Примітки приводять у записці, якщо необхідні пояснення або довідкові дані до змісту тексту, таблиць або графічного матеріалу. Вони не повинні містити вимог. Примітки слід розміщувати безпосередньо після текстового, графічного матеріалу або у таблиці, до яких належать ці примітки, і друкувати з великої літери з абзацного відступу. Якщо примітка одна, то після слова “Примітка” ставлять тире і примітку друкують (пишуть) також з великої літери. Одну примітку не нумерують. Декілька приміток нумерують за порядком арабськими цифрами. Примітку
Примітка – _________
Примітки:
1.
2.
У записці потрібно давати посилання на джерела: конкретну пояснювальну записку, стандарти, технічні умови та інші документи. Посилання мають повністю і однозначно визначати відповідні вимоги і не спричиняти труднощів у користуванні документом.
Якщо виконавець посилається на вже отримані в своїй роботі вихідні або розрахункові дані, що згадувалися раніше, то посилання у круглих дужках містить скорочене слово “дивись”, номер сторінки, малюнка тощо, наприклад (див. с.75), (див. табл.12), (див. рис. 5). Якщо посилаються на дані, розміщені в записці, то слово “дивись” не пишуть, наприклад: (с. 52), (табл. 10), (рис. 8).
Посилання на запозичені джерела (їх список обов’язково має бути в кінці записки) оформлюють відповідно до ГОСТ 7 1-76 у квадратних дужках. Посилатися слід на документ загалом або його розділи і додатки. Посилання на підрозділи, пункти, таблиці та ілюстрації не допускається за винятком підрозділів, пунктів, таблиць та ілюстрацій конкретної записки. Посилання містить номер джерела, взятий із списку літератури, номер тому і, за необхідних випадків, номер сторінки, наприклад [18, Т 1, С. 75], [21, С. 97], [27]. У разі посилань на стандарти і технічні умови вказують лише їх позначення, наприклад ГОСТ 2 105-95.
Формули
У формулах слід застосовувати позначення, встановлені відповідними державними стандартами. Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не роз’яснені раніше у тексті, мають бути наведені безпосередньо перед формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка у тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися зі слів “де” без двокрапки після цього.
Приклад: Місткість котла для варіння бульйонів визначається за формулою:
(Б 1)
Де Q1 – кількість основного продукту, кг;
Q2 – кількість допоміжних продуктів, кг;
W – кількість води на 1 кг основного продукту, л.
Формули, що йдуть одна за одною і не розділені текстом, розділяють комою. Переносити формули на наступний рядок допускають тільки на знаках операцій, причому знак на початку наступного рядка повторюють. У разі перенесення формули із знаком множення застосовують знак “*”. Формули можуть бути виконані машинописним, машинним способами або креслярським шрифтом висотою не менше 2,5 мм. Застосування машинописних і рукописних символів в одній формулі не допускають. Формули, за виключенням формул, що розміщені у додатках, мають нумеруватися порядковою нумерацією арабськими цифрами, які записують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Одну формулу позначають – (1). Посилання у тексті на порядкові номери формул дають у дужках, наприклад: …у формулі (3). Формули, що розміщені у додатках, мають нумеруватися окремою нумерацією арабськими цифрами в межах кожного додатка з додаванням перед кожною цифрою позначення літерами додатка, наприклад: формула (В.4). Допускають нумерацію формул у межах розділу. У цьому випадку номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою, наприклад: (3.1.). Порядок викладення у записці математичних рівнянь такий самий, як і формул.
Ілюстрації
Кількість ілюстрацій має бути достатньою для пояснення тексту.
Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розмішувати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті. Фотознімки розміром менше за формат А4 мають бути наклеєні на аркуші білого паперу формату А4. Ілюстрації, за винятком ілюстрацій додатків, слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією. Якщо малюнок один, його позначають “Рисунок 1”. Допускають нумерування ілюстрації у межах розділу. У цьому випадку номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад: Рисунок 1.1.
У разі посилання на ілюстрації слід писати “…. відповідно до рисунка 2”, у разі наскрізної нумерації і нумерації в межах розділу “…. відповідно до рисунка 1.2”. Ілюстрації, за необхідності, можуть мати найменування і пояснювальні дані (текст під малюнком). Слово “Рисунок” і найменування розміщують після пояснювальних даних і друкують (записують) таким чином:
Рисунок 1 – Технологічна схема виробництва…….
Таблиці
Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання у тексті записки. Таблиці, за винятком таблиць додатків, слід нумерувати арабськими цифрами. Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка. Якщо у записці одна таблиця, її позначають “Таблиця”. У разі наведення таблиці в додатку А, вона позначається “Таблиця А. 1”. Допускається нумерувати таблиці в межах розділу. В цьому випадку номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. Таблиця має назву, яку друкують (пишуть) малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. (Рис. Б 1) Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці. Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розмішуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головок.
У разі поділу таблиці на частини допускається її головку або графи для заголовків рядків заміняти відповідно, номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.
Слово “Таблиця” вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами друкують (пишуть) “Продовження таблиці X із зазначенням номера таблиці.”
Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, друкують (пишуть) з великої літери. В кінці крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.
Таблиця ___ – _______________________
номер назва таблиці
Рисунок Б 1 – Складові таблиць.
Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, заголовків і підзаголовків таблиць, також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею.
