Основи техніки безпеки – №8

Uл – лінійна напруга

На практиці така схема включення є найбільш розповсюдженою.

Включення людини на напругу кроку та напругу дотику. Включення на напругу кроку та напругу дотику виникає тоді, коли людина знаходиться в полі розтікання електричного струму при замиканні на землю.

Крокова напруга – це напруга між двома точками ланки струму, котрі знаходяться одна від одної на віддалі кроку і на котрих одночасно стоїть людина. Чисельно крокова напруга дорівнює різниці потенціалів даних точок, (рис. 5).

При включенні на

Крокова напруга зростає з наближенням людини до точки максимального електричного потенціалу при замиканні на землю та зі збільшенням ширини кроку.

Рис. 5. Крокова напруга при одинарному заземлювачі:

шлях електричного струму, що протікає через тіло людини;

Ін – крива, що характеризує зміну електричного потенціалу напруги при зміні відстані від заземлювача.

Фmax – максимальне значення потенціалу електричного струму при замиканні на землю,

Ф1 –значення потенціалу електричного струму при замиканні на землю на ближній відстані,

Ф2 – значення потенціалу електричного струму при замиканні на землю на дальній відстані.

Напруга дотику – це напруга між двома точками ланки струму, котрих одночасно торкається людина. Чисельно вона дорівнює різниці потенціалів корпуса та точок грунту, в котрих знаходяться ноги людини (рис. 6).

Рис. 6. Напруга дотику при одинарному заземлювачі:

шлях електричного струму, що протікає через тіло людини;

UДОТ, – напруга дотику;

Ін – крива, що характеризує зміну напруги дотику (UДОТ) при зміні відстані від заземлювача.

Фmax – максимальне значення потенціалу електричного струму при замиканні на землю.

При включенні на напругу дотику, електричний струм протікає шляхом «рука людини, яка доторкається до корпусу електроустановки – ноги людини».

Ступінь ураження залежить від параметрів струму замикання та розташування людини відносно точки замикання. Напруга дотику максимальна біля заземлювача і зменшується з віддаленням від заземлювача. Поза межами поля розтікання вона рівна нулю.

Умови ураження людини кроковою напругою та напругою дотику різні, оскільки струм протікає різними шляхами. При напрузі дотику – через грудну клітку, а при кроковій напрузі – по нижній петлі. Значна крокова напруга викликає судоми в ногах, людина падає, потім ланка струму замикається вздовж всього тіла людини.

9. Основні засоби захисту від ураження електричним струмом.

Система заходів і засобів безпечної експлуатації електроустановок забезпечується:

– конструкцією електроустановок;

– технічними способами та засобами захисту;

– організаційно – технічними заходами.

Класифікація засобів та заходів безпеки експлуатації електроустановок представлена (рис. 7).

Рис. 7. Класифікація засобів та заходів безпечної експлуатації електроустановок

Конструкція електроустановок повинна відповідати умовам їх експлуатації та забезпечувати захист персоналу від можливого доторкання до рухомих та струмопровідних частин, а устаткування – від потрапляння всередину сторонніх предметів та води.

За способом захисту людини від ураження електричним струмом встановлено п’ять класів електротехнічних виробів: 0, 0І, І, ІІ, ІІІ. До класу 0 належать вироби, які мають робочу ізоляцію і у яких відсутні елементи для заземлення. До класу 0І належать вироби, які мають робочу ізоляцію, елемент для заземлення та провід без заземлювальної жили для приєднання до джерела живлення. До класу І належать вироби, які мають робочу ізоляцію та елемент для заземлення. У випадку, коли виріб класу І має провід до джерела живлення, то цей провід повинен мати заземлювальну жилу та вилку із заземлювальним контактом. До класу ІІ належать вироби, які мають подвійну або посилену ізоляцію і не мають елементів для заземлення. До класу ІІІ належать вироби, які не мають внутрішніх та зовнішніх електричних кіл з напругою вищою ніж 42 В.

Опосвідчення стану безпеки електроустановок — офіційне визначення стану безпеки і умов подальшої експлуатації електроустановок.

Процедура опосвідчення діючих електроустановок напругою до 220 кВ регламентується ДНАОП 0.00-8.19-99 «Порядок проведення опосвідчення електроустановок споживачів». Опосвідчення електроустановок здійснюється відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

Опосвідченню, відповідно до вимог ДНАОП 0.00-8.19-99, підлягають всі діючі електроустановки незалежно від форм власності за винятком електроустановок вантажопідіймальних кранів, ліфтів, шахтних електроустановок, електроустановок суто технологічного призначення (електропечі, електролізні установки тощо), електроустановок рухомих транспортних засобів, електричних станцій і теплових мереж.

Мета опосвідчення електроустановок — перевірка відповідності фактичного стану безпеки електроустановок вимогам чинних нормативів, відповідності їх експлуатації вимогам безпеки, наявності та стану техніко-експлуатаційної документації, визначення електроустановок, що вичерпали свій ресурс.

