Якщо ж струм проходить іншими шляхами, то його вплив на життєво важливі органи може бути лише рефлекторним, а не безпосереднім. При цьому, хоч небезпека важкого ураження і зберігається, але ймовірність його знижується. До того ж, оскільки шлях струму визначається місцем прикладання струмопровідних частин (електродів) до тіла потерпілого, то його вплив на наслідок ураження зумовлюється ще й різним опором шкіри на різних ділянках шкіри.
Існує багато можливих шляхів проходження струму через тіло людини (петель струму), найбільш поширені серед
Табл.2
Характеристика найбільш поширених шляхів проходження струму через тіло людини
|
Шлях струму |
Частота виникнення даного шляху струму, % |
Частка потерпілих, які втрачали свідомість протягом дії струму, % |
Значення струму, що проходить через серце, % від загального струму, що проходить через тіло |
|
Рука—рука Права рука—ноги Ліва рука—ноги Нога—нога Голова—ноги Голова—руки Інші |
40 20 17 6 5 4 8 |
83 87 80 15 88 92 65 |
3,3 6,7 3,7 0,4 6,8 7,0 — |
Можливі шляхи струму через тіло людини називають петлями струму: «рука–рука», «голова–ноги», «рука–ноги» і т. ін. Серед випадків з тяжкими і смертельними наслідками частіше спостерігаються петлі «рука–рука» (40%), «права рука–ноги» (20%), «ліва рука–ноги» (17%). Особливо небезпечними є петлі «голова–руки» і «голова–ноги», але трапляються вони досить рідко.
Індивідуальні властивості людини.Відомо, що здорові та фізично міцні люди легше переносять електричні удари, ніж хворі та слабкі. Особливо сприйнятливими до електричного струму є особи, котрі нездужають на захворювання шкіри, серцево-судинної системи, органів внутрішньої секреції, легенів, мають нервові хвороби.
Важливе значення має психічна підготовленість до можливої небезпеки ураження струмом. В переважній більшості випадків несподіваний електричний удар навіть за низької напруги призводить до важких наслідків. Проте за умови, коли людина очікує удару, то ступінь ураження значно знижується. В цьому контексті великого значення набувають ступінь уваги, зосередженість людини на виконуваній роботі, втома. Кваліфікація людини також суттєво відбивається на наслідках впливу електричного струму. Досвід, вміння адекватно оцінити ситуацію щодо небезпеки, що виникла, а також застосувати раціональні способи звільнення від струму дозволяють уникнути важкого ураження. В зв’язку з цим правила техніки безпеки передбачають обов’язкову медичну перевірку персоналу, котрий обслуговує електроустановки при початку роботи та періодичні перевірки.
Час дії струму. Із збільшенням часу дії струму зменшується опір тіла людини за рахунок зволоження шкіри від поту, електролітичних процесів у тканинах, поширюється пробій шкіри, послаблюються захисні сили організму, підвищується вірогідність співпадання максимального імпульсу струму через серце з фазою Т кардіоциклу (фазою розслаблення серцевих м’язів), що, в цілому, призводить до більш тяжких уражень.
Чинник раптовості дії струму. Вплив цього чинника на тяжкість ураження обумовлюється тим, що при несподіваному попаданні людини під напругу захисні функції організму не налаштовані на небезпеку. Експериментально встановлено, що якщо людина чітко усвідомлює загрозу можливості потрапити під напругу, то при реалізації цієї загрози значення порогових струмів на 30–50% вищі. І, навпаки, якщо така загроза не усвідомлюється і дія струму проявляється несподівано, то значення порогових струмів будуть меншими.
Чинниками виробничого середовища, які впливають на небезпеку ураження людини електричним струмом, є температура повітря в приміщенні, вологість повітря, запиленість повітря, наявність в повітрі хімічно активних домішок тощо.
