9.
Гігієна доїння корів. Гігієна персоналу молочних ферм, пункту збору молока.
План лекції
Правила машинного доїння корів. Особиста гігієна працівників ферм. Ветеринарно-санітарні вимоги до доїльного обладнання. Санітарна обробка молочного обладнання.
1. При організації машинного доїння керуються “Правилами машинного доїння корів”.
Оператори машинного доїння зобов’язані суворо виконувати санітарні правила доїння корів, дотримуватись чистоти в доїльних
Доять корів у суворо визначений час, передбачений розпорядком дня на фермі.
Оператор машинного доїння перед доїнням зобов’язаний виконати слідуюче:
· Вимити теплою водою з милом руки і витерти їх чистим індивідуальним рушником або разовою серветкою, потім надіти чистий комбінезон чи халат та хустку (шапочку).
· За допомогою пістолета-розпилювача (шлангу) або спеціально виділеного для цієї цілі маркованого відра провести преддоїльну обробку вимені, при цьому воду у відрі заміняти в міру необхідності, попередньо перед цим ополіскувати відро.
· Обтерти вим’я чистою індивідуальною серветкою (рушником). При відсутності індивідуальних серветок використовують 2-4 рушники.
· Для виявлення ознак захворювання корів Маститом перед надіванням доїльних стаканів чи при ручному доїнні з кожного молочного соска вимені слід здоювати в спеціальний кухоль декілька цівок молока, таке молоко підлягає знищенню. Неприпустимо здоювати перші цівки молока на підлогу стійла.
· У випадку виділення з молоком згустків, крові або гною, а також при виявленні почервонінь, набрякання, болючості вимені негайно сповістити про це ветеринарному лікарю (фельдшеру), а здоєне молоко злити в окремий маркорований посуд. По закінченні доїння такої корови оператор повинний вимити руки та обробити їх дезінфікуючим розчином, а доїльну апаратуру і посуд, в які зливалося це молоко, піддати санітарній обробці відповідно до “Санітарних правил по догляду за доїльними установками”.
· При ручному доїнні корів безпосередньо перед доїнням дійниці (відра) обмивають теплою водою (30±5 °С). Використання дійниці для інших цілей (поїння телят, обмивання вим’я т. п.) забороняється. При захворюванні або підозрі на захворювання маститому корову варто ізолювати.
2. Особиста гігієна робітників ферм. Всі працівники молочно-товарних ферм зобов’язані дотримувати правила особистої гігієни і техніку безпеки. Особи, що поступають на роботу і працюючі на молочно-товарних фермах, зобов’язані проходити медичні обстеження відповідно до указу Міністерства охорони здоров’я України.
Додатково медичні обстеження проводять по вказівці органів і установ, що здійснюють державний санітарний нагляд.
Вимоги органів державного санітарного і ветеринарного нагляду про усунення від роботи обслуговуючого персоналу по хворобі є обов’язковими для керівників організацій, що здійснюють діяльність по виробництву молока.
Особи, що не мають документів про медичні обстеження, установами державного санітарного нагляду не допускаються для роботи на молочно-товарній фермі.
Відповідальність за допуск до роботи осіб, що не пройшли необхідних медичних обстежень, несуть керівники організацій, що здійснюють діяльність по виробництву молока.
На кожній молочно-товарній фермі створюється санітарний пост з числа їх працівників, яким здійснюється контроль за виконанням тваринниками правил особистої гігієни, дотриманням чистоти і порядку. Ними проводиться профілактична робота по охороні здоров’я операторів, щодня оглядаються відкриті частини тіла операторів на відсутність гнійничкових захворювань, контролюється своєчасність проходження обслуговуючим персоналом профілактичних медичних обстежень. Завідуючий фермою (начальник комплексу) повинен мати аптечку для надання першої долікарської допомоги і особисті медичні книжки працівників.
Оператори машинного доїння і інші фізичні особи, що стикаються з молоком, повинні стежити за чистотою рук, всього тіла, взуття, одяг, стригти коротко нігті.
При поганому самопочутті, підвищеній температурі, підозрі на захворювання, появі гнійничкових хвороб шкіри, опіків, порізів працівники ферм повинні негайно повідомити про це завідуючого молочно-товарною фермою (начальнику комплексу), санітарному посту і медичному працівнику.
