Лекція 3
Регулювання якості та безпеки харчових продуктів
План
Проблема визначення світового рівня якості харчових продуктів. Міжнародні організації, їх структура та функції
1.Проблема визначення світового рівня якості харчових продуктів.
Якість продуктів харчування – це сукупність ознак одиниці стосовно її придатності виконувати визначені й передбачувані вимоги.
(стандарти ISO серії 9000)
Робота в галузі стандартизації, метрології і сертифікації регламентується IS законами та декретами
Для надання доступу українським виробникам до міжнародних і національних нормативних документів створено Головний інформаційний фонд стандартів. Станом на 1 січня 2005г р. у Головному інформаційному фонді стандартів Держстандарту України зберігалося понад 110 тис. нормативних документів, у тому числі 30 тис. стандартів, що мають статус національних, понад 15тис. міжнародних стандартів Міжнародної організації зі стандартизації.
У Національному автоматизованому інформаційному фонді стандартів зберігаються понад 125тис. нормативних документів, які постійно поновлюються. Працює міжнародна бібліографічна електронна база даних PERINORM.
Протягом 1993—2007рр. затверджено 20 державних класифікаторів України. Державна стандартизація в Україні спрямована на забезпечення єдиної технічної політики в усіх галузях народного господарства та відповідності продукції світовому рівню якості. З 1997 р. набув чинності Закон України “Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції”, який забезпечує захист і підтримку вітчизняного товаровиробника. Запропонована цим Законом схема контролю якості та безпеки харчових продуктів повною мірою відповідає вимогам ГАТТСОТ.
Міжнародні організації, їх структура та функції.
Міжнародна стандартизація сформувалася на базі міжнародного розподілу праці, поглиблення на цій основі процесів спеціалізації та кооперації виробництва. Економічне і науково-технічне співробітництво між країнами характеризується сьогодні швидкими темпами зростання міжнародної торгівлі, товарообігу, прискореним упровадженням досягнень науково-технічного прогресу в виробництво продукції, підвищенням її якості та надійності. У цих умовах значно зростає роль міжнародної стандартизації як організаційно-технічної основи співробітництва країн у різних галузях науки, техніки, економіки та виробництва.
Використання досвіду міжнародної стандартизації дає змогу швидко розвивати і піднімати виробництво до рівня передових промислових країн і тим самим розвивати та поглиблювати торговельно-економічні відносини між країнами. Міжнародні рекомендації, наведені у стандартах, не є обов’язковими для країн, але відповідність продукції нормам подібних стандартів визначає її вартість і конкурентоспроможність на світовому ринку. Зовнішня торговельна діяльність країн залежить від розвитку національних систем стандартизації, їх відповідності вимогам Генеральної угоди тарифів і торгівлі (ОАТТ) і Кодексу цієї організації, яка об’єднує більше 100 країн.
Головне завдання ОАТТ полягає у лібералізації зовнішньої торгівлі шляхом усунення митних бар’єрів і зниження тарифів. У 1993 р. на Уругвайському раунді було прийнято рішення про перетворення ГАТТ у Світову організацію торгівлі (СОТ), яка офіційно почала функціонувати з 1 січня 1995 р.
СОТ віддає перевагу стандартам, які розробляються Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO), Міжнародною електротехнічною комісією (ІЕС) та Міжнародним союзом телекомунікацій (ITU). Діяльність цих організацій поширюється на усі галузі стандартизації у світі, а угода СОТ на основі міжнародних стандартів — це фундамент світового ринку.
.
Використана література:
1.Урванцев Б. А. Диалектика стандарта. — М.: Издательство стандартов, 1982. — 1 20 с.
2. Богданов А. Тектология: всеобщая организационная наука. — Берлин, Петроград, Москва: Изд-во Гржебина, 1923. — 531 с.
3 Гегель Г. В. Наука логики. — М.: Мысль, 1974. — 452 с.
Ви прочитали: "Регулювання якості та безпеки харчових продуктів"Читати далі