Величина гранично допустимих викидів і матеріали з їх обгрунтування повинні бути погоджені з органами, які здійснюють державний контроль за охороною атмосфери від забруднення і затверджені в установленому порядку
26.5 Основними джерелами забруднення повітряного басейну підприємств і житлової зони, що до них прилягає, є вентиляційні викиди з виробничих приміщень, викиди від теплових установок (котельні), вигульних майданчиків.
26.6 Розрахунок валових викидів забруднюючих речовин від підприємств
По забою худоби, птиці, кролів та
26.7 Охорона повітряного басейну забезпечується комплексом заходів, в тому числі за рахунок впровадження в практику сучасних технологій, прогресивних дезінфекційних засобів, безпечної сировини, а також вдосконалення технологій дезінфекції приміщень підприємства, очищення шкідливих викидів, недопущення неорганізованих шкідливих викидів.
Очищення та знешкодження вентиляційних та технологічних викидів слід передбачати на вимогу місцевих органів санепіднагляду, ветеринарної інспекції та охорони природи у випадках, коли є наявне перевищення гранично допустимих шкідливих речовин в атмосферному повітрі.
26.8 Вентиляційні викиди слід здійснювати над покрівлею будівель, як
Правило, зосереджено (центральні вентиляторні чи аераційні викиди). Не допускається застосування високих та факельних викидів, так як вони сприяють розширенню зони забруднення.
26.9 Розміщення будівель і споруд на площадці повинно відповідати
Наскрізному провітрюванню території підприємства та виключати можливість попадання шкідливих речовин з атмосфери із зони з більшою інтенсивністю викидів в зону меншого забруднення. При цьому, концентрації забруднюючих речовин в місцях забору повітря не повинні перевищувати разом з фоновими концентраціями значень, рівних 0,1 ГДК, встановлених для робочої зони будівлі. При неможливості забезпечити нормативні значення концентрації запорошення в місцях забору повітря, необхідно викиди із приміщень піддавати очищенню або розсіянню в атмосферу через висотні труби і факельні викиди (висота яких визначається розрахунком з урахуванням рельєфу, вітрового, кліматичного та інших режимів місцевості) з тим, щоб концентрація шкідливих речовин в приземному шарі атмосфери не перевищувала максимальну разову концентрацію.
26.10 Підприємства по забою худоби, птиці, кролів та переробці продуктів
Забою повинні розташовуватися таким чином, щоб основні напрямки вітрів були в протилежну сторону від житла. При цьому, в усіх випадках і у всі пори року концентрація забруднюючих речовин, які виділяються підприємством, на межі санітарно-захисної зони не повинна перевищувати разом з фоновими концентраціями значень, рівних ГДК, установлених для атмосферного повітря населених місць.
26.11 На підприємствах слід застосовувати технології видалення та обробки гною та пташиного посліду з бази (приміщення) передзабійного утримання худоби, які забезпечують екологічну безпеку, виключаючи підвищення вмісту аміаку в повітрі та появу мух.
При виникненні епізоотії з тієї чи іншої хвороби худоби чи птиці, вирішальне питання про подальше використання гною чи посліду та технологічного обладнання належить державній службі ветеринарної медицини на місцях.
26.12 У відповідності з чинним “Водним кодексом України”, зрошення
Сільськогосподарських угідь стічними водами може бути дозволено державними органами охорони навколишнього природного середовища за погодженням з державними органами санітарного та ветеринарного нагляду і агрономічною службою господарства.
Скидання стічних вод у водні об’єкти допускається лише за умови
Дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь – яке будівництво
Забороняється.
26.13 Підприємства зобов’язані здійснювати заходи щодо запобігання
Скиданню стічних вод, якщо вони:
– можуть бути використані в системах оборотного або повторного водопостачання;
– містять токсичні речовини та збудники інфекційних захворювань.
Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя,
Кар’єри тощо ), забороняється.
26.14 На території водоохоронних зон забороняється влаштування
Скотомогильників, звалищ, полів фільтрації.
26.15 При накопиченні худоби чи птиці на обмежених територіях
Підприємств промислового типу, при впровадженні водоємких технологій виробництва і значній кількості біогенних елементів, патогенної мікрофлори та інших шкідливих хімічних речовин, які містяться у виробничих стоках цих підприємств, і при недостатній ефективності сучасних очисних споруд, слід розробляти та здійснювати заходи з попередження забруднення водних джерел, в тому числі і підземних.
26.16 З метою охорони та раціонального використання водних ресурсів при
Проектуванні підприємств, необхідно передбачити:
– використання маловодної технології прибирання гною чи пташиного
Посліду;
– скорочення витрат питної води за рахунок впровадження оборотних
Систем водопостачання;
– розробку та впровадження прогресивних і економічно – ефективних
Методів очистки стоків, які забезпечать нормативні показники їх очищення;
– забезпечення водоохоронних споруд підприємств реагентами,
Сировиною та необхідними матеріалами.