Після медичного обстеження або лікування пред’явити особисту медичну книжку завідуючому молочно-товарною фермою для відмітки в списку працівників ферми.
Для запобігання попадання сторонніх предметів в молоко і корм тварин забороняється працюючому на тваринницькій фермі персоналу заколювати санітарний і спеціальний одяг шпильками і голками, берегти в кишенях шпильки, дзеркала і інші предмети особистого туалету.
Працівники молочно-товарної ферми повинні приходити на роботу в чистому, охайному одязі і взутті.
Вони зобов’язані:
· перед початком роботи і після перерв у роботі ретельно вимити руки з милом і продезінфікувати їх дозволеними для цих цілей антисептиками, надіти чистий спецодяг, підібрати волосся під ковпак або косинку;
· знімати спецодяг при відвідинах убиральні, а після перебування в ній ретельно вимити руки з милом, продезінфікувати їх і надіти спецодяг;
· знімати спецодяг у вбиральні при відвідинах їдальні, вимити руки до і після їжі;
· приймати їжу і палити тільки в спеціально відведених для цих цілей місцях;
· після закінчення роботи здавати робоче місце в чистоті і порядку, спецодяг вішати у вбиральні або здавати особі, відповідальній за прийом, зберігання і видачу цього одягу;
· забороняється виходити в спецодягу з виробничого приміщення;
· до машинного доїння корів і роботи з молоком допускають осіб, що пройшли спеціальну підготовку і інструктаж по техніці безпеки.
Особи, що працюють з миючими і дезінфікуючими засобами, проходять повторний інструктаж по техніці безпеки праці.
Оператори і особи, що працюють з молоком, повинні мати спецодяг і рушник, які необхідно містити в чистоті і берегти в окремому приміщенні (роздягальні).
При приготуванні миючих, дезінфікуючих розчинів і при пересипці порошкоподібних миючих засобів із заводської упаковки у витратну тару необхідно користуватися засобами індивідуального захисту: респіраторами або ватяно-марлевими пов’язками, захисними окулярами, гумовими рукавичками, прогумованим фартухом і гумовими чобітьми.
Відповідальний за правильне зберігання хімічних засобів на молочно-товарній фермі призначається наказом керівника організації, що здійснює діяльність по виробництву молока.
На молочно-товарній фермі в аптечці повинні бути: 1%-ний розчин бікарбонату натрію (соди питної) і соляної кислоти, нашатирний спирт, настоянка йоду, вата, бинти, лейкопластир і ін. Персонал повинен уміти надавати першу медичну допомогу при отруєннях, травмах і поразці електричним струмом.
Керівники організацій, що здійснюють діяльність по виробництву молока, зобов’язані:
· забезпечити кожного працівника, згідно встановленим нормам, достатньою кількістю комплектів спеціального одягу і взуття, видавати її працівнику на час роботи;
· забезпечувати регулярне прання і лагодження спеціального одягу і видавати її працівнику в чистому справному стані. Зміну спецодягу проводити у міру забруднення, але не рідше одного разу на 3 дні;
· організувати заняття і здачу екзаменів з питань гігієни згідно програмі, затвердженій Міністерством охорони здоров’я Республіки Білорусь, всіма працівниками ферм не рідше одного разу на 2 роки;
· оформляти знов поступаючих на роботу тільки після уявлення ними довідок про проходження медичних обстежень і навчання, за програмою санітарного мінімуму;
· організовувати регулярний медичний огляд тваринників, забезпечувати придбання особистих медичних книжок для відміток про його проходження відповідно до пункту 131 справжніх правил;
· вести журнал для запису вказівок і пропозицій державної ветеринарної і санітарно-епідеміологічної служб.
Дезінфекція спецодягу і взуття. Прання і дезінфекція спецодягу працівників молочно-товарних ферм організацій, по виробництву молока проводиться по встановленому графіку, але не рідше одного разу на 3 дні.
Дезінфекція спецодягу проводиться методом замочування в дезрозчинах або іншими методами, передбаченими інструкцією по проведенню ветеринарної дезінфекції.
