Лекція 4 (2 години)
Тема: “ Аналіз задач і синтез технічних рішень у наукових дослідженнях. Класифікація методів та інформаційних технологій, використовуваних у науково дослідній роботі”
План лекції
1. Поняття та класифікація інформаційного забезпечення наукових досліджень. Роль і функції інформації
2. Вибір об’єкта обстеження та визначення системи показників, що підлягають збору в процесі спостереження
3. Організація збору і документальне оформлення інформації
4. Порядок обробки інформації в дослідженнях. АСУ обробки
1. Поняття та класифікація інформаційного забезпечення наукових досліджень. Роль і функції інформації
Основою будь-якого наукового дослідження є Інформація – сукупність відомостей (повідомлень, даних), яка визначає міру наших знань про ті чи інші явища, події та їх взаємозв’язки. Дане визначення використовується у широкому розумінні слова. У Вузькому розумінні інформація – це відомості, які є об’єктом обробки, передачі і зберігання. Інформація є основним поняттям Кібернетики – науки про загальні закономірності в процесі управління та передачі інформації.
Якість та ефективність інформації у науковому дослідженні визначається за такими Критеріями: цілеспрямованість, цінність, своєчасність, достовірність, достатність і комплексність (повнота), швидкодійність, дискретність, неперервність, періодичність надходження, детермінований характер, доступність (зрозумілість), спосіб і форма подання.
Перш за все, дослідник повинен встановити цільове призначення інформації, оскільки одна і та ж інформація може використовуватися для різних цілей: створення нових концепцій, встановлення і вирішення проблем пошуку тощо. Цінність інформації визначається економічним ефектом, який дає її використання. Практичним завданням, що стоїть перед дослідником, є визначення того, яка інформація йому необхідна. Разом з тим, потрібно виключити надлишкову інформацію, яка не має прямого відношення до об’єкту дослідження.
Всі елементи дослідницької діяльності тісно пов’язані із збереженням, переробкою і зберіганням інформації (рис.1).
Інформацію класифікують за різними ознаками:
Рис. 1 Зв’язки дослідницької інформаційної діяльності
За ступенем наукової новизниРозрізняють:
А) нову інформацію, що відображає новизну запропонованого рішення теоретичного або практичного завдання;
Б) релевантну, яка раніше містилась в аналогах (наприклад, в методичних вказівках).
За призначенням виділяють:
А) повідомлювальну інформацію, що отримана в процесі дослідження;
Б) управлінську інформацію, яка необхідна для прийняття управлінських рішень.
За тривалістю періоду, протягом якого інформація зберігає свою актуальність і використовується для прийняття рішень, інформацію класифікують на:
А) теоретичну (наукову) інформацію – це результати фундаментальних чи прикладних наукових досліджень в різних областях, які широко використовуються у виробництві та управлінні;
Б) стратегічну – інформація, що зберігає актуальність протягом тривалих періодів (10-15 років): довготривалі плани і прогнози, дані про повільно змінювані об’єкти, проектно-конструкторська документація;
В) тактичну (кон’юнктурну) – інформація з періодом актуальності
2-3 роки і менше;
Г) оперативну – інформація, що актуальна в межах одного циклу оперативного управління.
Залежно від об’єкту, який відображає інформацію, вона буває:
А) природньонаукова – характеризує зв’язки між природними об’єктами;
Б) техніко-технологічна – відображає взаємозв’язки між предметами природи, які стосуються технології та технічних засобів;
В) економічна – розкриває відносини між людьми в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання;
Г) соціально-політична – інформація про соціальні, політичні, ідеологічні відносини між людьми.
Залежно від того, що в об’єкті відображається, інформація буває наступних видів:
А) законодавчі акти, документи уряду, положення, інструкції різних органів управління;
Б) дані демографічних та соціологічних досліджень;
В) матеріали економічних теорій;
Г) дані про рівень розвитку техніки, технології і тенденції їх розвитку;
Д) інформація про господарські зв’язки;
Є) інформація про процеси виробництва;
Ж)інформація про фактори виробництва;
З)інформація про макроекономічні процеси.
