РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
Дисципліна історія української культури
Спеціальність для всіх спеціальностей
Кафедра ДПД та українознавства
Факультет для всіх факультетів
Кількість кредитів – 2
Кількість модулів – 2
Розподіл навчального навантаження
Форма навчання |
Курс |
Семестр |
Форми навчального процесу |
Всього годин |
( семестр ) |
|||||||
Види навчальних занять |
Самостійна робота |
Навчальна практика |
||||||||||
Лекції |
Практичні Заняття |
Семінари |
Індивідуальні завдання |
Курсова Робота (проект) |
Залік |
Екзамен |
||||||
Денна |
1 |
1 |
18 |
– |
18 |
36 |
– |
72 |
1 |
– |
– |
1 |
1. МЕТА ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ТА ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ.
Метою вивчення дисципліни є: ґрунтовне вивчення студентами основних етапів та різноманітних аспектів матеріальної й духовної культури України, її історичних форм та здобутків, основних культурних цінностей, що творились українським народом. Вивчення запропонованого курсу збагатить студентів необхідними для сучасного фахівця загальнокультурними знаннями, забезпечить сприйняття цілісності культурного простору, сприятиме формуванню національної свідомості.
Суттєве значення для оволодіння курсом має практичне ознайомлення зі скарбами української культури, які зібрані в музеях, картинних галереях, втілені в архітектурних ансамблях, скульптурних композиціях, театральних виставах, музичних концертах.
Студенти мають знати :
Модуль 1: предмет і завдання курсу “Історія української культури”, її зв’язок з іншими гуманітарними дисциплінами; поняття, основні структурні елементи, функції культури, основні етапи та особливості розвитку української культури. Взаємозв’язок української культури з загальноєвропейською. Особливості культурного розвитку України від найдавніших часів до ХVІІІ ст.
Модуль 2: знати особливості розвитку української культури ХІХ – на початку ХХІ ст.; основні досягнення української культури в різноманітних галузях: науки, освіти, літератури, мистецтва; внесок видатних українських діячів у розвиток національної культури; проблеми та основні тенденції розвитку культури на сучасному етапі.
Студенти мають уміти:
Модуль 1: : визначати особливі риси культури різних епох, орієнтуватися в розмаїтті здобутків української культури, порівнювати, аналізувати, узагальнювати історичний матеріал та діяльність осіб, що здійснили вагомий внесок у розвиток культури України.
Модуль 2: :орієнтуватись у науковій періодизації історії української культури та особливостях кожного етапу; вміти аргументовано обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок.
3. ТИЧНИЙ ПЛАН
№ п/п |
Назва модулів,Розділів, тем |
Кількість тем |
Розподіл часу за видами Навчальної діяльності |
Всього годин |
Навчальна практика |
Сума балів для встигаючого студента денної форми навчання |
|||
Лекції |
Практичні заняття |
Семінарські Заняття |
Самостійна робота |
||||||
Дф /зф |
Дф/зф |
Дф /зф |
Дф /зф |
Дф /зф |
Дф |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
1. |
Модуль 1. “Історія культури України від найдавніших часів до початку ХІХ ст.”. |
3 |
6 |
– |
6 |
12 |
24 |
15-25 |
|
1.1. |
1 Вступ до курсу «Історія української культури». Джерела формування української культури. Доба Київської Русі. |
2 |
– |
2 |
4 |
8 |
5-5 |
||
1.2 |
2. Особливості розвитку української культури у ХІV – першій половині ХVІІ ст. |
2 |
– |
2 |
4 |
8 |
2-5 |
||
1.3. |
3. Розвиток культури в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст. Доба бароко та її особливості в Україні. |
2 |
2 |
4 |
8 |
3-5 |
|||
2. |
Модуль 2. Історія культури України в ХІХ – на початку ХХІ ст. |
6 |
12 |
– |
12 |
24 |
