Виділення бензойної і сорбінової кислот. Пробу продукту масою близько 10 г зважують з точністю до 0,01 г, подрібнюють і гомогенізують з добавкою 25 г сірчанокислого натрію і 40 мл 1М сірчаної кислоти. Гомогенат переносять в колбу на 1 л, яка з’єднана з пароутворювачем, і нагрівають (рис.1.).

ковбасних та сол" class=""/>

Рис. 1. Прилад для перегонки з паром.

1-пробка пароутворювача; 2 – насадка пароутворювача; 3 – пароутворювач з дистильованою водою; 4 – кипіли; 5 – нагрівач пароутворювача; 6 – насадка; 7 – гомогенат продукту; 8 – нагрівач; 9 – холодильник; 10 – алонж; 11 – прийомна колба; 12 – розчин лугу.

В момент, коли рідина в колбі починає закипати, закривають пароутворювач пробкою і відганяють бензойну і Собінову кислоти з паром, збираючи близько 80 мл дистиляту в прийомник, який містить 10 мл 1М гідроокису натрію. Дистилят переносять в розподільну лійку, насичують сірчанокислим натрієм (на 10 мл дистиляту додають 6 г сірчанокислого натрію), підкислюють 1М сірчаною кислотою до рН 2,0-3,0 і екстрагують етилацетатом тричі по 10 см3. Об’єднаний екстракт сушать, додаючи 2 г прокаленого безводного сірчанокислого натрію. Цей екстракт позначуютьV1. Екстракт упарюють у порцеляновій чашці на пісковій бані до об’єму 1 мл.

Хроматографічне розділення.

Готують суміш розчинників: петролейний ефір – хлороформ-диетиловий ефір-мурашина кислота, у відношенні об’ємів 20,0:8,0:2,8:1,2 і заливають в камеру для тонкошарової хроматографії. Пластинку „Силуфол УФ 254” розмічають простим м’яким олівцем (рис.2.) і в крапки 1, 2, 5, 6 вносять по 1, 2, 4, 8 мкл розчину 3, при цьому кількість бензойної кислоти в плямах складає 2, 4, 8 і 16 мкг, а сорбінової – 0,2; 0,4; 0,8 і 1,6 мкг відповідно. В точки 3 і 4 вносять 3 і 10 мкл екстракту. Нанесення проб проводять мікрошприцем або каліброваним капіляром з постійним піддувом повітрям за допомогою, наприклад, фену. Діаметр плями на старті не повинен перевищувати 2-3 мм. Пластинку занурюють в камеру і хроматографують до 15 см від лінії старту. Потім пластинку виймають, підсушують і розглядають в УФ-світлі з хвилею 254 нм. Наявність темних плям в екстракті по Rf відповідним стандартам свідчить про присутність цих консервантів в продукті. Плями в екстракті порівнюють з плямами стандартів візуально і орієнтовно оцінюють вміст бензойної і сорбінової кислот в пробі. Темні плями в екстракті і стандартах обводять олівцем в УФ-світлі.

Рис. 2. Схема нанесення проби та стандартів на пластинку „Силуфол УФ 254” для розділення і орієнтовної оцінки вмісту бензойної та сорбінової кислот.

І – бензойна кислота, Rf =0,56;

ІІ – сорбінова кислота, Rf =0,48.

Підтвердження наявності бензойної і сорбінової кислот.

Бензойна кислота. Висушену пластинку розрізають між точками 3 і 4. Одну частину обприскують розчином хлорного заліза, а потім – перекису водню і нагрівають 2 хв. при 80-1000С в сушильній шафі. Поява жовто-фіолетового забарвлення плям на хроматограмі екстракту за кольором і Rf, відповідних плямам в стандарті бензойної кислоти, підтверджує наявність її в пробі.

Сорбінова кислота. Другу частину пластинки обприскують розчином біхромату калію в сірчаній кислоті, підсушують розчином тіобарбітурової кислоти і нагрівають 5 хвилин при 1000С в сушильній шафі. Поява малинового забарвлення плям на хроматограмі екстракту, за кольором і Rf відповідних плямам в стандарті сорбінової кислоти, підтверджує її наявність в пробі.

Кількісне визначення бензойної і сорбінової кислот.

Пластинку розмічають м’яким олівцем і наносять на лінію старту ряд точок – точно фіксовану кількість дослідної проби, звичайно в межах 1-8 мкл, а потім „холостої” проби (15 см3 етилацетату, упареного до об’єму дослідної проби) і таким же чином розчин 3 стандартів з урахуванням попередньо оцінених кількостей бензойної і сорбінової кислот в пробі, щоб кількість сорбінової кислоти не перевищувала в точці 5 мкг. Пластинку підсушують і поміщають в камеру для хроматографування з попередньо налитою сумішшю розчинників. Після проходження фронтом розчинників близько 15 см від лінії старту пластинку виймають, сушать і розглядають в УФ-світлі. Обводять олівцем темні плями бензойної і сорбінової кислот в дослідній пробі і стандартах і відповідні зони в „холостій” пробі. Обведені зони вирізають і поміщають в пробірки, в які заливають по 3 см3 етилацетату. Пробірки закривають пробками і струшують, потім елюати зливають в кварцові кювети і вимірюють оптичну густину дослідної проби проти „холостої”.

Обробка результатів.

Вміст бензойної і сорбінової кислот в продукті (мг/кг або мг/л) розраховують за формулою:

H0´V1´m

С=1000´К´F´—————-

Hct´V2´M

Де 1000 – коефіцієнт, що враховує розведення стандартів;

К – коефіцієнт, що враховує втрати при вилученні, дорівнює при перегонці з паром в екстракції для бензойної кислоти – 1,2, а для сорбінової кислоти 1,25.

F – коефіцієнт розведення елюату перед вимірюванням оптичної густини.

H0 – оптична густина дослідної проби відносно „холостої”.

Нст – оптична густина стандарту відносно „холостої”.

V1 –об’єм екстракту, см3.

V2 – об’єм екстракту, нанесеного на пластинку, мкл.

M – маса продукту, взятого на аналіз, г.

M – кількість стандарту, нанесеного на пластинку, мкг.

Контрольні питання

1. Які речовини називають харчовими добавками?

2. Що таке консерванти?

3. Які консерванти використовуються в харчовій промисловості?

4. Чому консерванти на основі сорбінової кислоти часто використовують вкупі із бензойною кислотою?

5. Які допустимі дози для людини сорбінової і бензойної кислот?

6. Яким методом визначають вміст сорбінової і бензойної кислот в харчових продуктах?

7. Як проводять пробопідготовку перед хроматографуванням сорбінової і бензойної кислот?

8. Яку суміш розчинників і в якому співвідношенні використовують для хроматографування бензойної і сорбінової кислот?

9. Яким чином підтверджують наявність бензойної і сорбінової кислот на пластинці?

10.Як проводять кількісне визначення бензойної і сорбінової кислот?

Лабораторна робота №2

Тема: Визначення вмісту крохмалю в ковбасних виробах

Мета роботи:Опанування методи якісного та кількісного визначення вмісту крохмалю у ковбасних виробах.

Завдання на виконання роботи

Визначити вміст крохмалю у зразках ковбасних виробів якісним та кількісними методами.

Ви прочитали: "Методичні рекомендаціі до виконання практичноі роботи на тему дослідження процесу виробництва ковбасних та сол – №3"
Читати далі