В сучасних умовах, із посиленням вимог до обгрунтованості наукових досліджень, зростає і роль інформації. Роль інформації важлива на всіх етапах дослідження: при виборі і конкретизації теми, вивченні історії питання, створенні гіпотези і т. д. Але найбільшу роль відіграє інформація у формуванні змісту майбутньої роботи. Залежно від складу та якості зібраної інформації може змінюватись не тільки план роботи, але і напрямок самого дослідження. В зв’язку з цим не будь-яка інформація може бути корисна для даного дослідження. Саме тому відбір найбільш значущої для даного дослідження інформації, вміння визначити її місце в ньому – необхідні умови правильного вибору змісту інформації.
Основна роль інформації в дослідженнях полягає в тому, щоб виключити суб’єктивні висновки, дати можливість отримати оптимальне рішення проблеми. Рівень наукових досліджень залежить від достовірності, ступеня використання інформації і здатності дослідника переробити отриману інформацію. Детальніше дослідження цих зв’язків потребує вирішення питання про те, які функції повинна виконувати інформація. Такими Функціями є інформативна, стимулююча та орієнтуюча.
Суть Інформативної функції полягає в тому, щоб дати знання, відомості про той чи інший об’єкт і предмет дослідження. Реалізація Стимулюючої функції дозволяє привести дослідників до нової постановки питання, нового його вирішення, з тим, щоб вдосконалювати практику. ОРієнтуюча функція відображається у положеннях, нормах, цільових настановах, які дослідники сприймають як обов’язкову суспільну регламентацію, щоб в найкоротший термін досягти необхідних наукових результатів. Всі функції інформації взаємопов’язані і в поєднанні сприяють розвитку творчості у дослідній діяльності.
В найбільш загальному вигляді Джерела інформації можна класифікувати на такі групи:
Документи уряду і органів влади;
Нормативні матеріали;
Статистичні матеріали;
Планові, облікові, контрольні і аналітичні дані;
Архівні матеріали;
Матеріали анкетних обстежень та особистих спостережень;
Матеріали конференцій, симпозіумів, нарад;
Наукові документи (літературні джерела).
Науково-теоретичною та методологічною базою наукових досліджень в економіці є Документи уряду і органів влади з питань господарювання в умовах формування ринкових відносин. В першу чергу сюди відносяться нормативні документи.
Всі Нормативні матеріали залежно від джерела можна згрупувати таким чином: Укази Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств і відомств, органів управління. За характером і галузевою приналежністю ці нормативні матеріали поділяються на відомчі і міжвідомчі. В нормативних матеріалах містяться дані, які визначають генеральний напрямок в розвитку народного господарства, його окремих комплексів: агропромислового, промисловості, будівництва та ін. Знання генерального напрямку дозволяє правильно визначити об’єкт дослідження, цільовий напрямок науково-дослідних робіт. Серед нормативних джерел важливе значення мають міжвідомчі положення, в яких містяться методичні вказівки для декількох галузей.
Важливим джерелом інформації при проведенні наукових досліджень є Звітні і статистичні матеріали.
Звітні матеріали – це система форм і показників. Звітні показники побудовані стосовно до вимог системи управління. Вони характеризують результати роботи окремих ланок народногосподарського комплексу. В даний час існує близько 500 форм оперативної, статистичної та бухгалтерської звітності.
Оперативні матеріалиОформляються безпосередньо при виконанні господарських операцій і містять реквізити, виходячи із завдань та методологічних вимог бухгалтерського обліку і статистики.
Статистичні матеріали покликані вирішувати завдання інформаційного відображення всього народного господарства та його ланок. Їх поділяють на три види: статистична звітність, огляди, збірники.