48 |
15-25 |
|
2.1 |
1 Українська культура в ХІХ – на початку ХХ ст. |
2 |
– |
4 |
4 |
10 |
4-5 |
||
2.2 |
2 Проблеми відродження української культури в період боротьби за державність (1917-1921 рр.) |
2 |
– |
2 |
4 |
8 |
2-5 |
||
2.3. |
3 Особливості національно-культурного розвитку українських земель у 1920 – х – 1930 – х рр. |
2 |
2 |
4 |
8 |
4-5 |
|||
2.4 |
4 . Проблеми збереження українських культурних надбань у роки Другої Світової війни та післявоєнної відбудови. |
2 |
– |
– |
4 |
6 |
2-3 |
||
2.5 |
5. Культура України у 1960-х – 1980-х рр. |
2 |
2 |
4 |
8 |
||||
2.6 |
6. Проблеми та основні тенденції розвитку української культури в умовах державної незалежності. |
2 |
– |
2 |
4 |
8 |
2-4 |
||
Разом за модулі: |
– |
30-50 |
|||||||
За самостійну роботу: |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
18-30 |
|
За атестацію: |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
12-20 |
|
Разом з дисципліни: |
108 |
18 |
18 |
36 |
72 |
60-100 |
4. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ
4.1. Лекції
№№ П/п |
Назва та зміст модулів Та їх елементів |
Кількість Годин Дф/зф |
Вид поточного контролю Дф |
Сума балів Дф |
1 |
Модуль І: “Історія культури України від найдавніших часів до початку ХІХ ст.”. |
6 |
15-25 |
|
1.1 |
1 Вступ до курсу «Історія української культури». Джерела формування української культури. Доба Київської Русі. Історія української культури як навчальна дисципліна, її основні категорії. Поняття і сутність культури. Культура як історичне явище. Основні структурні елементи культури, її поділ на матеріальну і духовну. Структурні елементи духовної культури: інтелектуальні (наука, освіта); естетичні (мистецтво і література); етичні (мораль), релігійні. Функції культури. Особливості української культури та її місце у світовій культурі. Джерела вивчення української культури. Характеристика основних періодів розвитку української культури. Найдавніші пам’ятки культури на території України. Культурно – історичне значення племен Трипільської культури (ІV – ІІІ тис. до н. е.), їх матеріальна і духовна культура. Культурний розвиток східних слов’ян, їх міфологічні та релігійні вірування. Християнство як чинник культурних процесів доби Київської Русі. Розвиток освіти та наукових знань. Розвиток книжної справи, особливості літератури Київської Русі. Архітектура та монументальний живопис. Розвиток музичної творчості. Культура Галицько-Волинського князівства. Історичне значення давньоруської культури. |
2 |
||
1.2 |
2 Особливості розвитку української культури у ХІV – першій половині ХVІІ ст. Умови розвитку культури українських земель у литовсько – руську та польсько – литовську добу. Розвиток української мови та полемічної літератури. Розвиток освіти. Братські школи. Острозька академія. Утворення Києво-Могилянської академії. Вчені українці, що працювали за кордоном (Юрій Дрогобич, Павло Процелер (Русин), Станіслав Оріховський (Роксолан). Початок українського книгодрукування. Діяльність І. Федорова. Вплив загальноєвропейських тенденцій в архітектурі та містобудуванні на українське зодчество. Романський та готичний архітектурні стилі та їх особливості в архітектурі Україні. Особливості розвитку живопису та монументального мистецтва. Музична культура. Становище православної церкви на землях Великого князівства Литовського та Польського королівства. Утворення української греко-католицької церкви та її вплив на розвиток релігійного життя в Україні. |
2 |
||
1.3. |