З підвищенням температури повітря посилюється потовиділення, розкритість пор шкіри, зволожується одяг, взуття. Все це приводить до зниження опору на ділянці включення людини в електричну мережу.
Вологість повітря аналогічно впливає на опір на ділянці включення людини в електричну мережу. Крім того, підвищення вологи знижує опір ізоляції електроустановки, яка є одним із важливих чинників електробезпеки.
Запиленість повітря, особливо струмопровідним пилом, також негативно впливає на опір ізоляції установки, сприяє переходу напруги на неструмовідні частини установки, коротким замиканням тощо і, таким чином, підвищує небезпеку електротравми.
Забруднення повітря хімічно активними речовинами, а також біологічне середовище, що у вигляді плісняви утворюється на електрообладнанні, негативно впливає на стан ізоляції електроустановок, зменшує опір на ділянці включення людини в електромережу за рахунок зниження перехідного опору між струмовідними частинами і тілом людини і, таким чином, підвищує небезпеку ураження електричним струмом.
За чинниками виробничого середовища ПУЭ виділяють наступні типи приміщень:
– гарячі, температура в яких впродовж доби перевищує 35оС;
– сухі, відносна вологість в яких не перевищує 60%, тобто знаходиться в межах оптимальної за гігієнічними нормативами;
– вологі, відносна вологість в яких не перевищує 75%, тобто знаходиться в межах допустимої за гігієнічними нормативами;
– сирі, відносна вологість в яких більше 75%, але менше вологості насичення;
– особливо сирі, відносна вологість в яких близька до насичення, спостерігається конденсація пари на будівельних конструкціях, обладнанні тощо;
– запилені, в яких пил проникає в електричні апарати та інші споживачі електроенергії і осідає на струмовідні частини, при цьому такі приміщення діляться на приміщення із струмопровідним і неструмопровідним пилом;
– приміщення з хімічно агресивним середовищем, яке приводить до порушення ізоляції, або біологічним середовищем, що у вигляді плісняви утворюється на електрообладнанні.
Відповідно до ПУЭ, Приміщення за небезпекою електротравм поділяються на три категорії:
– без підвищеної небезпеки;
– з підвищеною небезпекою
– особливо небезпечні;
Категорія приміщення визначається наявністю в приміщенні чинників підвищеної або особливої небезпеки електротравм. До чинників підвищеної небезпеки відносяться:
– температура в приміщенні, що впродовж доби перевищує 35оС;
– відносна вологість більше 75%, але менше насичення;
– струмопровідна підлога — металева, бетонна, цегляна, земляна тощо;
– струмопровідний пил;
– можливість одночасного доторкання людини до неструмовідних частин електроустановки і до металоконструкцій, що мають контакт з землею.
До чинників особливої небезпеки електротравм відносяться:
– відносна вологість, близька до насичення (до 100%);
– агресивне середовище, що порушує ізоляцію.
Якщо в приміщенні відсутні чинники підвищеної і особливої небезпеки, то воно відноситься до приміщень без підвищеної небезпеки електротравм.
При наявності в приміщенні одного з чинників підвищеної небезпеки, таке приміщення відноситься до приміщень підвищеної небезпеки електротравм.
При наявності в приміщенні одночасно двох чинників підвищеної небезпеки або одного чинника особливої небезпеки, приміщення вважається особливо небезпечним.
З наведеного видно, що класифікація приміщень за небезпекою електротравм враховує тільки особливості цих приміщень, стан їх середовища і не враховує електротехнічних параметрів електроустановок.
Категорія приміщень є одним з основних чинників, які визначають вимоги щодо виконання електроустановок, безпечної їх експлуатації, величини напруги, заземлення (занулення) електроустановок. Умови поза приміщеннями прирівнюються до особливо небезпечних.
На ряду із залежністю небезпека ураження людини електричним струмом від цілого ряду показників, пов’язаних як із електричною природою струму так і з фізіологією людини існує не меша небезпека – Небезпека включення людини в електричний ланцюг. Ця небезпека пов’язана із схемами електричних мереж що використовуються в промисловості.
