Літопис – хронологічно послідовний запис історичних подій, зроблений їх сучасником.
Фреска – живописний твір, виконаний фарбами на свіжій штукатурці.
Братства – національно-релігійні та громадсько-культурні організації в Україні, які почали виникати в кінці ХVІ ст., відстоювали права українського народу, ставали на захист його віри, насаджували освіту.
Полемічна література – церковно –
Бароко – один із провідних художніх стилів кінця XVI — середини XVIII ст. Виник в Італії, поступово поширився в інших країнах Європи та Латинській Америці. Мистецтву бароко властиві грандіозність, пишність, динаміка, патетична піднесеність, інтенсивність почуттів, пристрасть до ефективних видовищ, поєднання ілюзорного та реального, сильні контрасти масштабів і ритмів, світла та тіні.
Синопсис – збірка матеріалів, статей, описів з якогось, як правило, розташованих у хронологічному порядку.
Класицизм – один з основних напрямів у європейській літературі й мистецтві XVII – XVIII ст., зразком для якого було класичне давньогрецьке й давньоримське мистецтво.
Модерн – архітектурний стиль початку ХХ ст., що використовував залізні конструкції та оздоблювальні матеріали.
Реалізм – художній метод в літературі і мистецтві, що відображає реалістичну картину подій, явищ і т. ін.
Нація – це велике, модерне, динамічне, цивілізоване співтовариство громадян, яке об’єднане навколо якогось одного етносу, з національною мовою державного рівня, із власною територією, спільними інтересами, назвою, національною культурою, волею бути єдиним цілим, усвідомленням спільності минулого, сучасного і особливо майбутнього.
Символізм – напрям у літературі та мистецтві кінця ХІХ – початку ХХ ст., що проголошував головним художнім прийомом символ як вираження незбагненної суті предметів і явищ.
Футуризм – авангардистський напрям у літературі і мистецтві, представники якого намагалися створити мистецтво майбутнього, відкидали класичну художню спадщину, насаджували ідеї фантастики, урбанізму, крайнього формалізму.
Неокласики – прихильник, послідовник неокласицизму.
«Ждановщина» – ідеологічна кампанія з критики та звинувачень в «буржуазному націоналізмі» представників української інтелігенції в другій половині 40 – х років з ініціативи секретаря ЦК КПРС А. Жданова.
Космополітизм – теорія та практика, в основі якої лежить теза про необхідність заміни національного громадянства світовим, заперечення права націй на самостійне існування, відмова від культури, традицій, в ім’я абстрактного розуміння «єдності людського роду».
«Шістдесятництво» – умовна назва, що позначає творчість та активну громадську діяльність групи молодих літераторів, митців і вчених України і Р, які в період десталінізації та хрущовської відлиги сприяли демократизації суспільно – політичного життя в республіці.
Перебудова – політика, що здійснювалась радянським керівництвом на чолі з М. Горбачовим в другій половині 80 – х років ХХ ст., спрямована на збереження радянської системи шляхом її модернізації та часткової лібералізації.
Плюралізм (в художній творчості) – методологічна позиція, що передбачає самостійне існування багатьох окремих культур та їх не зведеність до спільних феноменів, відтак – множинність культур та їх наукових інтерпретацій.
Ви прочитали: "Глосарій Історія укрансько культури"Читати далі