3. Розвиток культури в другій половині ХVІІ – ХVІІІ ст. Доба бароко та її особливості в Україні. Особливості розвитку культури другої половини ХVІІ – ХVІІІ ст. Народна козацько – селянська культура ХVІІ ст. Процеси в духовному житті українського народу: реформування церкви та освіти, розвиток науки. Філософські ідеї Г. Сковороди, Ф. Прокоповича та ін. Розвиток освіти в Україні у ХVІІ – ХVІІІ ст. Навчальні заклади різних типів. Книгодрукування та розвиток літератури. Основні жанри літератури. Загальноєвропейська культура бароко та її специфіка в українські літературі і мистецтві. Особливості барокової архітектури в Україні. Упровадження стилю класицизму наприкінці ХVІІІ ст. Еволюція образотворчого мистецтва. Особливості портретного живопису та скульптури. Музика. Світове визнання творчості А. Веделя, М. Березовського, Д. Бортнянського. Розвиток театрального мистецтва. Кобзарство. Традиційно побутова культура і звичаї. |
2/2 |
||
2. |
Модуль 2 Історія культури України в ХІХ – на початку ХХІ ст. |
12/ |
15-25 |
|
2.1. |
1. Українська культура в ХІХ – на початку ХХ ст. Історичні умови та особливості розвитку української культури в ХІХ ст. Початок українського культурного відродження. Кирило – Мефодіївське братство та його роль у розгортанні національно – культурного руху. Значення творчості Т. Шевченка у формуванні національної самосвідомості та в становленні української культури. Активізація національного життя на західноукраїнських землях. «Руська трійця», її діяльність та значення в процесі національно-культурного відродження. М. Драгоманов та його діяльність для вільного розвитку української культури. Товариство «Просвіта». Зародження нової української літератури. І. Котляревський, Г. Квітка – Основ’яненко та інші. Українська література другої половини ХІХ ст. – початку ХХ ст. Зародження української преси. Реформи системи освіти в 1803-1804 рр., 1864 р. Недільні та земські школи в Наддніпрянській Україні. Відкриття вищих навчальних закладів. Розвиток науки, основні здобутки українських вчених. Наукове товариство ім. Т. Шевченка, його творчий доробок. Нові технічні відкриття: трамвай, радіо, телефон, кінематограф, авіація. Музика. Становлення українського професійного театру. Основні архітектурні стилі. Скульптура. Живопис. Українські підприємці – благодійники. |
2/ |
||
2.2 |
2. Проблеми відродження української культури в період боротьби за державність (1917-1921 рр.) Історичні умови розвитку культури 1917 – 1921 рр. Розвиток освіти за доби Центральної Ради, Гетьманату П. Скоропадського, Директорії. Українізація освіти. Освітня політика більшовиків. Стан науки. Відкриття Української Академії наук (УАН). Видатні вчені:М. Грушевський, В. Вернадський, О. Палладін, Є. Патон, А. Кримський, С. Єфремов, Д. Багалій. Нові тенденції в творчості українських письменників. Літературні течії:романтизм, неокласицизм, символізм, футуризм. Український національний театр. «Молодий театр» Л. Курбаса. Музичне і хорове мистецтво та їх кращі представники. Образотворче мистецтво. Г. Нарбут, М. Бойчук. Скульптура І. Кавалерідзе. Розвиток кіномистецтва як нової галузі культури. Радянський план монументальної пропаганди й початок його реалізації. |
2/ |
||
2.3. |
3. Особливості національно-культурного розвитку українських земель у 1920 – х – 1930 – х рр. Особливості політики радянської влади у сфері культури. Проголошення політики коренізаціі, її мета та основні напрямки. Українізація та розвиток культур національних меншин як складові частини політики українізації. Освітня політика більшовиків. Шляхи та методи її здійснення. Ліквідація неписьменності, підготовка масових робітничих кадрів (ФЗУ). Збільшення мережі загальноосвітніх шкіл та вищих навчальних закладів. Ліквідація «Просвіт». Розвиток науки. Всеукраїнська Академія наук. М. Василенко, В. Липський, С. Єфремов. Видатні українські