Методи контролю якості продукції на виробництві.
Мікробіологічний контроль. Систематичні похибки та їх негативне значення.
1. Методичні вказівки щодо вивчення питання №1.
Зверніть увагу на призначення мікробіологічного контролю, його основні методи дослідження.
Рекомендована література: В. М. Горбатов, Производственно технический контроль и методы оценки качества мяса, мясо и пище производств, М.: Пищевая промышленность, 1991, с. 186-238.
1.Мікробіологічний контроль.
Мікробіологічний контроль
Для проведення цих заходів на підприємстві повинна бути бактеріологічна лабораторія, яка виконує аналізи передбачені стандартами, ветеринарно-санітарними правилами і інструкціями. Специфіка проведення бактеріологічних робіт потребує, щоб приміщення призначене під лабораторію. Було ізольоване, але в той же час знаходилось поблизу виробничих цехів під підприємства.
Мікробіологічний контроль дає змогу запобігти розповсюдженню небезпечних мікроорганізмів, отруєнь, інфекційних захворювань, дає змогу створити належні санітарно-гігієнічні умови на виробництві.
При проведенні мікробіологічного контролю створюється необхідна система забезпечення його проведення: належним чином оснащена лабораторія, підготовка поживних середовищ для висіву мікроорганізмів, комплекс необхідних нормативних документів. Проведення мікробіологічних досліджень регламентується відповідними нормативними документами та інструктивними матеріалами. При мікробіологічному контролі встановлюється відповідність вимогам продукції та проводиться ретельний санітарний контроль самого виробництва, обладнання та дотримання вимог санітарії та гігієни працівниками підприємства. Все це в комплексі забезпечує безпечність продукції, Ії високу якість.
2. Методичні вказівки щодо вивчення питання №2.
Зверніть увагу на те, що при будь-яких випробуваннях можливі помилки, які залежать від різних факторів. Це випадкові, систематичні похибки, які необхідно вміти передбачати і розраховувати.
Рекомендована література: В. М.Горбатов, Производственно технический контроль и методы оценки качества мяса, мясо и пище производств, М.: Пищевая промышленность, 1991, стр. 213-216.
2. Систематичні похибки та їх негативне значення. На результати дослідження якості продукції впливає не тільки правильність і ретельність відбору проб, а й сумлінне проведення аналізів при встановленні й вимірюванні значення окремих показників якості продукції.
Для вимірювальних методів дослідження окремих якісних показників важливо, передусім, забезпечити порівнянність результатів вимірювання на рівні необхідної їх точності незалежно від часу і місця проведення вимірювань. Ця вимога забезпечується одноманітністю вимірювальних величин і мір, одноманітністю застосовуваних засобів та умов вимірювання.
Методологічне і практичне керівництво щодо забезпечення одноманітності вимірювань у державі здійснюється відповідними державними органами метрологічної служби, центрами з метрології і стандартизації, лабораторіями державного нагляду за дотриманням і впровадженням стандартів та станом вимірювальної техніки.
Одноманітність мір в державі забезпечується Міжнародною системою одиниць (СІ), яка на сьогодні є найдосконалішою і універсальнішою.
Система СІ має сім основних, дві додаткові й ряд похідних одиниць.
Основними одиницями є: довжини – метр (м); маси – кілограм (кг); часу – секунда (с); сили електричного струму – ампер (А); термодинамічної температури – кельвін (К); сили світла – кандела (кд); кількість речовини – моль (моль); додатковими: одиниця площини кута – радіан (рад) і тілесного кута – стерадіан (ср).
Похідні одиниці характеризують залежність між фізичними величинами або відображають якийсь фізичний чи хімічний закон.
До похідних одиниць відноситься, наприклад, одиниця площі (м2), об’єм (м3), швидкості (м/с), сила – Ньютон (Н), густина речовини – (кг/м3), питома теплоємкість (Дж/К), імпульс сили (Н*с) та інше.
Відтворення, зберігання і передавання розмірів основних, додаткових і похідних одиниць проводиться за допомогою еталонів і зразкових засобів вимірювання. Еталон є вищім елементом в передаванні розмірів і засобом вимірювання, затвердженим у встановленому порядку, який забезпечує збереження і відтворення фізичної величини. Саме він є засобом передавання розміру одиниці (зразковим способом), від яких він передається робочим засобам вимірювання.
