Вологість.
Вологість повітря – параметр, який відображає склад у повітрі водяної пари. Розрізняють абсолютну, максимальну та відносну вологість повітря.
Абсолютна вологість (А) – кількість грамів водяної пари в 1 куб. м повітря (або пружність водяної пари в міліметрах ртутного стовпчика) при певній температурі і атмосферного тиску.
Максимальна вологість (Е) – найбільша кількість водяної пари у грамах (або пружність водяної пари в міліметрах ртутного стовпчика або в гектопаскалях), що може вміститися в 1 куб. м повітря
Відносна вологість (К) – процентне відношення абсолютної вологості до максимальної (К=А/Е 100%).
Дефіцит насичення (Дф) – різниця між максимальною і абсолютною вологістю при певній температурі і атмосферного тиску.
Точка роси (Т) – температура, при якій водяній пари, що знаходяться в повітрі, досягають насичення і переходять у рідкий стан (конденсація) при її зниженні.
Швидкість руху повітря.
Швидкість повітря в приміщення також: по-різному впливає на самопочуття людини. В жаркому приміщенні повітря, яке переміщується, сприяє збільшенню віддачі теплоти організмом і поліпшує його стан, але при низькій температурі переміщення повітря несприятливо впливає. Мінімальна швидкість повітря, яку відчуває людина, складає 0,2 м/с. В холодний час року швидкість повітря не повинна бути вище 0,05…0,1 м/с, влітку – більш 0,3 м/с. В гарячих цехах при здушуванні повітрям допускається його швидкість до 2…З м/с. Швидкість повітря впливає на перерозподіл в приміщенні пилу та інших шкідливих речовин.
3. Санітарно-гігієнічні норми параметрів мікроклімату.
Санітарно-гігієнічні норми температури, відносної вологи та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень в холодний і теплий періоди року відображені в таблиці 1.
Таблиця 1.
Оптимальні норми параметрів мікроклімату в повітрі робочої зони.
(витяг із ГОСТ 12.1.005 – 76)
|
Період року |
Категорія робіт |
Температура повітря, ºС |
Відносна вологість повітря, %, але не більше |
Швидкість руху повітря, м/с, Але не більше |
|
Холодний і перехідний період |
Легка І Середньої ІІа Тяжкості ІІб Тяжка ІІІ |
20-23 18-20 17-19 16-18 |
60-40 60-40 60-40 60-40 |
0,2 0,2 0,3 0,3 |
|
Теплий період |
Легка І Середньої ІІа Тяжкості ІІб Тяжка ІІІ |
22-25 21-23 20-22 18-21 |
60-40 60-40 60-40 60-40 |
0,2 0,3 0,4 0,5 |
4. Прилади:
Визначення температури.
Для визначення температури повітря користуються ртутними та спиртовими термометрами.
Ртутні термометри призначені для вимірювання температур у межах від -39 до +35,7 °С (ртуть замерзає при температурі -39,4 °С).
Спиртові термометри – менш точні порівняно з ртутними, але ними можна визначити температуру до -130 °С. При високих температурах спирт розширюється нерівномірно, а при +78,3 °С закипає.
Для визначення найнижчої та найвищої температури існують мінімальні та максимальні термометри.
Мінімальний термометр використовується для визначена найнижчої температури повітря за визначений термін часу, такий термометр може бути тільки спиртовим. У капілярі термометра ; спирту плаває скляний штифтик, який перед початком вимірюванні температури підводять до меніску спирту, піднявши резервуар термометра. Розмішують термометр у горизонтальному стані. При підвищенні температури спирт розширюється, проходить понад штифтиком та своїм меніском при зниженні температури переміщує за собою штифтик. Відрахунок температури ведеться по кінчик штифтика, котрий розташовується біля меніску спирту.
Мал. 1 .Термометри:
А – максимальний; б – мінімальний.
Максимальний термометр використовується для визначення максимальної температури повітря. Максимальні термометри частіше ртутні. Вони мають звуження капіляру при переході у резервуар. Ртуть, розширюючись при нагріванні легко долає цей опір і зупиняється на визначеному рівні, відповідно температурі (максимальний).
Для довготривалого безперервного запису коливань температури повітря приміщень використовується термограф. За тривалістю запису вони поділяються на добові та тижневі.
