Лекція 1.
Тема 1. Загальнотеоретичні та специфічні основи дисципліни
1.1. Бухгалтерський облік: основний зміст курсу і зв’язок з іншими дисциплінами
1.2. Види обліку
1.3. Вимірники, що застосовуються в обліку
1.4. Завдання та функції бухгалтерського обліку
1.5. Історія виникнення та розвитку господарського обліку
1.1. Бухгалтерський облік: основний зміст курсу і зв’язок з іншими дисциплінами
Вивчення бухгалтерського обліку базується на прикладі діалектичного метода пізнання і економічної
Бухгалтерська наука – це наука про систему отримання та обробки економічної інформації з метою визначення оцінки економічної діяльності для контролю і управління підприємством.
Сучасна бухгалтерська наука являє собою складну і розгалужену систему економічних дисциплін. Вона складається з двох груп – теорії бухгалтерського обліку і галузевого обліку.
1.2. Види обліку
Господарський облік являє собою систему спостереження, вимірювання, реєстрації, обробки і передачі інформації про факти та події господарської діяльності необхідних для управління суспільним виробництвом.
Господарський облік – це кількісне відображення і якісна характеристика господарської діяльності для контролю і управління. Існує 4 види господарського обліку.
Оперативно-технічний облік – це система спостережень і контролю за окремими господарськими операціями і процесами з метою управління ними. Даний вид обліку не охоплює всі сфери діяльності підприємства, а використовується для відображення окремих ділянок. Не є обов’язковим його документальне оформлення (дані про виконання плану, окремі види робіт)
Статистичний облік – це система вивчення та контролю кількісної сторони масових суспільних явищ в їх нерозривному зв’язку з якісною стороною.
Бухгалтерський облік – це система суцільного, безперервного, документально обґрунтованого відображення господарських засобів та джерел їх утворення в процесі їх кругообігу.
Бухгалтерський облік ділиться на фінансовий і управлінський.
Фінансовий облік організовується з метою виявлення (визначення) основних показників, що характеризують фінансову сторону діяльності підприємства. Результатом фінансового обліку є складання фінансового звіту або розкритий звіт.
Управлінський облік – це облік про хід процесів виробництва і його результати. Представляють дані про об’єм виробництва. Його називають закритим.
Користувачі бухгалтерського обліку можуть бути зовнішні та внутрішні. Внутрішні користувачі – це менеджери підприємства, які безпосередньо здійснюють управління підприємством. Зовнішні користувачі – це акціонери, органи державного управління, установи банків та інші користувачі, які користуються фінансовою звітністю підприємств.
Податковий облік ведеться з метою оподаткування, точніше визначення суми яку необхідно сплатити до бюджету у вигляді технічних чи інших податків, або обов’язкових платежів.
1.3. Вимірники, що застосовуються в обліку
В господарському обліку використовують три види вимірників: Натуральні вимірники (прості і комбіновані), Трудові вимірники (дні, години, люд.-год.), Вартісні (грошові) вимірники – це синтетично узагальнюючі вимірники.
1.4. Завдання та функції бухгалтерського обліку
Мета ведення бухгалтерського обліку І складання фінансової звітності – надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та об’єктивної інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності:
Обачність – застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
Повне висвітлення – фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
Автономність – кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв’язку з чим особисте майно та зобов’язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;
Послідовність – постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;
Безперервність – оцінка активів та зобов’язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;
Нарахування та відповідність доходів і витрат – для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівнювати доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;
Превалювання сутності над формою – операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
Історична (фактична) собівартість– пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
Єдиний грошовий вимірник – вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;
Періодичність – можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.
Підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України.
Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою: створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до законодавства.
Порядок ведення бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності інвестора, пов’язаної з виконанням робіт (послуг), передбачених угодою про розподіл продукції, визначається такою угодою відповідно до вимог законодавства України.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, у межах своєї компетенції, відповідно до галузевих особливостей розробляють на базі національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку методичні рекомендації щодо їх застосування.
Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє як дорадчий орган при Міністерстві фінансів України з метою: організації розробки та розгляду проектів національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;удосконалення організаційних форм і методів бухгалтерського обліку в Україні; методологічного забезпечення впровадження сучасної технології збору та обробки обліково-економічної інформації; розробки рекомендацій щодо вдосконалення системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації бухгалтерів.
Методологічна рада з бухгалтерського обліку утворюється з висококваліфікованих науковців, спеціалістів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, представників громадських організацій бухгалтерів та аудиторів України.
