Лекція 5. ОСновні напрямки розвитку МПСУ ТП поділ АСУТП по призначенню.

План.

1. Автоматизовані системи управління, етапи розвитку.

2. Централізовані та децентралізовані системи, основні вимоги.

1. Конспект лекції.

Автоматизовані системи управління технологічними процесами (АСУ ТП) призначені для вироблення і реалізації управляючих дій на технологічний об’єкт управління відповідно до прийнятого критерію управління, який приймає різні числові значення залежно від управляючих дій,

що використовуються. Для організації управління в АСУ ТП використовуються різні критерії: стабілізація технологічних змінних, забезпечення заданих параметрів одержуваних продуктів; максимізація економічного ефекту виробництва; мінімізація витрати одного з видів сировини.

Мірна технологічних об’єктів в АСУ ТП досить велика. Для управління ними потрібна обробка великих масивів інформації в реальному масштабі часу, тобто з великою швидкістю. Для реалізації таких задач як технологічний засіб було природно застосувати ЕОМ. Спочатку пропонувалося обробляти інформацію і формувати управляючу дію централізований, з одного пункту управління, використовуючи одну ЕОМ. Очікувалося, що централізовані АСУ ТП дозволять вирішувати всі проблеми управління. Проте виявилося, що такі АСУ ТП мають серйозний недолік: вони володіють малою надійністю, низькою «живучістю».

Як альтернатива було запропоновано створення комбінованих АСУ ТП, включаючих елементи децентралізованого і централізованого управління, як мінімум з двома рівнями ієрархії управління. На нижньому рівні здійснювалося управління через апаратні пристрої, на які покладалися функції автоматичного регулювання, контролю, сигналізації, захисту, нескладного логічного управління. А на верхньому рівні для управління також використовувалася ЕОМ, яка з метою оптимізації процесу виробляла задаючі дії і направляла їх на локальні системи нижнього рівня ієрархії. Така структура АСУ ТП дозволила підвищити їх живучість. Але вони стали складніше і не був ліквідований основний недолік централізованих систем – можливість виходу з ладу ЕОМ верхнього рівня. В цьому випадку система продовжувала функціонувати, але без рішення задач оптимізації об’єкту. недостатня надійність, обмежена обчислювальна потужність, складність програмування задач великої мірної по управлінню паралельно працюючими апаратами, висока вартість кабельних ліній – все це викликало необхідність перегляду структури АСУ ТП з однією ЕОМ.

В даний час створюються і експлуатуються децентралізовані або розподілені АСУ ТП, виконані на мікропроцесорах або мікро – ЕОМ, з’єднаних в загальну обчислювальну мережу. Це дозволило територіально розосередити обчислювальні потужності усередині системи, здійснити обробку інформації поблизу датчиків і виконавчих пристроїв, встановлюваних на технологічному об’єкті.

Розподілені АСУ ТП звичайно складаються з однієї центральної і декількох локальних підсистем, тобто мають два рівні ієрархії. Локальні підсистеми націлені на рішення задач контролю, регулювання, управління в межах технологічного агрегату або установки, а також на обмін інформацією з іншими локальними підсистемами і центральної підсистеми. Локальні підсистеми реалізовані на мікро ЕОМ. Центральна підсистема вирішує задачі оптимізації, оперативного управління і інші, в аварійних ситуаціях вона забезпечує реконфігурацію системи тобто розподіляє функції між локальними підсистемами при виході з ладу однієї з них.

Центральна підсистема містить міні – ЕОМ і центральний пункт управління. В розподілених АСУ ТП найінтенсивніший обмін інформацією відбувається усередині локальних підсистем. Це значно скорочує потоки інформації по вертикалі, знижує навантаження міні – ЕОМ і підвищує можливість всієї системи. Для організації обміну інформацією в розподіленій АСУ ТП використовуються в основному магістральна або кільцева структури, що дозволяють легко забезпечити передачу коротких повідомлень.

2. Рекомендована література.

Основна

1. Балашов Е. П., Пузанков Д. В. Микропроцессоры, микропроцессорные системы:Учеб. Пособ. Для вузов /Под ред. В. Б. Смолова – М: Радио и связь. 1981.- 328 с.

2. Вершинин О. Е. Применение микропроцессоров для автоматизации технологических процессов. – Л: Энергоиздат. 1986. – 208 с.

3. Микропроцессоры: в 3-х кн. /Под ред. Л. Н. Преснухина. – М: Высш. шк., 1986. – 495 с., 383 с.,

402 с.

Додаткова

1. Брусиловский Л. П.,Вайнберг А. Я., Черняков Ф. С. Системы автоматического управления технологическими процессами предприятий молочной промышленности.-М.: Агропромиздат.1986.-351с.

2. Логический микропроцессорный контролер Ломиконт. Краткое описание. М.: НИИ Теплоприбор. 1986. – 33 с.

3. Микропроцессорные автоматические системы регулирования. Основы теории и элементы./Под ред. В. В. Солодовникова. – М.: Высш. шк., 1991. – 254 с.

4. Микропроцессорные системы автоматического управления. /Под ред.

В. А. Весекерского. – Л.: Машиностроение, 1988. – 364 с.

5. Регулирующий микропроцессорный контролер Ремиконт Р – 100: ГСП. Отраслевой католог – вып. 13, 14. – М.: ЦНИИТЭИ. Приборостроение, 1985. – 87 с.

Методична

Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами: методичні вказівки до виконання практичних занять на тему „Логічний мікропроцесорний контролер-ломіконт” для студентів 4 курсу спеціальностей 6.091707 „Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса», „Технологія зберігання, консервування та переробки молока» денної і заочної форми навчання / Суми, 2008- 20 с. Мікропроцесорні системи управління технологічними процесами: методичні вказівки до виконання практичних занять на тему „Мікропроцесорний контролер Р-130” для студентів 4 курсу спеціальностей 6.091707 „Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса», „Технологія зберігання, консервування та переробки молока», та за напрямом підготовки 6.051701 «Харчові технології та інженерія» денної і заочної форми навчання / Суми, 2009- 12 с., табл. 2.

Реферати :

Ви прочитали: "Основні напрямки розвитку мпсу тп поділ асутп по призначенню"
Читати далі