Тема 4. Система управління безпечністю харчових продуктів відповідно до вимог ISO 22000:2005.
1. Контроль за продуктами харчування
Питання безпеки та якості продуктів харчування за останні десять років набуло особливої важливості у міжнародній торгівлі. Наслідком угоди, досягнутої під час Уругвайського раунду багатосторонніх переговорів щодо торгівлі, та заснування Світової організації торгівлі (СОТ) є поява загальних правил щодо безпеки харчових продуктів. Включення міжнародних стандартів на харчову продукцію до Угоди
Такі угоди дають можливість Україні стимулювати власний економічний розвиток завдяки збільшенню обсягів експорту. Але через невідповідність продукції вітчизняного виробництва стандартам якості продуктів харчування, експортні можливості України до країн ЄС сильно обмежуються. Та навіть якщо б експортери змогли задовольнити вимоги експортного ринку, вартість такого забезпечення була б дуже високою. Відповідність продукції міжнародним стандартам стане суттєвою умовою при входженні України до СОТ та ЄС.
Контроль за продуктами харчування— це обов’язкова регулятивна дія, що здійснюється в процесі забезпечення виконання законів та інших нормативних актів щодо продуктів харчування державними або місцевими органами влади з метою захисту споживачів. Контроль за продуктами харчування також підтримує безпеку всіх харчових продуктів під час виробництва, транспортування, зберігання, переробки та розповсюдження, їхню придатність до споживання, відповідність вимогам щодо безпеки та якості, а також гарантує те, що маркування здійснюється згідно закону.
Контроль за продуктами харчування включає закони та положення про харчові продукти, менеджмент контролю виробництва харчових продуктів, послуги інспектування, послуги лабораторії, а також обмін інформацією, освіту, навчання та ефективні комунікації.
В Україні питання якості та безпеки сільськогосподарської продукції регламентуються Законами “Про ветеринарну медицину”, “Про безпечність та якість харчових продуктів”. Останнім встановлюється, що безпечним є такий харчовий продукт, який не створює шкідливого впливу на здоров’я людини безпосередньо чи опосередковано за умов його виробництва та обігу з дотриманням вимог санітарних заходів та споживання (використання) за призначенням Цим Законом передбачаються принципи та порядок здійснення державного контролю і нагляду. Важливим є й те, що особам, які займаються виробництвом або введенням в обіг харчових продуктів, забороняється виробляти та/або вводити в обіг небезпечні, непридатні до споживання або неправильно марковані харчові продукти. Закон також вимагає, щоб особи, які займаються виробництвом або введенням в обіг харчових продуктів застосовували санітарні заходи та належну практику виробництва, системи HACCP та/або інші системи забезпечення безпечності та якості під час виробництва та обігу харчових продуктів. Ефективність належної практики виробництва та системи НАССР збільшується, якщо вони інтегровані в систему менеджменту якості, побудованої згідно вимогам стандарту ДСТУ ISO 9001: 2001.
Організацією, що встановлює стандарти щодо якості продуктів харчування є Комісія з “Кодекс Аліментарі-ус”. Основною метою розроблення стандартів для харчових продуктів є захист здоров’я споживачів, забезпечення дотримання чесних правил ведення торгівлі продуктами харчування та сприяння координації всієї роботи по стандартах на харчові продукти, що виконується міжнародними урядовими та неурядовими організаціями.
Безпека продуктів харчування є пріоритетом на всіх стадіях харчового ланцюга, який охоплює ланки від сільського господарства до продавців. Відповідальність за безпеку продуктів харчування в першу чергу беруть на себе виробники, які повинні враховувати харчові ризики.
2. Стандарти щодо якості продуктів харчування
У світі розроблено цілий ряд стандартів, які містять вимоги щодо якості продуктів харчування. Але вони існують поза національним законодавством і є добровільними. Прикладами таких стандартів є міжнародний харчовий стандарт, Універсальний харчовий стандарт Британського консорціуму. Порівняно з цими стандартами добре відомий стандарт ISO 9001: 2000 не відіграє такої важливої ролі щодо безпеки продуктів харчування в ЄС. Цей стандарт в Україні впроваджений як національний, і число організацій, які зареєстрували або сертифікували систему менеджменту згідно вимогам цього стандарту, росте. Як вже зазначалося, для ефективного управління безпекою харчових продуктів доцільно зробити аналіз ризиків (на якому ґрунтується концепція НАССР) складовою системи менеджменту якості. Так, Міжнародна організація з стандартизації (ISO) розробила новий стандарт — стандарт менеджменту безпеки продуктів харчування ISO 22000: 2005. Він визначає вимоги щодо системи менеджменту безпеки продуктів харчування, включаючи всі організації харчового ланцюга від фермерських господарств до постачання продуктів харчування, включно з пакуванням. Важливо те, що цей стандарт має на меті забезпечити відповідність принципам “Кодексу Аліментаріус”, НАССР, гармонізацію добровільних міжнародних стандартів, надання стандарту для аудиту, який можна використовувати для внутрішніх аудитів, самосертифікації або сертифікації третьою стороною, поширення інформації про концепції НАССР на міжнародному рівні.
