— організаційно–правові основи;

— основи виробничої санітарії;

— основи техніки безпеки;

— основи пожежної профілактики.

Розділ «Організаційно-правових основ» включє наступні питання:

— нормативно–правова база щодо охорони праці;

— функціональні обов’язки, права, відповідальність керівництва підприємства і його служб, посадових осіб і кожного працівника в системі управління;

— державний, відомчий, громадський контроль і нагляд за охороною праці;

— права, обов’язки, відповідальність служби охорони праці підприємства;

— роль трудових колективів і профспілок в управлінні охороною праці.

В розділі «Основи виробничої санітарії» розглянуті наступні питання:

— фактори формування умов праці;

— класи робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу;

— фізичні фактори: мікроклімат, шкідливі речовини робочої зони, освітлення, шуми та вібрація, теплове випромінювання;

— нормування показників, методика та прилади вимірювання, методика розрахунку;

— колективні та особисті засоби захисту від негативного впливу факторів виробничого середовища;

— заходи та засоби поліпшення стану виробничого середовища, шляхи зниження тяжкості та напруженості трудового процесу;

— порядок атестації робочих місць.

Розділ «Основи техніки безпеки» повинен включати:

— умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій;

— виробничий травматизм та його причини, класифікація нещасних випадків, методи аналізу виробничого травматизму;

— вимоги щодо обладнання та до технологічних процесів, технічні засоби безпеки та організація профілактики травматизму;

— дія електричного струму на організм людини, фактори, що впливають на наслідки дії електричного струму, уявлення про напругу дотику та крокову напругу;

— засоби захисту від враження електричним струмом, захист від статичної та атмосферної електрики;

— організація безпечної експлуатації електрообладнання, надання першої невідкладної допомоги в разі ушкодження електричним струмом.

Розділ «Основи пожежної профілактики» включає:

— умови виникнення горіння;

— класифікація приміщень з урахуванням пожежної та вибухової небезпеки;

— вогнестійкість приміщень та будівель;

— методи та засоби захисту від пожежі;

— вогнегасні речовини та первинні засоби гасіння пожежі;

— профілактика пожеж,

— евакуація людей при пожежах.

4. Державна політика України з питань охорони праці.

В нашій країні охорона праці працівників є загальнодержавним приорітетом. В Конституції України зокрема говориться, що: “Кожен має право на належні, безпечні та здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу ніж визначеною законом”.

Державна політика України в галузі охорони праці базується на слідуючих основних принципах:

1. Приорітету життя і здоров’я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльност1 підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці. Тобто первинним в організації виробництва є забезпечення безпечних умов праці.

2. Соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві.

3. Здійснення навчання працівників з питань охорони повні.

4. Встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності.

Зокрема, це стосується можливості створення різних по напрямкам малих підприємств. Дана застава дозволяє встановлювати функціонування охорони праці і при створенні іншої форми власності підприємства, включаючи і приватну.

Важливими напрямками державної політики України є також:

— комплексне розв’язання завдань охорони праці на основі національних програм,

— використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування,

— співробітництва між соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці, тобто деякі питання заробітної плати, відпустки та інші повинні прийматись за умови погодження з працівниками,

— міжнародного співробітництва в галузі охорони праці.

5. Основні законодавчі акти та документи з охорони праці.

Охорона праці в нашій країні регламентована дією законодавчих актів, які затверджується Верховною Радою та Кабінетом міністрів. Ці документи мають вигляд Закону, Положення, Постанови, Наказу, Інструкції, Державних, Республіканських та інших стандартів. Всі ці документи зведені в єдиний збірник нормативних документів “Законодавство України про охорону праці» в чотирьох томах. Частина положень з охорони праці, котрі не перепрацьовані в збірнику нормативних документів залишились діючими в існуючій раніше Системі Стандартів Безпеки Праці (ССБТ). Тобто на сучасному стані розвитку охорони праці існують дві системи:

— Законодавство України про охорону праці, як первинний збірник нормативних документів,

— система стандартів безпеки праці, як збірник нормативних документів, що залишились не перепрацьованими, але мають законну дію і в теперішній час.

Система стандартів безпеки праці (ССБТ)Є комплексом взаємозв’язаних стандартів, що містять вимоги, норми і правила, спрямовані на забезпечення безпеки, збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці. Діючі ГОСТ мають п’ять класифікаційних груп, яким, відповідно, надано такий шифр (шифр підсистеми):

Організаційно-методичні стандарти — 0.

Стандарти вимог і норм по видах небезпечних і шкідливих виробничих факторів — 1.

Стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання — 2.

Стандарти вимог безпеки до виробничих процесів — 3.

Стандарти вимог до засобів захисту працюючих — 4.

