4.3.7. Підпорядкованість залежних пунктів незалежному може бути безпосередньою і опосередкованою, тобто з посиланням на один або декілька залежних пунктів.
4.3.8. Безпосередню підпорядкованість залежного пункту застосовують тоді, коли для характеристики винаходу (корисної моделі) в окремому випадку його виконання чи використання поряд із ознаками цього пункту необхідні лише ознаки, зазначені в незалежному пункті формули. (Пункт 7.3.8 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (3.0332-04) від 26.02.2004).
4.3.9.
4.3.10. При підпорядкованості залежного пункту декільком пунктам формули посилання на них зазначають з використанням альтернативи.
4.3.11. У залежному пункті формули, що характеризує один об’єкт, в усіх випадках під поняттям “Пристрій за п. 1» розуміють повний зміст першого пункту формули, а саме сукупність усіх без винятку ознак, наведених у його обмежувальній та відмітній частинах.
4.3.12. Якщо залежний пункт сформульовано таким чином, що має місце заміна або вилучення ознаки незалежного пункту формули, якому він підпорядкований, то залежний пункт не може бути визнаний таким, що разом із зазначеним незалежним пунктом характеризує один винахід (корисну модель). (Пункт 7.3.12 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (з.0332-04) від 26.02.2004).
5. Опис винаходу
5.1. Структура опису.
5.1.1. Опис починається із зазначення індексу рубрики діючої редакції МПК, до якої належить винахід (корисна модель), назви винаходу і містить такі розділи:
Галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель);
Рівень техніки;
Суть винаходу (корисної моделі);
Перелік фігур креслення (якщо на них є посилання в описі);
Відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу (корисної моделі).
5.1.2. Для кращого розуміння і більш стислого викладення опису дозволяється інша послідовність наведення розділів або їх частин, якщо цього вимагає характер винаходу (корисної моделі). (Пункт 6.2.2 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (3.0332-04) від 26.02.2004)
5.1.3. Не допускається заміна розділу опису в цілому або його частини посиланням на інформаційне джерело, що містить необхідні відомості, навіть якщо це опис до раніше поданої заявки чи опис до охоронного документа.
5.2. Назва винаходу (корисної моделі) повинна відповідати суті винаходу (корисної моделі) і, як правило, характеризувати його (її) призначення.
Назву винаходу (корисної моделі) слід викладати в однині.
Винятки складають:
Назви, які не вживаються в однині;
Назви винаходів (корисних моделей), що є хімічними сполуками, охопленими загальною структурною формулою. (Абзац п’ятий пункту 6.3 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (з.0332-04) від 26.02.2004)
Назва групи винаходів, що є об’єктами, один з яких призначений для одержання (виготовлення), здійснення або використання іншого, повинна містити повну назву одного винаходу і скорочену — іншого.
Назва групи винаходів, що є об’єктами, один з яких призначений для використання в іншому, повинна містити повні назви винаходів, які входять до групи.
Назва групи винаходів, що є варіантами, повинна містити назву одного об’єкта групи із зазначенням у дужках слова «варіанти».
5.3. Галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель)
У цьому розділі зазначають галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель), а також, за потреби, галузь застосування винаходу (корисної моделі). Якщо таких галузей декілька, то зазначають ті з них, які мають перевагу.
5.4. Рівень техніки
5.4.1. У розділі «Рівень техніки» наводять рівень техніки, відомий заявнику і який можна вважати корисним для розуміння винаходу (корисної моделі) і його (її) зв’язку з відомим рівнем.
Зокрема, наводять дані про відомі заявнику аналоги винаходу (корисної моделі) з виділенням серед них аналога, найбільш близького за сукупністю ознак до винаходу (корисної моделі).
5.4.2. Аналог винаходу (корисної моделі) — це засіб того самого призначення, який відомий з джерел, що стали загальнодоступними до дати подання заявки до Установи, або, якщо заявлено пріоритет, до дати пріоритету, і характеризується сукупністю ознак, подібних до сукупності суттєвих ознак винаходу (корисної моделі).
Якщо аналогів декілька, то останнім описують найближчий аналог.
При описуванні кожного з аналогів наводять бібліографічні дані джерела інформації, де він розкритий, його ознаки із зазначенням тих з них, що збігаються з суттєвими ознаками винаходу (корисної моделі), що заявляється, та зазначають відомі заявнику причини, що перешкоджають одержанню очікуваного технічного результату.
Для виявлення та обґрунтування причин, що перешкоджають при використанні найближчого аналога одержанню очікуваного технічного результату, необхідно проаналізувати технічні властивості аналога, обумовлені сукупністю притаманних йому ознак, характер виявлення цих властивостей при його використанні і показати їх недостатність для досягнення очікуваного технічного результату.
