Самостійна Робота 9.
Порядок реалізації молока здавальниками на переробні підприємства.
Завдання
1. Вивчити основні положення інструкції по якій проводяться розрахунки між молокопереробним підприємством та здавальниками молока.
Розрахунки за молоко, що здається молоко підприємствам проводяться у відповідності до діючої інструкції.
ІНСТРУКЦІЯ
Про проведення закупівлі молочної сировини у сільськогосподарських підприємствах усіх форм
Власності
1. Загальні положення
1.1. Сільськогосподарські підприємства усіх форм власності та господарства населення при реалізації молочної сировини переробним (заготівельним) підприємствам керуються даною інструкцією та іншими діючими нормативними документами з питання проведення закупівлі молочної сировини.
1.2. Закупівля молочної сировини у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності та господарствах населення здійснюється переробними (заготівельними) підприємствами на підставі укладених договорів.
Реалізація сільськогосподарським товаровиробникам знежиреного молока та молочної сироватки здійснюється за договірними цінами.
Переробні (заготівельні) підприємства несуть відповідальність за організацію закупівель, своєчасне приймання молочної сировини, яка відповідає вимогам діючої нормативної документації, а також за проведення розрахунків за закуплену сировину.
2. Порядок закупівлі молочної сировини У сільськогосподарських товаровиробників форм власності та її транспортування.
2.1. Закупівля молочної сировини проводиться згідно з погодженим графіком безпосередньо на місці у товаровиробника (при наявності умов визначення маси та якості сировини) або на переробному підприємстві. Графік закупівлі молочної сировини складається переробним (заготівельним) підприємством щомісяця, але не пізніше як за 10 днів до початку наступного періоду, і погоджується з товаровиробником. У графіку вказується пункт і час здачі-приймання продукції. Сторони мають право, за взаємною згодою, в процесі виконання договору вносити зміни в графік.
2.2. Молочна сировина, яка реалізується переробним (заготівельним) підприємствам, повинна відповідати вимогам діючих стандартів та технічних умов. Забороняється приймання переробними (заготівельними) підприємствами молочної сировини від сільськогосподарських товаровиробників без надання довідки державної установи ветеринарної медицини проетеринарно – санітарне благополуччя господарств-постачальників сировини. Такі довідки подаються сільськогосподарськими товаровиробниками переробним (заготівельним) підприємствам щомісяця, не пізніше 3-го числа.
Молочна сировина, одержана у господарствах неблагополучних щодо інфекційних хвороб тварин і дозволена державними установами ветеринарної медицини для продажу переробним (заготівельним) підприємствам, повинна перед відправкою піддаватись одному з видів обробки (знезараження) – пастеризації, кип’ятінню або сепаруванню після термічної обробки, як передбачено Галузевими рекомендаціями ГРУ 46.14.01-99 “Сировина молочна, одержана від корів з господарств неблагополучних щодо інфекційних хвороб” та відповідними інструкціями.
Приймання молока від корів з клінічними проявами хвороби категорично забороняється.
2.3. Сільськогосподарські товаровиробники подають переробним підприємствам довідку про якість молочної сировини за показниками безпеки один раз на півроку, а при використанні молочної сировини для виробництва продуктів дитячого харчування щомісяця.
2.4. Якість молочної сировини, що реалізується сільськогосподарськими товаровиробниками усіх форм власності переробним (заготівельним) підприємствам, визначається за показниками, встановленими діючими стандартами і технічними умовами. Визначення маси молока проводять згідно з вимогами РД 10-02-02-8-87 “Методика определения массы молока коровьего заготовляемого при приемке”.
‘2.5. Оцінку якості молочної сировини при закупівлі право здійснювати лише особи, які пройшли спеціальну підготовку і що підтверджено відповідними документами.
2.6. При закупівлі сировини в місцях її виробництва, визначення якості та кількості за домовленістю сторін здійснюється представниками переробного (заготівельного) підприємства в присутності відповідальної особи товаровиробника безпосередньо на приймальному пункті в години, визначені графіком. Представник переробного (заготівельного) підприємства зобов’язаний мати письмове доручення на право проведення приймання молока і молочної продукції. Кількісні та якісні показники продукції проставляються в супровідних документах і підтверджуються підписами сторін.
Закупівля молочної сировини безпосередньо у сільськогосподарських товаровиробників здійснюється переробним (заготівельним) підприємством в обумовлений графіком час протягом години. При затримці приймання молочної сировини з вини переробного (заготівельного) підприємства (за винятком випадків, викликаних стихійним лихом) більше однієї години, проти погодженого часу, молочна сировина приймається переробним (заготівельним) підприємством за показниками кислотності та температури, визначеними товаровиробником. Решта показників якості та кількості молочної сировини визначаються приймальником в присутності представника товаровиробника.
