9

 Визначення анормального молока, визначення маститу корів.

 Соматичні клітини молока.

Мета Заняття: Освоїти методики визначення молока корів хворих на мастит.

Завдання: 1. Навчитися визначати молоко корів хворих на мастит.

Обладнання та матеріали: піпетки, скляні палички, колби та циліндри на 100 см3, пластинки ПМК-1 молочно-контрольні, водяна баня з температурою нагрівання (100±1) 0С, термометр скляний спиртовий технічний із діапазоном вимірювань

від 0 до 100 0С і ціною поділки 1 0С, електроплитка, термостат, холодильник, вода дистильована або водопровідна свіжо кип’ячена, препарати: 10% розчин мастидину, 5% розчин димастину, розчин препарату «Мастоприм» з масовою концентрацією 25 г/л, молоко.

Довідковий матеріал.

Мастит – запалення молочної залози корів, яке виникає внаслідок попадання патогенних мікроорганізмів під час простуди, але часто як асептичний, поява якого обумовлена травматичною дією доїльної машини при невмілій або необережній роботі з нею, що викликає травмування молочних сосків вимені і викликає запальні процеси в молочній залозі. Молоко, яке надоюють з травмованих чвертей вимені має підвищену кількість соматичних клітин.

Визначення молока від корів, хворих на мастит, За допомогою 5% димастину. Метод полягає в руйнуванні ядер клітин лейкоцитів поверхнево ак­ційними речовинами, що входять до складу діагностичних препаратів, в наслідок чого змінюється консистенція молока.

Приготування 5% водного розчину димастину: Робочий розчин димастину готують розчиненням 5 г порошкоподібного димастину в 100 см3 дистильованої або прокип’яченої води, якщо порошок розчиняється не повністю, потрібно дати відстоятися 1-2 год, після чого зливають розчин, а осад видаляють. В холодильнику розчин може зберігатися протягом 6 місяців.

Послідовність визначення. У кожне заглиблення молочно­ї пластинки ПМК-1 з відповідної чверті вим’я надоюють по 1 см3 молока і додають 1 см3 5% розчину димастину. Суміш молока з реактивом перемішують паличкою протягом 30 с.

Реакцію враховують за ступенем утворення желеподібного згустку. На пластинці ПМК-1: негативна реакція – однорідна рідина (-); сумнівна реакція – сліди утворення желе (±); позитивна реакція – ясно виражений згусток, який частково або повністю викидається з луночки пластинки паличкою при перемішуванні (+).

Визначення молока від корів, хворих на мастит, За допомогою 10% мастидину. На молочно-контрольну пластинку ПМК-1 наносять 1 см3 досліджуваного молока і 1см3 10% розчину мастидину, перемішують скляною паличкою.

Реакцію оцінюють за консистенцією даної суміші (утворення згустку) і кольором: при нормальній реакції рН – світло-бузковий колір, при лужній реакції – фіолетовий і при кислій реакції суміш майже білого кольору.

Дослідження молока від корів, хворих на мастит, Пробою відстоювання (за В. І. Мутовіним). Для такої проби використовують молоко, яке дало позитивну реак­цію з димастином або мастидином.

Послідовність визначення:У пробірки наливають по 10-15 см3 молока, одержаного з кожної чверті молочної залози, і переносять його на 16-18 годин у холодильник при температурі 4-10°С. Після закінчен­ня цього часу враховують результати. Молоко здорових корів має білий або злегка синюватий колір, без осаду. У молоці корів, хворих на мас­тит, на дні пробірки утворюється осад. У деяких випадках молоко стає водянистим, з невеликим шаром вершків, які можуть бути тягучими. Висота осаду у відстояному молоці 0,1 см і більше або наявність пласті­вчастих тягучих вершків вказує на позитивний результат проби.

Корову з таким станом молочної залози вважають хворою на мастит, її ізолюють і лікують. Молоко з хворої чверті видоюють вручну, збира­ють окремо і знешкоджують. Молоко з інших чвертей кип’ятять і випо­юють молодняку.

