Збір і консервування ендокринно-ферментної сировини.
Загальна характеристика сировини. Різновиди ендокринної ферментної та спеціальної сировини. Загальні вимоги до її вилучення, збирання і консервування. Техніка консервування, мета і сутність процесу. Способи консервування та їх оцінка. Упаковка. Режим і тривалість зберігання. Шляхи використання ендокринної, ферментної та спеціальної сировини.
Деякі види сировини, яку отримують при забою сільськогосподарських тварин, використовують для виготовлення препаратів,
В дійсний час деякі види гормонів можна отримувати за допомогою хімічного і біохімічного синтезу. Проте основним шляхом отримання більшості гормональних і ферментних препаратів є вилучення діючих начал із тваринних органів та тканин.
В якості ендокринно-ферментної і спеціальної сировини використовують гіпофіз, гіпоталамус, зобну, пара щитовидні, щитовидну, підшлункову залози, тимус, надниркові залози, статеві заложи, плаценту, слизову оболонку свинячих шлунків, сичугів ВРХ, овець та кіз, слизову оболонку тонких кишок, кров, печінку, жовч, легені, трахеї, молочні залози, спинний і головний мозок, м’язову тканину, скло видне тіло.
Ендокринно_ферментна_сировина. Ендокринні залози продукують гормони, які у відповідності із хімічною будовою можна розділити на три групи: білки та поліпептиди, похідні амінокислот, стероїди.
Гіпофіз. Використання гіпофізів в якості цінної сировини для отримання цілого ряду медичних препаратів зумовлено тим, що в мозковому придатку виробляються чисельні гормони, один з яких впливає на секреторну діяльність багатьох ендокринних залоз, а інші – безпосередньо регулюють обмінні процеси в організмі. Гормони гіпофізу за своєю будовою відносяться до пептидів або білків з невеликою молекулярною вагою.
Передня доля гіпофізу секретує ряд гормонів:
– гормон росту (соматотропні);
– тіреотропний гормон;
– аденокортікотропний гормон;
– гонадотропні гормони;
– пролактин;
– ліпротропні гормони.
Середня доля гіпофізу продукує гормони, що впливають на діяльність пігментних клітин.
Задня доля гіпофізу містить вазопресин та окситоцин.
Паращитовидні залози. Паращитовидні_залози синтезують гормон білкової природи – паратгормон. Він бере участь в регуляції концентрації іонів кальцію і фосфору. Препарат паращитовиднеої залози застосовують при різних захворюваннях тетанії, астмі, крапивниці та ін.
Щитовидна залоза. Тироксин і трийодтиронін, що декретуються в щитовидній залозі, є йод місткими амінокислотами. Вони збільшують швидкість синтезу білку і активність багатьох ферментативних систем. Крім цих гормонів в щитовидній залозі синтезується гормон пептичної природи кальцитонін, що забезпечує постійний рівень вмісту кальцію в крові. Препарат із щитовидної залози – тіреоідин – застосовують при лікуванні захворювань, пов’язаних з гіпофункцією щитовидної залози, мікседемі, кретинізмі, ожирінні.
Тимус. Гормони, що секретуютьсяв тимусі, впливають на імунологічну реактивність організму.
Підшлункова_залоза. Підшлункову залозу як полі функціональний орган використовують в якості сировини для виготовлення гормональних і ферментних препаратів. Найважливіший напрямок промислової переробки підшлункової залози пов’язаний з виділенням з неї інсуліну. Вміст інсуліну в сировині, а отже, і його вихід при переробці залежить від виду і віку тварини, сезону року. Найбільшу кількість інсуліну вдається отримати з підшлункової залози свиней. Зимою вміст інсуліну вище, ніж влітку. У великої рогатої худоби підшлункова залоза багатша на інсулін у молодших тварин.
Окрім інсуліну в підшлунковій залозі виробляється інша активна речовина – ліпокаїн, що впливає на процеси жирового обміну в печінці. Його отримують із залишків підшлункової залози після вилучення її із інсуліну.
Глюкагон називають глікогенолітичним фактором. Він стимулює розпад глікогену, є антагоністом інсуліну.
Підшлунковою залозою продукуються високомолекулярний (калікреїн) і низькомолекулярний (брадикінін) поліпептиди, що впливають на процес кровообігу. Ці поліпептиди є діючим началом препарату ангіотрофіну. Сировиною для отримання цього препарату є маточні розчини після виділення інсуліну.
Зовнішньо секреторна функція підшлункової залози пов’язана з вилділенням цілого ряду гідролітичних ферментів: амілази, ліпази, протеази. Комплексна дія трипсину, хімотрипсину, карбоксиполіпептидази, амінопептидази, еластази забезпечує розщеплення білків і полі пептидів до стадії низькомолекулярних сполук.
З підшлункової залози виробляють трипсин кристалічний, хімотрипсин, активним началом якого є трипсин і хімотрипсин, медичний панкреатин. Ці препарати застосовують при порушенні секреторної діяльності шлунково-кишкового тракту.
Надниркові залози. Гормони, що виробляються мозковою речовиною і корковим шаром відрізняються за хімічним складом і біологічною дією на організм.
Мозкова речовина надниркових залоз продукує адреналін і норадреналін. Співвідношення гормонів широко коливається. Найбільш вираженим ефектом дії відрізняється адреналін, який регулює вуглеводний і ліпоїдний обміни, впливає на серцево-судинну систему і м’язи.
