Технічні засоби гасіння пожежі – №1

Практична робота № 4

Тема заняття: Технічні засоби гасіння пожежі

Мета роботи:

1. Ознайомитися з будовою та принципом дії первинних засобів гасіння пожеж.

2. Оволодіти методикою розрахунку забезпечення первинними засобами пожежогасіння.

Студент повинен знати:

Властивості вогнегасних речовин. Будову та принцип дії первинних засобів гасіння пожежі.

Питання організації забезпечення первинними засобами пожежогасіння і запасом води.

Студент повинен уміти:

Планувати

забезпечення первинними засобами пожежогасіння і розрахувати недоторканий запас води.

Зміст завдання:

При виконанні роботи необхідно:

Попередньо засвоїти теоретичний матеріал з даного питання, а також ознайомитися з відповідними методичними вказівками.

Дати задовільні відповіді на контрольні запитання.

Початок виконання практичноїроботи пов’язаний з відповідним оформленням матеріалів; при цьому слід попередньо записати в матеріали звіту тему роботи, мету, завдання, та визначити особистий варіант завдання.

Виконання практичної частини провести у відповідності до запропонованої послідовності виконання роботи:

– Вибрати тип та визначити необхідну кількості технічних засобів пожежогасіння для оснащення приміщень первинними засобами гасіння пожеж.

– Розрахувати недоторканий запас води.

(Отримання варіанту завдання, його реєстрація, консультація з питань даної теми, тестування та загальна оцінка знань здійснюється викладачем при виконанні роботи в межах аудиторії).

Методичні рекомендації:

Розрахунок недоторканого запасу води. Пожежне водопостачання в сільській місцевості повинне забезпечувати подачу води до місця пожежі в любий час року з необхідним напором протягом 3 годин, тобто, протягом розрахункової тривалості пожежі. Вона залежить від ступеня вогнестійкості будівель, його категорії за пожежною небезпекою, об’єму будівель.

Для сільських населених пунктів і селищ витрати води приймаються 5,10 і 15 л/с при кількості жителів до 500, 5000 і 20000 чоловік відповідно.

Для внутрішнього пожежогасіння пташників, житлових та громадських будівель витрати води складають 2,5…5 л/с.

В сільській місцевості джерелом водопостачання можуть бути природні водоймища або штучні пожежні водоймища. Їх розташовують на території найбільш пожежонебезпечних об’єктів на відстані більше 10 м від будівель I та II ступенів вогнестійкості і більше, 30 м від будівель III, IV, V ступенів вогнестійкості.

Пожежних водоймищ повинно бути не менше двох. В одному резервуарі зберігають недоторканий запас води об’ємом до 100 м3.

Таблиця 1

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння

На одну пожежу сільськогосподарських підприємств, будівель, споруд, л/с

Категорія виробництва	Ступінь вогнестійкості будівель	Витрати води при об’ємі будівель, тис. м3
До 3	3…5	5…20	20…50	50…200
Г, Д	I і II	5	5	10	10	15
А, Б,В	I і II	10	10	15	20	30
Г, Д	III	10	10	15	25	–
В	III	10	15	20	30	–
Г, Д	IV і V	10	15	20	30	–
В	IV і V	15	20	20	40	–

Витрати води(м3/год.) на зовнішнє та внутрішнє пожежегасіння розраховують за формулою:

Де q – питома витрата води на внутрішнє (qв) і зовнішнє (q3) пожежогасіння, л/с;

Тп – час пожежі (приймається 3 години або розраховується за даними кількості спаленої речовини і швидкості вигорання;

Nп – кількість одночасних пожеж (приймається…3 в залежності від місцевості і площі забудови)

Недоторканий запас води (м3) пожежного водоймища:

Wп=Qп+ ∑Qт+0,5Qx,

Де Qт – витрати на технологічні цілі, м3/год.

Qx – витрати води на господарські цілі, м3/год.

Якщо витрати води на технологічні цілі нормуються (наприклад: для утримання 1 гол. великої рогатої худоби добові витрати складають 130 л; на миття колісного трактора – 80 л; при ремонті тракторів – 90 л, і т. п.), то на господарські потреби витрати розраховують за формулою:

Де np – найбільша кількість працюючих в заміні, чол.

