Формулу лінзи можна записати інакше:
. Відстань до дійсних зображень треба брати зі знаком плюс, а до уявних – зі знаком мінус.
Фокусна відстань
, радіуси кривизни сферичних поверхонь
і
alt="Лекція № 10 Тема: Геометрична оптика. План. 1. Світло... - Частина 2" class="" /> і показники заломлення
і
Речовини лінзи і навколишнього середовища зв’язані між собою співвідношенням :
.
Звичайно формула дає лише абсолютне значення
, а знак перед лівою частиною ставлять користуючись правилом: дійсний фокус – плюс, уявний – мінус. Знаки перед доданками, що містять
і
, беруть додатними для опуклих поверхонь, від’ємними – для вгнутих.
Оптична сила лінз, складених разом, дорівнює алгебраїчній сумі оптичних сил окремих лінз: 
Лінійне і кутове збільшення лінзи. Відношення лінійного розміру зображення до відповідного лінійного розміру предмета називають лінійним збільшенням лінзи:
Величину, обернену лінійному збільшенню, називають кутовим збільшенням лінзи:
.
Фотоапарат. Так називають прилад, у якому за допомогою спеціальної системи лінз – об’єктива – на задній поверхні стінки непрозорої камери можна дістати зменшене дійсне обернене зображення предмета. Його можна зафіксувати на пластинці або плівці, покритій шаром світлочутливої речовини. Відстань між об’єктивом і плівкою в фотоапараті можна змінювати за допомогою гвинтової різьби, що дає змогу фотографувати предмети, які знаходяться на різних відстанях од апарата.
Проекційний апарат. За допомогою цих приладів дістають на екрані дійсні збільшені зображення фотознімка або малюнка, виготовленого на прозорій основі – діапозитива. Епідіаскопи – прилади, які на екрані дають збільшене зображення прозорих і непрозорих предметів. Непрозорий предмет яскраво освітлюють і за допомогою системи дзеркал й об’єктива його зображення проектують на екран.
Око як оптичний прилад. Передня прозора частина захисної оболонки ока, тобто рогова оболонка, кришталик, а також простір між ними, заповнений водянистою рідиною, в цілому становлять оптичну систему ока, яку можна розглядати як збиральну лінзу зі змінною фокусною відстанню. Ця лінза утворює дійсне обернене зображення на дні ока, покритому дуже складною світлочутливою сітчастою оболонкою (сітківкою). Фокусна відстань кришталика може змінюватися за допомогою м’язів кришталика (акомодація ока). Відстань найкращого зору нормального ока, на якій найзручніше розглядати деталі предмета без надмірного напруження зору, дорівнює 25 см.
Окуляри. Дефект зору, коли в ненапруженому стані ока зображення далекого предмета утворюється не на сітківці, а перед нею, називається короткозорістю. Короткозора людина добре бачить лише близькі предмети. Ій потрібні окуляри з розсію вальними лінзами. Якщо зображення предмета утворюється за сітківкою, око називається далекозорим. Далекозорій людині потрібні окуляри із збиральними лінзами.
Лупа. За допомогою лінзи або інших оптичних приладів можна збільшити кут зору, під яким розглядають предмет так, щоб без напруження ока, тобто з відстані найкращого зору, бачити дрібні предмети. Предмет, лінійні розміри якого дорівнюють
см, з відстані найкращого зору
= 25 см видно під кутом зору
.
Лінзу, або систему лінз, що мають фокусну відстань,
10 см, називають лупою. Звичайно лупу розміщують близько від ока, а предмет – поблизу її фокальної площини, трохи ближче до лупи. Кутове збільшення лупи
.
Мікроскоп. Для того щоб можна було розглядати деталі дуже малих предметів, які неможливо бачити неозброєним оком, застосовують мікроскоп, його оптична система складається з об'єктива 01 й окуляра 02, оптичні осі яких збігаються. Хід променів у мікроскопі подано на рис.2. Об'єктив дає збільшене дійсне зображення предмета, окуляр відіграє роль лупи, в яку розглядають зображення предмету.
Це зображення. Кутове збільшення мікроскопа дорівнює:
, де
– відстань між об’єктивом і окуляром,
= 25 см – відстань найкращого зору,
і
– фокусні відстані об’єктива і окуляра, відповідно.
Рис.4

Читати далі