2.7. На кожну партію молочної сировини, яка доставляється товаровиробниками на переробні (заготівельні) підприємства, виписується спеціалізована товарно-транспортна накладна встановленої форми з заповненням в ній всіх реквізитів кількості та якості продукції.
Закупівельне підприємство в накладній, яка повертається товаровиробнику, вказує фактичну масу та якість прийнятої сировини, час прибуття та вибуття автомолцистерни, а також час початку і закінчення приймання молочної сировини. Здачу молочної сировини здійснює відповідальний представник сільськогосподарського товаровиробника. Визначення якості та кількості молочної продукції проводиться представником переробного (заготівельного) підприємства в присутності товаровиробника (за (заготівельного) підприємства по якісних показниках молочної сировини, проводиться їх повторний аналіз у присутності товаровиробника. Результати повторного аналізу оформляються актом і записуються в товарно-транспортну накладну. Акт складається у 3-х примірниках, один з яких направляється сільсько – господарському товаровиробнику.
2.9. Контрольні консервовані проби молочної сировини для арбітражного визначення вмісту жиру і білка повинні зберігатися до вирішення у встановленому порядку цих розходжень, але не більше однієї доби.
2.10. Перевезення молочної сировини здійснюється в стандартній тарі.
Не допускається перевезення молочної сировини разом із сильно пахучими, пиловими та отруйними речовинами (бензин, гас, отрутохімікати, цемент та інші). Забороняється використання молочних цистерн для перевезення інших рідин. Перевезення знежиреного молока в автомолцистернах дозволяється при наявності в господарствах умов для миття та дезинфекції автотранспорту.
2.11. Відлік часу початку приймання молочної сировини проводиться після одержання результатів лабораторних аналізів. Закінчення приймання – після вручення водію належно оформлених документів на прийняту продукцію, про що робиться відмітка в накладній.
У випадку прибуття автотранспорту під розвантаження раніше погодженого часу, розвантаження проводиться у погоджений час, якщо підприємство не має можливості приймати його під розвантаження з моменту фактичного прибуття.
Розвантаження автотранспорту, що прибув пізніше погодженого часу, проводиться по можливості з моменту його прибуття або після розвантаження транспорту, що прибув за графіком.
При затримці в оцінці якості молочної сировини більше 45 хвилин (за умови прибуття транспорту за графіком) продукція приймається за показниками кислотності й температури, вказаних в документах товаровиробника.
У випадку відмови переробного підприємства зробити відмітку в накладній на молочну сировину про час прибуття і вибуття автотранспорту сільськогосподарських підприємств, останні мають право запросити Державного інспектора якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції для складання акта, який засвідчує час початку і закінчення приймання продукції.
2.12. Переробне підприємство зобов’язане не пізніше однієї години після розвантаження повернути товаровиробнику тару в чисто вимитому та продезинфікованому стані.
Якщо на підприємстві відсутні умови для миття тари і цю роботу виконано сільськогосподарським товаровиробником, то підприємство зобов’язане відшкодувати останньому вартість виконаних робіт, що обумовлюється в договорі.
2.13. Спірні питання між сільськогосподарськими товаровиробниками та переробним (заготівельним) підприємством під час закупівлі молочної сировини вирішуються згідно з чинним законодавством. На закуплену молочну сировину переробні (заготівельні) підприємства видають сільськогосподарським товаровиробникам приймальні квитанції за формою № ПК-3 (МС) (один раз на місяць).
2.14. Розрахунки із сільськогосподарськими товаровиробниками за молочну сировину проводяться за договірними закупівельними цінами в строки згідно з умовами, передбаченими договором.
2.15. При доставці молочної сировини автотранспортом сільськогосподарського товаровиробника переробні (заготівельні) підприємства відшкодовують йому витрати по доставці відповідно до погодженої сторонами калькуляції.
2.16. Завантаження молочної сировини, розвантаження тари і знежиреного молока здійснюється сила ми і засобами товаровиробника, а розвантаження продукції, завантаження тари і знежиреного молока, яке реалізується товаровиробнику, силами і засобами переробного (заготівельного) підприємства.
