mi band mi band

Патентознавство опис винаходу формула корисноі моделі – №5

6.1.4. Формула винаходу (корисної моделі) повинна базуватися на описі й характеризувати винахід (корисну модель) тими самими поняттями, що містить опис винаходу (корисної моделі).

6.1.5. Ознаки винаходу (корисної моделі) у формулі винаходу (корисної моделі) викладають таким чином, щоб забезпечити можливість їх ідентифікації, тобто однозначного розуміння їх змісту фахівцем на основі відомого рівня техніки. •

6.1.6. Якщо заявка містить креслення, то для кращого розуміння ознак, зазначених у формулі винаходу (корисної моделі), у їх взаємозв’язку

mi band mi band
з відповідними позиціями на кресленнях допускається після зазначення ознаки у формулі винаходу (корисної моделі) проставляти відповідні позиції в дужках. При цьому зазначення позиції не обмежує обсяг правової охорони, що визначається формулою.

6.1.7. Характеристика ознаки винаходу (корисної моделі) у формулі винаходу (корисної моделі) не може бути замінена посиланням на опис чи креслення. Заміна допускається у виняткових випадках, коли неможливо виразити ознаку інакше. Заявник повинен показати, що така необхідність існує.

6.1.8. Ознаку винаходу (корисної моделі) доцільно характеризувати загальним поняттям (що виражає функцію, властивість тощо), яке охоплює різні окремі форми його реалізації, якщо саме ці характеристики, які містяться в загальному понятті, забезпечують у сукупності з іншими ознаками досягнення зазначеного заявником технічного результату.

Якщо таке поняття відсутнє або узагальнення неправомірне, то ознака винаходу (корисної моделі) може бути виражена як альтернатива.

Ознака винаходу (корисної моделі) може бути виражена як альтернатива за умови, що така ознака при будь-якому зазначеному в альтернативі виборі у сукупності з іншими ознаками забезпечує досягнення одного і того самого технічного результату.

6.2. Структура формули винаходу (корисної моделі).

Формула винаходу (корисної моделі) може бути одноланковою чи багатоланковою і включати відповідно один або декілька пунктів.

6.2.1. Одноланкову формулу винаходу (корисної моделі) застосовують для характеристики одного винаходу (корисної моделі) сукупністю суттєвих ознак, які не мають розвитку чи уточнення щодо окремих випадків його виконання або використання.

6.2.2. Багатоланкову формулу винаходу (корисної моделі) застосовують для характеристики одного винаходу (корисної моделі) з розвитком і(або) уточненням сукупності його (її) ознак стосовно деяких випадків виконання і використання винаходу (корисної моделі) або для характеристики групи винаходів.

6.2.3. Багатоланкова формула, що характеризує один винахід (корисну модель), має один незалежний пункт і наступний (наступні) за ним залежний (залежні) пункт (пункти).

6.2.4. Багатоланкова формула, що характеризує групу винаходів, має декілька незалежних пунктів, кожний з яких характеризує один з винаходів групи. При цьому кожний з винаходів групи може бути охарактеризований із залученням залежних пунктів, підпорядкованих відповідному незалежному пункту.

6.2.5. При складанні багатоланкової формули дотримуються таких правил:

Незалежні пункти, як правило, не повинні містити посилань на інші пункти формули, однак такі посилання допускаються, якщо вони дають змогу викласти даний незалежний пункт без повторення в ньому повністю змісту інших пунктів;

Залежні пункти формули групуються разом з тим незалежним пунктом, якому вони підпорядковані, у тому числі, коли для характеристики різних винаходів групи залучаються залежні пункти однакового змісту;

Пункти багатоланкової формули винаходу (корисної моделі) нумеруються арабськими цифрами, починаючи з 1 (у порядку їх викладення).

6.3. Складання формули винаходу (корисної моделі).

6.3.1. Пункт формули винаходу (корисної моделі) складається, як правило, з обмежувальної частини, яка включає ознаки винаходу (корисної моделі), які збігаються з ознаками найближчого аналога, у тому числі родове поняття, що характеризує призначення об’єкта, та відмітної частини, яка включає ознаки, що відрізняють винахід (корисну модель) від найближчого аналога. (Абзац перший пункту 7.3.1 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (3.0332-04) від 26.02.2004).

Обмежувальна й відмітна частини пункту формули відокремлюються одна від одної виразом «який (яка, яке) відрізняється тим, що…».

Без поділу на обмежувальну й відмітну частини, зокрема, складають формулу винаходу (корисної моделі), яка характеризує: (Абзац третій пункту 7.3.1 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (з.0332-04) від 26.02.2004).

6.3.2. Незалежний пункт формули винаходу (корисної моделі) повинен стосуватися лише одного винаходу (однієї корисної моделі) або групи винаходів, заявлених як альтернатива. (Абзац перший пункту 7.3.2 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (з.0332-04) від 26.02.2004).

У незалежний пункт формули винаходу чи корисної моделі (або в кожний незалежний пункт формули, що характеризує групу винаходів) включають сукупність ознак, достатніх для досягнення технічного результату Зазначена сукупність ознак визначає обсяг правової охорони.

6.3.3. При складанні незалежного пункту формули слід ураховувати, що сукупність ознак, достатніх для досягнення технічного результату, повинна бути передана певним набором ознак, властивих цьому об’єкту.

6.3.4. Незалежний пункт формули винаходу (корисної моделі) не визнається таким, що стосується одного винаходу (корисної моделі), якщо він містить: (Абзац перший пункту 7.3.4 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (з.0332-04) від 26.02.2004).

