Розрізняють кілька типів люмінесцентних ламп залежно від спектрального складу світла: ЛД — лампи денні, ЛБ — білі, ЛДЦ — денного світла правильної кольорової передачі, ЛТБ — теплобілі, ЛХБ — холоднобілі.

Лампи високого тиску — дугові ртутні (ДРЛ) та натрієві лампи (ДНаТ) мають строк служби більш 10000 год та світловіддачу відповідно 50 і 130 лм/Вт.

У галогенних лампах колби наповнені парами галогену (йоду або брому). За пріціпом дії вони бувають розжарювання, газоразрядні і металогалогенові. Галогенні лампи мають строк служби (2000-5000 год) і світловіддачу (20-75 лм/Вт).

Дія на організм людини. Правильно організоване освітлення позитивно впливає на діяльність центральної нервової системи, знижує енерговитрати організму на виконання певної роботи, що сприяє підвищенню працездатності людини, продуктивності праці і якості продукції, зниженню виробничого травматизму тощо. Так, наприклад, збільшення освітленості від 100 до 1000 люкс при напруженій зоровій роботі приводить до підвищення продуктивності праці на 10-20%, зменшення браку на 20%, зниження кількості нещасних випадків на 30%. Вважають, що 5% травм можуть спричинюватись такою професійною хворобою як робоча міокопія (короткозорість).

Слід відмітити особливо важливу роль в життєдіяльності людини природного освітлення, його ультрафіолетової частини спектру. Природне освітлення стимулює біохімічні процеси в організмі, поліпшує обмін речовин, загартовує організм, йому властива протибактерицидна дія тощо.

Спроможність зорового сприйняття визначається енергетичними, просторовими, часовими та інформаційними характеристиками сигналів, що надходять до людини. Видимість об’єкту залежить від властивості ока, а також освітлення (або власного світла об’єкту).

Під час здійснення будь-якої трудової діяльності втомлюваність очей, в основному, залежить від напруженості процесів, що супроводжують зорове сприйняття. До таких процесів відносяться адаптація, акомодація, конвергенція.

Адаптація — здатність ока пристосовуватися до різної освітленості звуженням і розширенням зіниці в діапазоні 2-8 мм.

Акомодація — пристосування ока до зрозумілого бачення предметів, що знаходяться від нього на різній відстані, за рахунок зміни кривизни кришталика.

Конвергенція — здатність ока при розгляданні близьких предметів займати положення, при якому зорові осі обох очей перетинаються на предметі.

Для створення оптимальних умов зорової роботи слід враховувати не лише кількість та якість освітлення, а й кольорове оточення. Діючи на око, випромінювання, що мають різну довжину хвилі, викликають відчуття того або іншого кольору. Межі колірних смуг наступні:

Колір Довжина хвилі, нм

Фіолетовий 380-450

Синій 450-480

Зелений 510-550

Жовтий 575-585

Оранжевий 585-620

Червоний 620-780

Для ока людини найбільш відчутним є жовто-зелене випромінювання із довжиною хвилі 555 нм. Спектральний склад світла впливає на продуктивність праці та психічний стан людини. Так, якщо продуктивність людини при природному освітленні прийняти за 100%, то при червоному та оранжевому освітленні (довжина хвилі 600.780 нм) вона становить лише 76%. При над мірний яскравості джерел світла та оточуючих предметів може відбутись засліплення робітника. Нерівномірність освітлення та неоднакова яскравість оточуючих предметів призводять до частої переадаптації очей під час виконання роботи і, як наслідок цього, — до швидкого вломлення органів зору. Тому поверхні, що добре освітлюються, краще фарбувати в кольори з коефіцієнтом відбивання 0,4-0,6 (світлі тони) і, бажано, щоб вони мали матову або напівматову поверхню.