3. Організація закупівель молочної сировини В господарствах населення
3.1. Переробні (заготівельні) підприємства здійснюють закупівлю молочної сировини в господарствах населення:
– на договірній основі з підприємствами, юридичними та фізичними особами (надалі – посередники), які укладають договори із населенням та організовують закупівлю молочної сировини і доставку її на переробні підприємства;
– через мережу своїх постійних і сезонних приймальних пунктів, штатних і нештатних закупівельників (надалі – закупівельники);
– шляхом доставки продукції безпосередньо на приймальні пункти переробного підприємства.
Відшкодування посередникам організаційних витрат по закупівлі молочної сировини у населення проводиться на підставі, узгодженої між сторонами, калькуляції витрат. Витрати, пов’язані з організацією закупівлі молочної сировини в господарствах населення, відшкодовуються за рахунок переробних підприємств з віднесенням їх на собівартість продукції переробки.
3.2. Приймання і оцінка якості молочної сировини що закуповується у населення, проводиться у відповідності з діючими стандартами і технічними умовами за кількісними та якісними показниками. Кількість молока визначається згідно з РД 10-02-02-8-87 “Методика определения массы молока коровьего заготовляемого при приемке”.
3.3. При закупівлі молочної сировини з господарств населення партією продукції вважають закуплену на приймальному пункті сировину від корів з одного населеного пункту, яка знаходиться в одній ємності, мас однакові органолептичні та фізико-хімічні показники, оформлена одним супровідним документом Кількість молочної сировини, яка одноразово закуповується від одного господаря (господарство І рів), вважається точковою здачею. Кількість молі сировини при здачі на приймальний пункт запису ся в особисту розрахункову книжку господаря.
Періодичність контролю точкових здач молочної сировини за якісними показниками, в тому числі вмістом жиру та білка, обумовлюється в договорах на закупівлю молочної сировини, але не рідше одного разу на місяць.
3.4. Молочна сировина, яка реалізується переробним (заготівельним) підприємствам, повинна отримуватися від тварин благополучних щодо інфекційних хвороб і відповідати вимогам діючих стандартів та технічних умов.
Відповідно до чинних інструкцій та інших нормативно-правових актів не підлягає заготівлі від господарств населення молочна сировина, отримана від тварин, які при діагностичних дослідженнях позитивно реагували на бруцельоз, туберкульоз, лейкоз тощо.
Забороняється приймання переробними (закупівельними) підприємствами молочної сировини від господарств населення без наявності ветеринарного паспорта на корову та надання довідки відповідної державної установи ветеринарної медицини про ветеринарно-санітарне благополуччя господарств – постачальників продукції. Такі довідки надаються переробним (закупівельним) підприємствам щомісяця не пізніше 3-го числа.
3.5. Розрахунки за молочну сировину, реалізовану населенням, проводяться згідно з умовами договору.
3.6. Закупівля молочної сировини від господарств населення здійснюється в спеціальних пунктах. На молочну сировину, закуплену у господарствах населення, виписується окрема накладна. Дані про кількість, вміст жиру та білка при точковій здачі молочної сировини вносяться в розрахункову книжку здавача та приймальний журнал.
3.7. Визначення якості молока, яке приймається від господарств населення на вміст жиру І білка, органолептичні показники, чистоту, густину, соматичні клітини проводиться не рідше одного разу на декаду. Інші показники якості визначаються у випадку виникнення сумнівів щодо його якості відповідно до діючих стандартів та технічних умов.
3.8. Порядок закупівлі молочної сировини від господарств населення на переробному підприємстві або безпосередньо на приймальному пункті, за місцем виробництва молочної сировини, здійснюється аналогічно закупівлі молока від сільськогосподарських підприємств.
Дана інструкція носить рекомендаційний характер. За домовленістю сторін конкретні пункти можуть вноситись до умов договору на закупівлю молока додатково.
У відповідності до цієї інструкції співвідношення вартості жиру та білка в структурі ціни 1 т молока встановлюється на рівні 40:60. Це обумовлено фактичним співвідношенням вартості вмісту жиру та білка в молочній продукції з урахуванням ринкових цін. Таке співвідношення відображає напрямок збільшення обсягів виробництва високоякісної молочної продукції і економічну зацікавленість товаровиробників у підвищенні масової частки білка в молоці.
Рівень базової закупівельної ціни, а також інші умови оплати визначаються за домовленістю сторін відповідно до укладених угод та протоколів погодження цін.
За базову договірну ціну приймається закупівельна ціна без податку на додану вартість та дотації 1 т молока першого ґатунку при базисних масових частках жиру і білка (відповідно 3,4 відсотка та 3,0 відсотки).
