідуальність, знання, навички роботи, володіння суміжними спеціальностями тощо).
Нижче від текстової частини проставляють дату складання резюме (ліворуч) і підписуються (праворуч). У правому верхньому куті можна приклеїти фотокартку. Слід зазначити, що резюме не належить до документів строгої стандартизації, й тому в ньому можуть міститися також інші відомості.
ОСОБОВІ СПРАВИ
ОСОБОВА СПРАВА — це сукупність документів, що містять докладні відомості про працівника (студента).
На кожного працівника підприємства (установи, організації) у відділі кадрів (чи у відповідній службі) формують особову справу. До неї вносять документи, що їх складає або заповнює працівник. улаштовуючися на роботу (заяву, особовий листок з обліку кадрів чи1 анкету, автобіографію), копії документів про освіту, витяг із наказу про зачислення на роботу та інші документи по особовому складу які стосуються даного працівника.
Всі ці документи підшивають в окрему теку, на обкладинці якої в такій послідовності зазначаються: назва підприємства (організації, установи); «ВІДДІЛ КАДРІВ»; «ОСОБОВА СПРАВА № _»; ім’я, по батькові, прізвище працівника, на котрого оформлено особову справу; правила користування особовою справою.
До особової справи мають уходити такі документи (в порядку зазначення):
· опис документів, що зберігаються в особовій справі;
· заява про прийняття на роботу;
· направлення чи рекомендація;
· анкета або особовий листок з обліку кадрів;
· автобіографія;
· копії документів про освіту (кваліфікацію);
· характеристики (якщо подавалися під час прийняття на роботу);
· витяги з наказів — про прийняття на роботу, переміщення,
Звільнення ;
· доповнення до особового листка з обліку кадрів;
· листок заохочень і стягнень.
· довідки та інші документи, що стосуються даної особи.
Довідки про стан здоров’я, з місця проживання та інші документи, що мають другорядний характер, групують окремо. Не зносять до особових справ також витяги з наказів про накладення дисциплінарних стягнень про заохочення про зміну прізвища(ці записи роблять у доповненні до особового листка з обліку кадрів та в доповненні до особової справи з обліку заохочень і стягнень) Особові справи зберігають окремо від інших документів, у спеціальних сейфах. Доступ до особових справ мають працівники, які визначені наказом керівника.
Реферати :
Читати далі