Нормування освітленості. Для створення сприятливих умов зорової роботи освітлення робочих приміщень повинне задовольняти таким умовам:

• рівень освітленості робочих поверхонь має відповідати гігієнічним нормам для даного виду роботи згідно СНиП II14179/85;

• мають бути забезпечені рівномірність та часова стабільність рівня освітленості у приміщенні, відсутність різких контрастів між освітленістю робочої поверхні та навколишнього простору, відсутність на робочій поверхні різких тіней (особливо рухомих);

• у полі зору предмета не повинно створювати сліпучого блиску;

• штучне світло, що використовується на підприємствах, за своїм спектральним складом має наближатися до природного;

• не створювати небезпечних та шкідливих факторів (шум, теплові випромінювання, небезпеку ураження струмом, пожежо та вибухонебезпечність);

• бути надійним, простим в експлуатації та економічним.

В основі нормування виробничого освітлення покладена залежність необхідного рівня освітлення від зорової напруги (розряду зорової роботи), яка, в першу чергу, визначається розміром об’єкта розпізнавання, контрастом між об’єктом і фоном, характеристикою фона. Нормування освітлення в громадських, допоміжних та житлових будівлях здійснюють в залежності від призначення приміщення.

За системи бічного природного освітлення (через віконні прорізи у стінах) нормується мінімальне значення КПО. Для односторонньої бічної системи — це КПО у точці робочої поверхні (або підлоги), розташованій на відстані 1 м від стіни, найбільш віддаленої від світлових прорізів. За системи верхнього природного освітлення (через ліхтарі — світ лові прорізі у покритті будівлі) та системи верхнього та бічного природного освітлення нормується середній КПО, обчислений за результати вимірювань у N точках (не менш 5) умовної робочої поверхні (або підлоги). Перша та остання точка приймаються на відстані 1 м від поверх ні стін. Середнє значення КПО обчислюється за формулою:

КПОср = (КПО1/2 + КПО2 + КПО3 +…+ КПОN-1 + КПОN/2)/(N-1),

Де КПОN — коефіцієнт природного освітлення у N1й контрольній точці,

N — кількість контрольних точок у площині характерного перерізу приміщення.

Нормативні значення коефіцієнтів природного освітлення приводяться «Будівельними нормами і правилами» (СНиП II-4179/85) в залежності від розряду зорової роботи для середньої зони Росії (КПОнIII), але без врахування інших зон світлового клімату (географічного розтушування місця) та орієнтації світлових прорізів (таблиця 5). Нормоване значення КПО для будівель, що розміщенні у I, II, IV, V поясах світлового клімату, визначається за формулою:

КПОнI, II, IV, V = КПОнIII·m·c,

Де КПОнIII — значення коефіцієнта природного освітлення для III зони світлового клімату за таблицями СНиП II-4179/86;

M — коефіцієнт світлого клімату (для більшої частини України, розташованої у IV поясі світлового клімату m = 0,9, для Криму (V пояс) m = 0,8);

C — коефіцієнт сонячності клімату, якій залежить від зорієнтованості світлових отворів за сторонами світу (азимут, град), для південного напрямку с = 0,65 — 0,75, для північного — с = 0,9 -1,0).

При штучному освітленні нормативною величиною є абсолютне значення освітленості, яке залежить від характеристики зорової праці та системи освітлення (загальне, комбіноване). Всього визначено вісім розрядів (в залежності від розміру об’єкта розпізнавання), в свою чергу розряди (I-V) містять чотири підрозряди (а, б, в, г) — в залежності від контрасту між об’єктом і фоном та характеристики фона (коефіцієнта відбиття). Найбільша нормована освітленість складає 5000 лк (розряд І а), а найменша — 30 лк (розряд VIII в). Витяг з «Будівельних норм та правил» (СНиП ІІ14179) нормативних значень освітлення приводиться у таблиці 4.