В тих випадках, коли статистика і облік не можуть прямо спертися на первинні документи, вони організовують спеціальні Анкетні обстеження суцільні, вибіркові та монографічні.
Одним із найважливіших видів джерел дослідження є літературні і, насамперед, наукові документи. Науковий документ – це матеріальний об’єкт, який містить наукову інформацію з певною логічною завершеністю і призначений для її зберігання, передачі і використання. Сукупність наукових документів складає Науково-технічну літературу. Це – матеріальна форма існування науки.
Носіями інформації можуть бути різні наукові документи, книги (монографії, підручники, навчальні посібники), періодичні видання (журнали, бюлетені, праці інститутів, наукові збірники), нормативні документи (стандарти, будівельні норми і правила, технічні інструкції, вказівки тощо), каталоги й прейскуранти, патентна документація (патенти, авторські свідоцтва), звіти про науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, інформаційні видання (збірники НТ1, аналітичні огляди, інформаційні листки, експрес – інформації, виставочні проспекти та ін.), переклади іноземної науково-технічної літератури, матеріали науково-технічних і виробничих нарад, дисертації та автореферати, виробничо-технічна документація організацій (звіти, акти приймання об’єктів в експлуатацію та ін.).
Наукові документи поділяються на:
1) Первинні, які містять безпосередні результати наукових досліджень, нові наукові відомості (книги, статті, брошури, монографії, дисертації);
2) Вторинні, які містять результати аналітично-синтетичної та логічної переробки наукової інформації первинних документів (інформаційні видання, каталоги, картотеки, бібліографічні видання і довідкова література).
Первинні документи можуть бути публіковані і непубліковані. Публіковані документи – це твори друку, які пройшли редакційно-видавничу обробку і призначені для передачі інформації, що міститься в них (книги, брошури, монографії, періодичні видання, науково-технічна документація). Первинні Непубліковані документи – це науково-технічні звіти, дисертації, депоновані рукописи, інформаційні карти, конструкторська інформація, препринти тощо. Як правило, непубліковані роботи представляють у рукописах або розмножують у невеликій кількості примірників.
Залежно від способу представлення вся інформація, що міститься в наукових документах, поділяється на сигнальну, релевантну, бібліографічну і нову (основну).
До Сигнальної інформації відносяться: титульний лист, анотація, заголовки, зміст та ін. Вона допомагає досліднику зорієнтуватись у змісті наукового документу.
Релевантна інформаціяМіститься у тексті, примітках, авторських виступах і роз’яснює окремі положення.
Бібліографічна інформація – це перелік використаних автором літературних джерел з вказанням автора, назви його праці, місця видання, видавництва і року видання.
Новою (основною) інформацією є безпосередній зміст роботи, нові
Положення, висунуті автором, система доказів, правила, формули.
2. Вибір об’єкта обстеження та визначення системи показників, що підлягають збору в процесі спостереження
Організація збору практичної інформації в організаціях та підприємствах передбачає:
1) правильний вибір об’єкта обстеження;
2) обгрунтоване визначення системи показників, які підлягають збору в процесі спостереження;
3) розробку методик отримання певних показників;
4) правильне документальне оформлення даних обстеження.
Об’єкт обстеження – це предмет чи явище дійсності, яке піддається дослідженню з метою пізнання його суті, закономірностей розвитку і подальшого використання результатів пізнання в практиці. Об’єктами обстеження можуть бути продукти праці, процеси, явища, події в природі чи суспільстві, окремі сторони процесів пізнання, макети чи моделі, які відтворюють суттєві сторони досліджуваних предметів і явищ, або сукупність одиниць, які вивчаються. Одиниця сукупності – це складовий елемент об’єкту спостереження, який є носієм досліджуваних ознак.
Ви прочитали: "Аналіз задач і синтез технічних рішень у наукових дослідженнях класифікація методів – №1"Читати далі