Практчне заняття №10.
Визначення окремих груп мікроорганізмів в сирому молоці.
Мета заняття. Ознайомитися з методиками визначення окремих груп мікроорганізмів в сирому молоці.
Завдання: 1. Визначити наявність у дослідних пробах сирого молока бактерій групи кишкової палички. 2. Встановити колі-титр. 3. Ознайомитися з методикою визначення сальмонел у сирому молоці.
Обладнання та матеріали. Проби сирого молока, пробірки, піпетки, мірні циліндри на 100 та 200 мл, середовище
Довідковий матеріал.
1. Визначення бактерій групи кишкової палички. Метод базується на здатності бактерій групи кишкової палички зброджувати в середовищі Кеслера лактозу з утворенням кислоти і газу. Дослідний матеріал засівають по 1 см3 відповідного розведення в пробірки з 5 см3 середовища Кеслера і ставлять у термостат при 37°С на 18–24 год. Після цього пробірки оглядають на наявність чи відсутність газоутворення. Якщо газоутворення відсутнє, то вважають, що продукт не забруднений бактеріями групи Escherichia. Якщо в дослідному матеріалі виявлено бактерії групи Escherichia, проводять подальшу ідентифікацію їх. Із пробірок, у яких спостерігається бродіння, бактеріологічною петлею проводять пересів із кожної пробірки на окремий сектор чашки із середовищем Ендо, з таким розрахунком, щоб отримати окремі колонії. Посіви культивують при 37°С протягом 18–24 год.
При наявності колоній бактерій групи кишкової палички (ешерихій) їх вивчають – проводять мікроскопію мазків, виготовлених із цієї колонії, і петлею пересівають на середовище Козера та на середовище з глюкозою. Посіви на середовищі Козера культивують при 37°С, а на середовищі з глюкозою – при 43° С протягом 18–24 год.
Наявність кислоти та газу на середовищі із глюкозою і відсутність росту на цитратному середовищі Козера вказує на наявність бактерій групи ешерихій.
Зміна оливково-зеленого кольору середовища Козера на волошковий (синій) свідчить про наявність ешерихій, які належать до цитратпозитивних різновидів ешерихій, що не викликають бродіння з утворенням газу на середовищі із глюкозою при культивуванні при 43°С.
2. Визначення колі-титра молока.Колі-титр молока визначають на середовищі Кеслера, в склад якого входять речовини, які пригнічують ріст молочнокислих та інших грампозитивних мікробів.
Молоко і молочні продукти спочатку розводять 1:10, 1:100, 1:1000. Потім беруть шість пробірок з середовищем: в три з них вносять по 1 см3, в інші – по 0,1 см3 кожного розведення. Засіяні пробірки ставлять на 24 години в термостат при температурі 370С. Відсутність газоутворення у всіх шести пробірках указує на чистоту продукту, а його колі-титр вважають вище 3 см3; при газоутворенні в одній пробірці, яка засіяна 1 см3 дослідного продукту, колі-титр дорівнює 3 см3; при утворенні газу більше ніж в одній пробірці з 0,1 см3 колі-титр вважають рівним 0,3 см3; при утворенні газу в шести або п’яти пробірках колі-титр меньше 0,3 см3. Таке молоко непридатне до використання.
3. Визначення сальмонел. Підготовлені проби сирого молока висівають у 25 см3 середовища збагачення подвійної концентрації (селенітовий бульйон, магнієве середовище, середовище Мюллера, Кауфмана). Посіви культивують при 37º С протягом 18–24 год.
Із середовищ збагачення пересівають на середовище Ендо, Плоскірєва та ін. і культивують при 37ºС протягом 18–20 год.
За наявності підозрілих колоній проводять посів 3–5 колоній у пробірки з комбінованим середовищем (трицукровий агар з сечовиною Олькеницького, Клігера). Посів проводять спочатку штрихом по скошеній поверхні середовища, а потім уколом у стовпчик і культивують при 37ºС протягом 18–20 год.
Із вирощених колоній готують мазки, проводять їх мікроскопію. Якщо в мазках виявлено грамнегативні палички, а культура не ферментує лактозу, не розщеплює сечовину, але ферментує глюкозу; її піддають дослідженню на біохімічні і антигенні властивості.
Мікробіологічні критерії для сирого коров’ячого молока визначені в ДСТУ 3662-97.
Вимоги до мікробіологічних показників питного молока і кисломолочних продуктів наведені нижче.
Згідно діючих в Україні вимог щодо мікробіологічних показників у пастерізованому молоці для дитячого харчування загальна кількість мікроорганізмів (КМАФАнМ), КУО в 1 г повинна бути не більше 5х104, а для молока пастерізованого групи В – 1х105, для молока пастерізовано у флягаг та цистернах 2х105.
