У залежності від способу передачі вібрації людині вона підрозділяється на загальну і локальну. Загальна вібрація передається через опорні поверхні; локальна — при зіткненні рук з вібруючими деталями.
Вібрація характеризується частотою коливань вібропереміщенням, віброшвидкостю і віброприскоренням.
Оцінювати величину вібрації, як і шуму, прийнято не за абсолютним значенням, а по їхніх логарифмічних рівнях, у децибелах. Абсолютні величини в логарифмічні рівні переводять по формулах:
Lv = 20 lg (V/V0); La = 20 lg (a/a0),
Де Lv, La — рівні віброшвидкості і віброприскорення (дБ); V, а — поточні середньоквадратичні значення віброшвидкості (м/с) і віброприскорення (м/с2); Vo, a0 — початкові граничні значення віброшвидкості (Vo = 5∙10-8 м/с) і віброприскорення (а0 = 3∙10-4 м/с2).
Тривалий вплив вібрації на організм людини викликає головні болі, погіршення сну, головокруження, підвищення збудливості, розлад вестибулярного апарата, враження кістково-суглобного апарата, особливо ніг, рук, хребта й інші симптоми вібраційної хвороби.
Найбільшу небезпеку представляють вібрації з частотами від 3 до 30 Гц. Вони можуть викликати резонансні коливання окремих органів, тому що в цих межах лежать частоти власних коливань більшості органів людського тіла.
 |
 |
У відповідності з ГОСТ 12.1.012—78 «ССБТ. Вібрація. Загальні вимоги безпеки» нормування вібрацій здійснюється окремо для загальної і локальної вібрації в трьох взаємоперпендикулярних напрямках уздовж осей ортогональної системи координат. Для загальної вібрації — відповідно до осей X, Y, Z (мал. 1), де Z — вертикальна вісь, X — горизонтальна вісь від спини до грудей, Y — горизонтальна вісь від правого плеча до лівого. Для локальної вібрації — уздовж осей ХР, Yр, Zp (мал. 2), де вісь Хр збігається з віссю місць охоплення джерела вібрації, вісь Zp спрямована уздовж передпліччя, а вісь Yp спрямована від кисті до вібруючої поверхні.
Мал. 1. Напрямок координатних осей при вимірі загальної вібрації:
А — положення стоячи; б — положення сидячи.
Нормуються середньоквадратичні значення віброшвидкості і віброприскорення, а також логарифмічний рівень віброшвидкості. Припустимі значення загальної транспортної вібрації, що впливає на операторів рухливих машин і транспортних засобів, приведені в таблиці 2.
Мал. 2. Напрямок координатних осей при вимірі локальної вібрації:
А — при охопленні циліндричних поверхонь; б — при охопленні сферичних поверхонь.
Існують кілька способів захисту від вібрацій:
— зниження вібрації в джерелі (найбільш ефективний, але не завжди здійсненний);
— вібродемпфірування — зменшення амплітуди коливань деталей машин за рахунок нанесення на них шару пружнинно-грузлих матеріалів (гуми, пластика, мастик і ін.);
— віброгасіння — установка машин на тверді масивні фундаменти;
— віброізоляція — ослаблення передачі коливань від джерела на конструкцію машини або підстава за рахунок усунення між ними твердих зв’язків і установки проміжних пружних елементів (віброізоляторів).
У якості віброізоляторів (амортизаторів) застосовують сталеві пружини або ресори, прокладки з гуми й інших пружних матеріалів.
2. Санітарно-гігієнічні нормування виробничих шумів та вібрації:
Діючі норми шуму та вібрації на робочих місцях регламентуються ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. “Загальні вимоги безпеки” та ДСН 3.3.6.037-99.
Гігієнічне нормування шуму на робочих місцях здійснюються за допомогою граничних спектрів (дБ) і за загальним рівнів звуку (в дБА).
В таблиці 1 наведені норми гранично допустимого шуму в деяких приміщеннях.
Таблиця 1
Нормовані рівні звукового тиску (дБ) та рівні шуму (дБА)
Робочих місцях відповідно до ДСН 3.3.6.037-99
|
Вид трудової діяльності |
Рівні звукового тиску В октавних смугах З середнє геометричними частотами |
Рівень звуку в ДБА |
||||||||
|
31,5 |
63 |
125 |
250 |
500 |
1000 |
2000 |
4000 |
8000 |
||
|
1. Творча діяльність, керівна робота з підвищеними вимогами, наукова діяльність, конструювання, викладання, проектно-конструкторські бюро, програмування на ОЕМ. |
86 |
71 |
61 |
54 |
49 |
45 |
42 |
40 |
38 |
50 |
|
2. Висококваліфікована робота, вимірювання та аналітична робота в лабораторіях. |
93 |
79 |
70 |
63 |
58 |
55 |
52 |
50 |
49 |
60 |
|
3. Робота, що виконується з вказівками та акустичними сигналами. Приміщення диспетчерських служб, машинописних бюро. |
96 |
83 |
74 |
68 |
63 |
60 |
57 |
55 |
54 |
65 |
|
4. Робочі місця за пультами у кабінах нагляду та дистанційного керування без мовного зв’язку. Приміщення лабораторій з шумним устаткуванням. |
103 |
91 |
83 |
77 |
73 |
70 |
68 |
66 |
64 |
75 |
|
5. Постійні робочі місця у виробничих приміщеннях та на території підприємств. |
107 |
95 |
87 |
82 |
78 |
75 |
73 |
71 |
69 |
80 |
При дії постійної локальної та загальної вібрації параметром, що нормується, є середньоквадратичне значення віброшвидкості та віброприскорення або їх логарифмічні рівні у дБ.
У таблицях 2 і 3 приведені нормативні значення для локальної та загальної вібрацій відповідно до ГОСТ 12.1.012-78 “ССБТ.“Вибрация”. Общие требования безопасности”.
Таблиця 2
Гранично допустимі рівні локальної вібрації
|
Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц |
Гранично допустимі рівні по осях Xл, Yл, Zл |
|
Віброшвидкість |
Віброприскорення |
|
V, м/с·10-2 |
Lv, дБ  |