– впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням;
– використання індивідуальних засобів захисту (одяг, взуття, страхувальні пояси, окуляри і т. п.) та ін.
Організаційні заходи та засоби щодо техніки безпеки включають:
– проведення навчання та інструктажу з техніки безпеки, щодо використання безпечних і нешкідливих методів і прийомів роботи, наявність інструкцій;
– розробку і впровадження регламентів праці і відпочинку при виконанні важких робіт і робіт в шкідливих умовах;
– робота
– здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці та ін.
Важливо також відмітити, що організаційно-технічні заходи та засоби техніки безпеки являються обов’язковою складовою комплексу захисту працюючих та мають відповідне відношення до кожного із його пунктів. Наприклад, Вивчення потенційних небезпек та організація навчання, як одна із складових комплексу захисту працюючих з техніки безпеки, зокрема враховує:
– наявність інструкції з техніки безпеки (організаційно – технічний засіб);
– проведення інструктажу з техніки безпеки (організаційний захід),
А Застосування технічних (колективних) засобів безпеки праці включає:
– наявність та різновидність технічних пристроїв (технічний засіб);
– методика та послідовність застосування технічних пристроїв (організаційно – технічний захід) та ін.
4. Вимоги безпеки щодо обладнання та технологічних процесів.
Більш розширене застосування організаційно-технічних заходів та засобів слід розглядати в рамках забезпечення вимог щодо технологічного обладнання та його розташування, до технологічних процесів, щодо організації робочих місць та безпеки внутрішньозаводського та внутрішньоцехового транспорту.
Вимоги безпеки щодо технологічного обладнання. Основними вимогами безпеки, що ставляться до конструкцій машин та механізмів та наведені в чинному стандарті, ГОСТ 12.2.003-91. ССБТ. «Оборудование производственное. Общие требования безопасности», є безпека для здоров’я та життя людей, надійність та зручність експлуатації.
Безпека виробничого обладнання забезпечується:
– вибором безпечних принципів дії, конструктивних схем, елементів конструкції;
– використанням засобів механізації, автоматизації та дистанційного керування;
– застосуванням в конструкції засобів захисту;
– дотриманням ергономічних вимог;
– включенням вимог безпеки в технічну документацію з монтажу, експлуатації, ремонту та транспортування і зберігання обладнання;
– застосуванням в конструкції відповідних матеріалів.
Дотримання цих вимог в повному обсязі можливе лише на стадії проектування. Тому у всіх видах проектної документації передбачаються вимоги безпеки. Вони містяться в спеціальному розділі технічного завдання, технічних умов та стандартів на обладнання, що випускається.
При виборі принципу дії машини необхідно враховувати всі потенційно можливі небезпечні та шкідливі виробничі чинники. Наприклад, при високих рівнях шуму редукторів слід використовувати спеціальні зубчасті зачеплення зі зниженим шумоутворенням, при високих рівнях вібрацій — з елементами, котрі обертаються рівномірно (замість кривошипно-шатунних та кулачкових). Вибираючи конструктивну схему обладнання, необхідно всі рухомі частини обладнання розташовувати в корпусах, станинах, котрі повинні бути компактними, мати якомога менше гострих країв, граней, частин, котрі виступають. Необхідно досягати того, щоб захисні пристрої конструктивно суміщались з машиною і були її складовою частиною. Наприклад, огородження абразивного круга повинне конструктивно суміщатись з системою місцевої витяжної вентиляції. При виборі елементів, що працюють під навантаженням, важливо враховувати їх надійність та жорсткість. На етапі проектування всі такі пристрої та вузли розраховують на міцність з врахуванням їх жорсткості та виду навантажень (статичні, динамічні).
Застосування в конструкціях машин засобів механізації та автоматизації дозволяє суттєво знизити травматизм. Наприклад, в ковальсько-пресовому обладнанні використовуються спеціальні маніпулятори для видалення відштампованих деталей з матриці штампа.
Застосування в конструкціях машин засобів захисту – один з основних напрямків забезпечення безпеки обладнання. Використовуються огороджувальні, запобіжні та гальмівні засоби захисту, засоби автоматичного контролю та сигналізації, знаки безпеки та дистанційне керування.
Дистанційне керування дозволяє здійснювати контроль та регулювання його роботи з ділянок, досить віддалених від небезпечної зони. Завдяки цьому забезпечується безпека праці. Дотримання ергономічних вимог сприяє забезпеченню зручності експлуатації, зниженню втомлюваності та травматизму. Основними ергономічними вимогами до виробничого обладнання є врахування фізичних можливостей людини та її антропометричних характеристик, забезпечення максимальної зручності при роботі з органами керування. Вимоги безпеки містяться в технічній документації з монтажу, експлуатації, ремонту, транспортування та зберігання виробничого обладнання.
Розташування виробничого обладнання, вихідних матеріалів, заготовок, напівфабрикатів, готової продукції та відходів виробництва у виробничих приміщеннях та на робочих місцях не повинно бути небезпечним для персоналу. Розташування виробничого обладнання та комунікацій, котрі є джерелами небезпечних та шкідливих виробничих факторів, відстань між одиницями обладнання, а також між обладнанням і стінами виробничих будівель, споруд повинні відповідати діючим нормам технологічного проектування, будівельним нормам і правилам.
Також слід відмітити, що вимоги безпеки до виробничого обладнання конкретних груп, видів, моделей розробляються відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003-91 “ССБТ. «Оборудование производственное. Общие требования безопасности».