Умовні позначення мають такий вигляд, наприклад:

ГОСТ 12.0.004-80 «Организация обучения охране труда».

ГОСТ — Государственный общесоюзный стандарт (у зв’язку з тим, що деякі стандарти не перекладали українською мовою, вживається російська абревіатура);

12 – шифр системи (12 — стандарти безпеки праці);

0 — шифр підсистеми (0 — організаційно-методичні стандарти);

004 — порядковий номер стандарту (004 – організація навчання);

80 — рік затвердження або перегляду стандарту.

Законодавство України про охорону праціСкладається з Закону “Про охорону праці”, Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів, які регламентують взаємовідносини мін різними суб’єктами права в цій сфері.

Взагалі, основним законодавчим актом котрий регламентує основи законодавства України про працю є Конституція України. В ній відображені основні принципи праці (право на працю, на заробітну плату, на пенсійне забезпечення) і вона є юридичною підставою для діючого законодавства про працю.

Закон України про охорону праці є головним документом законодавства про охорону праці, який визначає основні положення щодо реалізацій конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи, організації і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в України.

Кодекс законів про працю визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці, регулює трудові відносини всіх працівників. У кодексі законів в систематизованій формі представлені загальні норми діючого законодавства, встановлені принципові положення гарантій працюючим з охорони праці.

Законом України про охорону праці (ст. 33) визначені документи, що належать до державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про охорону праці.

Державні нормативні акти про охорону праці зведені в системний реєстр ДНАОП і включають правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, які затверджуються державними органами.

Законодавством передбачено, що залежно від сфери дії, ДНАОП можуть бути міжгалузевими та галузевими.

Державні міжгалузеві нормативні акти про охорону праці — це документи загальнодержавного користування, дія яких поширюється на всі підприємства, установи, організації народного господарства України незалежно від їх відомчої належності та форми власності.

З метою систематизації та відповідної процедури реєстрації державні міжгалузеві нормативні акти з охорони праці кодуються відповідними літерами та числами:

Шифр державних органів	Вид державних Нормативних актів
0.00 — Держнаглядохоронпраці	1 – Правила
0.01 – Пожежна безпека (МВС)	2 – Стандарти
0.02 – Безпека руху (МВС)	3 – Норми
0.03 – Міністерство охорони здоров’я	4 – Положення, статути
0.04 – Держатомнагляд	5 – Інструкції, керівництва, вказівки
0.05 – Міністерство праці України	6 – Рекомендації, вимоги
0.06 – Держстандарт	7 – Технічні умови безпеки
0.07 — Мінбудархітектура	8 – Переліки та ін.

Державні галузеві нормативні акти про охорону праці – це документи, дія яких поширена на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, що відносяться до певної галузі.

Державні нормативні акти з охорони праці також відповідно кодуються:

Промисловість України кодується чотиризначним кодом згідно з розробленим Держнаглядохоронпраці класифікатором по галузях і підгалузях:

1.0.00 — промисловість

2.0.00 — сільське господарство

3.0.00 — лісове господарство

4.0.00 — рибна промисловість

5.1.00 — транспорт

5.2.00 — зв’язок

6.0.00 — будівництво

7.0.00 — торгівля і громадське харчування

8.0.00 — матеріально-технічне забезпечення і збут

8.5.00 — геологія, геодезія, гідрометеорологія

8.7.10 — редакції і видавництва

8.7.20 — кіностудії, студії звукозапису

9.0.00 — житлово-комунальне і побутове господарство

9.0.24 — пожежна охорона

9.1.00 — охорона здоров’я, фізична культура і соціальне забезпечення

9.2.00 — народна освіта

9.3.10 — культура і мистецтво

9.5.00 — наука і наукове обслуговування

9.6.00 — фінанси, кредит і банківська діяльність, страхування, пенсійне забезпечення

9.7.00 — органи державного управління (всіх рівнів)

9.8.00 — суспільні організації і об’єднання (партії, профспілки тощо)

Для прикладу приведена класифікація для деяких переробних промисловостей України:

1.8.00 — харчова промисловість

1.8.10 — цукрова, хлібопекарна, масложирова, плодоовочева та інші галузі харчової промисловості

1.8.10 — м’ясо-молочна промисловість

1.8.30 — рибна промисловість

1.9.10 — мікробіологічна промисловість

Реєстр нормативних актів, що діють в Україні, виданий Держнаглядохоронпраці в 1998 році і постійно поповнюється.

Крім ГОСТ, ДНАОП та НАОП в Україні діють санітарні норми (СН), в яких наведені вимоги, що стосуються виробничої санітарії та гігієни праці, будівельні норми і правила (СНиП — строительные нормы и правила — застосовується російська абревіатура), де викладені вимоги до будівель та споруд залежно від їх призначення і пожежної небезпеки.