При визначенні закупівельної ціни за 1 т молока по ґатунках з урахуванням фактичного вмісту масової частки жиру і білка та якісних показників рекомендуються такі надбавки та знижки.
На молоко вищого ґатунку – надбавка в розмірі 15 відсотків до закупівельної ціни на молоко першого ґатунку з урахуванням фактичної масової частки жиру та білка.
На молоко другого ґатунку – знижка в розмірі 10 відсотків до закупівельної ціни на молоко першого ґатунку з урахуванням фактичної масової частки жиру та білка.
За термостійкість молока – надбавка в розмірі 5 відсотків до закупівельної ціни на молоко вищого і першого ґатунку.
Молоко, яке має температуру вище 8°С для вищого ґатунку та вище 10°С для першого і другого ґатунків, приймається як неохолоджене зі знижкою згідно з калькуляцією на доохолодження за погодженням сторін, до ціни відповідного ґатунку, що склалася з урахуваннями фактичного вмісту жиру та білка.
Молоко, що не відповідає вимогам ДСТУ 3662-97 і належить до не ґатункового, закуповується для переробки за домовленістю сторін.
Оплата за вершки проводиться за договірними цінами між постачальником та переробним підприємством, але не нижче ціни, яка складається з урахуванням вартості відсотка жиру в молоці першого ґатунку.
Молоко знежирене реалізується постачальникам сировини як готова продукція в пастеризованому та охолодженому вигляді за договірними цінами.
Ціна на молоко при закупівлі від господарств населення та при наявності умов для приймання встановлюється з урахуванням масової частки жиру, білка та якісних показників.
Якщо визначення по показників згідно з ДСТУ 3662-97 неможливе, оплата за закуплене у населення молоко здійснюється за договірною ціною, але не нижче ціни за молоко другого ґатунку.
ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ ЗАКУПІВЕЛЬНОЇ ЦІНИ ЗА 1 т МОЛОКА З УРАХУВАННЯМ МАСОВОЇ ЧАСТКИ ЖИРУ ТА БІЛКА І ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ЗГІДНО З ДСТУ 3662-97 “МОЛОКО КОРОВ’ЯЧЕ НЕЗБИРАНЕ. ВИМОГИ ПРИ ЗАКУПІВЛІ”
А.Базові показники:
Закупівельна базова ціна за 1 т молока першого ґатунку при базисному
Вмісті жиру 3,4 % і білка – 3,0 %, грн. 700,00
Співвідношення вартості жиру та білка у закупівельній ціні
1 т молока, % 40:60
Б. Вартість 1 % жиру та білка в 1 т молока за базовою ціною першого ґатунку, грн.
Жир (700×0,4 : 3,4) 82,35
Білок (700 х 0,6 : 3,0) 140,00
В. Надбавки, знижки до ціни першого ґатунку з урахуванням якості молока, %
Надбавка за молоко вищого ґатунку до ціни першого ґатунку 15,0
Знижка за молоко другого ґатунку до ціни першого ґатунку 10,0
Знижка за молоко не гатункове до ціни другого ґатунку
(за домовленістю в залежності від якості) 30,0*
Знижка за молоко неохолоджене до ціни відповідного ґатунку 3,0**
Надбавка за термостійке молоко до закупівельної ціни вищого ґатунку 5,0
Надбавка за термостійке молоко до закупівельної ціни першого ґатунку 5,0
Г. Приклад розрахунку закупівельної ціни за 1 т молока з вмістом жиру 3,5%, білка 2,8%, грн.
Вартість жиру в 1 т молока (82,35х 3,5) 288,23
Вартість білка в 1 т молока (140х 2,8) 392
Ціна 1 т молока першого ґатунку (288,23+392) 680,23
Ціна 1 т молока вищого ґатунку(680,23×1,15) 782,26
Ціна 1 т молока другого ґатунку (680,23х 0,90) 612,21
Ціна 1 т термостійкого молока вищого ґатунку (782,26×1,05) 821,37
Ціна 1 т термостійкого молока першою ґатунку (680,23×1,05) 714,24
· взято для розрахунків
· Контрольні питання
Як проводяться розрахунки за молоко по кількості жиру та білку? Як проводяться розрахунки за молоко за його сортністю? Яка знижка за молоко негатункове?
Література
1. Інструкція про проведення закупівлі молочної сировини у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності та господарствах населення
Хоменко В. И. Гигиена получения и ветсанконтроль молока по государственному стандарту.- К. Урожай.-1990.- 399 с.
Ви прочитали: "Порядок реалізаціі молока на переробних підприємствах"Читати далі