Вимоги безпеки щодо технологічного процесу. Загальні вимоги до виробничих процесів регламентуються ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. «Процессы производственные. Общие требования безопасности» чинним нормативним документом з загальних вимог безпеки до виробничих процесів, та передбачають:
– усунення безпосереднього контакту працівників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією та відходами виробництва, котрі спричиняють небезпечну дію;
– заміну технологічних процесів та операцій, пов’язаних з виникненням небезпечних та шкідливих виробничих факторів, процесами та операціями, при виконанні котрих ці фактори відсутні або мають меншу інтенсивність;
– комплексну механізацію та автоматизацію виробництва,
– застосування дистанційного керування технологічними процесами та операціями за наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів,
– герметизацію обладнання,
– застосування засобів колективного захисту працівників;
– раціональну організацію праці та відпочинку з метою профілактики монотонності та гіподинамії, а також зниження важкості праці;
– своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних та шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях;
– запровадження систем керування технологічними процесами, котрі забезпечують захист працівників та аварійне вимкнення виробничого обладнання;
– своєчасне видалення та знешкодження відходів виробництва, котрі є джерелами небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
– забезпечення пожежо – та вибухобезпеки.
Значною мірою безпека виробничих процесів залежить від організації та раціональності планування цехів, дільниць, від рівня облаштованості робочих місць, виконання вимог безпеки до виробничих приміщень, зберігання, транспортування, складання вихідних матеріалів, заготовок та готової продукції, а також від видалення відходів, їхньої утилізації, від дотримання вимог безпеки, що ставляться до виробничого персоналу.
Вимоги безпеки щодо організації робочих місць. Розробляючи конструкції робочого місця слід дотримуватися вимог ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ12.2.049-80, ГОСТ12.2.061-81.
Конструкція робочого місця, його розміри та взаємне розташування його елементів повинні відповідати антропометричним, фізіологічним і психофізіологічним характеристикам людини, а також характеру роботі. Облаштоване, згідно з вимогами стандартів, робоче місце забезпечує зручне положення людини. Це досягається регулюванням положення крісла, висоти та кута нахилу підставки для ніг за умови її використання, або висоти і розмірів робочої поверхні. Повинне забезпечуватись виконання трудових операцій в зонах моторного поля (оптимальної досяжності, легкої досяжності та досяжності) в залежності від необхідної точності і частоти дій.
Організація робочих місць повинна забезпечувати стійке положення та вільність рухів працівника, безпеку виконання трудових операції виключати або допускати лише в деяких випадках роботу в незручну позиціях, котрі зумовлюють підвищену втомлюваність.
Загальні принципи організації робочого місця:
— на робочому місці не повинно бути нічого зайвого; всі необхідні для роботи предмети повинні знаходитись поряд з працівником, але не заважати йому;
— ті предмети, котрими користуються частіше, розташовуються ближче, ніж ті предмети, котрими користуються рідше;
— предмети, котрі беруть лівою рукою, повинні знаходитись зліва, а ті предмети, котрі беруть правою рукою, повинні знаходитись справа;
— якщо використовують обидві руки, то місце розташування пристосувань вибирається з врахуванням зручності захоплювання його двома руками;
— небезпечне, з точки зору можливості травмування працівника, обладнання повинне розташовуватись вище, ніж менш небезпечне. Однак слід враховувати, що важкі предмети під час роботи зручніше і легше опускати, ніж піднімати;
— робоче місце не повинне захаращуватися заготовками і готовими деталями;
— організація робочого місця повинна забезпечувати необхідну оглядовість.
Засоби відображення інформації повинні бути розташовані в зонах інформаційного поля робочого місця з врахуванням частоти та значущості інформації, типу засобів відображення інформації, точності і швидкості спостереження та зчитування.
Вимоги безпеки щодо внутрішньозаводського транспорту. Кількість транспортних шляхів та їх ширина залежать від кількості та насиченості вантажопотоків конкретного виробництва та визначається у відповідності до ГОСТ 12.3.020–80 «Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности». При цьому до уваги беруться зручність і безпека руху. В тупикових частинах доріг передбачаються об’їзди або майданчики для розворотів. Проїзна частина території підприємства повинна мати розмітку. Дороги повинні постійно утримуватись у справному стані, очищатись від льоду і снігу. Під час ожеледі в холодну пору року дорожнє покриття слід посипати піском. Контроль стану транспортних комунікацій здійснюють спеціально призначені відповідальні особи.
На видних місцях на території підприємства встановлюються схеми руху транспортних засобів і дорожні знаки. Швидкість руху на території Підприємства залежить від виду та стану доріг, інтенсивності транспортних і людських потоків, специфіки транспортних засобів і вантажів, що перевозяться.
З метою забезпечення безпеки на території підприємства та в цехах вивішуються схеми руху транспорту та робітників. Ширина воріт для автотранспорту повинна бути на 1,5 м ширшою, ніж ширина автомобіля, але не менша 4,5 м. Максимальна висота вантажу, котрий навантажується на автомобіль, повинна бути не більше 3,8 м над рівнем дороги, а ширина — не більше 2,5м.
Швидкість залізничного транспорту на території підприємства — не більше 10 кг/год. Переходити колії дозволяється лише у визначених місцях (переходах), обладнаних настилами. На території підприємства швидкість руху автотранспорту повинна бути 10 км/год. Така швидкість допускається тоді, коли шлях вільний, його добре видно, коли немає знаків, що обмежують швидкість і забезпечується безпека руху. При в’їзді в цех та виїзді з нього швидкість руху автотранспорту не повинні перевищувати 5 км/год. Такої ж швидкості слід дотримуватись при виїзді з бічного проїзду на головний або на дорогу з інтенсивним рухом, при поворотах, при русі на перехрестях, в густому тумані та при русі назад.
Реферати :
Читати далі