Основою ідеєю громадянського суспільства практично всі вчені вважають проблему людини. Громадянське суспільство – це сукупність моральних, релігійних, національних, соціально-економічних, сімейних відношень та інститутів, за допомогою яких задовольняються інтереси індивідів та груп.

3. Особливості формування громадянського суспільства в Україні.

Соціально-економічні й політичні реформи в Україні, починаючи з 1990-х років, створюють важливі передумови становлення громадянського суспільства в Україні. Варто зазначити, що якоюсь мірою громадянське суспільство існувало в нашій державі й у радянські часи. Але в авторитарно-тоталітарному суспільстві сфера приватного життя людей підкорялася державі, скорочувалася до масштабів вільнодумства «на кухні». Роздержавлення власності заклало основу економічної незалежності особистості. Однак в активі держави як і раніше зберігається непропорційно велика частина засобів виробництва. Значна частина власності, що зараз не є державною, була привласнена «новою» старою бюрократією, але вже на правах приватної. Основна маса населення й зараз залишається найманими робітниками. При цьому умови наймання для багатьох істотно погіршилися: зросла тривалість робочого дня, відсутні соціальні гарантії зайнятості й т. п. Значна частина працездатного населення не включена до активної економічної діяльності, у першу чергу, через фіскальну податкову політику. Істотну роль в економіці відіграє кримінальний бізнес.

У цих умовах політичні, суспільні проблеми відходять на другий план, поступаючись необхідності задоволення життєвих потреб громадянина, його родини.

Для становлення громадянського суспільства необхідною умовою є також наявність розвинутої, різноманітної соціальної структури. При цьому, як уже зазначалося раніше-особливе значення має наявність економічно забезпеченого й незалежного «середнього класу». За роки незалежності в Україні сформувався «середній клас», але його частка в соціальній структурі суспільства дуже низька (за даними соціологічних досліджень від 10 до 15 %). Більше того, відбулася люмпенізація численних верств населення, поляризація на багатих і бідних. Більше 2/3 населення України знаходяться у стані нижче «середнього класу» й існують в умовах невизначеності й непевності.

Найбільших успіхів Україна досягла в розвитку й розгалуженості демократії. Свідченням цьому є діяльність численних політичних партій і суспільних об’єднань громадян, розвиток різноманітних засобів масової інформації. В умовах громадянського суспільства партії виражають інтереси й формулюють політичні пріоритети певних соціальних груп. Той факт, що парламент України починаючи з 2006 р. формується на пропорційній виборчій системі, тобто на партійній основі, повинен сприяти посиленню зв’язків між державою й громадянами.

І все-таки, незважаючи на всі перешкоди й складності, громадянське суспільство в Україні усе наполегливіше заявляє про себе. Доказом цього є події кінця 2004 — початку 2005 р. — «помаранчева революція». Вона відбулася за підтримки середнього класу і висловила прагнення широких верств населення контролювати діяльність влади. Наступні події показали, що інститути громадянського суспільства в Україні не одержали ще належного розвитку й у подальшому необхідно багато зусиль для того, щоб реформувати державу, суспільство й самого громадянина.

Основними шляхами побудови громадянського суспільства в Україні є:

підвищення політичної культури населення, створення нових можливостей участі громадян в управлінні державними і суспільними справами;

активізація процесу роздержавлення усіх сфер суспільного життя, формування справжніх інститутів громадянського суспільства як ринкового, так і неринкового характеру (благодійні фонди, споживчі товариства, асоціації тощо), розвиток різних форм громадського самоврядування і самодіяльності;

максимальне розширення сфери судового захисту прав і свобод людини, формування поваги до права і закону;

зміцнення свободи інформації та гласності, відкритості суспільства на основі щонайширших зв’язків із зарубіжним світом;

піднесення рівня суспільної свідомості, подолання явищ соціальної пасивності, оскільки справа не тільки в наявності демократичних установ і процедур та інформованості населення, але й у вмінні жити в умовах демократії, користуватися її благами, в готовності до постійного удосконалення політичної системи відповідно до змін конкретно-історичних умов.

2. Термінологічний словник

Альтернатива – можливість вибору з двох взаємовиключаючих можливостей.

Громадянське суспільство – сфера неполітичних відносин у суспільстві (економічних, духовних, релігійних, приватних, сімейних); галузь самовиявлення інтересів і волі вільних індивідумів. У демократичних системах громадянське суспільство зумовлює, визначає сферу діяльності держави та її органів.

Маргінальні верстви – соціальні групи, які внаслідок еволюційний або революційних змін у суспільстві виходять за межі раніше встановлених соціальних спільнот; характеризуються приналежністю до двох або більше соціальних.

3. Рекомендована література

Погорілий Д. Є. Політологія : кредитно-модульний курс : Навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури. Фірма «Інкос», 2008.

Піча В. М. Політологія. Конспект лекцій. /В. М.Піча. Н. М.Хома. – Львів: „Новий світ-2000”, „Альтаїр”, 2008.

Політологія / За ред. О. В.Бабкіної, В. П.Горбатенка. — К.: Вид. центр «Академія» 2010.

Практикум з політології /Ред. Ф.М. Кирилюк. – К.: „Комп’ютерпрес”, 2004.

Соколов В. Громадянське суспільство. Дійові особи та виконавці // Віче. – 2003. — №4. – С. 24-27.

Холод В. В. Політологія. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2006.

Юрій М. Ф. Політологія : Підручник / М. Ф. Юрій. — К. : Дакор, КНТ, 2006.