Ланцюгові передачі

Ланцюгові передачі.

Загальна характеристика та класифікація ланцюгових передач. Переваги те недоліки ланцюгових передач. Конструкції приводних ланцюгів. Матеріали для приводних ланцюгів та зірочок ланцюгових передач.

Конспект лекцій.

1. Загальна характеристика та класифікація ланцюгових передач.

У найпростішому варіанті ланцюгова передача (рис.4) складається з ведучої (поз.7) та веденої (поз.10) зірочок, що розміщені на відповідних валах, і ланцюга (поз.11) у вигляді замкнутого контуру, який знаходиться

у зачепленні з зірочками.

Швидкість руху ланцюга в приводах машин харчових технологій менша, ніж пасових передач, і досягає V=15 м/с при передаванні потужності до Р=100 кВт і вище.

2 Переваги те недоліки ланцюгових передач.

Порівняно з пасовими передачами Ланцюгові мають такі переваги:

– ланцюгова передача дозволяє надавати обертовий рух валам, що знаходяться на достатньо великій відстані;

– габаритні розміри ланцюгової передачі значно менші від габаритних розмірів пасової передачі тієї ж самої потужності;

– неможливість проковзування ланцюга на зірочках забезпечує

сталість середнього передаточного числа передачі.

До недоліків ланцюгових передач належать такі:

– збільшення довжини ланцюга через спрацювання шарнірів і

відповідне ослаблення потрібного натягу;

– нерівномірність руху ланцюга і пов’язані з цим ударні навантаження у передачі та, як наслідок, підвищений шум.

3. Конструкції приводних ланцюгів.

У машинах харчових технологій застосовують ланцюги трьох груп: Вантажні – для підвішування, піднімання та опускання

Вантажів. Наприклад, ланцюги для підвішування свиней та дрібної рогатої худоби (додаток рис.5), ланцюги для великої рогатої худоби (додаток рис.5б) в цехах або у коптильнях (додаток рис.6);

Тягові – для переміщення вантажів на транспортуючих машинах (конвеєрах);

Приводні – для передавання механічної енергії від одного вала до другого у ланцюгових передачах приводів машин. Нижче ми будемо розглядати тільки Приводні ланцюги.

У ланцюгових передачах приводів машин харчових технологій найбільше використовують Роликові та Втулкові ланцюги.

Роликовий ланцюг (додаток рис.7) складається з ланок двох типів: зовнішніх ЗВ та внутрішніх ВН. Окремі деталі ланцюга: 1 – пластина зовнішньої ланки; 2 – ролик; 3 – валик; 4 – втулка; 5 – пластина внутрішньої ланки.

Валик 3 вільно входить у втулку і утворює рухомий шарнір. Ролик 2 на втулці 4 може вільно обертатись при вході у зчеплення із зубцями зірочки, тут має місце тертя кочення, що обумовлює підвищену стійкість проти спрацювання шарнірів та зубців зірочок.

Втулковий ланцюг за конструкцією не відрізняється від роликового, за винятком того, що він не має роликів. Приводні втулкові ланцюги бувають однорядними – ПР та дворядними 2ПР. Такі ланцюги прості за конструкцією, мають меншу масу, більш дешеві, але вони менш стійкі проти спрацювання.

Основним розмірним параметром приводного роликового Ланцюга Є Його крок РT (рис.7а). Залежно від кроку Рt у стандартних ланцюгах вибирають розміри всіх інших деталей. Деякі дані стандартних приводів роликових ланцюгів із кроком Рt= (12,7…38,1) мм наведені в таблиці 1.

Характеристикою міцності роликового ланцюга є руйнівне навантаження FРн (табл.1), яке визначається дослідним шляхом на підприємствах, що виготовляють ланцюги. Воно регламентується стандартом (ГОСТ 13568-97).

Матеріали для приводних ланцюгів.

Елементи роликових та втулкових ланцюгів виготовляють із таких матеріалів:

Пластини – із середньовуглецевих сталей (Сталь 40,45,50) або легованих сталей (Сталь 30ХНЗА) із гартуванням поверхні до твердості 32-44НRС;

Валики, втулки, ролики – із вуглецевих сталей (Сталь 10,15,20) або легованих (Сталь 12ХНЗА, 20 ХНЗА) із цементацією поверхні та термообробкою до твердості 45-65НRС;

Зірочки – виготовляють із середньовуглецевих сталей (Сталь 45) або легованих (Сталь 40Х, 50Г2, 35ХГСА) із поверхневим або об’ємним гартуванням до твердості 45-55 НRС тощо.

Зірочки тихохідних передач (V< 3 м/с) при відсутності ударних навантажень можна виготовляти з високоміцного чавуну (ВЧ 35, ВЧ 40).

Рекомендована література

Прикладная механика: Учебное пособие / А. Т.Скойбеда, А. А.Миклашевич, Е. Н.Левковский и др.; Под общ. ред. А. Т.Скойбеды. – Мн.: Выш. Шк., 1997 – 522с.

Иосилевич Г. Б., Лебедев П. А., Стреляев В. С. Прикладная механика. – М.: Машиностроение, 1985 – 576с.

Прикладная механика. К. И.Заблонский, М. С.Беляев, И. Я.Телис и др. – Киев: Вища школа, 1984 – 280с.

Анурьев В. Н. Справочник конструктора-машиностроителя: В 3 т. – М.: Машиностроение. 1979 – 1982.

Гузенков П. Г. Детали машин.-М.: Высшая школа, 1986 – 359с.

Дунаев П. Ф., Леликов О. П. Конструирование узлов и деталей машин.-М.: Высшая школа, 1985 – 416с.

Иванов М. Н. Детали машин.-М.: Высшая школа, 1984 – 336с.

Реферати

Реферати :

Ви прочитали: "Ланцюгові передачі"
Читати далі