Викладені як альтернатива ознаки, які не забезпечують одержання того самого технічного результату, або викладені як альтернатива групи ознак, причому кожна з альтернативних груп включає кілька функціонально самостійних ознак (вузол або деталь пристрою; операція способу, речовина, матеріал або прилад, застосовані в способі; інгредієнт композиції і т. ін.), у тому числі, коли вибір однієї з таких альтернативних ознак залежить від вибору, який зроблено щодо іншої (інших) ознаки (ознак);

Характеристику винаходів, які стосуються об’єктів різного виду чи сукупності засобів, кожний з яких має своє власне призначення, а в цілому зазначена сукупність не реалізує спільного призначення.

6.3.5. До залежного пункту формули винаходу (корисної моделі) включають ознаки, що розвивають чи уточнюють сукупність ознак, зазначену в незалежному пункті формули, у тому числі шляхом розвитку чи уточнення окремих ознак цієї сукупності, та необхідні лише в окремих випадках виконання винаходу (корисної моделі) або його (її) використання.

6.3.6. Обмежувальна частина залежного пункту формули включає родове поняття, що відображає призначення винаходу (корисної моделі), викладене, як правило, скорочено в порівнянні з наведеним у незалежному пункті, і містить посилання на незалежний пункт і/або залежний (залежні) пункт (пункти), якого (яких) він стосується.

6.3.7. Підпорядкованість залежних пунктів незалежному може бути безпосередньою і опосередкованою, тобто з посиланням на один або декілька залежних пунктів.

6.3.8. Безпосередню підпорядкованість залежного пункту застосовують тоді, коли для характеристики винаходу (корисної моделі) в окремому випадку його виконання чи використання поряд із ознаками цього пункту необхідні лише ознаки, зазначені в незалежному пункті формули. (Пункт 7.3.8 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (3.0332-04) від 26.02.2004).

6.3.9. Опосередковану підпорядкованість залежного пункту незалежному застосовують, якщо для зазначеної характеристики, окрім ознак незалежного пункту формули, необхідні ще й ознаки одного чи кількох інших залежних пунктів формули.

6.3.10. При підпорядкованості залежного пункту декільком пунктам формули посилання на них зазначають з використанням альтернативи.

6.3.11. У залежному пункті формули, що характеризує один об’єкт, в усіх випадках під поняттям “Пристрій за п. 1» розуміють повний зміст першого пункту формули, а саме сукупність усіх без винятку ознак, наведених у його обмежувальній та відмітній частинах.

6.3.12. Якщо залежний пункт сформульовано таким чином, що має місце заміна або вилучення ознаки незалежного пункту формули, якому він підпорядкований, то залежний пункт не може бути визнаний таким, що разом із зазначеним незалежним пунктом характеризує один винахід (корисну модель). (Пункт 7.3.12 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (з.0332-04) від 26.02.2004).

6.4. Підпис.

Формулу винаходу (корисної моделі) підписують у тому самому порядку, що й заяву про видачу патенту. (Пункт 7.4 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (з.0332-04) від 26.02.2004).

CПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України. – К.: Українська правнича фундація, 1996. – 43 с.

2. Документація. Звіти у сфері науки і техніки: Структура і правила оформлення. ДСТУ 3008-95 / Держстандарт України. – Вид. офіц. – К.: Держстандарт України, 1995. – 38с.

3. Баскаков А. Я. Методология научного исследования: Учеб. пособие / А. Я. Баскаков; Н. В. Туленков.– К.: МАУП, 2002. – 216 с.

4. Білуха М. Т. Основи наукових досліджень: Підручник / М. Т. Білуха. – К.: Вища школа, 1997. – 271 с.

5. Власов К. П. Методы исследований и организация экспериментов / К. П. Власов, А. А. Киселева. – Харьков: Изд-во «Гуманитарный Центр», 2002. – 256 с.

6. Ковальчук В. В., Моїсєєв Л. М. Основи наукових досліджень: Навч. посібник. – 3-е вид., перероб. і допов. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – 240 с.

7. Крушельницька О. В. Методологія та організація наукових досліджень: Навч. посібник / О. В. Крушельницька. – К.: Кондор, 2006. – 206 с.

8. Лудченко А. А. Основы научных исследований: Учебное пособие / А. А. Лудченко; Я. А. Лудченко; Т. А. Примак. – К.: Знання, 2000. – 114 с.

9. Наринян А. Р. Основы научных исследований: Учеб. пособие / А. Р. Наринян, В. Л. Поздеев. – К.: Изд-во Европ. ун-та, 2002. – 109 с.

10. П’ятницька-Позднякова І. С. Основи наукових досліджень у вищій школі: Навч. посібник / І. С. П’ятницька-Позднякова. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 116 с.

11. Стеченко Д. М. Методологія наукових досліджень: Підручник / Д. М. Стеченко; О. С. Чмир. – К.: Знання, 2005. – 309 с.

12. Філіпенко А. С. Основи наукових досліджень. Конспект лекцій: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2005. – 208 с.

13. Цехмістрова Г. С. Основи наукових досліджень. Навч. посібник / Г. С. Цехмістрова. – К.: Слово, 2003. – 240 с.

14. Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. – 5-е вид., стер. – К.: Знання, 2006. – 307 с.

Ви прочитали: "Патентознавство опис винаходу формула корисноі моделі – №5"
Читати далі

5% знижка
Призу не буде.
Наступного разу
Майже!
10% знижка
Безкоштовна електронна книга
Призу
Сьогодні не пощастило.
Майже!
15% знижка
Призу не буде.
Не пощастило.
Отримайте свій шанс виграти!
Безкоштвно покрутіть колесо. Це ваш шанс виграти чудові знижки!
Наші внутрішні правила:
  • Одна гра на одного користувача
  • Шахраї будуть дискваліфіковані.
mi band mi band
Прокрутити вгору