Технічний регламент — затверджений Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, в якому для конкретного виду продовольчої продукції встановлюються показники якості та показники безпеки для здоров’я і життя людини, тварин або рослин та охорони довкілля, правила маркування і введення продукції в обіг, а також порядок підтвердження відповідності та визначені повноваження органів, які здійснюють контроль за продукцією.
Харчові продукти і продовольча сировина не вважаються неякісними, небезпечними для здоров’я
Перелік харчових добавок, дозволених для використання в харчових продуктах, затверджується Кабінетом Міністрів України (ст. 4 Закону України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини”).
Будь-який харчовий продукт (крім виготовленого для особистого споживання), продовольча сировина і супутні матеріали не можуть бути ввезені, виготовлені, передані на реалізацію, реалізовані або використані в інший спосіб без документального підтвердження їх якості та безпеки.
До документів, що підтверджують якість та безпеку харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, належать (ст. 5 Закону України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини”):
§ декларація про відповідність, що видається виробником продукції на кожну партію харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів;
§ висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, свідоцтво про державну реєстрацію, гігієнічний сертифікат.
Згідно зі ст. 6 Закону України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” для промислового виготовлення харчових продуктів забороняється використовувати:
1) супутні матеріали і технології їх виготовлення (обробки, переробки):
§ не дозволені в установленому порядку;
§ не передбачені рецептурою;
§ без документів, що підтверджують їх якість і безпеку;
§ з рівнем штучного або природного радіаційного забруднення, що перевищує встановлені гранично допустимі рівні;
2) продовольчу сировину:
§ тваринного і рослинного походження, яка не пройшла ветеринарно-санітарної експертизи;
§ без документів, що підтверджують її відповідність нормативним документам;
§ рослинного походження, яка не пройшла карантинного контролю;
§ яка оброблялась не дозволеними для використання пестицидами та агрохімікатами чи дозволеними для використання пестицидами та агрохімікатами, якщо їх вміст у сировині перевищує встановлені гранично допустимі рівні;
§ яка містить не дозволені для використання речовини з фармакологічною дією чи дозволені для використання речовини з фармакологічною дією в кількості, що перевищує встановлені гранично допустимі рівні.
Забороняються реалізація та використання вітчизняних і ввезення в Україну імпортних харчових продуктів без маркування державною мовою України, що містить у доступній для сприймання споживачем формі інформацію:
§ про загальну назву харчового продукту;
§ про номінальну кількість харчового продукту в установлених одиницях (маси, об’єму тощо);
§ про склад харчового продукту, якщо він виготовлений з кількох складників, із зазначенням переліку назв використаних у процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок;
§ про харчову і енергетичну цінність для харчових продуктів, що мають таку цінність;
§ про кінцевий термін реалізації харчового продукту або дату його виготовлення і термін придатності до споживання;
§ про умови зберігання харчового продукту;
§ про позначення нормативного документа для харчових продуктів вітчизняного виробництва;
§ про найменування та адресу виробника і місце виготовлення;
§ про умови використання (якщо такі передбачені);
§ про наявність у харчовому продукті компонентів з генетично модифікованої сировини (якщо використання таких компонентів передбачено нормативними документами або нормативно-правовими актами на цей харчовий продукт);
§ про застереження щодо вживання харчового продукту певними категоріями (групами) населення (діти, вагітні, люди похилого віку, спортсмени, хворі тощо);
§ про іншу передбачену чинними в Україні нормативними документами, дія яких поширюється на певний харчовий продукт.
Державне регулювання якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини здійснюється з метою забезпечення гарантій:
§ щодо безпеки для життя і здоров’я людини в разі їх споживання і використання;
§ щодо їх виробництва в умовах, які відповідають встановленим вимогам технології, санітарних норм та правил, безпеки та збереження довкілля;
§ щодо їх виробництва із застосуванням дозволених для використання продовольчої сировини і супутніх матеріалів;
§ щодо повноти і достовірності інформації про їх властивості;
§ щодо їх відповідності вимогам якості та безпеки згідно з нормативними документами;
§ щодо їх реалізації відповідно до правил торгівлі.
Державне регулювання якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини здійснюють Кабінет Міністрів України, уповноважені центральні органи виконавчої влади, їх органи в Автономній Республіці Крим, областях і районах, містах Києві та Севастополі шляхом:
§ державного нормування показників якості та безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;
§ державної реєстрації спеціальних харчових продуктів;
§ державної реєстрації нормативних документів на харчові продукти, продовольчу сировину і супутні матеріали;
§ декларування відповідності харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів;
§ сертифікації харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів, запровадження систем контролю якості та безпеки виробництва цих продуктів, сировини, матеріалів;
§ встановлення та додержання порядку ввезення в Україну харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів;
§ здійснення контролю за додержанням порядку ввезення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів. Складовими державного регулювання якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини під час їх розроблення, виробництва, ввезення на територію України в режимі імпорту, зберігання, транспортування, реалізації, використання, утилізації або знищення є державний нагляд і контроль, що здійснюються спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади та їх органами на місцях у межах їх компетенції, визначеної законом.
Державне нормування показників якості харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів здійснюється шляхом встановлення норм цих показників у нормативно-правових актах, стандартах та інших нормативних документах на продукцію.
Державне нормування показників безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів здійснює центральний орган виконавчої влади в галузі охорони здоров’я шляхом затвердження санітарних норм або розроблення технічних регламентів на продовольчу продукцію.
Методики вимірювань показників безпеки харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів, а також засоби випробувань і вимірювальна техніка повинні бути атестовані у встановленому законодавством порядку.
Ви прочитали: "Правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчоі сировини – №2"Читати далі