5.4.3. При описуванні групи винаходів відомості про аналоги наводять для кожного винаходу.
5.5. Суть винаходу (корисної моделі).
5.5.1. Суть винаходу (корисної моделі) виражається сукупністю суттєвих ознак, достатніх для досягнення технічного результату, який забезпечує винахід (корисна модель).
Ознаки належать до суттєвих, якщо вони впливають на технічний результат, якого можна досягти, тобто перебувають у причинно-наслідковому зв’язку із зазначеним результатом.
5.5.2. У цьому розділі детально розкривають технічну задачу, на вирішення якої направлений винахід (корисна модель) та технічний результат, якого можна досягти при здійсненні винаходу (корисної моделі).
Технічна задача, як правило, полягає у створенні об’єкта, характеристики якого відповідають заданим вимогам. Цим об’єктом може бути пристрій, спосіб тощо.
5.5.3. Під технічним результатом розуміють виявлення нових властивостей або покращання характеристик відомих властивостей об’єкта винаходу (корисної моделі), що можуть бути одержані при здійсненні винаходу (корисної моделі).
Технічний результат може бути виражений, наприклад, у зменшенні чи збільшенні крутного моменту, у зниженні чи підвищенні коефіцієнта тертя, зменшенні чи збільшенні частоти або амплітуди коливань, у зменшенні спотворювань сигналу, у структурному перетворенні в процесі кристалізації, у поліпшенні контакту робочого органу із середовищем тощо.
Технічним результатом може бути одержання технічних засобів певного призначення уперше. (Абзац третій пункту 6.6.3 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (3.0332-04) від 26.02.2004).
Рекомендується навести також й інші відомі заявнику види технічного результату, одержання яких забезпечує винахід (корисна модель), у тому числі і в конкретних формах його використання.
Для групи винаходів зазначені відомості, у тому числі і стосовно технічного результату, наводяться для кожного винаходу.
У цьому розділі, якщо це можливо, обґрунтовують при-чинно-наслідковий зв’язок між ознаками винаходу (корисної моделі) й очікуваним технічним результатом. (Абзац шостий пункту 6.6.3 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (з.0332-04) від 26.02.2004).
5.6. Перелік фігур креслення.
У цьому розділі опису, крім переліку фігур, наводять стислі пояснення того, що зображено на кожній з них.
Якщо суть винаходу (корисної моделі) пояснюють інші ілюстративні матеріали (наприклад, фотографії), то наводять стисле пояснення їх змісту. (Абзац третій пункту 6.7 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (з.0332-04) від 26.02.2004).
Таблиці нумерують окремо.
5.7. Відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу (корисної моделі).
5.7.1. У цьому розділі розкривають можливість одержання зазначеного в розділі “Суть винаходу (корисної моделі)» технічного результату при здійсненні винаходу (корисної моделі).
5.7.2. Можливість здійснення винаходу (корисної моделі), суть якого(ої) характеризують з використанням ознаки, яку подано загальним поняттям, зокрема, на рівні функціонального узагальнення, підтверджують або описом засобу для реалізації цієї ознаки безпосередньо в матеріалах заявки, або посиланням на відомість такого засобу чи методів його одержання. (Пункт 6.8.2 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (з.0332-04) від 26.02.2004).
5.7.3. Якщо для характеристики винаходу (корисної моделі) використовують виражені у вигляді інтервалу значень кількісні ознаки, то у прикладах здійснення винаходу мають бути наведені відомості, що підтверджують можливість одержання технічного результату у межах зазначеного інтервалу. (Пункт 6.8.3 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (з.0332-04) від 26.02.2004).
5.8. Підпис.
Опис винаходу (корисної моделі) підписують у тому самому порядку, що й заяву про видачу патенту. (Пункт 6.9 розділу 6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (з.0332-04) від 26.02.2004).
6. Формула корисної моделі
6.1. Призначення формули винаходу (корисної моделі) і вимоги до формули.
6.1.1. Формула винаходу (корисної моделі) призначена для визначення обсягу правової охорони, яка надається патентом. (Пункт 7.1.1 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (з.0332-04) від 26.02.2004).
6.1.2. Формула винаходу (корисної моделі) повинна виражати його(її) суть і викладатися ясно та стисло. (Пункт 7.1.2 розділу 7 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (з.0332-04) від 26.02.2004)
6.1.3. Формула винаходу (корисної моделі) визнається такою, що виражає суть винаходу (корисної моделі), якщо вона містить сукупність його (її) суттєвих ознак, достатню для досягнення зазначеного заявником технічного результату. (Пункт 7.1.3 розділу 7 з змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 154 (з.0332-04) від 26.02.2004).
Реферати :
Читати далі