науковці. Д. Заболотний, О. Богомолець, І. Курчатов, Л. Ландау, М. Боголюбов, Ю. Кондратюк. Література і мистецтво. Відомі українські літератори. О. Досвітній, М. Драй – Хмара, М. Куліш, М. Зеров, Г. Косинка, В. Сосюра, М. Рильський, П. Тичина та ін.. Літературно-художні об’єднання «Гарт», «Ланка», «Вапліте». Запровадження методу соціалістичного реалізму в літературній творчості. Літературна дискусія 1925 – 1928 рр. М. Хвильовий. Літературні течії 20-х років. Образотворче мистецтво. М. Бойчук, І. Їжакевич, Ф. Кричевський, В. Костецький та ін. Архітектура та скульптура. Кінематограф. Відкриття Одеської та Київської кіностудій. Творчість О. Довженка, І. Кавалерідзе. Розвиток українського театру. Н. Ужвій, А. Бучма. Театр «Березіль». Музика. Композитори Г. Вірьовка, П. Козицький, А. Ревуцький, Б. Лятошинський. Національні театри опери та балету в Харкові, Києві, Одесі. Більшовицький наступ на розвиток української національної культури. Згортання українізації та початок нищення української інтелігенції. Політичні репресії проти науковців. Запровадження цензури. Українська наука й освіта в Чехословаччині, Польщі та Німеччині. Полонізація української культури на західноукраїнських землях. Наукове товариство ім. Т. Шевченка у Львові. Релігійне життя в Україні. Виникнення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). Примусове вилучення релігії зі сфери духовного життя народу. Заборона УАПЦ. |
2/ |
||
2.4. |
4 Проблеми збереження українських культурних надбань у роки Другої Світової війни та післявоєнної відбудови. Розвиток української культури на передодні Другої Світової війни. Значення приєднання західноукраїнських земель до радянської України для розвитку культури. Насадження комуністичної ідеології на приєднаних землях. Впровадження радянської системи освіти. Заборона наукових та культурних товариств. Нацистська окупація України. Політика окупаційних властей у сфері культурного життя. Намагання української інтелігенції зміцнити позиції національної культури. Нищення фашистами національно свідомої інтелігенції. Руйнація культурних надбань України. Евакуація вузів та науково-дослідних установ та їхня діяльність у радянському тилу. Наука. Внесок українських вчених у перемогу над фашистськими окупантами. Література й мистецтво. Драматургія. Війна і творчість О. Довженка. Кіномистецтво. Культурне життя в Україні в другій половині 40-х на початку 50 – х рр. Відбудова матеріальної бази культури. Ідеологізація культурного життя. «Жданівщина». Заборона української греко-католицької церкви. Відбудова системи освіти. Впровадження обов’язкового семирічного навчання. Початок науково-технічної революції та її вплив на розвиток науки в Україні. Кібернетика як наука. В. Глушков, О. Антонов. Розвиток літератури й мистецтва. Становище художньої інтелігенції. Боротьба влади з «космополітизмом». Музичне мистецтво. Живопис. Театр. Народне декоративне мистецтво. Твори К. Білокур, М. Приймаченко. |
2/ |
||
2.5. |
5 Культура України у 1960-х – 1980-х рр. Початок десталінізації та пожвавлення літературно-мистецького життя. «Шістдесятники». В. Симоненко, Л. Костенко, Є. Сверстюк, В. Стус, Д. Павличко, М. Руденко, В. Шевчук, М. Вінграновський, Є. Гуцало. Зародження дисидентського руху в Україні, його особливості. Стаття І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?». «Самвидав». Репресії проти дисидентів у 60-70 ті роки. Українські правозахисники. Розвиток освіти. Український педагог В. Сухомлинський. Освітня реформа 1984 р. Русифікація та ідеологізація освіти і суспільно-культурного життя. Становище української науки:здобутки і проблеми. Основні тенденції розвитку українського мистецтва. Театр. А. Роговцева, Б. Ступка, К. Степанков. Музика. Видатні оперні співаки. Українська естрада. Музично-пісенна творчість композитора І. Івасюка, ансамблів «Смерічка», «Червона рута», співаків С. Ротару, В. Зінкевича, Н. Яремчука, тріо «Мареничі». Кіномистецтво. Відомі українські режисери та актори С. Параджанов, Ю. Іллєнко, Л. Биков. Зародження українського телебачення. Спортивні здобутки. |