Методологічна рада з бухгалтерського обліку діє на підставі Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку. Положення про Методологічну раду з бухгалтерського обліку та її персональний склад затверджуються Міністром фінансів України.
До бухгалтерського обліку пред’являються свої вимоги і задачі.
Задачі: збір і обробка інформації про господарську діяльність підприємства; систематизація облікових даних з метою їх узагальнення про господарську діяльність підприємства; забезпечення необхідною обліковою інформацією для відмінного управління підприємством; забезпечення збереження активів та раціонального використання матеріалів і фінансових ресурсів.
Вимоги: співставність показників плану і обліку або єдність в методології планування і обліку; єдина система на всіх підприємствах галузі і в значній мірі в усьому народному господарстві; своєчасне представлення необхідної для управління облікової інформації; всі господарські операції повинні обліковуватися в момент їх завершення; правдивість і точність обліку; облік повинен бути простим; економічність обліку.
Господарський облік в умовах ринкової економіки виконує три важливі функції: інформаційну (відображає фактичний стан господарської діяльності), контрольну (забезпечує контроль за виконанням планових завдань, збереженням і раціональним використанням господарських засобів) і управлінську (забезпечує економічною інформацією для прийняття обґрунтованих управлінських рішень, активного впливу на підвищення ефективності господарської діяльності).
Функції бухгалтерського обліку: інформаційна; контрольна; науково-пізнавальна; обліково-регулююча.
1.5. Історія виникнення та розвитку господарського обліку
Історія свідчить, що облік виник одночасно з письменництвом і завжди віддзеркалював економічний стан та записи суспільства.
Розвиток ремесел і торгівлі, перші зачатки банківської справи і виробництва в Італії забезпечили їй провідне місце серед країн в 14–16 столітті. 1340 р. – в муніципальних записах Генуї знайдено перше свідоцтво повної системи подвійної бухгалтерії.
Видатний німецький філософ О. Шпенглер відзначав, що три великих генії змінили світ: Х. Колумб (1451 – 1506), М. Копернік (1473 – 1534) і Л. Пачіоло (1445 – 1517). Всі вони – представники однієї епохи і двоє з них – італійці.
Лука Пачолі з 1480р. працював над книгою з математики “Сума арифметики, геометрії, вчення про пропорції та відношення”. Один з розділів книги – трактат 11 “Про рахунки і записи” – набув найбільшої популярності. Дата завершення книги (1494р.), відзначається як дата народження бухгалтерського обліку. Л. Пачолі узагальнив і описав методику, розроблену італійськими купцями для обліку торговельних справ і заклав підвалини базисної облікової моделі, що використовується і сьогодні.
Створення мануфактур у XV столітті стимулювало розвиток бухгалтерського обліку у Франції. В 1673 році прийнятий комерційний кодекс який установив єдині правила у веденні рахівництва, регламентував облік у торгівельних підприємствах, міняльних конторах і баках, вимагав, щоб кожне підприємство один раз на два роки складало баланс.
Наприкінці XVІІ століття Англія стає наймогутнішою країною з розвиненим мануфактурним виробництвом. В цей час завершується торговельний і починається промисловий етап розвитку бухгалтерського обліку.
Середина XІX століття ознаменувалась для Великобританії набуттям світової промислової монополії, яка дала відчутний поштовх розвиткові бухгалтерського обліку. З’явились професійні бухгалтери. Так, у довіднику м. Единбурга за 1773 р. зазначалось сім бухгалтерів, а на початку XІX століття у всіх довідниках Англії і Шотландії налічувалось близько п’ятдесяти бухгалтерів.
Кінець XІX – початок XX століття знаменувався розвитком бухгалтерського обліку у Франції:1889 – книга Леотея та Гібо “Наука рахунків, зрозуміла усіма” одержала золоту медаль на Всесвітній виставці в Парижі; 1896 – вперше розроблена десятична система класифікації рахунків; 1903 – Енеж Леотей запропонував план рахунків; 1912 – розроблена загальна концепція Плану рахунків бухгалтерського обліку.
На початку XX століття лідерство, як у економічному розвитку, так і у сфері обліку, переходить від Великобританії до США. Наприкінці XІX століття із Лондону до Нью-Йорку прибула група фахівців-обліковців, за участю яких у 1886 р. була створена перша в США бухгалтерська фірма, а у 1887 р. – перша американська професійна організація.
Реферати :
Читати далі