Основною частиною приладу, що реагує на зміни температури, є біметалева пластинка (термопара), яка утворена з двох металів з різними коефіцієнтами розширення. При нагріванні вона випрямляється, а при охолодженні згинається. За допомогою системи важелів до пластинки прикріплене перо, яке наносить лінію на паперову стрічку, закріплену на барабані з годинниковим механізмом. Рух барабану надає пружина з годинникового механізму. Розрахований на добу чи тиждень. Перед початком роботи прилад перевіряють і за допомогою регульованого гвинта встановлюють перо на паперовій стрічці згідно показника температури.
Визначення атмосферного тиску.
Атмосферний тиск вимірюють ртутним барометром та металевим барометром-анероїдом (мал. 2).
Мал. 2 Барометр-анероїд.
Ртутний барометр – надзвичайно точний прилад потребує обережного використовування та непридатний для приміщень. Ним користуються тільки в лабораторних умовах.
Барометри-анероїди портативні, широко застосовуються у практиці гігієнічних досліджень. Важливіша частина цього приладу – тонкостінна плоска трубка, зігнута у вигляді підкови і наповнена розрідженим повітрям (до 50-60 мм. рт. ст.). Внаслідок коливань атмосферного тиску трубка змінює свою кривизну, ці зміни через систему важелів передаються стрілці, яка вказує на циферблат його величину.
Барограф використовують для реєстрації змін атмосферного тиску на протязі доби чи тижня. Головна його частина – тонкостінна гофрована коробка з розрідженим повітрям (50-60 мм. рт. ст.), яка реагує на зміни тиску і через систему важелів передає їх на перо. На паперовій стрічці записує криву змін тиску, яку закріплюють на барабані з годинниковим механізмом.
Атмосферний тиск вимірюється висотою ртутного стовпчика, який зрівноважує цей тиск. Нормальним тиском прийнято вважати 760 мм. рт. ст., 101,3 кПа.
Визначення вологості.
Для визначення вологості повітря використовують психрометр Августа або Асмана.
Мал. З. Психрометри:
А) стаціонарний Августа ВІТ-2:
1-зволожуюча тканина;
2-термометр “зволожений”
3-термометр сухий.
Б) аспіраційний Ассмана МВ-4:
1-термометр “вологий”;
2-термометр “сухий”;
3-повітряний канал;
4-вентилятор.
Психрометр Августа складається з двох однакових термометрів ртутних чи спиртових, укріплених на одній площині на відстані 4-5 см один від другого. Резервуар одного з термометрів обгорнутий батистом, батист занурений у ємкість з дистильованою водою. Це так званий “вологий” термометр, відстань його резервуару від поверхні води повинна бути не меншою 0,5 см. Другий термометр “сухий”. Оскільки на випарювання води витрачається певна кількість тепла, то “вологий” термометр буде охолоджуватись і вказувати більш низьку температуру, ніж “сухий”. Різниця показників термометрів є складовою розрахунків.
При визначенні абсолютної вологості за допомогою психрометра Августа прилад розташовують у місці досліджень і через 10-15 хвилин записують показники “вологого” та “сухого” термометрів.
Розрахунок абсолютної вологості ведуть за допомогою формули Реньо:
А = Е1 – ( а ( Т1 – Т2 ) х В );
А – абсолютна вологість, повітря, г/м;
Е1 – максимальна вологість повітря при температурі “вологого” термометра, г/м (дод.№3);
А – психрометричний коефіцієнт, залежний від руху повітря;
Т1- показник температури “сухого” термометра, °С;
Т2 – показник температури “вологого” термометра, °С;
В – барометричний тиск у період дослідів, мм рт. ст.
Аспіраційний (динамічний) психрометр Ассмана складається з двох однакових термометрів, один з них “вологий”. Для захисту термометрів від тепловипромінювання резервуари їх закриті хромованими металевими гільзами. Гільзи переходять у загальну трубку з невеличким аспіраційним вентилятором зверху. Вентилятор діє від заводу пружин. Аспіраційний психрометр більш досконалий прилад, завдяки руху повітря з постійною швидкістю 4 м/с і показання приладу не залежить від руху повітря у приміщенні, він більш точний.
Абсолютну вологість повітря з допомогою психрометра Ассмана розраховують за формулою Ширунгера:
А = Е – 0,5 ( Т1 – Т2 ) В/755, де
А – абсолютна вологість повітря, г/м3
Е – максимальна вологість повітря визначена по показнику температури “вологого” термометра, г/м3 (дод.№3);
0,5 – психрометричний коефіцієнт;
Т1 – температура “сухого” термометра, °С;
Т2 – температура “вологого” термометра, °С;
В – барометричний тиск у період дослідів, мм рт. ст.;
755- середній барометричний тиск, мм рт. ст.
Реферати :
Читати далі