2/ |
||
2.6. |
6 Проблеми та основні тенденції розвитку української культури в умовах державної незалежності. Національно-культурний рух другої половини 80-х – початку 90 х рр. Повернення репресованої культурної спадщини. Основні напрямки відродження національної свідомості. Проблеми та перспективи розвитку української культури в ринкових умовах. Реформування освітньої сфери. Проблеми розвитку науки. Тенденції розвитку сучасної української літератури. Здобутки мистецтва України. Музичні фестивалі та конкурси. Відродження інтересу до театрального мистецтва. Проблеми розвитку кіномистецтва. Фізична культура. Спорт. Олімпійські чемпіони. Роль української діаспори в розвитку національної культури. Інтеграція української культури до загальноєвропейського та світового культурного простору. |
2/ |
||
Разом: |
18/ |
Х |
– |
4.3. Семінарські заняття
№№ П/п |
Назва та зміст модулів Та їх елементів |
Кількість Годин Дф/зф |
Вид поточного контролю Дф |
Сума балів Дф |
1 |
Модуль І: Історія культури України від найдавніших часів до початку ХІХ ст. |
6/- |
Контрольна робота |
15-25 |
1.1. |
1. Культура Київської Русі. План 1. Стародавня культура східних слов’ян. 2. Запровадження християнства (988 р.), його значення для розвитку культури. 3. Виникнення східнослов’яської писемності. Літописання. Зародження шкільної освіти. 4. Мистецтво Київської Русі. 5. Розвиток культури Галицько-Волинського князівства. |
2/- |
Усне опитування, виконання письмових завдань, контрольна робота, термінологічний диктант |
|
1.2. |
2. Особливості розвитку української культури в литовсько – руську та польсько-литовську добу (ХІV – перша пол. ХVІІ ст.) План 1. Розвиток освіти в литовсько-польську добу. 2. Розвиток української мови та літератури. Полемічні література. 3. Початок українського книгодрукування. 4. Архітектура і містобудування. Живопис. |
2/- |
||
1.3. |
3. Розвиток культури в другій пол. XVІІ – XVІІІ ст. Доба бароко та її особливості в Україні. План 1. Розвиток українська література та книгодрукування. 2. Барокова архітектура, її особливості в Україні. 3. Еволюція образотворчого та музичного мистецтва. 4. Театральне мистецтво XVІІ – XVІІІ ст., види театральних вистав. |
2/- |
||
2 |
Модуль 2: Історія культури України в ХІХ – на початку ХХІ ст.” |
12/ |
Контрольна робота |
15-25 |
2.1. |
1: .(Перше заняття) Становлення української національної культури у першій половині ХІХ ст. План 1. Особливості розвитку освіти в першій половині ХІХ ст. 2. Наука на українських землях. Праці з історії України. 3. Становлення нової української літератури. 4. Архітектура та містобудування. Розвиток українського живопису. 5. Музика та театральне мистецтво. 1 .(Друге заняття)Українська культура другої половини ХІХ початку ХХ ст. План 1. Особливості розвитку культури на рубежі ХІХ – ХХ століть. 2. Демократичні тенденції розвитку освіти другої половини ХІХ – початку ХХ ст. 3. Українська наука другої половини ХІХ – початку ХХ ст. 4. Нові тенденції в українському мистецтві (неоромантизм, експресіонізм, авангард) |
4/ |
Усне опитування, виконання письмових завдань, контрольна робота, термінологічний диктант |
|
2.2. |
2.Проблеми відродження української культури в період боротьби за державність (1917 – 1921 рр.) План 1. Культурно –освітня політика Центральної Ради. 2. Українізація освіти та мистецтва в період гетьманату П. Скоропадського. 3. Культурно –освітня політика Директорії. 4. Політика Західноукраїнської народної республіки у сфері культури. |