Лейкоцитарна проба (проба Уайтсайда). Суть реакції полягає в тому, що під впливом лугу лейкоцити розчи­няються з вивільненням дезоксирибонуклеїнової кислоти (речовина ядра), яка зумовлює желеутворення в пробі.

На молочно-контрольну пластинку ПМК-1 наносять 5 крапель молока і 1 краплю 4% натру їдкого, перемішують паличкою протягом 20 с і визначають результат проби. При запальному процесі в молочній залозі (мастит) на пластинці з’являється желеподібна маса (значна кількість лейкоцитів), а при нормальній кількості лейкоцитів зміни не спостерігаються – проба негативна.

Визначення вмісту соматичних клітин у молоці за допомогою віскозиметра (за ГОСТом 23453-90)

Метод визначення соматичних клітин у молоці за допомогою віскозиметра “ВМЛК” проводиться у випадку виникнення розбіжностей.

Приготування 3,5% розчину «Мастоприм»: 3,5 г препарату вносять у мірну колбу або мірний циліндр об’ємом 100 см3 і доливають до мітки дистильованою водою, підігрітою до 30-35°С. Розчин перед використанням збовтують до рівномірного розпо­ділу осаду.

Під час дослідження температура приміщення, у якому проводять дослідження, повинна становити 10-30°С.

Кислотність досліджуваного молока повинна бути в межах 16-21°Т.

Послідовність визначення: Налити в посудину приладу 5 см3 водного розчину препарату «Мастоприм» і 10 см3 досліджуваного молока, ретельно профільтрова­ного через чотири шари марлі і перемішаного.

Суміш молока з розчином препарату «Мастоприм» перемішують протягом 30 с десятиразовим відхиленням робочої посудини від верти­кальної осі на 145° при ручному перемішуванні або натисканням кноп­ки «Пуск» – при автоматичному. Після закінчення перемішування визначають час витікання суміші через капіляр.

Після проведення аналізу суміші для кожної досліджуваної проби молока посудину слід два-три рази промити дистильованою водою і продути чотири-п’ять разів за допомогою гумової груші. Після очистки посудини прилад вважається підготовленим для подальших аналізів.

Кількість соматичних клітин у досліджуваному молоці визначають за часом витікання суміші відповідно таблиці 19 для віскозиметрів НМЛК і ВМП.

Таблиця 1 –  Кількість соматичних клітин в молоці, визначена за часом витікання суміші

Час витікання суміші, с	Кількість соматичних клітин в 1 см3 молока, тис.
12,0-18,0	До 300
18,1-25,0	301-500
25,1-31,0	501-750
31,1-37,0	751-1000
37,1-46,0	1001-1250
46,1-58,0	1251-1500

За кінцевий результат аналізу беруть середнє арифметичне резуль­татів двох паралельних визначень, допустиме розходження між якими не повинно перевищувати в секундах: для часу витікання суміші від 12,0 до 18,0 с – 1; від 18,1 до 25,0 с-2; від 25,1 до 31,0 с-3; від 31,1 до 17,0 с – 4; від 37,1 до 46,0 с – 5; від 46,1 до 58,0 с – 6.

Межа допустимої похибки результатів вимірювань складає 10 % в інтервалі достовірній імовірності Р= 0,95.

Послідовність виконання роботи

Завдання 1. Навчитися визначати молоко корів хворих на мастит. Результати записати в робочій зошит.

Питання для самоконтролю.

Що таке соматичні клітини? Коли збільшується в молоці кількість соматичних клітин? Як визначають соматичні клітини в молоці? Як досліджують молоко на наявність маститу?

Література

1. Молоко та молочні продукти. Нормативні документи: Довідник/За ред. В. Л. Іванова. – Львів.: НІЦ Леонорм. – 2000. 400 с.

Кугенев П. В., Барабанщиков Н. В. Практикум по молочному делу. – М.: Колос, 1968. – 287 с.

Ви прочитали: "Визначення анормального молока, визначення маститу корів соматичні клітини молока"
Читати далі