26.17 З метою запобігання захворювання худоби та птиці інфекційними хворобами, необхідно дотримуватися чинних Ветеринарно – санітарних правил для підприємств по забою худоби, птиці, кролів та переробці продуктів забою та інших нормативно – правових документів ветеринарної медицини стосовно м’ясопереробної галузі.
26.18 При розробці заходів з охорони навколишнього природного
Середовища від шкідливих речовин, крім цих відомчих норм технологічного проектування слід керуватися чинними відомчими нормами технологічного проектування “Об’єкти ветеринарної медицини” та “Системи видалення, обробки, підготовки та використання гною”.
Слід суворо дотримуватися норм і правил з охорони грунтів територій
Підприємств по забою худоби, птиці, кролів та переробці продуктів забою, сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь в районах розташування цих об’єктів.
Всі будівлі і споруди підприємства, які скидають стічні води, повинні бути каналізовані згідно з вимогами чинних нормативних документів з підключенням у внутрішньоплощадкову каналізаційну мережу.
27 РІВЕНЬ МЕХАНІЗАЦІЇ ТА АВТОМАТИЗАЦІЇ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
27.1 Механізація та автоматизація виробничих процесів здійснюється шляхом оснащення виробництва поточними, поточно-механізованими лініями, високопродуктивним обладнанням, автоматизованими комплексами, системами автоматичного керування виробничими ділянками і технологічним процесом в цілому.
Механізація транспортних операцій передбачається за допомогою підвісних конвеєрних систем, пневмотранспорту, стрічкових і роликових транспортерів, ліфтів, наземного механізованого транспорту, сталевих, скляних і пластмасових трубопроводів.
При проектуванні підприємств потужністю більше 50 тонн м’яса за зміну передбачати організацію ділянок підготовки і приймання вантажів, зберігання контейнерів, піддонів і їх санітарну обробку на основі впровадження комплексної механізації транспортних операцій і впровадження штабелерів на складських ділянках.
Для підприємств потужністю 1,3,5,10 тонн за зміну автоматизацію технологічних процесів доцільно здійснювати за рахунок локальних систем, які постачаються в комплекті з технологічним обладнанням або розробляються при проектуванні.
Ступінь охоплення робітників механізованою і автоматизованою працею і питому вагу робітників, зайнятих ручною працею, розраховувати у відповідності із “Методичними вказівками визначення ступеня охоплення робітників механізованою і автоматизованою працею і питомої ваги робітників, зайнятих ручною працею”.
27.2. Ступінь охоплення робітників механізованою і автоматизованою працею повинен бути не менше, наведеного в таблиці 70.
Таблиця 70
|
Найменування виробництв |
Ступінь охоплення робітників механізованою /автоматизованою/ працею, % |
Питома вага чисельності робітників, зайнятих ручною працею, % |
|
1 |
2 |
3 |
|
1.М’ясокомбінат потужністю від 30 до 50 т м’яса за зміну. 2 М’ясокомбінат потужністю понад 50 до 100 т м’яса за зміну 3 М’ясожирове виробництво Потужністю від З0 до 50 т м’яса за зміну 4 М’ясожирове виробництво Потужністю понад 50 до 100 т м’яса за зміну 5 М’ясопереробне виробництво Потужністю від 3 до 10 т ковбасних виробів 6 М’ясопереробне виробництво потужністю понад 10 до 25 т ковбасних виробів за зміну 7 Холодильник місткістю від 300 до 1200 умовних тонн 8Холодильник місткістю від 2000 до 4000 умовних тонн 8 Птахопереробне виробництво потужністю від 10 до 20 тонн 9 Консервне виробництво потужністю від 25 до 50 туб за зміну 10 Консервне виробництво потужністю понад 50 до 100 туб за зміну |
40/10 42/12 38 39 37 38 40 42 37/10 42/13 47/15 |
50 48 58 58 61 59 57 55 60 50 48 |
Примітка 1. Ступінь охоплення робітників автоматизованою працею визначено для робітників основного виробництва .
Примітка 2. Ступінь охоплення робітників механізованою працею і питома вага чисельності робітників, зайнятих ручною працею, визначені для робітників основного і допоміжного виробництва
ДОДАТОК А
Довідковий
СПІЛЬНА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА ПОЛІТИКА
І РИНОК М‘ЯСА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ
Нову реформу спільної сільськогосподарської політики (ССП), погоджену Європейською Радою на своєму засіданні в Берліні 24 – 25 березня 1999 року, розроблено з метою підготування європейського сільського господарства до внутрішніх та зовнішніх проблем, очікуваних у 2000 та наступних роках.
Ця реформа сприятиме сільському господарству в підвищенні його конкурентоспроможності, а також поліпшенні екологічних характеристик. Вона визначає подальший етап у політиці, спрямованій саме на підтримку фермерів, а не продукції, і на винагороду не тільки за вироблені фермерами продукти, а також за їхній додатковий внесок у розвиток суспільства.
Ви прочитали: "Внтп – апк -260третя частина – №8"Читати далі