1.
Організація роботи в мікробіологічній лабораторії на підприємствах молочної промисловості. Лабораторний посуд, Іневентар та обладнання.
Мета заняття. Ознайомитись із завданням, організацією роботи та структурою мікробіологічної лабораторії на підприємствах молочної промисловості.
Завдання: 1. Визначити основні завдання та особливості організації роботи в мікробіологічній лабораторії на підприємствах молочної промисловості. 2. Ознайомитися з лабораторним
Обладнання та матеріали: лабораторний посуд (пробірки, піпетки, чашки Петрі, ступки, мензурки, колби, циліндри, ступки фарфорові, скляні бюкси, предметні та покривні скельця); лабораторний інвентар (штативи для пробірок, бактеріологічні петлі, редуктазник, пісочні часи, термометри набори фарб для фарбування мазків для мікроскопії, спиртівки, марлеві серветки, фільтрувальний папір, імерсійне масло, настільне освітлення, вата медична); лабораторне обладнання (термостат, автоклав, сушильна шафа, стерилізатори, центрифуги, холодильники, мікроскопи, водяна баня, лабораторні ваги). Світлові мікроскопи. Схеми будови електронного мікроскопу.
Довідковий матеріал.
Основні завдання, організація роботи та структура мікробіологічної лабораторії на підприємствах молочної промисловості.
Основним завданням мікробіологічної лабораторії на підприємствах молочної промисловості є проведення мікробіологічного контролю.
Мікробіологічному контролю підлягають:
– сировина (молоко, вершки), закваски та готова продукція. Цей контроль ще називають контролем технологічного процесу. Він дає можливість встановити ефективність процесу пастеризації молока, виявити місця потрапляння мікроорганізмів в молочні продукти на різних етапах технологічного процесу.
– обладнання, трубопроводи, тара, пакувальний матеріал та інші допоміжні матеріали, вода, повітря виробничих приміщень. Мікробіологічний контроль цих об’єктів дозволяє свідчити про санітарно-гігієнічний стан виробництва та дотримання санітарних норм і правил особистої гігієни робітників підприємства.
При організації мікробіологічного контролю керуються «Інструкцією по мікробіологічному контролю виробництва на підприємствах молочної промисловості», санітарними правилами та нормами «СанПиН 2.3.4. 551 – 96» а також державними, галузевими стандартами та технічними умовами на різні молочні продукти.
Так готова продукція (молоко, вершки, кисломолочні напої) повинні контролюватися мікробіологічною лабораторією підприємства не рідше 1 разу в 5 днів, сметана та кисломолочний сир – не рідше 1 разу в з дні, якість санітарної обробки обладнання повинно оцінюватися по кожній одиниці обладнання не рідше 1 разу в 10 днів. Чистоту рук працівників слід контролювати не рідше 3 разів на місяць.
Для проведення мікробіологічних досліджень в лабораторіях на підприємствах молочної промисловості повинен бути обладнаний бокс, який складається з двох відділень: передбоксу та власне боксу. В боксі повинні бути встановлені бактерицидні лампи, кількість яких визначають із розрахунку 2,5 вт/м2. Крім того, в лабораторії повинно бути присутнє наступне обладнання: термостати, автоклав, сушильна шафа, мікроскопи, стерилізатори, центрифуга, холодильники, водяна баня, лабораторні ваги, тощо.
Лабораторії молочних заводів повинні бути акредитовані державною санітарно-епідеміологічною службою на право проведення досліджень, які характеризують гігієнічні показники безпеки молочної продукції, що випускається на підприємстві.
При відсутності мікробіологічної лабораторії на підприємстві, вищезазначений контроль може здійснюватися по хоздоговору з органами держсанепіднадзору або лабораторіями, акредитованими для проведення мікробіологічних досліджень.
Лабораторний посуд, інвентар та обладнання.
Лабораторний посуд – це пробірки, піпетки, чашки Петрі, ступки, мензурки, колби, циліндри, ступки фарфорові, скляні бюкси, предметні та покривні скельця.
Лабораторний інвентар – це штативи для пробірок, бактеріологічні петлі, редуктазник, пісочні часи, термометри набори фарб для фарбування мазків для мікроскопії, спиртівки, марлеві серветки, фільтрувальний папір, імерсійне масло, настільне освітлення, вата медична.