Головка таблиці повинна бути відокремлена лінією від іншої частини таблиці. Висота рядків таблиці – не менше 8 мм. Графу “Номер за порядком” в таблицю не включають. Якщо показники, параметри або інші дані необхідно нумерувати, їх порядкові номери вказують у графах для заголовків рядків таблиці перед найменуванням. Для скорочення тексту заголовків і підзаголовків граф окремі поняття замінюють позначеннями, літерами, що встановлені ГОСТ 2.321-84, або іншими позначеннями, якщо вони пояснені у тексті або наведені на ілюстраціях, наприклад: D – діаметр, Н – висота, L – довжина.
Одиниці величин вказують або у заголовках, або у підзаголовках. Окрему графу для одиниць не виділяють. Якщо всі параметри, розміщені у таблиці, мають тільки одну одиницю, наприклад, міліметри, то їх скорочене позначення (мм) розміщують над таблицею. Якщо графи таблиці містять величини переважно однієї одиниці, але є й показники, виражені в інших одиницях, над таблицею розмішують напис про переважаючу одиницю, а відомості про інші одиниці подають у заголовках відповідних граф.
Цифри у графах розміщують так, щоб класи чисел у всіх графах були точно один під одним. Числові значення величин в одній графі повинні мати, як правило, однакову кількість знаків після коми. За відсутності окремих даних у таблиці слід ставити тире.
За наявності у записці невеликого за обсягом цифрового матеріалу його недоцільно оформлювати таблицею, а слід подавати текстом, розміщуючи цифрові дані у вигляді колонок.
Скорочення
У кваліфікаційних роботах всі слова мають бути написані повністю. Усі не загальноприйняті або маловідомі скорочення потрібно оговорити під час першого їх вживання. Допустимі такі скорочення: – окремих слів: с.-г. (сільськогосподарський) – тільки в таблицях; рис. (рисунок), табл. (таблиця) під час посилання у тексті, коли скорочення ставлять у круглі дужки, наприклад: “Матеріали досліду вказують, що додавання білкового напівфабрикату призводить до покращення реологічних показників м’ясних січених виробів (табл. 3)”; і т. д. (і так далі), і ін. (і інші), і т. п. (і таке подібне) – в кінці речення після переліку; р. (рік), рр. (роки), шт. (штук), тис. (тисячі), млн (мільйони), млрд (мільярди ) – біля чисел; спеціальних термінів: ККД (коефіцієнт корисної дії), МО (міжнародні одиниці), СР ( суха речовина), ОЕ (обмінна енергія), БЕР (безазотні екстрактивні речовини) – у таблицях; – наукових ступенів і звань: к. т.н. (кандидат технічних наук), д-р т. н. (доктор технічних наук), доц. (доцент), проф. (професор), акад. (академік) біля прізвищ у тексті; – назв широковідомих установ: НАН України (Національна академія наук), УААН (Українська академія аграрних наук); – назв наукових і навчальних закладів: ун-т (університет), ін-т (інститут), НДІ ( науково-дослідний інститут) біля назв цих закладів у списку літератури; – назв видавництв навчальних закладів: Вид-во Укр. держ. агр. ун-ту (Видавництво Українського державного аграрного університету), РВВ ХДУХТ (Редакційно-видавничий відділ Харківського державного університету харчування і торгівлі), РВВ НУХТ (Редакційно-видавничий центр Національного університету харчових технологій) – у разі наведення цих назв у списку літератури.
Додатки
Матеріал, що доповнює текст пояснювальної записки, допускається розміщувати у розділі “Додатки”. Додатками можуть бути, наприклад, результати біохімічних, морфологічних чи інших досліджень, графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, опис апаратури і прикладів, опис алгоритмів і програм задач, що вирішують за допомогою комп’ютерної техніки тощо. Додатки оформлюють як продовження пояснювальної записки на наступних її сторінках. У тексті роботи на всі додатки мають бути посилання. Розміщують за порядком посилань на них у тексті. У додатках подають матеріал, який не може бути послідовно розміщений в основній частині через великий обсяг або через спосіб відтворення.
До додатків доцільно включати допоміжний матеріал для повноти сприйняття бакалаврської роботи, а саме:
· проміжні математичні формули і розрахунки;
· таблиці допоміжних цифрових даних;
· ілюстрації допоміжного характеру;
· акти відпрацювань рецептур її технології,
Кожний додаток слід розташовувати на новій сторінці з написанням зверху посередині сторінки слова “Додаток” і його позначення. Згідно з ДСТУ 3008-95 додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Н і т. д. У випадку повного використання літер української абетки допускається позначати додатки арабськими цифрами. Додаток повинен мати заголовок, який друкують (записують) з великої літери окремим рядком симетрично тексту. Додатки, як правило, виконують на аркушах формату А4. Допускають оформлення додатків на аркушах формату АЗ, А4хЗ, А4х4, А2 і А1 згідно з ГОСТ 2.301-68. Текст кожного додатка, за необхідності, може бути розділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, які нумерують у межах кожного додатка. Перед номером ставлять позначення цього додатка. Ілюстрації кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою літерного позначення додатка, наприклад: Рисунок А.2, Рисунок В.3 і т. ін. Додатки мають загальну з бакалаврською роботою наскрізну нумерацію сторінок. Всі додатки мають бути перелічені у змісті роботи з їх позначеннями і заголовками. Допускається як додаток до записки використовувати інші самостійні конструкторські документи, креслення, схеми тощо.
Ви прочитали: "Методичні вказівки до виконання бакалаврськоі роботи – №11"Читати далі