Барометри-анероїди портативні, широко застосовуються у практиці гігієнічних досліджень. Важливіша частина цього приладу – тонкостінна плоска трубка, зігнута у вигляді підкови і наповнена розрідженим повітрям (до 50-60 мм. рт. ст.). Внаслідок коливань атмосферного тиску трубка змінює свою кривизну, ці зміни через систему важелів передаються стрілці, яка вказує на циферблат його величину.
Барограф використовують для реєстрації змін атмосферного тиску на протязі доби чи тижня. Головна його частина – тонкостінна гофрована коробка з розрідженим
Атмосферний тиск вимірюється висотою ртутного стовпчика, який зрівноважує цей тиск. Нормальним тиском прийнято вважати 760 мм. рт. ст., 101,3 кПа.
Визначення вологості.
Для визначення вологості повітря використовують психрометр Августа або Асмана.
Мал. З. Психрометри:
А) стаціонарний Августа ВІТ-2:
1-зволожуюча тканина;
2-термометр “зволожений”
3-термометр сухий.
Б) аспіраційний Ассмана МВ-4:
1-термометр “вологий”;
2-термометр “сухий”;
3-повітряний канал;
4-вентилятор.
Психрометр Августа складається з двох однакових термометрів ртутних чи спиртових, укріплених на одній площині на відстані 4-5 см один від другого. Резервуар одного з термометрів обгорнутий батистом, батист занурений у ємкість з дистильованою водою. Це так званий “вологий” термометр, відстань його резервуару від поверхні води повинна бути не меншою 0,5 см. Другий термометр “сухий”. Оскільки на випарювання води витрачається певна кількість тепла, то “вологий” термометр буде охолоджуватись і вказувати більш низьку температуру, ніж “сухий”. Різниця показників термометрів є складовою розрахунків.
При визначенні абсолютної вологості за допомогою психрометра Августа прилад розташовують у місці досліджень і через 10-15 хвилин записують показники “вологого” та “сухого” термометрів.
Розрахунок абсолютної вологості ведуть за допомогою формули Реньо:
А = Е1 – ( а ( Т1 – Т2 ) х В );
А – абсолютна вологість, повітря, г/м;
Е1 – максимальна вологість повітря при температурі “вологого” термометра, г/м (дод.№3);
А – психрометричний коефіцієнт, залежний від руху повітря;
Т1- показник температури “сухого” термометра, °С;
Т2 – показник температури “вологого” термометра, °С;
В – барометричний тиск у період дослідів, мм рт. ст.
Аспіраційний (динамічний) психрометр Ассмана складається з двох однакових термометрів, один з них “вологий”. Для захисту термометрів від тепловипромінювання резервуари їх закриті хромованими металевими гільзами. Гільзи переходять у загальну трубку з невеличким аспіраційним вентилятором зверху. Вентилятор діє від заводу пружин. Аспіраційний психрометр більш досконалий прилад, завдяки руху повітря з постійною швидкістю 4 м/с і показання приладу не залежить від руху повітря у приміщенні, він більш точний.
Абсолютну вологість повітря з допомогою психрометра Ассмана розраховують за формулою Ширунгера:
А = Е – 0,5 ( Т1 – Т2 ) В/755, де
А – абсолютна вологість повітря, г/м3
Е – максимальна вологість повітря визначена по показнику температури “вологого” термометра, г/м3 (дод.№3);
0,5 – психрометричний коефіцієнт;
Т1 – температура “сухого” термометра, °С;
Т2 – температура “вологого” термометра, °С;
В – барометричний тиск у період дослідів, мм рт. ст.;
755- середній барометричний тиск, мм рт. ст.
Для визначення вологості повітря використовують також; гігрометри (мал.4) – прилади, дія яких ґрунтується на властивості знежиреного волосся подовжуватись при підвищенні вологості та скорочуватись при її зниженні. Зміна довжини волосся надає руху стрілці, яка вказує на шкалі величину вологості у відсотках.
Мал.4. Волосяний гігрометр:
1 – регуліровочний гвинт; 2 – волос; 3 – рамка; 4 – шкала; 5 – стрілка.
Для безперервної реєстрації змін вологості на протязі довгого часу (доба, тиждень) використовуються гігрографи, дія яких ґрунтується на тому ж принципі, що і гігрометрів, тільки замість однієї волосини використовують пук знежиреного волосся (25 шт.) розташований у спеціальній рамі за габаритами футляра приладу. Зеї допомогою системи зміни довжини волосся передаються на важіль пером, котре записує криву відносної вологості на паперовій стрічці барабана.
Визначення швидкості руху повітря.
Рух повітря визначається за допомогою анемометрів (чашкових, крильчастих, індукційних) та кататермометра.
Крильчастий анемометр у верхній частині має крильчатку, яка системою передачі рухає стрілками лічильників циферблата. На циферблаті 3 лічильника – правий – підраховує тисячі, лівий – сотні, а великий – десятки та одиниці. Перед його використанням записують існуючи показники, потім дають крильчатці набрати швидкість і включають одночасно прилад та секундомір і витримують 100 сек., одержують показник обертів за секунду.
Мал.5. Крильчастий анемометр.
1-вісь крильчатки; 2-крильчатка; 3-лічильник.
Користуючись номограмою, котра прикладається до кожного приладу (дод.№1), визначають швидкість руху повітря (м/сек.).