2/ |
||
2.3. |
3. Особливості національно-культурного розвитку українських земель у 1920-х – 1930 – х рр. План 1. Політика коренізаціі та її вплив на розвиток культури. 2. Розвиток освіти і науки. 3. Основні літературні течії 20- х 30- х років в Україні та їх представники 4. Мистецтво України в 20 – х – 30 – х рр. ХХ ст. (театр, музика, живопис). |
2/ |
Усне опитування, виконання письмових завдань, контрольна робота, термінологічний диктант |
|
2.4 |
4. Культура України в 1960- х – 1980 – х рр. План 1. «Відлига» та її вплив на розвиток мистецтва. 2. Театр у 60- х – 80 – х рр.. ХХ ст. 3. Радянське кіномистецтво. 4. Архітектура і живопис. |
2/ 2/ |
||
2.5 |
5. Проблеми та основні тенденції розвитку української культури в умовах державної незалежності План 1. Проблеми розвитку української культури в незалежній Україні. 2. Реформування освітньої сфери та його результати. Проблеми розвитку науки. 3. Здобутки мистецтва України |
|||
Разом: |
18/ |
Х |
30 – 50 |
4.4. Самостійна робота
№№ П/п |
Назва та зміст модулів Та їх елементів |
Кількість Годин Дф/зф |
Вид поточного контролю Дф |
Сума балів Дф |
Самостійна підготовка до занять |
54/92 |
Контрольна робота |
18-30 |
|
1 |
Модуль І: Історія культури України від найдавніших часів до початку ХІХ ст. |
18/25 |
6-10 |
|
1.1 |
1 Первісне суспільство і перші державні утворення на території України Формування, розвиток і занепад первіснообщинного ладу. Трипільська культура. Державні об’єднання кіммерійців, таврів, скіфів, сарматів. Античні міста –держави Північного Причорномор’я. Культура Київської Русі. Галицько-Волинська держава. |
10/15 |
Усна доповідь, Реферат |
|
1.2 |
2: Духовне життя України литовсько-польської доби. Культурний розвиток українських земель наприкінці ХVІ – на поч. ХVІІ ст. Виникнення братства. Берестейська церковна унія 1596р. |
8/10 |
||
1.3. |
Модуль 2. Нова історія України |
18/25 |
Контрольна робота |
6-10 |
2.1 |
1. Українська національна революція середини ХVІІст. Становлення української державності. Поразка української національної революції, її особливості та історичне значення. |
6/6 |
Усна доповідь Контрольна робота |
|
2.2. |
2. Українські землі у складі Російської та Австрійської імперій. Українське національне відродження Правобережні та західноукраїнські землі під владою Польщі в другій пол. ХVІІ – ХVІІІ ст. Опришківський рух О. Довбуш. Три поділи Польщі та їх вплив на долю українських земель. Криза феодальної системи господарства. Початок промислового перевороту в Україні. Розвиток культури України ХІХ ст. |
12/19 |
||
3. |
Модуль 3. Новітня історія України |
18/42 |
6-10 |
|
3.1 |
1 Економічний та соціально-політичний стан України в 20-х – 30 –х рр.. ХХ ст.. Соціально-економічна і політична криза початку ХХ рр. Сутність та мета НЕПУ, особливості його здійснення в Україні. Відмова від НЕПу. Курс на форсовану індустріалізацію. Хлібозаготівельна криза 1928 – 1929 рр. Колективізація селянських господарств та її наслідки. Голодомор 1932-1933 рр. Утворення Р. Конституційний статус УСРР у складі Р. Політика коренізаціі. Національне відродження. Згортання політики українізації. Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в 20-30 х рр. |
4/10 |
Усна доповідь Контрольна робота |
|
3.2 |
2 .Україна в роки відбудови і подальшого розвитку народного господарства (1945-1950 рр.) Труднощі переходу до мирного будівництва. Міжнародна діяльність України, участь у створенні ООН. Відбудова народного господарства і особливості соціальної політики. Голод 1946 – 1947 рр. Соціально-економічні та культурні перетворення в західних областях України. |