До лабораторного обладнання відносять: термостати (для культивування мікроорганізмів при відповідних температурах), автоклав (для стерилізації поживних середовищ, лабораторного посуду та инструментів), сушильна шафа (для сушки чи стерилізації лабораторного посуду), мікроскопи (оптичні прилади для вивчення мікроскопічних обєктів), стерилізатори, центрифуга, холодильники, водяна баня, лабораторні ваги, тощо.
Рис. 1. Бактеріологічні голка, шпатель та петлі: а – голка; б – шпатель; в-д – петлі (в – правильно зроблені; г, д – неправильно зроблені) |
Рис. 2. Лабораторний посуд та інвентар необхідний для проведення мікробіологічних досліджень |
Рис.3 Обладнання для стерилізації: а – піч Пастера, б – автоклав
Будова мікроскопу.
Мікроскопи – це оптичні прилади для вивчення мікроскопічних об’єктів. Найбільш часто в мікробіологічних лабораторіях використовують світлові мікроскопи «Біолам Р-2», МБР-1, МБР-3 та інші.
Звичайний світловий мікроскоп складається з двох частин: механічної та оптичної (рис.4).
Рис. 4. Будова світлового мікроскопу.
1 – основа; 2 – коробка з механізмом мікрометричного фокосування; 3 – рукоятка мікрогвинта; 4 – предметний столик; 5 – гвинт для фіксування диска предметного столика; 6 – регулювальні гвинти; 7 – тубусотримач; 8 – рукоятка мікрогвинта; 9 – головка; 10 – насадка; 11 – гвинт для закріплення насадки; 12 – револьвер; 13 – гвин фіксування револьвера; 14 – кронштейн конденсора; 15 – рукоятка конденсора; 16 – циліндрична гільза конденсора; 17 – гвинт; 18 – додаткова лінза (відкидна); 19 – дзеркало.
Механічна частина включає штатив, предметний столик, трубку (тубус) з обертаючим диском в нижній частині (“револьвером”), макро – та мікрометрічні гвинти для пересування тубусу угору та вниз. В центрі предметного столика є отвір для проходження світла. Бокові гвинти предметного столика забезпечують його пересування вліво-вправо, а клейми служать для закріплення предметного скла (препарату). Тубус закріплено попереду верхньої частини колонки штативу та системою гвинтів за допомогою зубчатки (кремальєра) може пересуватися угору та вниз: макрометричним гвинтом робиться пересування, яке можна побачити неозброєним оком; мікрометричним гвинтом пересування тубусу робиться на дуже малу відстань, яку видно лише при мікроскопії. Повний оберт мікрометричного гвинта пересуває тубус на 0,1 мм.
Оптична частина мікроскопа містить освітлювальний апарат, об’єктиви та окуляр.
Освітлювальний апарат розташовано під предметним столиком, складається з дзеркала, яке направляє світлові промені, конденсора з діафрагмою.
Дзеркало закріплено рухливо, має дві поверхні – плоску та вігнуту. При денному освітленні користуються плоскою поверхнею, при штучному світлі – вігнутою. Конденсор збирає світлові промені, складається з двох лінз: верхньої плосковипуклої та нижньої – двояковипуклої. Світлові промені, які відбиває дзеркало, збираються конденсором в фокусі на рівні поля зору препарата, що розглядається. Для зменшення освітленості поля зору конденсор опускають, для збільшення доступу світла – піднімають. Для регулювання освітленості поля зору використовують також “ірис”-діафрагму, закріплену до нижньої частини конденсору. Складається вона з напівкруглих металевих пластинок, які заходять одна за другу. Спеціальним ричажком ці пластинки розсуваються та зсуваються, збільшуючи або зменшуючи доступ світла.
Об’єктив – це одна із важливих частин мікроскопу, так як забезпечує збільшення досліджуваного предмету і розташована в нижній частині тубусу в отворі “револьверу”. Зазвичай, в мікроскопах використовують наступні об’єктиви х8 (х10) х40 та х90. Об’єктив складається з декількох лінз, закріплених в металевий футляр. Головна лінза – фронтальна, направлена до препарату та забезпечує необхідне збільшення зображуваного об’єкту. Крім фронтальної лінзи, в металевій оправі розташовані ще декілька корекційних лінз (від 3-4 до 10-12), які забезпечують чіткість зображення.
