1,0; 2,0; 4,0; 8,0; 16,0; 31,5; 63,0 Гц або в діапазоні 1/3 октавних смуг 0,8; 1,0; 1,25; 1,6; 2,0; 2,5; 3,15; 4,0; 5,0; 6,3; 8,0; 10,0; 12,5; 16,0; 20,0; 25,0; 31,5; 40,0; 50,0; 63,0; 80,0 Гц – для загальної вібрації.
Середньоквадратичне значення віброшвидкості (vсер кв) за періоду Т визначається за формулою:
.
Середньогеометрична частота визначається за формулою:
санітаріі" class=""/>,
Де fв, fн – верхня та нижня межі частотної смуги.
У таблицях 8 і 9 приведені нормативні значення для локальної та загальної вібрацій відповідно.
Таблиця 8
Гранично допустимі рівні локальної вібрації
|
Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц |
Гранично допустимі рівні по осях Xл, Yл, Zл |
|||
|
Віброшвидкість |
Віброприскорення |
|||
|
V, м/с·10-2 |
Lv, дБ |
А, м/с2 |
La, дБ |
|
|
8 |
2,8 |
115 |
1,4 |
73 |
|
16 |
1,4 |
109 |
1,4 |
73 |
|
31,5 |
1,4 |
109 |
2,7 |
79 |
|
63 |
1,4 |
109 |
5,4 |
85 |
|
125 |
1,4 |
109 |
10,7 |
91 |
|
250 |
1,4 |
109 |
21,3 |
97 |
|
500 |
1,4 |
109 |
42,5 |
103 |
|
1000 |
1,4 |
109 |
85,0 |
109 |
Таблиця 9
Гранично допустимі рівні загальної вібрації
Категорії 3 (технологічна типу «в»)
|
Середньо- Геометричні частоти смуг, Гц |
Гранично допустимі рівні по осях X3, Y3, Z3 |
|||||||
|
Віброприскорення |
Віброшвидкості |
|||||||
|
A, м/с2 |
La, дБ |
V, м/с х 10-2 |
Lv, дБ |
|||||
|
1/3 окт. |
1/1 окт. |
1/3 окт. |
1/1 окт. |
1/3 окт. |
1/1 окт. |
1/3 окт. |
1/1 окт. |
|
|
1,6 |
0,0125 |
32 |
0,13 |
88 |
||||
|
2,0 |
0,0112 |
0,02 |
31 |
36 |
0,089 |
0,18 |
85 |
91 |
|
2,5 |
0,01 |
30 |
0,063 |
82 |
||||
|
3,15 |
0,009 |
29 |
0,0445 |
79 |
||||
|
4,0 |
0,008 |
0,014 |
28 |
33 |
0,032 |
0,063 |
76 |
82 |
|
5,0 |
0,008 |
28 |
0,025 |
74 |
||||
|
6,3 |
0,008 |
28 |
0,02 |
72 |
||||
|
8,0 |
0,008 |
0,014 |
28 |
33 |
0,016 |
0,032 |
70 |
76 |
|
10,0 |
0,01 |
30 |
0,016 |
70 |
||||
|
12,5 |
0,0125 |
32 |
0,016 |
70 |
||||
|
16,0 |
0,016 |
0,028 |
34 |
39 |
0,016 |
0,028 |
70 |
75 |
|
20,0 |
0,0196 |
36 |
0,016 |
70 |
||||
|
25,0 |
0,025 |
38 |
0,016 |
70 |
||||
|
31,5 |
0,0315 |
0,056 |
40 |
45 |
0,016 |
0,028 |
70 |
75 |
|
40,0 |
0,04 |
42 |
0,016 |
70 |
||||
|
50,0 |
0,05 |
44 |
0,016 |
70 |
||||
|
63,0 |
0,063 |
0,112 |
46 |
51 |
0,016 |
0,028 |
70 |
75 |
|
80,0 |
0,08 |
48 |
0,016 |
70 |
||||
Нормативні значення вібрації встановлені згідно з ДСН 3.3.6.039-99 за її дії протягом робочого часу 480 хвилин (8 год). При впливі вібрації, яка перевищує встановлені нормативи, тривалість її дії на людину протягом робочої зміни зменшують згідно даних таблиці 10.
Таблиця 10
Допустимий сумарний час дії локальної вібрації
В залежності від перевищення її гранично допустимого рівня
|
Перевищення гранично допустимого рівня вібрації, дБ |
Допустимий сумарний час дії вібрації за зміну, хв. |
Перевищення гранично допустимого рівня вібрації, дБ |
Допустимий сумарний час дії вібрації за зміну, хв. |
|
1 |
384 |
7 |
95 |
|
2 |
302 |
8 |
76 |
|
3 |
240 |
9 |
60 |
|
4 |
191 |
10 |
48 |
|
5 |
151 |
11 |
38 |
|
6 |
120 |
12 |
30 |
Захист від негативного впливу механічних коливань. Захист від шуму повинен здійснюватися розробкою шуму безпечної техніки, використанням методів та засобів колективного захисту та засобами індивідуального захисту.
Питання боротьби з шумом слід починати вирішувати ще при проектуванні підприємства, робочого місця, устаткування. Для цього використовуються організаційні, технічні та медично-профілактичні заходи.
До організаційних заходів відносяться раціональне розташування виробничих ділянок, устаткування та робочих місць, постійний контроль режиму праці і відпочинку працівників, обмеження застосування обладнання та використання робочих місць, що не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.
