Самостійна робота № 5
Тема: Методика дослідження мікроклімату виробничих приміщень
Огляд теми:
Дана тема належить до більш розширеного самостійного опрацювання слухачами лекційного та лабораторно – практичного курсу з даної дисципліни, а саме:
– тема лекції – «Розгляд факторів виробничої санітарії»;
– тема лабораторної роботи – «Мікроклімат виробничих приміщень».
При розгляді теми слід вивчати міжгалузевий нормативний акт, що має загально
Завдання:
Самостійне опрацювання слухачами Лекційного курсу з даної теми повинно враховувати всебічне та детальне уявлення щодо дії на організм людини параметрів мікроклімату та використання заходів та засобів нормалізації мікроклімату та теплозахисту, яке досягається шляхом Ознайомлення зі змістом відповідної теми лекції.
Самостійне опрацювання слухачами лабораторно – Практичного курсу з даної теми повинно бути виконано в формі Розширеного конспектування змісту та питань, що входять до «Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу».
Зміст:
1. Дія на організм людини. При виконанні роботи в організмі людини відбуваються певні фізіологічні (біологічні) процеси інтенсивність яких залежить від загальних затрат на виконання робіт і які супроводжуються тепловим ефектом і завдяки яким підтримується функціонування організму. Частина цього тепла споживається самим організмом, а надлишки тепла повинні відводитись в оточуюче організм середовище.
Кількість надлишкового тепла, яке має віддати тіло працівника у навколишнє (виробниче) середовище залежить від енергетичних (фізичних, розумових емоційних, нервових і т. ін.) навантажень при виконанні робіт. При цьому одночасно здійснюється перерозподіл засобу теплообміну людина – середовище. Так, при підвищенні важкості праці та температури середовища до температури тіла і вище, теплообмін в значної мірі здійснюється за рахунок випарювання (кількість поту з поверхні шкіри досягає 1-1,5 л/год.).
Значення параметрів мікроклімату суттєво впливають на самопочуття та працездатність людини.
При підвищенні температури значно збільшується потовиділення, в наслідок чого здійснюється різке порушення водного обміну. З потом із організму виділяється значна кількість солей, головним чином хлористого натрію, калію, кальцію. Змінюються параметри крові, в наслідок чого вона згущається. В умовах високої температури збільшується частота пульсу (до 100-180 поштовхів за хвилину), збільшується артеріальний тиск. Перегрів тіла людини супроводжується головними болями, запамороченням, нудотою, загальною слабістю, часом можуть виникати судоми та втрата свідомості.
Негативна дія високої температури ще збільшується при підвищенні вологості повітря, тому що при цьому знижується процес випарювання поту, тобто погіршується тепловіддача від тіла людини. Зміни в організмі за підвищеної температурі безумовно відображаються на працездатності людини. Так, збільшення температури повітря виробничого середовища з 20°С до 35°С приводить до зниження працездатності людини на 50-60%, а тривала дія високої температури повітря при одночасній підвищеній вологості призводить до збільшення температури тіла людини до 38-40°С, що викликає гіпертермію.
Суттєві фізіологічні зміни в організмі здійснюються також при холодовому впливу, яке приводить до переохолоджуванню організму (гіпотермія). Найбільш виражені реакції на низку температуру є звуження судин м’язів та шкіри. При цьому знижується пульс, збільшується об’єм дихання і споживання кисню. Тривала дія знижених температур приводить до появи таких захворювань як Радикуліт, Невралгія, суглобного та м’язового ревматизму, інфекційних запалювань дихального тракту, алергії і та ін. Охолоджування температури тіла викликає порушення рефлекторних реакції, зниження реакцій, утруднюються рухи. Це також може бути причиною збільшення виробничого травматизму.
Недостатня вологість повітря (нижче 20%) приводять до підсихання слизових оболонок дихального тракту та очей, в наслідок чого зменшується їх захисна здатність протистояти мікробам.
Фізіологічна дія рухомого потоку повітря пов’язана з змінами у температурному режиму організму, а також механічної дії (повітряному тиску), яка вивчена ще недостатньо. Встановлено, що максимальна швидкість повітря на робочих місцях не повинна перевищувати 2 м/с.
Загалом теплове самопочуття людини залежить від інтенсивності фізичного навантаження організму, температури оточуючих предметів та параметрів мікроклімату (температури, рухомості та відносної вологості повітря, барометричного тиску).
2. ХарактеристикАТа нормування параметрів мікроклімату повітряного середовища:
Під мікрокліматом розуміють, передусім, клімат приміщень для людей, який визначають як сукупність фізичного стану середовища, його газового, мікробного і пилового забруднення з урахуванням стану приміщення, технологічного обладнання й ступеня заселеності приміщення людьми. До фізичних властивостей повітряного середовища відносяться: температура повітря, барометричний тиск, вологість (абсолютна та відносна), рух повітря. Під хімічними властивостями повітря розуміють: газовий склад його (аміак, вуглекислий газ, сірководень). Також: до мікроклімату відносяться механічна (пилова) та бактеріальна (мікробна) забрудненість повітря.
Температура.
Температура повітря – параметр, який відображає теплове становище повітря середовища. Характеризується кінетичною енергією руху молекул газів повітря. Температура повітря вимірюється в °С. Надмірна теплота негативно впливає на сердечно-судинна систему, подих, водний і сольовий баланс, і тому організм людини регулює тепловий баланс в залежності від стану навколишнього середовища та зберігає температуру тіла на постійному рівні (36,б°С), тим самим виявляється природна його здібність – терморегуляція. При температурах середовища вище 33…35°С віддача теплоти здійснюється в основному шляхом випарювання поту з поверхні шкіри. В цьому випадку організмом втрачаються волога і солі, які грають важливу роль в його життєдіяльності. В гарячих цехах (котельня та інші) у робочих повинна бути підсолена вода, краще газована. При зниженні температури до (-15 °С) організм може швидко переохолодитися.
Атмосферний тиск.
Атмосферний тиск характеризується інтенсивністю сили ваги стовпчику повітря на одиницю поверхні і виміряється у Па, мм. рт. ст.
Дія атмосферного тиску через серцево-судинну та центральну нервову систему впливає на весь організм, яке викликає в ньому відповідні хворобливі реакції. Нормальна життєдіяльність людини може проходить в широких границях тиску.
Небезпечним, навіть для здорової людини, є швидка зміна тиску на кілька міліметрів ртутного стовпчика по відношенню до нормальної величини (Рнорм.=760 мм. рт. ст., 101,3 кПа). В цьому випадку виникає розлад життєдіяльності окремих внутрішніх органів і загальний хворобливий стан.
Ви прочитали: "Методика дослідження мікроклімату виробничих приміщень – №1"Читати далі