Глосарій
Ринок – це не тільки місце та процес купівлі-продажу, або обміну товару на гроші чи товару на товар, а це і система відносин між продавцем та споживачем.
Споживча вартість – це властивість речі (продукту, послуги) задовольняти яку-небудь людську потребу.
Мінова вартість – здатність товару у визначених кількісних співвідношеннях обмінюватися на інші товари.
Попит – 
Пропозиція – це кількість товарів, яку продавці готові виробляти і пропонувати для продажу на ринку за конкретними цінами на протязі певного часу.
Ціна – це грошова форма вартості товару.
Собівартість – це виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції.
Виробнича модель ринкової економіки – передбачає спрямування дії ринкових механізмів на розвиток вітчизняного виробництва.
Монетарисько-посередницька модель ринкової економіки – поширена переважно в країнах, які утворились після розпаду соціалістичної системи, її основним рушієм є одержання “швидких грошей”.
Соціально-орієнтована модель ринкової економіки – використовує ринкові механізми для вирішення соціальних потреб суспільства, ставлячи у центр людину та її потреби.
Маркетинг – це діяльність в сфері організації виробництва і збуту продукції, спрямована на виявлення невідомих і незадоволених потреб.
Стратегічне планування – передбачає формування перспективної мети та її кількісних параметрів, розробку планів досягнення цієї мети, контроль за результатами виконання поставлених завдань та коригування діяльності при наявності відхилень.
Стратегічне управління – це розробка та реалізація довготермінової стратегії для здобуття перемоги у конкурентній боротьбі за допомогою стратегічного планування.
Господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Виробниче підприємництво – підприємництво, що спрямоване на здійсненням безпосередніх виробничих функцій, тобто виробництво товарів або надання послуг.
Посередницьке підприємництво – це підприємництво, що спрямоване на надання послуг пов’язаних з просуванням товару на ринок та його передачі від виробника до споживача.
Фінансове підприємництво – це діяльність, при якому об’єктом купівлі-продажу є специфічний товар – гроші, іноземна валюта, цінні папери.
Дилери – це юридичні або фізичні особи, які здійснюють перепродаж товарів від свого імені і за власний рахунок.
Комівояжери – це підприємці-посередники, які не тільки продають, а й доставляють товари покупцям, тобто здійснюють продаж з доставкою.
Аукціон – це прилюдний торг, форма змагання покупців за право придбання товару.
Товарні біржі – спеціалізовані центри з торгівлі масовими товарами.
Фондові біржі – спеціалізовані центри з купівлі-продажу цінних паперів.
Валютні біржі– спеціалізовані центри з купівлі-продажу золота і валюти.
Біржі праці– організаційні утворення для обліку потреб і пропонування робочої сили, сприяння працевлаштуванню з організацією перенавчання.
Форвардний контракт – передбачає зобов’язання продавця перед покупцем здійснити постачання певної кількості товару певної якості в зазначений час.
Ф’ючерсний контракт – це контракт на поставку обумовленої кількості певного товару за фіксованою ціною протягом зазначеного в договорі терміну.
Опціон – це договірне зобов’язання купити або продати товар за заздалегідь визначеною ціною в межах узгодженого періоду.
Банки – це спеціальні установи, які акумулюють внески тимчасово вільних грошових коштів фізичних і юридичних осіб, надають ці грошові кошти у тимчасове користування у вигляді кредитів, стають посередниками у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами, установами і окремими особами.
Ринок фінансових ресурсів – інтегрує кредитний і валютний ринок, а також ринок інструментів власності (цінних паперів).
Кредитний ринок – це механізм, за допомогою якого встановлюються взаємовідносини між підприємствами, що потребують фінансових коштів для свого розвитку, та організаціями і громадянами, які можуть їх надати (позичити) на певних умовах.
Валютний ринок – це діючий механізм, що допомагає встановлювати і підтримувати правові й економічні взаємовідносини між продавцями і споживачами валюти.
Ринок цінних паперів – об’єднує частину кредитного ринку і повністю ринок інструментів власності.
Ринок грошових ресурсів (грошовий ринок) – це певний сектор ринку позичкових капіталів, де здійснюються депозитно-позичкові операції строком до 1 року.
Реструктуризація сільськогосподарських підприємств – це здійснення організаційно-економічних, правових або технічних заходів, спрямованих на зміну структури сільськогосподарського підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правової форми, які здатні привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обсягів конкурентноспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва, вдосконалення управління тощо.
Підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому законодавством.
Фермерське господарство – це форма підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.
Сільськогосподарський кооператив – це форма організації виробництва у вигляді добровільного об’єднання сільськогосподарських виробників для досягнення загальної господарської мети, діючого під контролем його членів на безприбутковій основі.
Акціонерне товариство – це господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.
Товариство з обмеженою відповідальністю – це господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов’язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Товариство з додатковою відповідальністю – це господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов’язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.
Повне товариство – це господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном.
Ви прочитали: "Глосарій – №1"Читати далі