N1 – найбільше використання води 1 людиною в зміну (1,5-2л)

N2 – норма використання одною душовою установкою на 1 людину (30 л)

K1 – коефіцієнт нерівномірності (1,3-1,6)

K2 – коефіцієнт використання душовою установкою в зміну (0,3-0,4)

Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників для оснащення приміщень первинними засобами пожежОГасіння. Необхідна кількість вогнегасників та їх тип визначаються залежно від їх вогнегасної спроможності, граничної захищуваної площі, категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також класу пожежі, горючих речовин та матеріалів у приміщенні або на об’єкті. Відповідно до міжнародного стандарту (150 №3941-77) всі пожежі поділяються на 5 класів (табл. 2).

Таблиця 2

Класифікація пожеж

Клас пожежі	Характеристика горючих речовин та матеріалів або об’єкта, що горить
А	Тверді речовини, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір).
В	Горючі рідини або тверді речовини, які розтоплюються при на­гріванні (нафтопродукти, спирти, каучук, стеарин, деякі синтетичні матеріали).
С	Горючі гази.
D	Метали та їх сплави (алюміній, магній, лужні метали).
(Е)	Устаткування під напругою.

Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників для оснащення приміщень первинними засобами пожежогасіння проводиться на підставі рекомендацій, наведених в табл. 3 та 8.23. Вид вогнегасника (переносний чи пересувний) приймається залежно від розмірів можливих осередків пожеж. При збільшених розмірах останніх рекомендується використовувати пересувні вогнегасники. Якщо на об’єкті можливі комбіновані осередки пожеж, то перевага у виборі вогнегасника віддається більш універсальному щодо застосування.

Таблиця 3

Рекомендації щодо оснащення приміщень переносними вогнегасниками

Категорія приміщення	Гранична захищувана площа, м2	Клас пожежі	Пінні та водні вогнегасники місткістю 10л	Порошкові вогнегасники місткістю, л	Хладонові вогнегасники місткістю 2 (3)л	Вуглекислотні вогнегасники місткістю, л
2	5	10	2(3)	5(8)
А, Б (горючі гази і рідини)	200	А	2++	–	2+	1++	–	–	–
В	4+	–	2+	1++	4+	–	–
С	–	–	2+	1++	4+	–	–
D	–	–	2+	1++	–	–	–
(Е)	–	–	2+	1++	–	–	2++
В	400	А	2++	4+	2++	1 +	–	–	2+
D	–	–	2+	1++	–	–	–
(Е)	–	–	2++	1 +	2+	4+	2++
Г	800	В	2+	–	2++	1 +	–	–	–
С	–	4+	2++	1 +	–	–	–
Г, Д	1800	А	2++	4+	2++	1+	–	–	–
D	–	–	2+	1++	–	–	–
(Е)	–	2+	2++	1+	2+	4+	2++
Громадські будівлі	800	А	4++	8+	4++4	2+2+	–	–	4+
(Е)	–	–	++		4+	4+	2++

Таблиця 4

Рекомендації щодо оснащення приміщень пересувними вогнегасниками

Категорія приміщення	Гранична захищувана площа, м2	Клас пожежі	Повітро-пінні вогнегасники місткістю 100 л	Комбіновані вогнегасники (піна — порошок) міскістю 100 л	Порошкові вогнегасники місткістю 100 л	Вуглекислотні вогнегасники місткістю, л
25 (40)	80
А, Б, В (горючі гази і рідини)	500	А	1++	1++	1++	–	3+
В	2+	1++	1++	–	3+
D	–	1+	1++	–	3+
С	–	–	1++	–	–
(Е)	–	–	1+	+2	1++
В (крім горючих газів і рідин)	800	А	1++	1++	1++	4+	2+
В	2+	1++	1++	–	3+
C	–	1+	1++	–	3+
D	–	–	1++	–	–
(Е)	–	–	1+	1+	1+

Примітки до таблиць 3 т а 4:

1. Максимальні площі можливих осередків пожеж класів А і В у приміщеннях, в яких передбачається використання вогнегасників, не повинні перевищувати вогнегасної спроможності використовуваних вогнегасників.

Ви прочитали: "Технічні засоби гасіння пожежі – №1"
Читати далі