Відповідно до наведеного вище, опосвідчення електроустановок включає:

– перевірку наявності та стану документації відповідно до вимог правил технічної експлуатації електроустановок;

– обстеження електроустановок та проведення необхідних профілактичних випробувань;

– аналіз результатів обстеження на відповідність експлуатації електроустановок вимогам безпеки;

– виявлення електроустановок, що вичерпали свій ресурс.

За результатами опосвідчення електроустановок складається протокол перевірки стану безпеки електроустановок встановленої форми, який завіряється особою, відповідальною за електрогосподарство, та акт опосвідчення стану безпеки електроустановок за формою, яка визначається Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

Основні Організаційно-технічні заходи і засоби щодо попередження електротравм регламентуються ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів», якими відповідальність за організацію безпечної експлуатації електроустановок покладається на роботодавця.

Згідно з чинними вимогами роботодавець повинен:

– призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електроустановок (далі – відповідальний за електрогосподарство);

– створити і укомплектувати відповідно до потреб електротехнічну службу;

– розробити і затвердити посадові інструкції працівників електротехнічної служби та інструкції з безпечного виконання робіт в електроустановках з урахуванням їх особливостей;

– створити на підприємстві такі умови, щоб працівники, на яких покладено обов’язки з обслуговування електроустановок, відповідно до чинних вимог своєчасно здійснювали їх огляд, профілактичні, протиаварійні та приймально-здавальні випробування;

– забезпечити своєчасне навчання і перевірку знань працівників з питань електробезпеки.

На малих підприємствах за неможливості чи недоцільності створення електротехнічної служби власник, на договірних засадах, доручає електротехнічним службам споріднених підприємств або фізичним особам, які мають відповідну підготовку, забезпечення справного стану і безпечної експлуатації електроустановок.

Фахівці служби охорони праці зобов’язані контролювати безпечну експлуатацію електроустановок і повинні мати групу IV з електробезпеки.

Працівники, що обслуговують електроустановки повинні мати відповідну професійну підготовку, групу з електробезпеки, підтверджену посвідченням встановленої форми (I…V), і не мати медичних протипоказань і вікових обмежень щодо можливості виконання роботи в електроустановках.

Під час виконання службових обов’язків працівник повинен мати при собі посвідчення. За відсутності посвідчення або за прострочених термінів чергової перевірки знань працівник до роботи не допускається. Чергові перевірки знань працівників, що обслуговують електроустановки, проводяться кожні 12 місяців.

За вимогами і заходами безпеки роботи в електроустановках поділяються на три категорії:

– зі зняттям напруги;

– без зняття напруги на струмовідних частинах або поблизу них;

– без зняття напруги на безпечній відстані від струмовідних частин, що перебувають під напругою.

До робіт, що виконуються зі зняттям напруги, відносяться роботи, що проводяться в електроустановці, в якій зі струмовідних частин знято напругу і доступ в електроустановки, що перебувають під напругою, унеможливлено.

До робіт, що виконуються без зняття напруги на струмовідних частинах та поблизу них, належать роботи, що проводяться безпосередньо на цих частинах або на відстанях від цих частин, менших безпечних.

До робіт без зняття напруги на безпечній відстані від струмовідних частин, що перебувають під напругою, належать роботи, при виконанні яких випадкове наближення людей, інструменту чи механізмів на меншу за безпечну відстань до цих частин є неможливим.

Безпечні відстані від струмовідних частин, що перебувають під напругою, відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 наведені в табл. 3.

Роботи в електроустановках за вимогами щодо організації їх безпечного виконання поділяються на такі, що виконуються:

– за нарядами-допусками;

– за розпорядженнями;

– в порядку поточної експлуатації.

Таблиця 3.

Безпечні відстані до струмовідних частин, що перебувають під напругою, м

Напруга, кВ	Відстань від людини, інструментів, огороджень, не менше	Відстань від механізмів, не менше
До 1: На ПЛ В решті електроустановок	0,6 Не нормується	1,0 1,0
6–35	0,6	1,0
110	1,0	1,5 Ви прочитали: "Основи техніки безпеки – №8" Читати далі Пов’язані записи АНОТАЦІЯ 1. Назва дисципліни: Основи охорони праці 2. Лектор: доцент… Основи охорони праці / Від admin РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА Дисципліна Основи охорони… – №1 Основи охорони праці / Від admin Закрити 5% знижка Призу не буде. Наступного разу Майже! 10% знижка Безкоштовна електронна книга Призу Сьогодні не пощастило. Майже! 15% знижка Призу не буде. Не пощастило. Отримайте свій шанс виграти! Безкоштвно покрутіть колесо. Це ваш шанс виграти чудові знижки! Крутити! Наші внутрішні правила: Одна гра на одного користувача Шахраї будуть дискваліфіковані. Прокрутити вгору