Технічні заходи дають змогу значно зменшити вплив шуму на працівників і поділяються на заході, що використовуються: в джерелі виникнення (конструктивні та технологічні), на шляху розповсюдження (звукоізоляція, звукопоглинання, глушники шуму, звукоізоляційні укриття), в зоні сприйняття (засоби колективного та індивідуального захисту).
Щоб захистити від шуму обслуговуючий персонал, на виробничих ділянках з шумними технологічними процесами або особливо шумним устаткуванням влаштовують кабіни спостереження і дистанційного керування.
Найбільш простим і дешевим засобом зниження шуму в виробничих приміщеннях є використання звукоізолюючих кожухів, які повністю закривають найбільш шумні агрегати. Звукоізолююча властивість огородження залежить від його розмірів, форми, матеріалу, тощо і може досягати 60 дБ.
Використання звукопоглинальних конструкцій може дати ефект зниження шуму на 12–15 дБА поблизу від цих конструкцій. Поблизу джерела шуму ефект зниження шуму не перевищує 2–5 дБА.
Для зниження шуму різного газодинамічного обладнання використовують глушники шуму. Глушники є обов’язковою складовою частиною установок з двигунами внутрішнього згоряння. Ці конструкції настроюються на окремі частотні смузі і мають ефект зниження шуму до 30 дБ.
Використання засобів індивідуального захисту від шуму здійснюють у випадках, якщо інші (конструктивні та колективні) методи не забезпечують допустимих рівнів звуку. Засоби індивідуального захисту дозволяють знизити рівні звукового тиску на 7–45 дБ. Вони розподіляються на вкладиші у вигляді тампонів, які встромляються у слуховий канал; протишумові навушники, які закривають вушну раковину зовні; шлеми та каски. Наприклад, для зниження середньо-та високочастотних доцільно використовувати навушники типу ВЦНИИОТ-2м, або вкладиші типу «Беруши» або типу «Грибок».
Для зниження шкідливого впливу підвищених рівнів ультразвуку зменшують шкідливе випромінювання звукової енергії у джерелі, локалізують дію ультразвуку за допомогою конструктивних та планувальних рішень, здійснюють організаційно-профілактичні заходи. Зменшення шкідливого випромінювання у джерелі досягається підвищенням номінальних робочих частот джерел ультразвуку та виключенням паразитного випромінювання звукової енергії. Для локалізації дії ультразвуку конструктивним та планувальним рішеннями використовують звукоізолюючі кожухи, напівкожухи, екрани; окремі приміщення та кабіни, де розміщують ультразвукове обладнання; блокування, що відключає генератор ультразвуку у разі порушення звукоізоляції; дистанційне керування; облицювання приміщень та кабін звукопоглинальними матеріалами. Організаційно-профілактичні заходи включають інструктаж про характер дії підвищених рівнів ультразвуку та про засоби захисту від нього, а також організацію раціонального режиму праці та відпочинку.
Як засіб індивідуального захисту від ультразвуку що розповсюджується через повітря використовують протишуми.
Завдяки малому затуханню хвилі Інфразвуку поширюється в атмосфері на великі відстані. Практично неможливо зупинити інфразвук за допомогою будівельних конструкцій на шляху його поширення. Неефективні також засоби індивідуального захисту. Дієвим засобом захисту є зниження рівня інфразвуку в джерелі його випромінювання. Серед таких заходів можна виділити є внесення конструктивних змін в будову джерел, що дозволяє перейти з області інфразвукових коливань в область звукових наприклад, за рахунок збільшення частот обертання валів до 20 і більше обертів на секунду; підвищення жорсткості коливних конструкцій великих розмірів; усунення низькочастотних вібрацій. В цьому випадку зниження шуму може бути досягнуте застосуванням звукоізоляції та звукопоглинання.
Заходи, щодо захисту від дії вібрації поділяють на технічні, організаційні та лікувально-профілактичні. Також вони можуть бути розподілені як колективні та індивідуальні.
До технічних заходів відносять:
• зниження вібрації в джерелі її виникнення (вибір на стадії проектування кінематичних і технологічних схем, які знижують динамічні навантаження в устаткуванні);
• зниження діючої вібрації на шляху розповсюдження від джерела виникнення (вібропоглинання, віброгасіння, віброізоляція);
До організаційних заходів відносять:
• організаційно-технічні (своєчасний ремонт та обслуговання обладнання за технологічним регламентом, контроль вібрації, дистанційне керування вібронебезпечним обладнанням);
• організаційне – режимні (режим праці та відпочинку, заборону залучення до вібраційних робіт осіб молодших 18 років, тощо);
До лікувально-профілактичних заходів відносяться:
• медичний огляд;
• лікувальні процедури (фізіологічні процедури, вітаміно – та фітотерапія).
Найбільш важливим напрямком захисту від вібрації є конструктивні методи зниження віброактивності машин та механізмів – зменшення діючих змінних сил у конструкції та зміна її параметрів (жорсткості, приведеної маси, сили тертя демпферного пристрою). Дані методи базуються на аналізі рівнянь, які описують коливання машин.
Для зниження дії вібрації на обладнання та людину широко використовують метод віброізоляції – введення в коливну систему додаткового пружного зв’язку, яке послаблює передавання вібрації об’єкту, що підлягає захисту. Для віброізоляції машин з вертикальною збуджуючою силою використовують віброізолюючі опори у вигляді пружин, пружних прокладок (наприклад, гума) та їх комбінації
Ви прочитали: "Розгляд факторів виробничоі санітаріі – №7"Читати далі