Об’єктиви є сухі та заглиблені – Імерсійні (водні та масляні). При користуванні сухими об’єктивами між фронтальною лінзою об’єктиву та препаратом є прошарок повітря. Фронтальні лінзи імерсійних об’єктивів збільшують у 80,90,100,120 раз, тобто, у них коротка фокусна відстань та діаметр їх малий. Для створення необхідної освітленості треба попередити розсіювання променя світла: на препарат, який мікроскопують наносять краплю імерсійної рідини, яка має коефіцієнт заломлення світла скла препарату. В каплю цієї рідини під контролем ока (дивитися збоку!) занурюють фронтальну лінзу імерсійного об’єктиву, утворюється оптично однорідне середовище, світлові промені не розсіюються, добре освітлюючи поле зору. В якості імерсійної рідини використовують кедрову олію (інколи вазелінову).
Окуляр знаходиться в верхній частині тубуса, складається з верхньої глазної та нижньої вбираючої лінз, які знаходяться в металевій циліндричній оправі. Окуляр лише збільшує зображення, дане об’єктивом. Збільшення окулярів позначають наступним чином: х7, х10, х15.
Мікроскопи бувають монокулярні (один окуляр), вони дають плоске зображення, та бінокулярні (два окуляра), які утворюють оптичне, стереоскопічне зображення об’єкта.
Для визначення загальне збільшення мікроскопу, необхідно помножити збільшення об’єктиву на збільшення окуляру.
Рис.5. Сучасні світлові мікроскопи
Правила користування мікроскопом.
– працюють з мікроскопом лише сидячи;
– мікроскоп ставлять від краю стола на 10 – 15 см, при цьому зошит та інші необхідні предмети розміщують з права від мікроскопу ;
– повністю відкривають діафрагму мікроскопу, піднімають у верхнє положення конденсор;
– роботу на мікроскопі починають з малого збільшення;
– за допомогою дзеркала, виставляють максимальне та рівномірне освітлення поля зору;
– кладуть досліджуваний препарат, покривним скельцем догори, фіксують його клемами;
– Спостерігаючи з боку (!), опускають об’єктив за допомогою макрогвинта, так щоб між лінзою об’єктиву та препаратом була відстань приблизно 5 мм; Не допустимо, дивлячись в окуляр, опускати об’єктив, так як є можливість роздавити препарат та пошкодити лінзу об’єктиву (!);
– дивлячись в окуляр та переміщуючи макрогвинт, повільно піднімають об’єктив до чіткої появи зображення;
– спочатку оглядають досліджуваний препарат під малим збільшенням;
– ділянку досліджуваного препарату, що потребує детального вивчення, ставлять в центр полю зору та повертають револьвер на об’єктив х40 чи х90, тобто переводять на велике збільшення ;
– за допомогою мікрогвинта, виставляють чітке зображення;
– після закінчення роботи встановлюють мале збільшення і приймають досліджуваний препарат;
– мікроскоп переносять обома руками.
Під час мікроскопії визначають морфологічні особливості мікроорганізмів, їх тинкторіальні властивості (відношення до різних барвників), розміри, наявність спеціальних структурних елементів клітини (спора, капсула), встановлюють рухливість.
Послідовність виконання роботи
Завдання 1. Визначити основні завдання та особливості організації роботи в мікробіологічній лабораторії на підприємствах молочної промисловості. Коротко законспектувати в зошити основні моменти.
Завдання 2. Повторити будову світлового мікроскопу. Звернути увагу на оптичну його частину та призначення його основних механізмів.
Завдання 3. Перемалювати в робочі зошити та самостійно заповнити таблицю 1, що наведена нижче.
Призначення основних складових світлового мікроскопу
№ пп |
Складові мікроскопу |
Призначення |
Механічна частина |
||
1. |
Штатив |
|
2. |
Предметний столик |
|
3. |
Тубус з “револьвером” |
|
4. |
Макрометрічні гвинти |
|
5. |
Мікрометричні гвинти |
|
Оптична частина |
||
6. |
Дзеркало |
|
7. |
Конденсор з діафрагмою |
|
8. |
Об’єктиви |
|
9. |
Окуляр |
Питання для самоконтролю.
1. Які основні завдання мікробіологічної лабораторії на підприємстві молочної промисловості? Яка її структура?
2. З чого складається світловий мікроскоп? Які правила користування ним? Як перейти з маленького збільшення на велике?
3. В чому особливості роботи з імерсійною системою? Перерахуйте лабораторне обладнання, інвентар та посуд.
Ви прочитали: "Організація роботи в мікробіологічній лабораторіі на підприємствах молочноі промисловості"Читати далі