5
Визначення залежності витрат потужності від режимно-конструктивних параметрів подрібнення.
6
Визначення залежності середнього розміру частинок після подрібнення від режимно-конструктивних параметрів процесу.
ІІІ
Дослідження процесу подрібнення молочного цукру в ударно-відбивальному подрібнювачі.
7
Визначення залежності питомих енерговитрат процесу подрібнення від режимно-конструктивних параметрів WУД = WP/X·1000/Q.
8
Визначення
9
Визначення залежності середнього розміру частинок після подрібнення від режимно-конструктивних параметрів процесу.
IV
Дослідження процесу подрібнення цукру в ударно-відбивальному подрібнювачі.
10
Визначення залежності питомих енерговитрат процесу подрібнення від режимно-конструктивних параметрів WУД = WP/X·1000/Q.
11
Визначення залежності витрат потужності від режимно-конструктивних параметрів подрібнення.
12
Визначення залежності середнього розміру частинок після подрібнення від режимно-конструктивних параметрів процесу.
V
Дослідження процесу подрібнення лимонної кислоти в ударно-відбивальному подрібнювачі.
13
Визначення залежності питомих енерговитрат процесу подрібнення від режимно-конструктивних параметрів.
14
Визначення залежності ступеня подрібнення від режимно-конструктивних параметрів процесу.
15
Визначення залежності проценту виходу фракції менше 150 мкм від режимно-конструктивних параметрів процесу.
Таблиця 2. Значення вихідного параметру експерименту Yi по варіантам
 |
Результатом вибору вихідного параметру, який оформляється у зошиті повинно бути наступне:
У відповідності до варіанту завдання №__ по таблиці 1 визначена тема дослідження «назва теми дослідження із табл.1» та визначена мета дослідження «мета дослідження із табл.1». В результаті проведених дослідів визначено величину вихідного параметру Yi (вибираємо із табл.2). Числові значення Yi приводяться у таблиці.
|
№ досліду |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
|
Числове значення Yi |
Математична модель багатофакторного експерименту
(метод найменших квадратів)
Загальний вид моделі для процесу, який має 4 вхідні параметри, котрими можливо варіювати має такий вигляд:
.
Де: х1; х2; х3; х4 – вхідні параметри;
b0; b1; b2; b3; b4; b11; b22; b32; b44; b12; b13; b14; b23; b24; b34 – постійні коефіцієнти.
До вхідних параметрів відносять: частота обертів ротора подрібнювача, ω; витрати подрібнювального матеріалу, Q; ширина робочої камери подрібнювача, В; кількість проходів, які використані для подрібнення, N. Відповідно до математичної моделі присвоюють: ω= х1; Q= х2; В= х3; N= х4.
Використовуючи дані вихідних параметрів згідно варіанту завдання за допомогою ПЕОМ і програми Microsoft Excel виконують розрахунки і отримують математичну модель у вигляді полінома другого порядку. Потім проводять відбраківку незначних факторів і записують кінцеву форму математичної моделі. Умови вибраковки наступні: 
. (Дану процедуру представлено в прикладі, який наведено додатку А).
Для роботи в програмі Microsoft Excel необхідно ввести наступну таблицю 3.
Таблиця 3. Розрахунок постійних коефіцієнтів b в Microsoft Excel
Порядок проведення розрахунків математичної моделі в Microsoft Excel
Розрахунки починають із занесення вхідної інформації. З цією метою заповнюють таблицю в Microsoft Excel вихідними даними наступним чином. Значення х1, х2, х3, х4 можуть приймати три рівні згідно таблиці 1 (ω= х1; Q= х2; В= х3; N= х4): основний рівень; верхній рівень; нижній рівень. Для розрахунків приймають значення х1, х2, х3, х4 для верхнього рівня рівним +1, для основного рівня рівним 0, для нижнього рівня рівним -1. Колонки х1, х2, х3, х4 таблиці 3 заповнюють таким чином, щоб перебрати всі можливі варіанти їх співвідношень. Таких варіантів повинно бути n=4!=1·2·3·4=24. Далі заповнюють всі інші колонки вхідних параметрів шляхом перемноження відповідних хі з обов’язковим врахуванням арифметичного знаку «+» та «-». В колонці Yi вносять значення показника вихідного параметру у відповідності від номеру проведеного досліду (таблиця 2). Внизу таблиці оставляють незаповненими 6 стрічок і друкують показники b0; b1; b2; b3; b4; b11; b22; b32; b44; b12; b13; b14; b23; b24; b34 та bji іSbji так як це наведено в таблиці 3. Після цього проводять автоматизований розрахунок.
Проведення розрахунків в Microsoft Excel має наступну послідовність:
1. Вводиться матриця даних за методикою, яка приведена вище.
2. Виділяємо ячейки таблиці, які позначені в таблиці 3 темним кольором (5 стрічок, 15 стовпчиків) .
3. Запускаємо функцію «ЛИНЕЙН»
4. В полі «ИЗВЕСТНЫЕ ЗНАЧЕНИЯ Y» вводимо данні стовпця Yi шляхом їх виділення.
5. Повертаємося до основного вікна функції «ЛИНЕЙН»
6. В полі «ИЗВЕСТНЫЕ ЗНАЧЕНИЯ Х» вводимо всі значення х1, х2, х3, х4 та їх множень між собою шляхом виділення.
7. Повертаємося до основного вікна функції «ЛИНЕЙН»
8. В полі «КОНСТАНТА» вводимо цифру 1 (істина)
9. В полі «СТАТИСТИКА» вводимо цифру 1 (істина)
10. Для розрахунку натискаємо одночасно три кнопки на клавіатурі «Сtrl» «Shift» «End». У виділених на початку ячейках комп’ютер автоматично запише данні розрахунку.
Обробка результатів розрахунку
Обробка результатів розрахунку полягає в тому, щоб визначити які коефіцієнти b мають незначний вплив на процес дослідження. Визначення цих коефіцієнтів проводять згідно формули . Якщо дане рівняння виконується, то даний коефіцієнт має значний вплив на процес дослідження і його залишають. При виконанні цієї операції знак числа Не враховують, числа порівнюють за модулем. Значення bji іSbji наведені в результатах автоматичного розрахунку (1 та 2 стрічки). Після визначення коефіцієнтів b записують математичну модель у вигляді рівняння , де ті коефіцієнти, які були відбраковані не вказують взагалі разом із х1, х2, х3,х4, а ті які пройшли відбраківку записують числовими значеннями з обов’язковим Врахуванням знаку числа.
Читати далі