mi band mi band

Вступ наука та іі роль у суспільстві – №1

Лекція 1 (2 години)

Тема: “ Вступ. Наука та її роль у суспільстві”.

План лекції

Вступ

1. Поняття, функції і значення науки

2. Структура науки як системи знань

3. Класифікація наук

4. Організація науки і наукових досліджень в Україні

5. Склад та підготовка наукових кадрів

Вступ

Об’єктивною тенденцією світового розвитку в умовах сьогодення є те, що наука стала провідним фактором прогресу Вирішення економічних та соціальних проблем будь-якої держави, її стратегічний розвиток вимагають, перш за все,

mi band mi band
наукового обґрунтування. Тому основною ланкою суспільного розвитку в XXI столітті стає інтелектуальний працівник.

Трансформаційні процеси, що відбуваються в економіці України в зв’язку з переходом на ринкові засади розвитку, потребують як максимального використання потенціалу української науки, так і формування нової генерації фахівців незалежної України. Останні повинні відрізнятися високою компетентністю та здатністю до самостійного творчого вирішення проблем, вмінням поновлювати та розширювати базові знання, використовувати в своїй роботі все нове, що з’являється в науці та практиці, застосовувати новітні методи організації роботи, сучасну комп’ютерну техніку, економіко-математичні методи і моделі. Всі ці якості необхідно виховувати у вищому навчальному закладі через активну участь студентів у виконанні науково-дослідних робіт. Залучення студентської молоді до самостійного наукового пошуку сприяє не тільки поглибленому вивченню навчальних дисциплін, але й розвитку особистості студента – оволодінню ним дослідницьких навичок, підвищенню культури його мови, етики та естетики ділового спілкування.

Курс “Основи наукових досліджень і ТТ” допомагає студентам розкрити можливості їх участі в науково-дослідній роботі як найбільш активній і творчій формі одержання знань. Предметом курсу “Основи наукових досліджень і ТТ” є методологія наукових досліджень та методика дослідження виробництва на основі різних методів, що обумовлює вивчення виробничих процесів в їх єдності, відмінності, історичному розвитку.

Головна мета курсу – залучення студентів до науково-дослідної роботи, ознайомлення їх зі стратегією та тактикою проведення досліджень, надання їм певних знань щодо методології, методики та інструментарію дослідження.

В процесі вивчення даної дисципліни студенти повинні:

– набути знань щодо питань планування, організації і проведення наукового дослідження;

– оволодіти методами і прийомами наукових досліджень; розглянути актуальні проблеми розвитку науки та критерії вибору напрямку наукового дослідження;

– вивчити форми та принципи організації науково-дослідної роботи студентів;

– виховати в собі усвідомлення необхідності використання наукових методів у господарській діяльності.

Вивчення “Основ наукових досліджень” є першим етапом в організації науково-дослідної роботи студентів у вищих навчальних закладах.

1. Поняття, функції і значення науки

Навколишній світ-це значною мірою створений людиною світ ін­формаційних технологій, техніки та наукових досягнень. Він визначає рі­вень цивілізації людства, різноманітність та глибину експлуатації земних ресурсів. XXI століття – епоха науки, її грандіозного поступу вперед та впливу на розвиток цивілізації.

Поняття “наука” має декілька значень, з одного боку, Наука – це динамічна система достовірних, найбільш суттєвих знань про об’єктивні закони розвитку природи, суспільства та мислення. Знання виступають продуктом науки і в той же час її матеріалом, який знову залучається до наукової діяльності для отримання нових знань. При цьому знання про навколишній світ можуть бути звичайними, буденними і науковими. Наукові знання відрізняються від звичайних послідовністю, систематичністю, а також тим, що створюють нові поняття, закони і теорії. Наукові знання не тільки розкривають і пояснюють нові явища в природі, суспільстві чи господарський практиці, а й дозволяють вдосконалювати людську діяльність, передбачати її результати і наслідки.

Наука – не тільки система наукових знань, які пояснюють навколишній світ, але й засіб його вимірювання та перетворення. Вона впливає на пізнання природи людиною не через емоційне сприйняття, а шляхом систематизованої логічної взаємодії інтелекту, природи і суспільства.