Ветеринарно-санітарні вимоги до доїльного обладнання. Доїльне устаткування повинно бути виготовлене з матеріалів, що не піддаються корозії, із поверхнею, що легко промивається, дозволених Мини сттвом охорони здоров’я України для контакту з харчовими продуктами
Повинно бути перебаченим устаткування для высокотемпературной пастеризації молока від корів, що знаходяться в маститной секції, а також у випадку появи серед тваринних інфекційних захворювань. Молоко, отримане корів, що знаходяться в маститной секції, піддається тривалої пастеризації (ВДП – 85 – 30 хвилин) і використовується на внутрішньогосподарські потреби
Кожний молочний танк повинний наповнятися молоком безпосередньо з: молокопровода.
Доїльна сис повинна працювати в суворій відповідності з технічні параметрами.
Мийка і дезінфекція доїльного устаткування і молочного посуду про-водятся препаратами вітчизняного виробництва відповідно до “Інструкції з дезінфекції на підприємствах по виробництву молока».
Якість миття і дезинфекції вважається задовільною, якщо на 1 см3 досліджуваного змиву взятого з поверхні доїльного обладнання буде виявлено до 100 мікробних клітин при відсутності в змивах бактерій групи кишкової палички.
Дезінфекція доїльних стаканів проводиться після доїння кожної корови. На доїльних установках типу “карусель”, “тандем”, “ялинка” дезінфекція здійснюється автоматично шляхом занурення доїльних стаканів у ванну з дезинфікуючим розчином.
При доїнні повинно забезпечуватися своєчасне зняття доїльних стаканів із вимені
Санітарна обробка молочного обладнання. Склад мікрофлори отримуваного молока значно залежить від стану молочного посуду і обладнання, їх відповідності санітарно-гігієнічним вимогам. Великої уваги вимагає миття і дезінфекція доїльних апаратів. При неякісній санітарній обробці доїльної техніки у важкодоступних вузлах машини (молочні крани, колектор трьохтактних апаратів, під резиновими прокладками і т. п.) накопичуються залишки молока, які скисають і розкладаються. Кількість бактерій на робочій поверхні доїльної апаратури може досягти величезної кількості. Навіть порівняно легко піддаваємий чистці молочний посуд для ручного доїння (дійниці, фляги, молокоміри) при відсутності належного санітарного догляду слугують джерелом мікробіологічного обсіменіння молока.
Миття доїльного обладнання, апаратів і посуду, які дотикаються з молоком, здійснюють одразу після кожного доїння і використання доїльного інвентарю. Для мийки застосовують тільки теплу воду (не вище 35 °С ), так як холодна вода сприяє затвердінню жиру і осіданню інших речовин молока. Потім обладнання миють гарячим 0,5 % розчином миючого засобу при температурі 40-45 °С, після чого ополіскують чистою теплою водою (25-30 °С) до видалення залишків розчину.
Для обеззаражування обладнання і молочного посуду використовують гарячу воду (70-85 °С), гострий пар, розчини хлор містких препаратів (хлорного вапна, гіпохлоридів кальцію і натрію, хлорамін), дезмол (для суміщення миття і дезінфекції, рідкі лужні засоби ДПМ-2 і кислотні КСМ-1. В проміжках між доїннями доїльні склянки рекомендується тримати в освітленому розчині хлорного вапна, який містить 30-40 мг активного хлору віл води. Доїльне устаткування з приладами для циркуляційного миття після кожного миття промивають теплою водою 5-8 хв., гарячим (50-60 °С) 0,5 % розчином миючого засобу на протязі 15 хв., знову полощуть теплою водою 5-10 хв. до повного видалення залишків миючого розчину і дезінфікують 0,5 % розчином хлорного вапна.
На заключному етапі санітарної обробки устаткування ополіскують чистою холодною або теплою водою, яка відповідає вимогам стандарту. Перед доїнням устаткування повторно промивають гарячою водою (60-70 °С) водою на протязі 8-10 хв.
Доїльні апарати один раз в тиждень розбирають і всі частини промивають водою і теплим миючим розчином. Один раз у місяць для видалення нальоту солей і лугових розчинів доїльне устаткування промивають 1 % розчином соляної або оцтової кислоти і ополіскують теплою водою до видалення залишків миючого розчину.
Гарячу воду можна тільки застосовувати для дезінфекції доїльних апаратів, дрібного молочного посуду, інвентарю і малогабаритних ємностей для зберігання молока. Можна також використовувати метод занурення у ванну з гарячою водою (70-85 °С) або обробки предметів під тиском цівки такої ж води на протязі 5-10 хв. Пар вважають одним з найефективніших дезінфікуючих засобів. Дійниці, доїльні відра, молокоміри, фляги і інші ємності обробляють на флягопропарювачі ПФ-1.
