В приміщеннях з 3-и фазними споживачами внутрішня мережа виконується 5-ти провідною – 3 фази, нуль робочий і нуль захисний.
Незалежно від розглянутих варіантів при застосуванні в приміщенні окремого нульового захисного провідника останній відгалужується від нейтралі мережі на щитку вводу в приміщення до роз’єднуючих контактів, а для забезпечення його цілісності і надійності захисту в мережі цього провідника не повинно бути будь-яких роз’єднувачів, запобіжників тощо.
Захисне відключення. Призначення захисного відключення
Ефективність захисного заземлення залежить від опору заземлюючого пристрою розтіканню струму замикання на землю. При наявності сухого чи скального грунту опір заземлюючого пристрою розтіканню струму за певних умов може перевищувати допустимі значення з відповідною втратою захисних функцій. Тому в подібних випадках доцільно застосовувати захисне відключення.
Згідно з чинними нормативами захисне відключення є обов’язковим в гірничо-добувній промисловості і на торфорозробках.
Ефективність занулення залежить від опору мережі короткого замикання при переході напруги на неструмовідні частини. При значній протяжності мережі живлення її опір струму короткого замикання збільшується, а абсолютне значення струму короткого замикання може бути недостатнім для спрацювання захисту від КЗ.
В подібних випадках ефективний захист може бути забезпечений застосуванням пристроїв захисного відключення, спрацювання яких може бути спричинене струмами витоку на землю з корпуса електроустановки, зниженням опору ізоляції фази відносно землі, перерозподілом навантаження на фази тощо. Промисловістю серійно випускаються пристрої захисного відключення.
Система електрозахисних засобів. Електрозахисні засоби – це технічні вироби, що не є конструктивними елементами електроустановок і використовуються при виконанні робіт в електроустановках з метою запобігання електротравм.
ДНАОП 1.1.10-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів» (в подальшому Правила) – чинний нормативний документ, в якому наведено перелік засобів захисту, вимоги до їх конструкції, обсягів і норм випробувань, порядку застосування і зберігання, комплектування засобами захисту електроустановок та виробничих бригад. Засоби захисту, що використовуються в електроустановках, повинні відповідати вимогам чинних державних стандартів, технічних умов щодо їх конструкції тощо.
Електрозахисні засоби доповнюють такі захисні пристрої електроустановок, як огорожа, блокування, захисне заземлення, занулення, відключення тощо. Необхідність застосування електрозахисних засобів визвано тим, що при експлуатації електроустановок інколи виникають умови, коли навіть найдосконаліші захисні пристрої електроустановок не гарантують безпеки людини. За своїм призначенням засоби захисту умовно розділяють на ізолюючі (ізолювальні штанги, кліщі, накладки, діелектричні рукавички тощо), огороджувальні (огородження, щитки, ширми, плакати) та запобіжні (окуляри, каски, запобіжні пояси, рукавиці для захисту рук).
Ізолюючі засоби розділяються на основні і допоміжні для електроустановок до 1000 В. Основні – покажчики напруги, ізолюючі і електровимірювальні кліщі, оперативні і вимірювальні штанги. Допоміжні – діелектричні калоші, килимки, ізолюючі підставки.
Огорожуючі захисні засоби застосовуються для огорожі токоведучих частин, які знаходяться під напругою: щити, огорожі-клітки, а також переносне заземлення (не постійне).
Допоміжні захисні засоби служать для захисту персоналу від випадкового падіння з висоти, від світлових, теплових, механічних і хімічних дій електричного струму (захисні окуляри, рукавиці, щитки і т. п.).
Рекомендована література:
1. ГОСТ 12.1.009-76. ССБТ. «Электробезопасность. Термины и определения».
2. ДНАОП 1.1.10-1.01-97. «Правила безпечної експлуатації електроустановок».
3. ДНАОП 0.00-1.21-98. «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».
4. ДНАОП 0.00-8.19-99. «Порядок проведення посвідчення електроустановок споживачів».
5. ДНАОП 0.00-8.20-99. «Порядок проведення експертизи електроустановок споживачів».
6. ДНАОП 1.1.10-1.07-01 «Правила експлуатації електрозахисних засобів».
7. ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок».
8. ГОСТ 12.3.002-75. ССБТ. «Процессы производственные. Общие требования безопасности» — чинний нормативний документ з загальних вимог безпеки до виробничих процесів.
9. ГОСТ 12.2.032-78 ССБТ. «Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования».
10. ГОСТ 12.2.049-80 ССБТ. « Оборудование производственное. Общие эргономические требования».
11. ГОСТ 12.2.061-81 ССБТ. «Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам».
12. ГОСТ 12.3.020–80 «Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности».
13. ГОСТ 12.2.022–80 ССБТ. «Конвейеры. Общие требования безопасности».
14. ГОСТ 12.2.003-91. ССБТ. «Оборудование производственное. Общие требования безопасности».
15. Вимоги безпеки до виробничого обладнання конкретних груп, видів, моделей розробляються відповідно до вимог ГОСТ 12.2.003-91 “ССБТ. «Оборудование производственное. Общие требования безопасности».
16. ДСТ 12.4.011- 75 “ССБТ. Засоби захисту працюючих. Класифікація”.
17. Жидецький В. Ц, Джигирей В. С., Мельников О. В. Основи охорони праці. – Вид. 2-е, стериотипне. – Львів: Афіша, 2000. – 348 с.
18. Купчик М. П., Гандзюк М. П та інш. Основи охорони праці. – К.: Основа, 2000. – 416 с.
19. Сєріков Я. О.. Основи охорони праці: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – Харків, ХНАМГ, 2007, 227 с.
20. Ткачук К. Н., Халімовський М. О. та інш. Основи охорони праці: Підручник. 2-ге видання, доповнене та перероблене – К.: Основа, 2006 – 448 с.
21. Журнал “Охорона праці”. №6, 2010р.
Ви прочитали: "Основи техніки безпеки – №10"Читати далі