Слід мати на увазі, що тимчасова градація прогнозів є відносною і залежить від характеру й мети того чи іншого прогнозу. У кризові і переломні періоди, а також за деяких інших обставин терміни політичного прогнозування не відповідають зазначеним тимчасовим рамкам. Як правило, прогнозовані періоди скорочуються, діапазон між коротко – і довгостроковими зменшується до меж найближчого десятиліття.
Політичне прогнозування як найважливіший елемент управління визначає основні напрями розвитку політики, відображає всю сукупність складних
Принцип альтернативності пов’язаний з можливістю розвитку політичного життя і його окремих ланок по різних напрямах, при різних взаємозв’язках і структурних відносинах. Необхідність побудови альтернатив, тобто визначення можливих шляхів розвитку політичних відносин, виникає завжди при переході від імітації сформованих процесів і тенденцій до передбачення їхнього майбутнього. Альтернативність не можна «змішувати» з вірогідним характером прогнозування. Ймовірність являє собою міру підтвердження прогнозу, заснованого на достовірному знанні законів, а також початків і кінцевих умов. Альтернативність же виходить з припущення про можливості якісно різних варіантів розвитку політичних подій. Основне завдання практичної реалізації принципу альтернативності полягає в тому, щоб відокремити здійсненні варіанти розвитку від тих варіантів, які за даних умов не можуть бути реалізовані. Це передбачає відмінності окремих альтернатив за ймовірність їхньої практичної реалізації. Кожній альтернативі розвитку політичного процесу відповідає «своя» сукупність проблем, які потрібно враховувати при прогнозуванні.
Принцип системності прогнозування означає, що, з одного боку, політика розглядається як єдиний об’єкт, а з іншого — як сукупність відносно самостійних напрямів (блоків) прогнозування. Системний підхід допускає побудову прогнозу на підставі системи методів і моделей, що характеризується визначеною ієрархією і послідовністю. Під системністю методів і моделей прогнозування в галузі політики слід розуміти їхню сукупність. Вона дозволяє розробити погоджений і несуперечливий прогноз (за кожним напрямком) політичного життя.
Принцип безперервності прогнозування. Основна вимога принципу випливає із самої назви. До завдання суб’єкта, який розроблює прогноз, входить безперервне коригування прогнозних розробок у міру надходження нової інформації. Наприклад, будь-який довгостроковий прогноз у первісному варіанті неминуче має великомасштабний характер. З часом якась тенденція виявляється більш виразно і виявляє себе з багатьох сторін. У зв’язку з цим інформація, що надходить до прогнозиста і містить нові дані, дає можливість з більшою точністю передбачити настання політичної події: необхідність скликання з’їзду політичної партії, проведення різних політичних акцій, мітингів, страйків і т. д.
Принцип верифікації (перевіряємості) спрямований на визначення вірогідності розробленого прогнозу. Верифікація може бути прямою, непрямою, консеквентною, дублюючою, інверсною.
Усі названі принципи прогнозування не можна брати ізольовано, у відриві один від іншого. Принципи прогнозування реалізуються через конкретні методи науково-прогностичних досліджень. Вивчення складних соціально-політичних явищ визначає і складний характер необхідних для цього наукових методів.
3. Методи та методика проведення політичних досліджень
Політичне прогнозування користується кількома методами: експертних оцінок, дельфійским, екстраполяції, аналогії, імітаційного моделювання тощо. Крім того, в рамках кожного методу існують десятки способів розроблення прогнозів. Найкращий ефект дає поєднання різних методів.
Методи прогнозування
Метод екстраполяції. Цей метод Грунтується на тому, що більшість політичних феноменів — процеси (явища), що тривають у часі і мають свою траєкторію руху, яку можна встановити, знаючи ланцюг минулих і сучасних подій
Метод аналогії. На основі подібності умов, що викликали у або іншу подію в минулому, дозволяє зробити висновок про можливість події в майбутньому. Цей метод можна використовувати в прогнозуванні подій або окремих політичних феноменів
Метод сценаріїв передбачає опис можливих майбутніх подій у якому-небудь регіоні або у світі в цілому. Його використовують для опису картини розвитку конфліктних ситуацій, під час підготовки політичних рішень, розрахованих на більш-менш тривалу перспективу. Складання сценаріїв пов’язане з оцінкою тенденцій розгортання ситуацій, а в оцінці виражається суб’єктивне відношення до феномена з боку того, хто її робить
Експертна оцінка. Виробляється за допомогою фахівців, досвід і знання яких у прогнозованій галузі проблем або відносин є загальновизнаними і перевершують знання інших людей у конкретній галузі прогнозу. Думка експертів виявляється методами опитування або ділової гри — групової діяльності експертів, що здійснюється за прийнятими в цій групі правилами у рамках розробленого сценарію
Метод моделювання. У його рамках знання про майбутній стан політичних відносин одержують шляхом створення умовного образу об’єкта
Метод експертних оцінок покликаний дати об’єктивну характеристику якісних і кількісних сторін об’єкта прогнозування на основі обробки й аналізу сукупності індивідуальних думок експертів. Якість експертної оцінки, її надійність і обґрунтованість у кінцевому рахунку залежать від обраної методики збору й обробки індивідуальних експертних значень. Ця робота включає такі етапи: вибір складу експертів і оцінку їхньої компетентності; складання анкет для опитування експертів; одержання експертних висновків; оцінку погодженості думок експертів; оцінку вірогідності результатів; складання програми для обробки експертних висновків.
Наступний — Метод дельфійського оракула, або Метод «Дельфі». Він передбачає складну процедуру одержання і математичної обробки відповідей. Прогнози, що одержуються за допомогою методу «Дельфі», будуються на дослідженні й об’єктивному знанні об’єкта з урахуванням суб’єктивних поглядів і думок, опитуваних щодо цього. При цьому велику роль відіграє інтуїція, що може підказати правильне рішення, оскільки вона ґрунтується на великому досвіді експерта. Безумовно, в таких випадках прогнози іноді виявляються помилковими, особливо довгострокові (а тим більше понаддовгострокові). Тому й інтуїтивний підхід далеко не завжди приводить до потрібних результатів, особливо при вирішенні завдань великої складності, а політичне прогнозування усе частіше зіштовхується саме з такими завданнями.
Звичайно за методом «Дельфі» можна виявити переважаюче судження опитуваних з обраного кола проблем. Він особливо придатний при складанні короткострокових прогнозів, передбачуванні локальних подій, тобто в порівняно простих випадках. Власне кажучи, метод «Дельфі» відноситься до варіанту методу експертних оцінок. Поряд з позитивними сторонами всі варіанти методу експертних оцінок мають недоліки: вони громіздкі, тому що багато часу йде на кожен цикл одержання відповідей експертів, що дають досить великий обсяг інформації. Крім того, оскільки метод заснований на інтуїції і суб’єктивних поглядах опитуваних, якість оцінки прямо залежить від кваліфікації експертів.
Ви прочитали: "Політичне прогнозування – №2"Читати далі