4/10 |
||
3.3. |
3. Соціально-економічні та політичні процеси в Україні в другій пол.. 50-х – середині 80 – х рр.. Поява дисидентів в Україні. Зародження руху «шістдесятників» їх роль у національно-культурному житті. |
5/10 |
||
3.4. |
4. Сутність та основні напрями сучасної аграрної реформи Шляхи удосконалення економічних відносин на селі. Зміна форм та методів господарювання. Соціальний розвиток українського села. Екологічні проблеми розвитку агропромислового комплексу. |
5/12 |
||
2. Індивідуальні завдання |
||||
1 |
Модуль І. Стародавня та Середньовічна історія Вид ІЗ: реферат |
Усне опитування |
||
2. |
Модуль 2: Нова історія України Вид ІЗ: Контрольна робота |
Усне опитування |
||
3. |
Модуль 3. Новітня історія Вид ІЗ: термінологічний диктант |
Усне опитування |
||
Разом: |
54/92 |
Х |
18-30 |
5. Навчально-методична література
№ |
Вид |
Назва |
1. |
Основна |
Конституція України. – К., 2010. |
2. |
Гаврюшенко О. Історія культури. Навч. посіб. – К., 2004. |
|
3. |
Історія української та зарубіжної культури: Навчальний посібник // За ред. С. М. Клапчука. – К., Знання, 2007. |
|
4. |
Історія української культури. / Під ред. І. Крип’якевича. – К., 1994. |
|
5. |
Кордон М. В. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій. Київ: ПУЛ, 2010. |
|
6. |
Лобас В. Х. Українська і зарубіжна культура. Навч. посібник. – К., 2000. |
|
7. |
Мєднікова Г. С. Українська і зарубіжна культура XX століття: Навч. посібник. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. |
|
8. |
Попович М. В. Нарис історії культури України. – К., 1998. |
|
9. |
Українська культура. Лекції за редакцією В. Антоновича. – К., 1993. |
|
10. |
Хоменко В. Я. Українська і світова культура. Підручник. – К., 2002. |
|
11. |
Додаткова |
Греченко В. А., Чорний І. В. Історія світової та української культури. Довідник. – К., 2009. |
12. |
Даниленко В., Шудрик І. Династія Харитоненків. – Суми, 2003. |
|
13. |
Культура і побут населення України. Навч. посібник. Наулко В., Артюх І., Горленко О. та ін. – К., 1993. |
|
14. |
Сумщина в історії України. Навч. посібник. – Суми 2005. |
|
15. |
Формування духовного світу студента (На матеріалі досліджень в СНАУ) : Монографія за заг. ред. проф. Л. В.Гнатюка. – Суми, 2006. |
|
16. |
Шейко В. М., Тишевська Л. Г. Історія української культури. К., 2006. |
|
17. |
Шевнюк О. Л. Українська та зарубіжна культура: Навчальний посібник. 2-ге вид., випр. – К.: Знання-Прес, 2003. |
|
18. |
Юрій М. Ф. Етногенез українського народу. – К., 2008. |
6. Критерії оЦінки знань студентів
Оцінка національна |
Оцінка ECTS |
Визначення ECTS |
Кількість балів з дисципліни |
Відмінно |
A |
Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок |
86 – 100 |
Добре |
B |
Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками |
76 – 85 |
C |
Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю помилок |
71 – 75 |
|
Задовільно |
D |
Задовільно – непогано, але із значною кількістю недоліків |
66 – 70 |
E |
Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії |
60 – 65 |
|
Незадовільно |
FX |
Незадовільно – потрібно працювати перед тим, як отримати позитивну оцінку |
30 – 59 |
F |
Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота |
<30 |
1. 86-100 балів (“відмінно”) – (за ECTS – А – майже без помилок – 95 – 100 балів; допускається незначна кількість помилок – 86 – 94 бали):
– Теоретична частина – студент систично дає повні, конкретні, логічні відповіді як усні так і письмові. Використовує додаткову, самостійно вибрану інформацію з даної теми, не обмежується матеріалом конспекту чи навчально-методичного комплексу.