БГКП (колі-форми) маса продукту (г), в якому не допускається і молоко пастерізоване для дитячого харчування та молоко групи А – 1,0, а для інших видів пастерізованого молока – 0,1.
Сальмонели та інші патогенні мікроорганізми недопускаються в 50 г пастерізованого молока для дитячого харчування, а для всіх інших видів пастерізованого молока та кисломолочних продуктів – в 25 г.
Послідовність виконання роботи.
Завдання 1. Приготувати дослідні проби сирого молока до дослідження. Провести посів приготовленого дослідного матеріалу на середовище Кеслер. Визначити колі-титр в дослідних пробах сирого молока.
Завдання 2. Заповнити таблицю 13.
Таблиця 13
Результати визначення в дослідних пробах сирого молока бактерій групи кишкової палички
| № проби сирого молока | Наявність газу в пробірках | Зміна кольору середовища в пробірках | Колі-титр |
| 1 | |||
| 2 | |||
| 3 | |||
| 4 | |||
| 5 |
Зробити висновок, порівнюючи отримані дані з даними нормативних документів.
Висновок.
Завдання 3. Вивчити послідовність визначення сальмонел у молоці. Зробити посів на середовище збагачення.
Питання для самоконтролю.
1. Що таке колі-титр молока? Як його визначають?
2. Як визначають наявність в сирому молоці бактерії роду сальмонела?
3. Які вимоги нормативних документів до кількості бактерій групи кишкової палички та сальмонел в сирому молоці?
Нормативні посилання.
Молочнокислі бактерії належать до групи бактерій.
ДСТУ 2636 – 94 ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ. Терміни та визначення.
ДСТУ EN 12824 МІКРОБІОЛОГІЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ І КОРМІВ ДЛЯ ТВАРИН. Горизонтальний метод виявлення Salmonella.
ДСТУ IDF 73А – 2003 МОЛОКО І МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ. Підраховування кількості коліформ. Метод підраховування колоній і метод визначання найімовірнішого числа (НІЧ) за температури 30°C (ІDF 73A:1985, ІDT).
ДСТУ IDF 93А – 2003 МОЛОКО І МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ. Визначення Salmonella.
ДСТУ IDF 100B – 2003 МОЛОКО І МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ. Визначення кількості мікроорганізмів. Метод підрахунку колоній за температури 30ºС.
ДСТУ IDF 101А – 2003. МОЛОКО. Визначення кількості психротрофних мікроорганізмів. Метод підрахунку колоній за температури 6,5°С.
ДСТУ IDF 122С:2003. МОЛОКО І МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ. Готування проб і розведень для мікробіологічного дослідження.
ДСТУ ISO 707 – 2002 МОЛОКО І МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ. Настанови з відбирання проб.
ДСТУ ISO 5538:2004 МОЛОКО І МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ. Відбирання проб. Контроль за якісними ознаками.
ДСТУ ISO 6887-1:2003 МІКРОБІОЛОГІЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ І КОРМІВ ДЛЯ ТВАРИН. Готування досліджуваних проб, вихідної суспензії та десятикратних розведень для мікробіологічного дослідження. Частина 1. Загальні правила готування вихідної суспензії та десятикратних розведень.
ДСТУ ISO 6888-1:2003 МІКРОБІОЛОГІЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ І КОРМІВ ДЛЯ ТВАРИН. Горизонтальний метод підрахування коагулазо-позитивних стафілококів (Staphylococcus aureus та інших видів) . Частина 1. Метод з використанням агарового середовища Беард – Паркера.
ДСТУ ISO 6888-2:2003 МІКРОБІОЛОГІЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ І КОРМІВ ДЛЯ ТВАРИН. Горизонтальний метод підрахування коагулазо-позитивних стафілококів (Staphylococcus aureus та інших видів) . Частина 1. Метод з використовуванням фібриногену плазми крові кролика для агарового середовища.
ДСТУ ISO 8553 – 2005 (IDF 131:2004) МОЛОКО. Визначення кількості мікроорганізмів чашковим методом із застосуванням петлі за температури 30º С.
ДСТУ ISO 11290 -1 – 2003 МІКРОБІОЛОГІЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ І КОРМІВ ДЛЯ ТВАРИН. Горизонтальний метод виявлення та підрахування Listeria monocytogenes. Частина 1. Метод виявлення.
ДСТУ ISO 11290 -2 – 2003 МІКРОБІОЛОГІЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ І КОРМІВ ДЛЯ ТВАРИН. Горизонтальний метод виявлення та підрахування Listeria monocytogenes. Частина 2. Метод підрахування.
Ви прочитали: "Визначення окремих груп мікроорганізмів в сирому молоці"Читати далі