2. Санітарно-гігієнічні норми параметрів освітленості:
В основі нормування виробничого освітлення покладена залежність необхідного рівня освітлення від зорової напруги (розряду зорової роботи), яка, в першу чергу, визначається розміром об’єкта розпізнавання, контрастом між об’єктом і фоном, характеристикою фона. Нормування освітлення в громадських, допоміжних та житлових будівлях здійснюють в залежності від призначення приміщення.
За системи бічного природного освітлення (через віконні прорізи у стінах) нормується


При штучному освітленні нормативною величиною є абсолютне значення освітленості, яке залежить від характеристики зорової праці та системи освітлення (загальне, комбіноване). Всього визначено вісім розрядів (в залежності від розміру об’єкта розпізнавання), в свою чергу розряди (I-V) містять чотири підрозряди (а, б, в, г) – в залежності від контрасту між об’єктом і фоном та характеристики фона (коефіцієнта відбиття). Найбільша нормована освітленість складає 5000 лк (розряд І а), а найменша – 30 лк (розряд VIII в). Витяг з «Будівельних норм та правил» (СНиП ІІ14179) нормативних значень освітлення приводиться у таблиці 1.
Таблиця №1
Санітарні норми освітлення робочих поверхонь у виробничих приміщеннях
(витяг із СниП II–4–79)
Характеристика зорової роботи |
Найменший розмір об’єкту розпізнання, Мм |
Розряд зорової роботи |
Підрозряд зорових робіт |
Контраст об’єкта розпізнання з фоном |
Характеристика фона |
Штучна освітленість, Лк |
Природна освітленість, % |
||
Комбінована |
Загальна |
Верхня або комбінована |
Бокова |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Найвищої точності |
Менше 0,15 |
Ι |
А Б Б В В В Г Г Г |
Малий Малий Середній Малий Середній Великий Середній Великий Великий |
Темний Середній Темний Світлий Середній Темний Світлий Світлий Середній |
5000 4000 2500 2500 2500 1500 1500 1500 1500 |
1500 1250 1250 750 750 750 400 400 400 |
10 |
3,5 |
Дуже високої точності |
Понад 0,15 |
ΙΙ |
А Б Б В В В Г Г Г |
Малий Малий Середній Малий Середній Великий Середній Великий Великий |
Темний Середній Темний Світлий Середній Темний Світлий Світлий Середній |
4000 3000 3000 2000 2000 2000 1000 1000 1000 |
1250 750 750 500 500 500 300 300 300 |
7 |
2,5 |
Високої точності |
Понад 0,3 До 0,5 |
ΙΙΙ |
А Б Б В В В Г Г Г |
Малий Малий Середній Малий Середній Великий Середній Великий Великий |
Темний Середній Темний Світлий Середній Темний Світлий Світлий Середній |
2000 1000 1000 750 750 750 400 400 400 |
500 300 300 300 300 200 200 200 200 |
6 |
2 |
Середньої точності |
Понад 0,5 До 1,0 |
ΙV |
А Б Б В В В Г Г Г |
Малий Малий Середній Малий Середній Великий Середній Великий Великий |
Темний Середній Темний Світлий Середній Темний Світлий Світлий Середній |
750 500 500 400 400 400 300 300 300 |
300 200 200 200 200 200 150 150 150 |
4 |
1,5 |
Малої точності |
Понад 1,0 До 5,0 |
V |
А Б Б В В В Г Г Г |
Малий Малий Середній Малий Середній Великий Середній Великий Великий |
Темний Середній Темний Світлий Середній Темний Світлий Світлий Середній |
300 200 200 – – – – – – |
200 150 150 150 150 150 100 100 100 |
3 |
1,0 |
Грубої (дуже малої) точності |
Понад 0,5 |
VI |
– |
Незалежно від характеристик контрасту |
Незалежно від характеристик фону |
– |
150 |
2 |
0,5 |
Робота з матеріалами що світяться |
Понад 0,5 |
VII |
– |
– |
– |
– |
200 |
3 |
1,0 |
Загальне спостереження за виробничим процесом: – постійне; – періодичне. |
VIII |
А Б В |
– – – |
– – – |
– – – |
75 50 30 |
1 0,7 0,5 |
0,3 0,2 0,1 |
3. Прилади:
Найбільш поширеними приладами для вимірювання освітленості є фотоелектричні люксметри (Ю-16, Ю-116), принцип дії яких базується на фотоелектричному ефекті. При освітленні фотоелемента в замкнутому контурі, який складається з фотоелемента та вимірювача, виникає струм, що впливає на зміну показника вимірювання, шкала якого розмічена в люксах.