З іншого боку, Наука являє собою спеціально організовану діяльність людей. Як галузь людської діяльності, наука є складним соціальним інститутом, який сформувався у процесі розподілу праці, поступового відмежування розумової праці від фізичної і перетворення пізнавальної діяльності в специфічний вид занять окремих осіб, колективів та установ. Першими матеріалізованими продуктами наукової діяльності були стародавні рукописи і книги, пізніше почалося листування між дослідниками, яке призвело до появи у другій половині XVII століття наукових журналів. Але остаточне становлення науки як сфери діяльності відбулося тоді, коли почали створюватися спеціальні наукові установи, частину з яких фінансувала держава.

Наука як діяльність людейВключає такі процеси:

1) Формування знань, що відбувається внаслідок спеціально організованих наукових досліджень;

2) Передавання знань, що виникає внаслідок комунікацій вчених та інших осіб, зайнятих науково-дослідною роботою. Комунікації можуть бути як формальними (наукові монографії, описи винаходів, матеріали наукових зібрань, форумів, конференцій, симпозіумів, наукові звіти, дисертації), так і неформальними (листування, бесіди, обмін препринтами, відбитками статей, а також поширені в теперішній час електронні журнали, електронна пошта, електронні конференції);

3) Відтворення знань, що полягає у підготовці наукових кадрів, формуванні наукових шкіл.

Об’єктом науки виступають природа і форми руху матерії, людське суспільство в його розвитку, людина та її діяльність.

Суб’єктами науки є люди, що мають певну кількість знань і готові до наукової діяльності.

Суть науки розкривається в її Функціях. Пізнавальна функція науки відбиває велике прагнення людського розуму до пізнання і виправдовує саме існування людини на землі. Пізнавальна функція науки – це вияв найбільш суттєвих знань про закони розвитку природи, суспільства і мислення та їх взаємозв’язок. Критична функція науки полягає в оцінці виявлених закономірностей, властивостей, тенденцій з метою підсилення позитивних сторін явищ, процесів і усунення негативних. З цими функціями пов’язана і Практична, яка полягає у вдосконаленні оточуючого світу, особливо системи матеріального виробництва і суспільних відносин.

Як відомо, в економічному розвитку будь-якої держави поєднується три типи технологій-доіндустріальні, індустріальні та постіндустріальні. В доіндустріальних та індустріальних технологіях провідна роль належить матеріальним ресурсам, праці та способам їх поєднання у технологічному процесі. У постіндустріальних або мехатроннихтехнологіях чільне місце займають знання й інформація. Саме галузі, які використовують мехатронні технології, розвиваються в 5-10 раз швидше. Тому наука і “високі” технології стають головними джерелами економічного розвитку окремих держав, величезною продуктивною силою суспільства.

Поняття, які мають відтінок спеціального наукового значення, називаються Термінами. Це може бути слово чи словосполучення, яке несе конкретний науковий зміст (наприклад, рецептура, хімічний склад, їстівні властивості).

Поняття, які набувають широкого змісту і вживаються у різних значеннях з декількома відтінками, перетворюються у Категорії (наприклад, категорії ринку, попиту, підприємства, торгівлі).

2. Структура науки як системи знань

Основою формування науки як системи знань виступають Принципи – певні ключові, вихідні положення, перший ступінь систематизації знань. На відміну від законів принципи об’єктивно в природі не існують, а визначаються науковцями. Так, загальним принципом усіх досліджень служить принцип діалектики – розглядати усі явища й процеси у взаємозв’язку і русі як у просторі, так і в часі. В технічних науках найбільш широко вживаними є принципи комплексності, контролю та інші. Різновидом принципів є Постулати – твердження, які приймаються в межах певної наукової теорії за істину, хоч і не можуть бути доведені засобами цієї теорії і тому виконують у ній роль аксіом. Аксіома, в свою чергу, – це положення, яке приймається без логічних доказів через свою безпосередню переконливість, наочність, безсумнівність. Наприклад, одним із постулатів у економічних науках є постулат про обмеженість ресурсів.

Ви прочитали: "Вступ наука та іі роль у суспільстві – №1"
Читати далі

5% знижка
Призу не буде.
Наступного разу
Майже!
10% знижка
Безкоштовна електронна книга
Призу
Сьогодні не пощастило.
Майже!
15% знижка
Призу не буде.
Не пощастило.
Отримайте свій шанс виграти!
Безкоштвно покрутіть колесо. Це ваш шанс виграти чудові знижки!
Наші внутрішні правила:
  • Одна гра на одного користувача
  • Шахраї будуть дискваліфіковані.
mi band mi band
Прокрутити вгору