М’язова тканина. Скелетні м’язи молодняка великої рогатої худоби, коней, кролів слугує сировиною для отримання аденозінтрифосфату. Лікувальний ефект препарату зумовлюється тим, що розширюються коронарні і периферичні судини. Його застосовують також при лікуванні печінки, ревматичних захворювань, тромбофлебітах, астмі, алергії.
Головний і спинний мозок. Питання про використання головного мозку в якості джерела нейроспецифічних білків і пептидів, кальмодуліну, ферментів, ліпідів знаходиться в стадії активного вивчення. В дійсний час з мозку великої рогатої худоби виробляють церебролецитин і ліпоцеребрин, які застосовують як зміцнюючи засоби при нервовому виснаженні, неврастенії, перевтомленні.
ЗІ спинного мозку виділяють холестерин для синтезу стероїдних гормонів і лецетин для виготовлення лікарських препаратів.
На виробництво лікарських і лікарсько-поживних препаратів використовують також кров (гематоген, фібринна плівка та інші препарати), очі великої рогатої худоби (скло видне тіло), молочну залозу великої рогатої худоби (маматоцин), хрящі (хонсурид).
Широкі дослідження, що проводяться в останні роки, по вивченню діючих начал ендокринно-ферментної сировини відкривають нові напрямки їх використання при виробництві лікарських препаратів.
Технологічний процес включає виймання, препарування і консервування ендокринно-ферментних органів.
Консервування проводиться декількома способами. Консервування заморожуванням проводять і камерах морозилках при температурі -120С і нижче при вологості 80-85 %. Консервування висушуванням використовується при заготівлі слизових оболонок свинячих шлунків, сичугів телят і овець. Сушать в спеціальних сушарках, пресують, пакують і зберігають у сухому приміщенні. Цим методом виготовляють пепсин технічний і медичний. Консервування хімічним способом проводиться з використанням ацетону, спирту етилового, кухонної сілі.
Відповідно до виду ендокринно-ферментної сировини виготовляються інсулін, кап полон, холестерин, адреналін, адренокортикотропні, гормональні препарати. Із крові виготовляють альбумін, гідролізін, із жовчі – медичну жовч та інші препарати.
Переробка крові на медичні препарати складається із декількох операцій: збір крові, дефібринування, стабілізація, пастеризація крові, консервування крові, переробка на лікувальні цілі.
Ендокринні_залози містять активні гормони в першу годину після забою тварини. Тому цю сировину необхідно збирати після забою тварин якнайшвидше (не пізніше 1,5 годин, а гіпофіз не пізніше 30 хвилин).
Технологічний процес первинної переробки ендокринної сировини включає витяг, препарування і консервування ендокринних органів. Витягають органи обов’язково неушкодженими. Від ендокринних залоз відокремлюють прилягаючі тканини. Очищені ендокринні залози укладають на аркуші і направляють на заморожування. Їх заморожують швидким методом при температурі не вище —18° у продовження 20—30 минуть і зберігають при температурі —120. Тривалість збереження в середньому не повинна перевищувати 3 місяців. Гіршими є хімічні методи консервування (спиртом, ацетоном, повареною сіллю); їхній застосовують на забійних пунктах, що не мають холодильників.
Ветеринарно-санітарна експертиза ендокринної сировини і готових органопрепаратів. Ендокринну сировину збирають тільки від тварин, благополучних по інфекційних хворобах. Допускається збір підшлункових залоз для готування кристалічного інсуліну від тварин, що реагують на бруцельоз, але не мають клінічних ознак захворювання. Очищені ендокринні залози пред’являють ветеринарному лікареві для огляду. При виявленні патологоанатомічних змін ендокринні залози бракують.
Перед відправленням на підприємства фармацевтичної промисловості ендокринні залози підлягають ветеринарно-санітарній експертизі. Якщо виявляють ознаки гнильного розкладання або сторонній запах, то ендокринну сировину направляють для технічної утилізації. Готові лікувальні і спеціальні технічні препарати, що випускаються м’ясокомбінатами (шлунковий сік, пепсин, сичуговий порошок, панкреатин і ін.), досліджують у хіміко-бактеріологічних лабораторіях. Випуск цих препаратів дозволяють, якщо по органолептичних і лабораторних показниках вони відповідають нормативам, передбаченим Державним стандартом.
Рекомендована література
Алехина Л. Т, Большаков А. С., Горбатов В. П.Технология мяса и мясопродуктов / Под ред. Рогова Н. А. – М.:Агропромиздат, 1998. – 576 с. Соколов А. А. и др. Технология мяса и мясопродуктов. – М. – Пищевая промышленность, 1970. – 740 с. Заяс Ю. Ф. Качество мяса и мясопродуктов. – М.: Легкая и пищевая промышленность, 1981. – 480 с. Рогов Н. А., Забашта А. Г. и др. Общая технология мяса и мясопродуктов. – М.: Колос, 2000. – 367 с. Янушкин Н. А., Лагоша Н. А. Технология мяса и мясопродуктов и оборудование мясокомбинатов. – М.:Пищевая промышленность, 1970. – 662 с. Пабат В. О., Маньковський А. Я. Технологія продуктів забою тварин. – К.: ТОВ „Оріон”, 2000. – 361 с.
Реферати
Реферати :
Вам буде цікаво:
Ви прочитали: "Збір і консервування ендокринно-ферментної сировини"Читати далі