Становлення украінськоі політологіі – №3

На думку класиків марксизму, у новому суспільстві, з одного боку, відбувається суттєве розширення сфери управління. З другого – суспільство одразу не в змозі здійснити владу на­роду і залучити до управління державою всіх трудящих. Тому народне самоуправління тимчасово має здійснюватись «найбільш свідомими» представниками народу – партією-авангардом. Суспільні функції у новому суспільстві втрачають свій політичний характер і перетворюються на прості адміністративні функції, але право на їх здійснення дається не всім, а тільки тим,

хто вважається «достойним».

В. І. Ленін спробував поєднати ці ідеї з робітничим рухом в Росії та розробив теорію соціалістичної революції. Він розглядав соціалізм як безпосередню політичну мету діяльності партії «нового типу». Намагаючись обґрунтувати, чому революції відбуваються в найменш, а не найбільш розвинутих країнах, Ленін і його прихильники стали провідниками фундаменталістської течії у «науковому соціалізмі».

Реалізація соціалістичної ідеї на практиці здійснювалась через соціальне насильство, повну заборону приватної власності, ринкових відносин і політичної опозиції, в результаті чого соціалістичний суспільний лад протиставив себе свободі та демократії, що призвело не тільки до глибокої кризи та ліквідації самого ладу, але й до кризи уявлень про соціалізм.

На відміну від марксистського розуміння, Соціал-демокра-тична концепція соціалізму, визначає його як суспільний лад, що досягається не революційною ліквідацією капіталізму, а його реформуванням зі збереженням приватної власності, забезпеченням росту долі середнього класу, досягненням вищого рівня соціальної рівності та справедливості.

Засновником такого підходу вважається німецький соціал-демократ Е. Бернштейн (1850 – 1932 рр.), якого іноді називають батьком сучасної соціал-демократії. Бернштейн вважав, що сучасний пролетаріат не досяг того рівня політичної та моральної зрілості, який дозволив би йому управляти суспільними процесами та взяти на себе всю повноту державної влади. Він критикував марксистське розуміння пролетаріату як однорідної цілісності.

На думку Бернштейна, перехід до соціалізму може відбутися не внаслідок революції, а через соціалізацію капіталізму. Тому найближчими цілями робітничого руху є боротьба пролетаріату за економічні й політичні права. Ідея соціалізму, в тлумаченні Бернштейна, полягає в тому, що соціалізм не означає конкретного суспільного ладу. Це ідея, орієнтуючись на яку, трудящі маси консолідуються і борються за свої права, тобто це морально-етичний ідеал. Виходячи з цього, стає зрозумілою формула Бернштейна «Кінцева мета – ніщо, рух – усе».

4. Розвиток і особливості політико-правової думки в Росії.

Наприкінці XIX – на початку XX ст. формується ще один підхід до визначення політики – правовий, який одержує свій розвиток у Франції та Росії. І сама політика, і держава представляються похідними від права, що є основою діяльності держави. Таке розуміння політики вихо­дить з теорії «суспільного договору» Гоббса, Локка, Руссо (політика як діяльність держави, пов’язана із захистом

Прав і свобод людини). Істотний внесок у розвиток даної концепції зробили такі вчені, як Б. Чічерін, М. Ковалевський, її. Новгородцев, М. Бердяєв, а також теоретики марксизму В. Ленін, Г. Плеханов та інші.

«…В основу всієї політики Комінтерну з національного та колоніального питань по­винне бути покладене зближення пролетарів та трудящих мас усіх націй і країн для спільної революційної боротьби за скинення поміщиків і буржуазії. Адже тільки таке зближення гарантує перемогу над капіталізмом, без якої неможливе знищення національного гніту й нерівноправності».

Ленін В. І. «Попередній начерк тез з національного та колоніального питань

« Тоталітарний, інтегральний соціалізм є помилковим світоглядом, що заперечує духовне начало, усуспільнює людину до самої її глибини. Передача необмеженого права влади від монарха до народу є лише створення нової тиранії. Звільнення ж у тому, щоб взагалі заперечувати право необмеженої влади… Влада людини над світом не повинна перетворюватися на владу людини над людиною».

Бердяєв М. «Про рабство й свободу людини. Про призначення людини

2. Типові завдання:

1. Чим зумовлено зростання ролі політики у житті сучасного суспільства?

2. Які функції політології є актуальними для сучасного українського суспільства?

3. Як уявляли принципи функціонування суспільства та держави соціалісти – утопісти?

4. На яких ідеях базуються ідеології лібералізму, консерватизму та соціалізму?

5. Визначте особливості політико – правової думки в Росії?

3. Література:

Кирилюк Ф. М. Історія зарубіжних політичних вчень нової доби : Навчальний посібник.- К. : Центр учбової літератури, 2008.

Муляр В. І. Політологія. – К.: ЦНЛ, 2003.

Політологія / За ред. О. В.Бабкіної, В. П.Горбатенка. – К.: Вид. центр “Академія” 2010.

Політологія: наука про політику / За загал. Ред.: В. Г.Кремень, М. І.Горлач. – К.-Х..: “Единорог”, 2002.

Піча В. М. Політологія / В. М.Піча, Н. М.Хома. – К., Львів: “Каравела”: “Новий світ-2000”,2002.

Рудакевич О. М. Політологія. Лекції, семінари, самостійна робота : Навчальний посібник. – 2-ге вид., перероб., доп. – Тернопiль : Вид-во “Астон”, 2007.

Холод В. В. Політологія. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2006.

Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки). – К.: Либідь, 2005.

Юрій М. Ф. Політологія : Підручник / М. Ф. Юрій. – К. : Дакор, КНТ, 2006.

Ви прочитали: "Становлення украінськоі політологіі – №3"
Читати далі