– Семінарські заняття – 100-відсоткова присутність на семінарах (крім підтверджених поважних причин), активна неодноразова участь у виступах, обговореннях, дискусіях тощо. Використання для виступів інформації із сучасних джерел, не обмеженої матеріалом конспекту чи навчально-методичного комплексу, підняття актуальних питань з теми, уміння відстояти свою думку, пов»язати матеріал теми з сучасним станом подій у світі, розвитку країни, галузі тощо.
– Самостійна робота – своєчасне, повне і якісне виконання завдань, викладених у навчально-методичному комплексі (контрольні роботи), використовуючи джерела інформації поза НМК. Позитивне виконання тестів на 86-100 %.
– Індивідуальні завдання – своєчасна, повна і якісна підготовка та виконання описових завдань (робіт), розрахунково-графічних робіт, рефератів, наочних посібників тощо. Прояв власної ініціативи у підготовці та виконанні індивідуальних завдань.
– Інші критерії оцінки знань – відповідальність, рівень інтелекту, творчий напрям роботи, креативне мислення, уміння висловити власну думку і знання, уміння переосмислювати масиви інформації, здатність до оптимальної поведінки в різних ситуаціях тощо.
2. 71-85 балів (“добре”) – ( за ECTS – В – вище середнього рівня з кількома помилками – 76 – 85 балів; С – в загальному правильна робота з певною кількістю помилок – 71 -75 балів):
– Теоретична частина – студент дає повні, конкретні відповіді як усні так і письмові. Може використовувати додаткову інформацію з даної теми, а також не обмежуватися матеріалом конспекту чи навчально-методичного комплексу.
– Семінарські заняття – 80-100-відсоткова присутність на семінарах. Підготовка рефератів з пропущених тем. Участь у виступах, обговореннях, дискусіях тощо. Можливе використання для виступів інформації із сучасних джерел, підняття актуальних питань з теми, уміння відстояти свою думку, пов»язати матеріал теми з сучасним станом подій у світі, розвитку країни, галузі тощо.
– Самостійна робота – своєчасне, повне і якісне виконання завдань, викладених у навчально-методичному комплексі (контрольні роботи), можливе використання додаткових джерел інформації. Позитивне виконання тестів на 71 – 85 %.
– Індивідуальні завдання – своєчасна, повна і якісна підготовка та виконання описових завдань (робіт), розрахунково-графічних робіт, рефератів, наочних посібників тощо. Можливий прояв власної ініціативи у підготовці та виконанні індивідуальних завдань.
– Інші критерії оцінки знань – відповідальність, рівень інтелекту, можливий прояв творчого напряму роботи, уміння висловити власну думку і знання тощо.
3. 60-70 балів («задовільно») – (за ECTS – D – непогано, але із значною кількістю недоліків – 66-70 балів; E – виконання задовольняє мінімальні критерії – 60 – 69 балів.)
– Теоретична частина – студент дає достатні відповіді як усні так і письмові. Обмежується матеріалом конспекту чи навчально-методичного комплексу.
– Семінарські заняття – Присутність майже на всіх семінарах. Підготовка рефератів з пропущених тем. Участь у запропонованих викладачем виступах.
– Самостійна робота – своєчасне виконання завдань, викладених у навчально-методичному комплексі (контрольні роботи). Позитивне виконання тестів на 60 – 70 %.
– Індивідуальні завдання – своєчасна підготовка та виконання описових завдань (робіт), розрахунково-графічних робіт, рефератів, наочних посібників тощо.
– Інші критерії оцінки знань – прояв бажання отримати знання з дисципліни.
30 – 59 балів («незадовільно») – (за ECTS –FX – потрібно працювати перед тим, як отримати позитивну оцінку ).
0 -29 балів («незадовільно») – (за ECTS – F – необхідна серйозна подальша робота ).
Реферати
Читати далі