Найбільш поширеними електричними мережами являються трифазні мережі з ізольованою (рис. 1), та глухозаземленою нейтраллю (рис. 2).
Рис. 1. Трифазна електрична мережа з ізольованою нейтраллю:
1 – нейтраль джерела електричної енергії;
А, В,С – фази мережі живлення;
UФI – фазна напруга електричної мережі;
UЛI – лінійна напруга електричної мережі.
Електричний опір (R0) з’єднання нейтралі джерела електричної енергії з землею у трифазних мережах з глухозаземленою нейтраллю є невеликим і складає величину R0 < 10 Ом.
Слід також зазначити, що у трифазних електричних мережах існує два типи напруги, які вказані на рис. 1, 2:
– UЛ – лінійна напруга, що формується між будь-якими двома фазами електричної мережі;
– UФ – фазна напруга, що формується між будь-якою фазою електричної мережі й землею.
Рис. 2 – Трифазна електрична мережа з глухозаземленою нейтраллю:
1 – нейтраль джерела електричної енергії;
А, В,С – фази мережі живлення;
UФI – фазна напруга електричної мережі;
UЛI – лінійна напруга електричної мережі;
R0 – опір глухого заземлення нейтралі джерела електричної енергії.
Ці напруги різняться за величиною і пов’язані між собою наступним відношенням:
.
Таким чином, лінійна напруга у 
раз більша за фазну напругу електричної мережі незалежно від режиму нейтралі.
Існує досить багато Схем включення людини (варіантів дотику до точок електричної мережі) В електричний ланцюг. Найбільш поширеними та характерними з них є чотири. Ці схеми такі:
1. Включення людини між двома фазами електричної мережі (двофазне включення).
2. Включеннялюдини між однією фазою електричної мережі та землею (однофазне включення).
3. Включення людини на напругу кроку.
4. Включення людини на напругу дотику.
Додатково нагадаємо, що при аналізі ступеня небезпеки ураження людини електричним струмом в кожному разі приймаємо стандартизовану (прийняту для розрахунків) величину опору тіла людини 
.
Двофазне включення людини (рис. 3), як правило, завжди найбільш небезпечне, тому що, по-перше до тіла людини прикладається найбільша напруга електричної мережі – лінійна (
), а по-друге – в електричний ланцюг практично включений тільки опір людини. При чому, в цьому разі режим нейтралі електричної мережі суттєво не впливає на ступінь ураження людини електричним струмом.
Рис. 3 – Двофазне включення людини в електричний ланцюг:
шлях електричного струму, що протікає через тіло людини;
Опір тіла людини електричному струму;
Uл – лінійна напруга
Виходячи із закону Ома є можливість визначити в загальному вигляді величину електричного струму, який протікає в цьому випадку через тіло людини:
Якщо взяти за приклад електричну мережу з напругою джерела живлення 380 В, то величина електричного струму, що протікає через тіло людини, матиме таке значення:
Виходячи з вищенаведених порогових значень електричного струму, що протікає через тіло людини виходить, що така величина струму значно більша за смертельну (нагадаємо, що порогове значення смертельного струму для людини складає 
).
Таким чином, двофазне включення людини в електричний ланцюг характеризується високою небезпекою ураження електричним струмом.
Однофазне включення людини в електричний ланцюг. На відміну від двофазного, при однофазному включенні людини в електричний ланцюг до її тіла буде прикладена фазна напруга 
(рис. 4.). При чому, на ступінь ураження людини електричним струмом в цьому разі в значній мірі впливають тип і деякі параметри електричної мережі.
Рис. 4 – Однофазне включення людини в електричний ланцюг:
шлях електричного струму, що протікає через тіло людини;
Опір тіла людини електричному струму;
Реферати :
Читати далі