Лекція 7.
Тема 7. Інвентаризація
7.1. Завдання інвентаризації, її значення та види
7.2. Порядок проведення і оформлення інвентаризації
7.3. Відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку
7.1. Завдання інвентаризації, її значення та види
Інвентаризація – як елемент метода бухгалтерського обліку служить для забезпечення відповідності фактичних і облікових даних. Але інколи дані обліку не співпадають з дійсно наявними фактичними показниками по таких причинах:
–
– неохайність і неуважність при прийманні і відпуску ТМЦ та готової продукції, як наприклад: помилки при обмірюванні, прорахунку сум, помилки при зважуванні, в результаті чого фіксується інша кількісні або якісні показники, які відрізняються від фактичних;
– помилки в обліку: помилкові записи в облікових регістрах, арифметичні помилки при підрахунку, неправильне відображення документальних даних по рахунках;
– зловживання як то крадіжка, обважування і т. ін.
Всі ці явища не можуть бути виявлені в момент їх скоєння, а тому вони не були зафіксовані в обліку своєчасно.
Розходження даних виявляється лише в результаті періодичних перевірок і порівняння фактичних залишків майна з даними обліку. Фактичні залишки товарно-матеріальних цінностей, грошей та інші виявляються під час проведення інвентаризації.
Отже, Інвентаризація – це періодична перевірка наявності та стану активів і розрахунків і порівняння фактичних даних з обліковими. Інвентаризувати – значить виконувати технічні дії зі складання опису інвентарю, майна.
Основні Завдання інвентаризації такі:
1. Виявити фактичну наявність майна підприємств, грошових коштів, стану взаєморозрахунків та об’єктів незавершеного виробництва.
2. Знайти ТМЦ та інше майно, які частково чи зовсім втратили початкову якість (наприклад, внаслідок морального чи фізичного зносу).
3. Виявити ті види майна, які зовсім не використовувались і не будуть в майбутньому корисні (наприклад, запасні частини до техніки, якої вже не має в господарстві, але їх ще можна реалізувати і мати економічну вигоду).
4. Перевірити стан дотримання правил і умов зберігання ТМЦ і грошових коштів, правил утримання і експлуатації машин і устаткування, приміщень і ін.
5. Забезпечити відповідність фактичних і облікових даних.
Інвентаризація має важливе значення для контролю за збереженням власності підприємства.
Таким чином, інвентаризація є обов’язковим доповненням документування. Тільки при допомозі цих елементів забезпечується повне достовірне відображення всіх господарських явищ.
В залежності від повноти охоплення перевіркою об’єктів, інвентаризації поділяються на 2 види: повна і часткова.
ПОВНА – охоплює без виключення всі об’єкти підприємства і передбачає перевірку усього майна та стану розрахункових відносин.
Вона проводиться перед складанням річного звіту станом на 1 січня при зміні матеріальної особи, за рішенням судово-слідчих органів, у випадках аварій, пожежі, стихійного лиха, ліквідації підприємства, або його приватизації та ін.
ЧАСТКОВА інвентаризація проводиться поза планом при необхідності перевірити наявність майна чи грошей на певному об’єкті у конкретної матеріально-відповідальної особи. Наприклад, при зміні матеріально-відповідальної особи, при підозрі крадіжок або зловживань та ін.
Відповідно до Інструкції про проведення інвентаризації № 69 від 11 серпня 1994 року в сільськогосподарських підприємствах керівництво самостійно визначає перелік майна і розрахунків, що підлягають інвентаризації під час кожної з них, окрім тих випадків коли проведення її є обов’язковим із дотриманням строків і кількості.
По своєму характеру інвентаризація поділяється на:
§ Планові
§ Позапланові (раптові).
ПЛАНОВІ проводяться згідно раніше складеного графіку, виходячи із доцільності і найкращих умов їх проведення.
Кількість інвентаризацій протягом року і конкретні дати їх проведення встановлюються календарним планом, який складає головний бухгалтер і затверджує керівник.
РАПТОВІ проводяться по розпорядженню керівника підприємства або організації, якій підпорядковується підприємство, на вимогу ревізора, який в цей час проводить ревізію в господарстві, у випадках пожеж, стихійного лиха та ін.
Раптово проведені інвентаризації є досить ефективними, оскільки вони підвищують відповідальність матеріально-відповідальних осіб у своєчасному оприбуткуванні і списанні ТМЦ, правильності їх зберігання. Очікування таких інвентаризацій запобігає зловживанням.
7.2. Порядок проведення і оформлення інвентаризації
Проводиться інвентаризація спеціально створеною на підприємстві комісією, склад якої затверджує керівник спеціальним наказом.
В роботі комісії обов’язково бере участь головний бухгалтер та матеріально-відповідальна особа.
Проведення інвентаризації, як правило, проводиться перед початком звітного періоду (наприклад, на 1 число). Це полегшує наступну перевірку і порявняння даних інвентаризації з показниками обліку.