Хлорне вапно застосовують наступним чином. Спочатку готують 10 % основний розчин. Для цього 1 кг хлорного вапна розчиняють в 10 л води, після ретельного перемішування і наступного відстоювання на протязі 24 год. освітлену частину зливають через марлю в інший посуд. Для дезінфекції обладнання і посуду із основного розчину готують робочий розчин. В залежності від необхідної концентрації необхідну кількість основного розчину (0,3-0,5 л) розводять в 10 л гарячої води (50-60 °С). В даному випадку виходить 0,3-0,5 % освітлений розчин хлорного вапна, готовий до застосування. Основний розчин зберігають в добре закритому посуді в темному прохолодному місці не більше 10 днів.
Вимитий і продезінфікований посуд висушують, перевертають вверх дном і в такому вигляді розміщують на полицях і стелажах. В цьому положенні вода добре стікає і посуд краще захищений від пилу. Якщо посуд недостатньо просушений, в краплях, що на ній залишились можуть розмножуватись мікроби. Посуд для молока, обмивання вим’я, прибирання обов’язково повинна бути промаркована.
Вода для миття доїльної апаратури і молочного посуду по чистоті повинна відповідати нормам водопровідної питної води, які передбачені ГОСТом. Вона неповинна містити патогенних мікроорганізмів і мати в одному см3 не більше 100 сапрофітних бактерій.
Поки що не на всіх молочних фермах є водопровід. Нерідко для санітарної обробки доїльної апаратури користуються водою із колодязів і навіть із річок, озер, ставків. Через водонапірну башту вона потрапляє в тваринницькі приміщення. Таку воду обов’язково необхідно знезаражувати нагріванням в бойлерах і водонагрівачах або іншими відомими методами. Хлорування водойм також надійно знезаражує її.
Потрібно мати на увазі, що не знешкоджена вода водоймищ може стати причиною бактеріального обсіменіння доїльної апаратури, а відповідно, і молока; таким чином, вона небезпечна в епідеміологічному відношенні.
Атестація ферм. Допомогу в атестації молочних ферм повинен надати кваліфікований ветеринарно-санітарний контроль. Вимогами СОТ передбачено що ветеринарно-санітарний інспектор повинен надавати консультативну допомогу фермерам та проводити інспектування ферм, використовуючи наступні уніфіковані системи контролю:
Ü сис контролю стану здоров’я корів;
Ü сис контролю санітарії, гігієни та екології виробництва молока;
Ü сис контролю якості та безпеки продукції.
В цих сисх повинно бути відображено контроль на базі оцінки ризиків на різних стадіях виробництва (сис НАССР), при цьому, обов’язковим є наявність записів проведеного інспектування. Перед розробленням системного контролю необхідно розробити схеми проведення ветеринарно – санітарного інспектування ферм.
Схеми інспектування повинні чітко відображати всі об’єкти ветеринарно – санітарного контролю. Загальна схема інспектування виробництва молока складається з наступних основних блоків, які наведені на схемі 1.
 |
Схема 1. Загальна схема блоків ветеринарно-санітарного обстеження виробництва молока на фермі.
Кожен з цих блоків слід деталізувати, представити у вигляди детальних схем. Так, перший загальний блок “корови” необхідно деталізувати враховуючи конкретні об’єкти ветеринарно-санітарного обстеження.
Контрольні питання
Яка послідовність операцій при машинному доїнні корів? Правила особистої гігієни доярки. Обов’язки керівників ферм щодо дотримання ветеринарно-санітарних вимог на фермі. Як проводити миття та дезінфекцію доїльного обладнання? Які миючі та дезінфікуючі використовують для санітарної обробки доїльного обладнання.
Література
1. ДСТУ ІСО 707:2002 Молоко та молочні продукти. Настанови з відбирання проб.
2. ДСТУ 3662-97. Молоко коров’яче не збиране. Вимоги при закупівлі.
3. ГР У 46.14.01-99. Сировина молочна одержана від корів з господарств неблагополучних щодо інфекційних хвороб.
4. Машкін М. І., Париш Н. М. Технологія виробництва молока і молочних продуктів: Навчальне видання.-К.: Вища освіта, 2006.-351с.
Реферати
Читати далі