Статистичний, ергономічний і психофізіологічний методи аналізу травматизму дуже трудомісткі, тому для більш ефективного використання інформації необхідно застосовувати ЕОМ.
Аналіз причин виробничого травматизму дозволяє розділити їх умовно на організаційні, технічні, психофізіологічні, санітарно – гігієнічні.
Санітарно-гігієнічні причини: надмірні рівні шуму, вібрації, несприятливі метеорологічні умови, підвищений вміст у повітрі робочих зон шкідливих речовин, наявність різних випромінювань вище допустимих значень, недостатнє
Організаційні причини: недодержання законодавчих актів з охорони праці, вимог інструкцій, правил і норм, відсутність або неякісне проведення інструктажів і навчання, невиконання заходів щодо охорони праці, невідповідність норм санітарно-гігієнічних факторів, несвоєчасний ремонт або заміна несправного і застарілого обладнання.
Технічні причини: невідповідність вимогам безпеки або несправність виробничого обладнання, інструменту та засобів захисту, конструктивні недоліки обладнання.
Психофізіологічні причини: помилкові дії людини внаслідок втоми, надмірної важкості і напруженості у роботі, монотонності праці, хворобливого стану, необережності.
Для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві і в галузі використовують кількісні і якісні відносні показники, які засновані на вивченні первинних документів про травматизм (актів за формою Н-1 і звітів за формою 7-тнв). Кількісний показник травматизму або показник частоти Кч нещасних випадків розраховується на 1000 середньоспискової кількості працюючих:
Кч = 1000Т/Р, (3.1)
Де Т – кількість нещасних випадків та захворювань на підприємстві за звітний період із втратою працездатності на 1 і більше днів; Р – середньоспискова чисельність працюючих на підприємстві за той же звітний період часу.
Отже, коефіцієнт частоти нещасних випадків – це кількість нещасних випадків за розрахунковий період.
Якісний показник травматизму Кв або показник важкості нещасних випадків, що характеризує середню втрату працездатності в днях на одного потерпілого за звітний період:
Кв = Д/Т, (3.2)
Де Д – загальна кількість днів непрацездатності у потерпілих для випадків із втратою працездатності на 1 і більше днів; Т – загальна кількість таких нещасних випадків за той же період часу.
Цей показник не враховує стійкої втрати працездатності і тому повністю не характеризує важкості травматизму. Таким чином, коефіцієнт нещасних випадків – це середня тривалість непрацездатності одного потерпілого, виражена в робочих днях за відповідний період (півріччя, рік).
Крім цих показників підприємство підраховує відомості про кількість людино-днів непрацездатності на 1000 працюючих, що відображається коефіцієнтом мінімальних матеріальних збитків:
Кз=КчЧКт=1000Д/Т. (3.3)
Ці показники використовують при проведенні статистичного аналізу виробничого травматизму.
Рекомендована література:
1. Типове положення про службу охорони праці. Наказ Комітету Держнаглядохоронпраці від 3 серпня 1993 р. № 73.
2. Закон України про охорону праці. Редакція. 2008 р.- ВВР N 1026 – V від 16.05.2007 – 32 с.
3. Кодекс Законів про працю в Україні. (Із змінами від 06.02.2003).
4. Про внесення змін i доповнень до деяких рішень Кабінету Мiнiстрiв України з питань формування та використання коштів фондів охорони праці. Постанова Кабінету Мiнiстрiв України від 9 березня 1999 року № 335
5. Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 р. № 994.
6. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. № 15.
7. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. №1112» із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №1658 від 29.11.2006.
8. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001 р. N 270 із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року N 1356.
Ви прочитали: "Організаційні основи охорони праці – №5"Читати далі