Таблиця 4

Нормативні значення освітлення

Характеристика та розряд зорової роботи	Найменший лінійний розмір об’єкта розпізнавання, мм	Штучне освітлення, лк	Природне освітлення, КПОIII, %
Комбіноване	Загальне	Верхнє	Бокове
Найвищої точності — I	Менше 0,15	5000-1500	1500-400	10	3,5
Дуже високої точності — II	0,15-0,3	4000-1000	1250-300	7	2,5
Високої точності — III	0,3-0,5	2000-400	500-200	5	2
Середньої точності — IV	0,5-1	750-300	300-150	4	1,5
Малої точності — V	1-5	300-200	200-100	3	1
Груба — VI	Більше 5	—	150	2	0,5
Робота з матеріалами, що світяться — VII	Більше 0,5		200	3	1
Загальне спостереження за ходом технологічного процесу — VIII			75-30	1	0,3

Захист працюючих. Для створення раціональних умов освітлення, має важливе значення ретельний і регулярний догляд за устаткуванням природного та штучного освітлення, а також відповідне проектування освітлювальних установок.

В приладах з газорозрядними лампами необхідно слідкувати за належним станом схем вмикання та пускорегулюючих апаратів, про несправність яких свідчить значний шум дроселів та блимання світла. Терміни чищення світильників та віконного скла в залежності від рівня пилу та газів в повітряному середовищі передбачаються діючими нормами (для віконного скла від двох до чотирьох разів на рік; для світильників — від чотирьох до дванадцяти раз на рік). Своєчасно повинна проводитися заміна несправних ламп та ламп, що відпрацювали робочий строк. Після заміни ламп та чищення світильників необхідно перевіряти рівень освітленості в контрольних точках не рідше одного разу на рік. Фактично отримана освітленість повинна бути більшою або дорівнювати нормативній освітленості з урахуванням коефіцієнта запасу.

Для вимірювання рівнів освітленості на робочих поверхнях використовують люксметри (наприклад, Ю-116).

При проектуванні освітлювальних установок необхідно, дотримуючись норм та правил освітлення, визначити потребу в освітлювальних пристроях, установчих матеріалах і конструкціях, а також в електричній енергії.

Найбільш розповсюджений в проектній практиці розрахунок за методом коефіцієнта використання потоку світла. Цей метод використовується для розрахунку загального рівномірного освітлення і дає змогу визначити світловий потік джерел світла, необхідний для створення нормованого освітлення розрахункової горизонтальної площини. Цим методом враховується прямий та відбитий (від стелі, стін та підлоги) потік світла.

Різновидом методу коефіцієнта використання потоку світла є метод питомої потужності. Питома потужність є потужність установки освітлення приміщення, у відношенні до площі його підлоги. Цей метод застосовують тільки для орієнтовних розрахунків. Він дає змогу визначити потужність кожної лампи Р (Вт) для створення нормованого освітлення:

Точковий метод дає найбільш правильні результати і використовується для розрахунку локалізованого та місцевого освітлення, а також освітлення негоризонтальних площин та великих територій. Він дає змогу визначити освітленість в будь-якій точці від будь-якого числа освітлювальних приладів.

Різновидом точкового методу розрахунку є метод ізолюкс (ізолюкса — крива, що являє собою геометричне місце точок даної площини з однаковими освітленостями). У цьому випадку точковим методом розраховують освітленість у горизонтальній площині від одного світильника чи компактної їх групи. Отримують сімейство ізолюкс, виконаних в масштабі, у якому накреслена та чи інша територія, яка підлягає освітленню. Ізолюкси при проектуванні накладають на план таким чином, щоб вони заповнили всю територію. Цей прийом дає змогу графічно розрахувати на тільки освітлення, а й координати місць встановлення опор світильників.

4. Механічні коливання (шум, вібрація, ультразвук).

Загальна характеристика. Шум — це будь-який небажаний звук, якій наносить шкоду здоров’ю людини, знижує його працездатність, а також може сприяти отриманню травми в наслідок зниження сприйняття попереджувальних сигналів. З фізичної точки зору — це хвильові коливання пружного середовища, що поширюються з певної швидкістю в газоподібній, рідкій або твердій фазі.