Глосарій.

Електризація тіл – це фізичне явище, яке характеризує властивість одних тіл притягувати інші тіла після натирання перших тіл м‘якими матеріалами (шкіра, сукно, войлок і т. п.).

Електричний заряд – це фізична величина, яка характеризує властивість тіл вступати за певних умов в електромагнітні взаємодії.

Електростатика – це розділ фізики, який вивчає взаємодію та умови рівноваги нерухомих електрично заряджених тіл, а також властивості цих тіл, які зумовлені наявністю у них електричних зарядів.

Точковий заряд – це заряд, який знаходиться на тілі, розмірами якого можна нехтувати у порівнянні з відстанню до інших заряджених тіл, з якими заряджене тіло взаємодіє.

Теорема Остроградського-Гаусcа: потік напруженості NE, який пронизує довільну замкнену поверхню, що оточує довільну кількість електричних зарядів qі, пропорційний алгебраїчний сумі оточених зарядів:

Електричний диполь — це сукупність двох рівних за величиною та протилежних за знаком точкових зарядів, котрі розташовані на деякій відстані один від одного.

Еквіпотенціальна поверхня – це поверхня в електричному полі для всіх точок якої потенціал однаковий.

Електрострикція – це фізичне явище механічної деформації тіла (стиснення чи розтягування) під дією зовнішнього електричного поля.

Діелектрична проникність середовища (ε) — це фізична величина, яка дорівнює відношенню модуля напруженості електричного поля у вакуумі до напруженості електричного поля в однорідному ізотропному діелектричному середовищі:

Конденсатором називають систему двох або кількох провідників, розділених шаром діелектрика, товщина якого мала порівняно з розмірами провідників.

Пробивна напруга конденсатора — це різниця потенціалів між його обкладками, при якій починається електричний розряд через діелектрик.

Сила струму — Це заряд, що проходить через поперечний переріз провідника за одиницю часу:

Густина струму — Визначається зарядом, який проходить за одиницю часу через одиницю площі поперечного перерізу провідника, розташованого перпендикулярно до напряму струму:

Електрорушійна сила в замкнутому контурі являє собою відношення роботи сторонніх сил по переміщенню заряду вздовж контура до заряду:

Контактна різниця потенціалів – це різниця потенціалів між двома різнорідними металами при їх контакті.

Ряд Вольти – це ряд металів, в якому кожний попередній метал отримує додатній потенціал при контакті з одним з наступних металів:

Al, Zn, Sn, Cd, Pb, Sb, Bi, Hg, Fe, Сu, Au, Pt, Pd.

Термоелектричний ефект – це фізичне явище виникнення термо – е. р.с. в електричному колі з різнорідних металів внаслідок залежності контактної різниці потенціалів від температури.

Термоелемент чи термопара – це замкнене коло з різних провідників, яке створює струм за рахунок різниці температур контактів (спаїв) між провідниками.

Ефект Пельтьє – це фізичний ефект зворотній термоелектричному ефекту: при протіканні по замкненому колу з двох різних провідників струму від зовнішнього джерела струму контактні спаї матимуть різну температуру (температура спаїв буде залежати від напряму струму в колі).

Елемент струму – це вектор, який по модулю дорівнює добутку нескінченно малої дільниці провідника на силу струму в цій дільниці і спрямований вздовж цієї дільниці провідника: — це елемент струму І.

Соленоїд – це багатовиткова котушка циліндричної форми із дроту, всі витки якої намотані в одному напрямі щільно один до одного.

Тороїд – котушка з дроту, навита на тор (або довгий соленоїд, згорнутий кільцем).

Електромагнітна індукція – це фізичне явище виникнення електричного струму в замкненому контурі при зміні магнітного поля, яке пронизує цей провідний контур.

Струми Фуко – це індукційні струми, які виникають в суцільних масивних провідниках, які пронизуються змінним магнітним полем.

Діамагнетики — це речовини, які послаблюють зовнішнє магнітне поле (фосфор, сірка, ртуть, вуглець, метали – вісмут, золото, срібло, мідь та ін.)

Парамагнетики – це речовини, які підсилюють зовнішнє магнітне поле (кисень, азот, метали –алюміній, вольфрам, платина та ін.)

Феромагнетики – це речовини з класу пара магнетиків, які дуже сильно (в (1000 – і) разів підсилюють зовнішнє магнітне поле (залізо, кобальт, нікель, гадоліній та диспрозій, а також сплави та оксиди цих металів та марганцю і хрому).

Коерцитивна сила – це значення напруженості зовнішнього поля, яке необхідно створити для повного розмагнічування феромагнетика.

Гістерезис (магнітний) — це фізичне явище відставання зміни магнітної індукції від зміни напруженості зовнішнього (намагнічуючого) магнітного поля.

Вібратор Герца — це відкритий коливальний контур, тобто прямолінійний провідник з іскровим проміжком посередині; індуктивність та ємність дуже малі.

Інтерференцією називають накладання когерентних хвиль, при якому вони стабільно підсилюються або ослаблюються.

Дифракція світла – Оптичне явище, пов’язане із зміною напряму поширення світлових хвиль (порівняно з напрямом, передбаченим геометричною оптикою) та з просторовим перерозподілом їх інтенсивності під впливом перешкод і неоднорідностей середовища на їхньому шляху.