4
Побут, праця, відпочинок студента. Основні принципи забезпечення високої розумової працездатності.
План
1. Технологія навчання у ВНЗ.
2. Побут та відпочинок студента.
1. Технологія навчання у ВНЗ.
Термін «Студент» латинського походження, у перекладі на українську мову визначає «старанно працюючий», тобто той, хто старанно оволодіває знаннями.
Навчання в ВНЗ суттєво відрізняється від шкільного навчання, тому запропоновані рекомендації повинні допомогти
Які відміни навчання у ВНЗ від шкільного?
Для успішного навчання у вищому навчальному закладі необхідний високий рівень загального інтелектуального розвитку.
Соціально-психологічна адаптація – це процес засвоєння молодою людиною норм студентського життя, включення її у систему між особистих відношень в групі.
Період адаптації, який пов’язаний з руйнуванням попередніх стереотипів, може на перший стадії навчання обумовити і порівняльно низьку успішність, і труднощі у спілкуванні, але це згодом проходить.
Соціальна адаптація студентів у вищому навчальному закладі поділяється на два види:
1) професійна (пристосування до характеру, змісту, умовам та організації навчального процесу; вироблення навиків самостійності в навчальній та науковій роботі);
2) соціально-психологічна (пристосування індивіда до групи та взаємовідношенням у ній, вироблення власного стилю поведінки).
Розрізнюють також три форми адаптації студентів-першокурсників до умов вищого навчального закладу:
Формальна (пізнавально-інформаційно пристосування студентів до нового оточення, до структури вищої школи, до змісту навчання у неї);
Суспільна (внутрішня інтеграція груп студентів-першокурсників зі студентським оточенням у цілому);
Дидактична (підготовка студентів до нових форм и методів учбової роботи в вищої школі).
Навчальний процес у вищий школі організується згідно з графіком навчального процесу.
Графік навчального процесу встановлює початок і закінчення навчальних занять по курсах, канікул, практик, завершального етапу фахової підготовки (дипломне проектування, захист дипломного проекту (роботи), державні іспити). При складанні графіку навчального процесу дотримуються певних вимог:
– початок навчального року планується, як правило, з 1 вересня, закінчення залежить від кількості тижнів канікул на даному курсі, а на останньому курсі залежить від терміну навчання.
– за спеціальностями, які пов’язані з сезонним характером робіт, початок і закінчення навчального року можуть бути перенесені на інші строки;
– при розробці графіку навчального процесу необхідно враховувати, що кількість екзаменів в екзаменаційну сесію не повинна перевищувати 5-ти, заліків – 6, інтервал між екзаменами повинен становити 3-4 дні;
– сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, повинна становити не менше 8 тижнів;
Навчальний план установлює розподіл загального обсягу годин, передбачених на кожну дисципліну, на навчальні (аудиторні) заняття та самостійну роботу студента. Навчальні години, відведені для самостійної роботи студента повинні становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчальних годин, відведених на вивчення конкретної навчальної дисципліни.
Тижневе аудиторне навантаження студента регламентується нормативними документами Кабміну та листами Міністерства освіти і науки України, на даний час воно складає не більш 30 годин на тиждень на рівні бакалавра, та 18-24 години на тиждень на рівні спеціаліста (магістра).
Види навчальної роботи студентів
Згідно «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», затвердженому наказом Міністерства утворення України №161 від 2 червня 1993 р., навчальний процес у вузах здійснюється в наступних формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контролюючі заходи.
Основними видами навчальних занять у ВНЗ є:
– ;
– Лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
– консультація.
Інші заняття встановлюються в порядку, установленому вищим навчальним закладом. Усі форми навчання можна підрозділити на дві групи (рис. 1).
Рис. .1- Форми навчання у ВНЗ
(від латинського «lection» – читання) – одна з основних форм проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.
– Це логічно струнке, систично послідовний і ясний виклад того або іншого наукового питання, що часто супроводжується демонстрацією наочних приладів.
– Інформативно-доказовий виклад великого по обсягу, логічно складного навчального матеріалу.
обов’язково потрібна для того, щоб акцентувати увагу учнів на фундаментальних положеннях курсу, на тім, де і як можуть бути використані отримані знання, щоб показати методи пророблення змісту навчального матеріалу, для систизації знань студентів, придбаних у ході самостійної роботи.
Перед початком читання лекції необхідно ознайомити студентів з її планом, що допомагає слідкувати за послідовністю викладення матеріалу. Важливо, щоб студент конспектував зміст лекції, виділяв в ній головне. Це розвиває пам’ять, сприйняття, уміння слухати, вникання.
– Форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує уміння і навички їхнього практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань.
До групи практичних методів навчання відносяться наступні (рис. .2)
Рис. 2 – Класифікація практичних методів навчання
При виконанні Вправ рекомендується постійно контролювати, аналізувати роботу студентів, розвиваючи в них навички самоконтролю.
Практичні заняття – Заняття, що передбачають застосування студентами знань у ситуаціях, максимально наближених до практичного. Зміст і прийоми виконання практичних робіт визначається специфікою досліджуваної дисципліни.