До початку інвентаризації в місцях зберігання ТМЦ, які будуть перевіряти, повинна бути закінчена обробка всих прибуткових і видаткових документів, їх дані відображені в аналітичному обліку і визначені показники кінцевого сальдо.
Перевірка фактичних залишків ТМЦ проводиться при обов’язковій участі матеріально-відповідальної особи.
Комісія проводить перерахування, зважування, перемірювання та інші роботи для виявлення фактичної наявності майна чи грошей.
Дані про кількість виявлених або підрахованих ТМЦ чи грошей заносять в інвентаризаційний опис, де попередньо, по кожному найменуванню були проставлені дані бухгалтерського обліку.
Таким чином, після проведення інвентаризації в даному документі по кожному виду ТМЦ є два показники: дані бухгалтерського обліку;фактична наявність.
Це дозволяє порівняти ці показники і визначити відхилення облікових даних від фактичних. Інвентаризаційний опис підписують всі члени комісії і передають його в центральну бухгалтерію. Там складають спеціальну порівняльну відомість (сличитильную), де відображають тільки ті види ТМЦ, по яких були виявлені розбіжності: нестачі чи надлишки.
Матеріально-відповідальна особа повинна дати письмове пояснення по тим видам найменуваннь, де виявлені нестачі чи надлишки.
Висновки, пропозиції і рішення інвентаризаційних комісій оформляються спеціальним протоколом, який затверджує керівник підприємства.
7.3. Відображення результатів інвентаризації в бухгалтерському обліку
В своєму висновку комісія визначає порядок дій по виявлених розбіжностях і пропозиції щодо їх урегулювання.
Так, згідно нормативних актів, всі виявлені нестачі відображають по дебету рахунка 94 субрахунка 7 “Нестачі і витрати від псування цінностей” і кредита рахунків обліку майна і грошей, де була виявлена нестача.
Після цього зафіксовану суму відносять в дебет тих рахунків, на яких відображають суми, що підлягають відшкодуванню чи списанню їх на збитки чи інші варіанти.
Нестачі ТМЦ в межах норм природного зменшення (в результаті усихання зерна чи кормів, руйнування будівельних матеріалів) списують на витрати виробництва пропорційно сум використаних на це виробництво таких же ТМЦ.
Нестача більше норми природного зменшення, яка сталась по вині матеріально-відповідальної особи, підлягає списанню на винуватців і стягненню з них відповідної суми.
Інвентаризація розрахунків з іншими підприємствами здійснюється за документами і обов’язково погоджується.
Протокол засідання інвентаризаційної комісії затверджується керівником підприємства не пізніше 10 днів після закінчення проведення інвентаризації.
Адміністрація підприємства повинна прийняти негайно рішучі заходи для усунення причин нестачі і псування майна, виявленого при інвентаризації.
Результати Інвентаризації повинні бути відображені в обліку і звітності за той місяць, коли була проведена інвентаризація.
Рекомендована література:
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291.
Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16.07.99 р. № 996-XIV.
Бухгалтерський облік у готельному та ресторанному господарстві : опорний конспект лекцій / укл. : В. Г.Горєлкін, С. Я.Король. – К : КНТЕУ, 2009. – 63 с.
Бухгалтерський облік у громадському харчуванні: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 “Облік і аудит”. / Ф. Ф. Бутинець та ін.; За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. – Житомир: ПП “Рута”, 2002. – 440 с.
Дзюба Н. Громадське харчування: від документообігу до обліку.//Податки та бухгалтерський облік.– 7 серпня 2008 р.-№63.
Кузнецов В., Маханько О. Усе про облік та організацію громадського харчування. – 3-тє вид., перероб. і доп. – Х.: Фактор, 2008. – 320 с.
Пасько, Т. О. Історія бухгалтерського обліку : навч.-метод. посіб. для са-мост. вивч. дисципліни / Т. О. Пасько. – Суми : Ун. кн., 2010. – 128 с.
Яремко І. Й. Теорія бухгалтерського обліку : навчальний посібник / І. Й. Яремко. – Львів : Новий Світ-2000, 2010.- 240 с.
Бондарь В. П., Петренко Н. И., Кузьмин Дм. Л. Вопросы инвентаризации в экономической литературе:Учебное пособие. – Житомир: ЖГТУ, 2009. – 868 с.
Бухгалтерський словник. / За ред. проф Ф. Ф.Бутинця. – Житомир: ПП „Рута”, 2008. – 224 с.
Сергеєв Ю. Г., Михайлов М. Г., Школьна В. В. Бухгалтерський облік у ресторанному господарстві. Програма навчальної дисципліни для підготовки фахівців з напряму 6.051701 «Харчові технології та інженерія», спеціальність «Технологія харчування», освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»/Суми, 2011 р., 21 стор, бібл. 66.
Реферати :
Читати далі