Чашковий анемометр відрізняється від крильчастого тільки будовою приймача руху повітря (пристосування у вигляді чотирьох напівсфер). Правила визначення швидкості руху повітря такі ж, як і при роботі з крильчастим анемометром.
Мал.6. Чашковий анемометр.
1-хрестовина; 2-чашечка; 3-лічильник.
Крильчастим анемометром визначають швидкість руху повітря від 0,3 до 5 м/с, а чашковим – від 1 до 25 м/с.
Кататермометр має кульовий або циліндричний резервуар, заповнений зафарбованим спиртом, капілярну трубку, поділену на градуси та верхній пустий резервуар.
Мал. 7. Кататермометр
1 – циліндричний; 2 – кульовий.
На зворотному боці капілярної трубки нанесений фактор кататермометра (Р), який вказує тепловитрати з 1 см площі приладу. Цей показник індивідуальний у кожного приладу. Швидкість руху повітря визначається кульовим кататермометром.
4. Методика виконання лабораторних досліджень:
Виконання лабораторних досліджень слід провести у відповідності до запропонованої послідовності виконання роботи.
Дослідження температури повітря.
Для визначення найнижчої та найвищої температури повітря за визначений термін часу використовуються термографи. У капілярі мінімального термометра (спиртового) у спирту плаває скляний штифтик, який перед початком вимірювання температури необхідно підводити до меніску спирту, піднявши резервуар термометра. Потім розмішують термометр у горизонтальному стану. При підвищенні температури спирт розширюється проходить понад штифтиком та своїм меніском при зниженні температури переміщує за собою штифтик. Відлік температури ведеться по кінчику штифтика, котрий розташовується біля меніску спирту.
Дослідження атмосферного тиску.
Для реєстрації змін тиску за відповідний період часу використовують барометр-анероїд. Барометр-анероїд – це тонкостінна плоска трубка, яка зігнута у вигляді підкови і наповнена розрідженим повітрям. Внаслідок коливань атмосферного тиску трубка змінює свою кривизну, ці зміни через систему важелів передаються стрілці, яка вказує на циферблат його величину.
Дослідження вологості.
Визначити відносну вологість повітря психрометром Асмана. Змочити з піпетки дистильованою водою батистовий ковпачок вологого термометра, включити вентилятор психрометра і через 4 хв., коли стабілізуються показники термометрів, записати їх в протокол. По психрометричній таблиці визначити відносну вологість повітря. (Див. додаток №1).
Дослідження швидкості руху повітря.
Виміряти швидкість руху повітря за допомогою шарового кататермометра. Для цього опустити кататермометр в підігріту до 60-70°С воду. Після того як спирт заповнить 1/3 верхнього резервуару, кататермометр витерти насухо і повісити на місце виміру. Визначити час охолодження від 38 до 35°С. З початку та в кінці досліду термометром виміряти температуру повітря. Визначити допоміжну величину 0 та тепловіддачу кататермометра Н.
Визначити співвідношення Н/О і по відповідній таблиці визначити швидкість руху повітря.
5. Звіт про результати досліджень:
За результатами проведених дослідів слід заповнити наступну таблицю протоколу дослідження. Дані слід заносити тільки в ті пункти що були досліджені, або опрацьовані.
|
№ П/п |
Найменування Показника |
Одиниця Виміру |
Фактичне Значення Параметра |
Нормативне Значення Параметра |
Відхилення фактичного значення від нормативного |
|
1 |
Температура повітря |
°С |
|||
|
2 |
Атмосферний тиск |
Мм рт. ст. |
|||
|
3 |
Показання “сухого” термометра “вологого” термометра Відносна вологість: – за формулою – по графіку – по таблиці |
°С °С % % % |
|||
|
4 |
Швидкість руху повітря, яка виміряна, анемометром: – індукційним – крильчастим – чашковим – кататермометром |
М/с М/с М/с М/с |
Провести аналіз можливого негативного комплексного впливу мікрокліматичних параметрів на організм людини та зробити загальні висновки.
Довідковий матеріал
1. «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України № 528 від 27.12.2001р.
2. ГОСТ 12.1.005-76. ССБТ. «Воздух робочей зоны. Обшие санитарно-гигиенические требования».
3. Гандзюк М. П., Желібо Є. П., Халімовський М. О. Основи охорони праці – К. : Каравела, 2004. – 408с.
4 Жидецький В. Ц., Джигирей В. С., Сторожук В. М., Туряб Л. В., Лико Х. І. Практикум із охорони праці. – Л. : Афіша, 2000. – 348с.
5. Ткачук К. Н., Халімовський М. О. Основи охорони праці. 21-е видання, доповнене та перероблене. Київ, «Основа», 2006, с.436.
Питання для закріплення і самоконтролю
1. Назвіть у відповідності до «Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» нормативні параметри мікроклімату у виробничих приміщеннях для легких, середніх і тяжких робіт.
2. Якими приладами вимірюються параметри мікроклімату у виробничих приміщеннях?
3. Що таке терморегуляція організму, як вона здійснюється?
4. В чому різниця між абсолютною та відносною вологістю повітря?
5. В чому полягає принцип дії чашкового та крильчатого анемометрів?
6. Що таке оптимальні мікрокліматичні умови і чим вони відрізняються від допустимих?
7. В чому полягає метод визначення еквівалентно-ефективної температури?
Ви прочитали: "Мікроклімат виробничих приміщень – №2"Читати далі