Тема 1. Державне регулювання належної якості та безпечності харчових продуктів.

1. Державне регулювання якості та безпечності харчових продуктів.

Державне регулювання належної якості та безпечності харчових продуктів і продовольчої сировини здійснюється з метою забезпечення гарантій щодо:

· безпечності життя і здоров’я людини у разі їх споживання і використання;

· їх виробництва в умовах, що відповідають установленим вимогам технології, санітарних норм та правил, безпечності та збереження навколишнього природного середовища;

· їх виробництва із застосуванням дозволених продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

· повноти і достовірності інформації про їх властивості;

· їх відповідності вимогам нормативних документів щодо якості та безпечності;

· їх реалізації відповідно до правил торгівлі.

Державне регулювання належної якості та безпечності харчових продуктів і продовольчої сировини здійснюється Кабінетом Міністрів України та уповноваженими центральними органами виконавчої влади таким способом:

· державного нормування показників якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

· державної реєстрації харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

· державної реєстрації нормативних документів на харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали;

· обов’язкової сертифікації харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів, послуг у сфері громадського харчування та сертифікації систем якості виробництва цих продуктів, сировини, матеріалів і надання послуг;

· встановлення та додержання порядку ввезення в Україну харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;

· здійснення контролю за додержанням порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів.

Складовими державного регулювання якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини під час їх розроблення, виробництва, ввезення, зберігання, транспортування, реалізації, використання, утилізації або знищення є державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил, державний метрологічний нагляд, державний санітарно-епідеміологічний нагляд, державний ветеринарно-санітарний контроль, державний контроль за додержанням законодавства України про захист прав споживачів, державний контроль за додержанням законодавства про карантин рослин, акредитація органів із сертифікації харчових продуктів і продовольчої сировини та випробувальних лабораторій у державній системі сертифікації, а також атестація (включаючи метрологічну) лабораторій підприємств, установ, організацій та закладів.

Державне нормування показників якості харчових продуктів та продовольчої сировини полягає у встановленні норм цих показників у стандартах та в інших нормативних документах на продукцію під час їх розроблення.

Державне нормування показників безпечності харчових продуктів, продовольчої сировини здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров’я через встановлення гранично допустимих рівнів вмісту у них забруднювачів та інших речовин хімічного, біологічного чи іншого походження, а також систематичного публікування в засобах масової інформації переліку матеріалів, дозволених для використання у виробництві харчових продуктів або у виготовленні технологічного устаткування.

Методики вимірювання вмісту (рівнів) забруднювачів та інших зазначених речовин повинні бути атестовані у порядку, встановленому Державним комітетом із стандартизації, метрології та сертифікаційні України, погоджені з головним державним санітарним лікарем України, а засоби випробувань та вимірювальної техніки повіряються або атестуються у порядку, встановленому Державним комітетом із стандартизації, метрології та сертифікації України.

Перелік атестованих методик систематично публікується в засобах масової інформації Державним комітетом із стандартизації, метрології та сертифікації України.

Державна реєстрація харчових продуктів та продовольчої здійснюється Міністерством охорони здоров’я України.

Підставою для державної реєстрації харчового продукту є позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи, а для продовольчої сировини — державної ветеринарно-санітарної експертизи. Наявність певного харчового продукту, продовольчої сировини чи супутнього матеріалу у Державному реєстрі є підставою для їх використання за призначенням. Порядок проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів та внесення їх до Державного реєстру визначається головним державним санітарним лікарем України та головним державним інспектором ветеринарної медицини України згідно з законодавством України.

Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи на харчовий продукт, продовольчу сировину чи супутній матеріал видається до початку їх виробництва (ввезення) і є чинним продовженням строку дії нормативного документа, який встановлює вимоги безпечності щодо цієї продукції.

Державний реєстр систематично публікується у засобах масової інформації Міністерством охорони здоров’я України. Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи не замінює сертифіката відповідності.

Виробництво харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів в Україні проводиться відповідно до вимог нормативних документів на ці продукти, сировину і матеріали, які погоджено, затверджено і зареєстровано у встановленому порядку із Державним комітетом із стандартизації, метрології та сертифікації України (Держстандартом).

Порядок державної реєстрації нормативних документів на виробництво харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів установлюється Держстандартом, який забезпечує систематичну публікацію в засобах масової інформації реєстрів, зареєстрованих в Україні нормативних документів.

Забороняється використання та державна реєстрація нормативних документів на харчові продукти та продовольчу сировину без установлення в них показників безпечності.

Для державної реєстрації нормативних документів виробник харчового продукту повинен мати технологічну інструкцію або інший документ з описом технологічного процесу виготовлення, а також перелік продовольчої сировини, речовин і супутніх матеріалів, що

Застосовуються у процесі виготовлення, із зазначенням даних про норми їх вмісту в кінцевому харчовому продукті. Рецептура є власністю виробника.

Харчові продукти, продовольча сировина, супутні матеріали, технологічне обладнання для їх виробництва підлягають обов’язковій сертифікації у порядку і за правилами, встановленими Держстандартом.

Об’єктами сертифікації у Системі є продукція, що:

· виготовлена в Україні;

· ввозиться в Україну і позначена виробником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам;

· ввозиться в Україну і не позначена виробником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам, але може бути ідентифікована як така, що повинна відповідати чинному в Україні нормативному документу на аналогічну продукцію;

· ввозиться в Україну і не позначена виробником як така, що відповідає чинним в Україні нормативним документам і не може бути ідентифікована як така, що повинна відповідати чинному в Україні нормативному документу на аналогічну продукцію, але має позитивний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи Міністерства охорони здоров’я України.

У визначених законодавством випадках для сертифікації у Системі продукції рослинного та тваринного походження, що ввозиться в Україну або вивозиться з неї, повинен бути дозвіл Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства сільського господарства і продовольства України та (чи) Головної Державної інспекції карантину рослин України.

Обов’язкова сертифікація продукції у Системі здійснюється на відповідність обов’язковим вимогам чинних в Україні нормативних Документів щодо безпеки життя, здоров’я людей та охорони довкілля.

Визнанню іноземних сертифікатів, що підтверджують відповідність імпортної продукції вимогам чинних в Україні нормативних Документів, підлягають сертифікати, видані уповноваженими органами інших держав через укладання угод про визнання результатів сертифікації продукції або прийняття рішення про визнання згідно з ДСТУ 3417-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Процедура визнання результатів сертифікації продукції, що імпортується». Свідченням про визнання іноземних сертифікатів є сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання.

У разі обов’язкової сертифікації харчові продукти, продовольча сировина і супутні матеріали підлягають випробуванню в акредитованих у державній системі сертифікації випробувальних лабораторіях щодо відповідності їх обов’язковим вимогам законів та інших нормативно-правових актів України.