Засоби вимірювання є технічними засобами з нормованими метрологічними властивостями (мають відповідну нормовану похибку), які використовуються для вимірів. Від них залежить точність вимірювань. До засобів вимірювання відносять вимірювальне приладдя та прилади, допоміжні засоби.
При вимірюванні відповідних показників якості продукції для отримання порівняльних даних необхідно враховувати умови вимірювання, які обумовлюються в нормативних документах. Особливо це стосується дослідження гігроскопічних матеріалів (шкіри, деревини, тканин, макаронних виробів тощо). Для цих матеріалів і товарів необхідна стандартна підготовка зразка до вимірювання, при якій нормуються в розміри зразка, і відносна вологість повітря, температура, час витримки у відповідних умовах тощо.
З наведеного випливає, що достовірність результатів дослідження якості товару залежить від багатьох чинників і насамперед від точності вимірювання, хоча в ідеалі жодне вимірювання не може бути абсолютно точним. При вимірюванні завжди є похибки певної величини, тому ми повинні мати не тільки певні дані вимірювання, а й повне уявлення про допущену похибку.
Похибки поділяють на грубі, систематичні й випадкові.
Грубі похибки виникають при порушенні умов проведення вимірювання, порушенні роботи вимірювального засобу внаслідок похибок при спостереженні, помилках при записуванні, підрахунках тощо. Грубі похибки завжди за величиною більші, ніж при систематичних і випадкових похибках. Дані з грубими похибками при аналізі результатів вимірювання не повинні братися до уваги і використовуватися для оцінки якості показника. Грубі похибки виявляються найчастіше при паралельних вимірюваннях об’єкту.
Систематичні похибки виникають і супроводжують процес дослідження якості показника при несправних або недосконалих засобах вимірювання. Ці похибки можуть бути виправлені при налагодженні засобу вимірювання або врахуванні встановленої похибки при отриманні відповідних числових результатів вимірювання. Взагалі систематичні похибки можуть допускатися, якщо похибка не перевищує наперед заданої величини. Наприклад, якщо використовуємо більш точні наважки за аналітичні наважки при зважуванні на технічних вагах.
Випадкові похибки виникають внаслідок вимірювання будь-якого показника якості товару з різними внутрішніми або зовнішніми властивостями. Ці похибки виникають найчастіше внаслідок похибок при відбиранні зразків для дослідження або неоднакових властивостей в різних частинах самого зразка товару. Останнє часто спостерігаємо при дослідженні фізико-механічних показників тканин, шкіри, пластмас, виготовлених з наповнювачами, недосконало вимішаних сумішей харчових продукті тощо.
Випадкові похибки можна виявити лише при повторних замирюваннях, а їх величину встановити з допомогою математико-статистичної обробки отриманих даних. Підкреслимо, що чим більше буде зроблено вимірювань відповідного показника, тим ближче результат дослідження буде наближатися до істинного значення.
З допомогою математико-статистичних методів обробки даних вимірювання показників якості прдукції можна визначити середнє значення показника як середньоарифметичне,
Або середньоквадратичне значення, коли маємо справу з розрахуванням площ,
Де N – кількість вимірювань.
Статистико-математичні методи обробки результатів вимірювань дають можливість розрахувати такі важливі для визначення достовірності отриманих даних дослідження, як середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіацій, який показує на скільки середньоквадратичне відхилення у відсотковому відношенні відхиляється від середньоарифметичної величини:
Де V – коефіцієнт варіації,
S – середньоквадратичне відхилення,
X – середньоарифметична величина показника якості.
З допомогою визначення критичного числа відношення (КЧВ) можна отримати дані про ймовірність отримання правильних відповідей в конкретному експерименті:
Де РПВ – відсоток правильних відповідей, отриманих при дослідженні;
Р – відсоток теоретично очікуваних правильних відповідей.
При вивченні зв’язку і впливу окремих показників на відповідні якісні властивості, встановлюють кореляції, проводять оцінку суттєвості коефіцієнта кореляції.
З наведеного бачимо, що при аналізі результатів дослідження якості продукції досить часто використовуємо статистико-математичні методи обробки отриманих даних для того, щоб мати об’єктивне тлумачення проведеного дослідження.
Ви прочитали: "Методи контролю якості продукції на виробництві"Читати далі