Люксметр Ю-16 має три головних межі вимірювання (25,100, 500 лк) та три додаткових (25000, 10000, 50000 лк). На корпусі приладу розміщені дві клеми та перемикач межі вимірювання. До клем приєднується селеновий фотоелемент. На корпус фотоелемента надівається поглинач, який дозволяє розширити межі вимірювання до 100 разів.
Люксметр Ю-116 складається з фотоелемента 1(мал. 1) з набором поглинальних насадок 3, 4, 5, 6 і гальванометра 2. Дія приладу також заснована на фотоелектричному ефекті. Світловий потік, що падає на селеновий фотоелемент, викликає електричний струм, величина якого фіксується стрілкою гальванометра пропорційно величині світлового потоку. Прилад має дві шкали виміру: від 0 до 30 лк та від 0 до 100 лк та, відповідні, їм кнопки керування. При натисканні лівої кнопки відлік показань ведеться по шкалі 0—30 лк, при натисканні правої — по шкалі 0—100 лк. Найбільшу погрішність вимірів прилад дає при малих відхиленнях стрілки гальванометра. Тому на кожній шкалі крапкою позначене припустимий початок виміру. На шкалі 0—30 лк ця крапка знаходиться над поділкою 5 лк, а на шкалі 0—100 лк — над поділкою 20 лк.
Для виміру великих освітлень (більше 100 лк) на фотоелемент надягають світлопоглинальні насадки (К, М, Р, Т). Насадка (К) виконана у виді напівкулі з білої світлорозсіющої пластмаси і послуговує для зменшення похибки пов’язаної з кутом падіння світла на фотоелемент. Насадка (К) застосовується тільки разом з однією з насадок (М, Р або Т). При використанні насадок (К) і (М) коефіцієнт ослаблення світлового потоку складає 10, при використанні насадок (К) і (Р) — 100, а насадок (К) і (Т)— 1000. Показання приладу при використанні насадок множать на відповідний коефіцієнт ослаблення.
Мал. 1. Люксметр Ю-116:
1 — фотоелемент; 2 — гальванометр; 3 — поглинальна насадка «К»; 4 — поглинальна насадка «Т»; 5 — поглинальна насадка «Р» ; 6 — поглинальна насадка «М».
Погрішність люксметрів має максимальне значення на початку шкали. Тому для більшої точності, при незначних відхиленнях показника, необхідно проводити вимірювання на середніх межах.
При вимірюванні освітленості від джерела світла з відмінним спектральним складом, ніж у ламп розжарювання необхідно використовувати поправочні коефіцієнти.
Для газорозрядних ламп: ЛБ (к=1,17), ЛД (к=0,99), ЛРП (к=1,09).
Для природного освітлення: (к=0,8).
При вимірюваннях фотоелемент люксметра розміщається в площині робочої поверхні.
4. Методика виконання лабораторних досліджень:
Виконання лабораторних досліджень провести у відповідності до запропонованої послідовності виконання роботи.
Дослідження природної освітленості.
1. При дослідженні одностороннього бокового освітлення необхідно виміряти освітленість у приміщенні лабораторії на відстані (L = 1; 2; 3; 4; 5 м) від вікна. При цьому фотоелемент необхідно розміщати паралельно відносно підлоги, на рівні висоти стола (0,8 м від пола).
2. Водночас виміряти зовнішню освітленість. В разі неможливості достовірно визначити зовнішню освітленість, фотоелемент необхідно розмістити за (перед) вікном у горизонтальній площині. Показник люксметра необхідно подвоїти, так як пластинку фотоелемента освітлює тільки половина небесного світла (друга половина затінена спорудою), тому дійсна зовнішня освітленість у двоє більше.
3. Для кожної вимірювальної точки необхідно вирахувати значення коефіцієнта природної освітленості (е).
Ви прочитали: "Освітленість виробничих приміщень – №2"Читати далі