Лабораторні заняття – форма навчального заняття, при якій студент під керівництвом викладача самостійно проводить експерименти або дослідження з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, здобуває практичні навички роботи з лабораторним устаткуванням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретно предметній області.
Графічні роботи – відображення знань студентів у кресленнях, графіках, діаграмах, гістограмах, таблицях, ілюстраціях, ескізах, замальовках. Виконують за завданням і під керівництвом викладача. Застосовують під час вивчення теоретичних навчальних предметів на всіх етапах навчання.
Науково-дослідні роботи – пошукові задачі і проекти, що передбачають індивідуалізацію навчання, розширення обсягу знань студентів.
Семінарські заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, по яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів).
Семінари сприяють формуванню уміння самостійно засвоювати знання, аналізувати, синтезувати, абстрагуватись, конкретизувати, узагальнювати матеріали. Вони розвивають увагу, мислення, інтерес до навчального предмету.
Самостійна робота відіграє вирішальну роль у формуванні особистості майбутнього фахівця, будучи необхідною умовою розвитку його потенційних можливостей виконання творчої діяльності. Вона повинна забезпечити не лише засвоєння студентами знань, але і допомагати формуванню навичок самостійного їхнього придбання.
Проблема самостійної діяльності в навчанні не нова. В даний час можна говорити про актуалізацію цієї проблеми для вищої школи в зв’язку з поставленими перед нею задачами і необхідністю рішення цієї проблеми на новому рівні, тому що курс на активну самостійну роботу студентів стає основою підготовки сучасних фахівців.
Формування міцних знань, умінь, навичок і розвиток розумових здібностей студентів можливий лише в результаті самостійної інтелектуальної і практичної діяльності.
Що ж означає термін «самостійність», «самостійна діяльність»?
Самостійність – Сис навичок свідомої самоорганізації.
Як самостійну діяльність розглядають діяльність того, кого навчають, яку він виконує без безпосередньої або опосередкованої допомоги і вказівок викладача, керуючись лише власними уявленнями про порядок і правильність виконуваних операцій.
Однією з визначальних рис самостійної роботи в ВНЗ є її індивідуальний характер, а умовою її організації є планування. Крім того, самостійну роботу студентів повинен направляти викладач.
Самостійна робота вимагає системності, послідовності в виконанні задач, поставлених на х, семінарських і практичних заняттях. Вона є ефективним засобом розвитку пізнавальних здібностей студента, а координується, контролюється та направляється ця робота кафедрою та окремими викладачами.
Курсова робота являє собою самостійно виконану задачу, у якій студент демонструє своє уміння авторитетно аргументувати теоретичні положення, систизувати й узагальнювати матеріал і розробляти конкретні пропозиції.
Дипломна робота – це індивідуальна задача науково-дослідного, творчого характеру, що виконується студентом на завершальному етапі професійної підготовки і є однієї з форм реалізації теоретичних і практичних знань, їхнього застосування при рішенні конкретних економічних, соціальних і виробничих задач.
До написання дипломної роботи допускаються студенти, що опанували усіма видами теоретичного і практичного навчання.
Обов’язковим компонентом освітньо-професіональної програми для одержання того чи іншого освітньо-кваліфікаційного рівня є практична підготовка студентів вищих навчальних закладів. Вона ж є основою придбання студентом професійних навичок та вмінь.
2. Побут та Відпочинок студента.
Побут та відпочинок студента. Доведено, що залежно від біоритмів людини працездатність її різна в різні години доби. Максимальна працездатність в періоди з 10 до 12 та з 16 до 18 години. 25% студентів працюють зранку, більш 30% – вечором та вночі, 45% – рівномірно протягом дня.
Необхідно в режимі доби передбачати 8 годин сну.
Організму студентів властиві особливості, зумовлені віком, впливом умов навчання та побуту.
Засвоєння навчального матеріалу, викладеного на х, практичних заняттях, участь у семінарах, колоквіумах, вирішення різних завдань та, зрештою, вирішальний етап контролю – екзамени, все це потребує значного нервово-емоційного напруження. Хвилювання перед складанням іспитів та під час них призводить до підвищення кров’яного тиску, збільшення частоти пульсу та дихання.
Великий вплив на організм студентів молодших курсів має зміна звичного способу життя. Збільшення обсягу інформації, яка надходить, незвична порівняно зі школою форма її подачі, необхідність самостійно розподіляти свій час та організовувати побут підвищують навантаження на психоемоційну сферу.
Контрольні питання
1. Що Ви знаєте про побут та відпочинок студента.
2. Що таке?
3. Що таке практичні заняття?
4. Що таке лабораторні заняття?
5. Що таке курсовий проект?
6. Що таке дипломний проект?
Література
1. Закон України Про вищу освіту
2. Державна національна програма ”Освіта”, Україна ХХ1 століття.-К.:Райдуга,1994.-61 с. Міністерство освіти України. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах.-Київ.-1993.-24с.
3. Димитриевич Л. Р., Касилова Л. А. Конспект лекций по курсу «Введение в специальность»: Для студентов 1-го курса специальности 27.11. ХИОП. – Харьков, 1992. – 36с.
Ви прочитали: "Побут, праця, відпочинок студента"Читати далі