3. Вимоги стандарту ISO 22000
Головною відмінністю ISO 22000: 2005 від інших стандартів щодо якості та безпеки продуктів харчування є те, що він не включає детальних вимог до належної практики виробництва. Разом з тим, стандарт вимагає від організації впровадження належної практики у всіх ситуаціях. А отже, організації самі зможуть визначити ті умови, які їх влаштовують. Через такі вимоги ISO 22000: 2005 забезпечує зв’язок з міжнародними правилами і вимогами, які пов’язані з “Кодекс Аліментаріус”. Можна сказати, що прийняття стандарту ISO 22000: 2005 та робота за ним сприятиме Україні у здійсненні експортних операцій.
Вимоги стандарту ISO 22000 базуються на принципах НАССР. Концепція НАССР передбачає систематичну ідентифікацію, оцінку та управління небезпечними факторами, які істотно впливають на якість продуктів харчування. Вона орієнтує персонал на системне визначення і виконання попереджувальних заходів. Принципи НАССР, їх застосування висвітлені в національному стандарті ДСТУ 4161 — 2003 “Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги”. До переваг використання системи НАССР можна віднести систематичний підхід до безпеки продуктів харчування, можливість інтеграції в систему управління якістю, допомогу у демонстрації зацікавленим сторонам належної уваги до безпеки, використання визнаному на міжнародному рівні підходу, малу кількість порушень у роботі системи управління, ефективність витрат, підвищення довіри та задоволеності замовника. ISO 22000: 2005, який може бути застосований у будь-якій організації: від постачальника харчової сировини, виробників харчових продуктів, операторів з транспортування і зберігання, субпідрядників до кінцевих реалізаторів, повинен прийти на заміну ДСТУ 4161 — 2003.
Подібність структури ISO 22000: 2005 до ISO 9001: 2000 передбачає охоплення всіх елементів моделі управління: від політики у сфері якості та безпечності до аналізу з боку вищого керівництва. Така модель зарекомендувала себе як дієва, та є придатною для постійного поліпшення діяльності організації. Наявність підґрунтя у вигляді принципів менеджменту та елементів моделі управління дозволяє створювати інтегровані системи менеджменту. Це дозволить організаціям зробити безпечність продукції однією зі складових якості.
Після прийняття стандарту ISO 22000: 2005 як державного в Росії та Білорусі, почало рости число підприємств харчової промисловості, які зареєстрували або сертифікували систему менеджменту на відповідність цьому стандарту, оскільки зрозуміли, що впровадження системи менеджменту безпеки продуктів харчування є умовою як вироблення безпечної продукції, так і експортних операцій з іншими країнами. Позитивний досвід впровадження і експлуатації систем менеджменту безпеки харчових продуктів повинен тільки підштовхувати Україну до прийняття стандарту ISO 22000: 2005 як національного.
Питання забезпечення якості продуктів харчування і сільськогосподарської продукції нині є одним з пріоритетів у міжнародній торгівлі. Для здійснення успішних експортних операцій з країнами ЄС вітчизняні виробники повинні дотримуватися вимог Угоди СОТ по санітарних та фітосанітарних заходах та Угоди по технічних бар’єрах у торгівлі. Цього вимагає активне впровадження на підприємствах харчової промисловості систем менеджменту якості, які базуються на принципах НАССР.
Розроблений Міжнародною організацією з стандартизації стандарт ISO 22000: 2005 “Система менеджменту безпеки харчових продуктів” дозволяє об’єднати принципи менеджменту якості з оцінкою та управлінням харчових ризиків. Вимоги стандарту стосуються всіх ланок виробництва харчових продуктів і гарантують відповідність міжнародним вимогам до безпечності.
Впровадження стандарту ISO 22000: 2005 на підприємствах вітчизняного виробника дозволить інтегрувати принципи НАССР з вимогами до системи менеджменту якості. Дієвість такої системи менеджменту є своєрідним гарантом виробництва якісних та безпечних продуктів харчування.
Питання для самоконтролю:
1. Система управління безпечністю харчових продуктів?
2. Що представляє собою стандарт ISO 22000: 2005 ?
3. На чому базуються вимоги стандарту ISO 22000: 2005 ?
Література
1. Стандарт ISO 22000: 2005 “Система менеджменту безпеки харчових продуктів”
2. Журнал сучасного сільського господарства «Агросектор»
Ви прочитали: "Система управління безпечністю харчових продуктів відповідно до вимог iso 220002005"Читати далі