Розробка виробничої програми підприємства.
10.03
Розробка виробничої програми цеху.
15.03
Розрахунок сировини.
23.03
Розрахунок складської групи приміщень.
20.05
Проектування цехів.
10.06
Організація роботи цехів.
17.06
Висновки.
20.06
Список використаних джерел.
20.06
Додатки.
20.06
Оформлення
20.06
Подання бакалаврської роботи на підпис та її захист (передзахист).
24.06
ДОДАТОК Б
Оформлення бакалаврської роботи
Бакалаврська робота складається з:
· титульної сторінки,
· завдання,
· змісту,
· вступу,
· основної частини,
· висновків і рекомендацій,
· списку використаних джерел,
· графічних матеріалів,
· додатків (у разі потреби).
Першу сторінку бакалаврської роботи (титульну) включають до загальної нумерації сторінок. На титульній сторінці, а також на сторінках, зайнятих під “Завдання” і “Зміст”, номери не ставляться, але враховуються. Нумерація сторінок повинна бути наскрізною. Сторінки нумерують у правому верхньому куті без крапки в кінці. Титульна сторінка оформлюється за формою, наведеною у додатку Е.
Завдання на типовому бланку, затверджене зав. кафедрою, оформлює та видає за своїм підписом керівник бакалаврської роботи.
У змісті міститься перелік розділів бакалаврської роботи із зазначенням номеру сторінки усіх розділів, підрозділів та пунктів, зокрема вступу, висновків, списку використаної літератури, додатків та ін. Зміст розміщується на окремій сторінці.
У вступі розкривається сутність і стан наукової проблеми (завдання) та її значущість для харчування людини, підстави і вихідні дані для розробки теми.
В основній частині подають: огляд літератури з теми і напряму досліджень подають у такій формі: загальна характеристика групи страв/кулінарних (кондитерських) виробів, визначення їх харчової цінності, класифікація за сукупними ознаками, визначення шляхів формування асортименту, розроблення принципової схеми технологічного процесу виробництва зазначених страв/кулінарних (кондитерських) виробів, зазначення основних параметрів технологічних операцій, аналіз рецептурного складу фірмової страви та технологічного процесу виробництва зазначених страв/кулінарних (кондитерських) виробів, визначення впливу основних технологічних чинників на функціонально-технологічних властивостей основної сировини фірмової страви (рецептурної суміші, напівфабрикату, готового виробу); експериментальну частину, аналіз і узагальнення результатів досліджень; розробку технологічної документації; конкурентоспроможність розробленої кулінарної продукції.
Висновки і рекомендації повинні містити результати всіх аспектів бакалаврської роботи, а саме її теоретичної, експериментальної та практичної частин.
Список використаних джерел включає усі використані джерела, які розміщують у порядку виявлення посилань у тексті проекту чи за їх значущість в алфавітному порядку:
– закони України;
– постанови уряду;
– державні норми та стандарти;
– монографії, підручники;
– брошури, статті з періодичних видань;
– інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використовуються у ВНЗ та на підприємстві;
– методичні та навчально-методичні видання ВНЗ.
Відомості про джерела, включені до списку, необхідно подавати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць: прізвище та ініціали автора, назву, місто видання, найменування видавництва, рік видання, номер видання (для журналу), сторінки, де надруковано статтю.
Текст бакалаврської роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів: ліве – не менше 20 мм, праве – не менше 10 мм, верхнє – не менше 20 мм, нижнє – не менше 20 мм.
Текст пояснювальної записки (далі записки) за необхідності розділяють на розділи і підрозділи.
Розділи мають порядкові номери у межах всієї записки, позначені арабськими цифрами без крапки і записані з абзацного відступу. Підрозділи мають нумерацію у межах розділу. Номер підрозділу складається із номерів розділу і підрозділу, відокремлених крапкою. У кінці номера підрозділу крапка не ставиться, наприклад: 1.1, 1.2, 1.3 і т. д.
Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного або декількох пунктів. Якщо підрозділів немає, то нумерація пунктів у записці має бути в межах кожного розділу, і номер пункту складається з номерів розділу і пункту, розділених крапкою. У кінці номера пункту крапка не ставиться.
Якщо у записці є підрозділи, то нумерація пунктів має бути в межах підрозділу і номер пункту складається з номерів розділу, підрозділу і пункту, розділених крапкою (у кінці номера крапка не ставиться), наприклад: 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 і т. д.
Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, він також нумерується. Пункти, за необхідності, можуть бути розбиті на підпункти, які повинні мати порядкову нумерацію у межах кожного пункту, наприклад: 3.2.1.1,3.2.1.2,3.2.1.3 і т. д.
Всередині пунктів або підпунктів можуть бути наведені переліки. Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс, або, за необхідності, посилання у тексті записки на один із переліків, маленьку літеру з круглою дужкою. Для подальшої деталізації переліків необхідно використовувати арабські цифри, після яких ставиться дужка, а запис робиться із абзацного відступу.
Кожний пункт, підпункт і перелік записують із абзацного відступу. Розділи і підрозділи мають заголовки, пункти, як правило, заголовків не мають. Заголовки повинні чітко і стисло відображати зміст розділів, підрозділів. Заголовки слід друкувати (писати) з великої літери без крапки в кінці і не підкреслюючи. Переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох речень, їх розділяють крапкою.
Відстань між заголовком і текстом, виконаним машинописним способом, має дорівнювати 3-м, 4-м інтервалам, рукописним • 15 мм. Відстань між заголовками розділу і підрозділу відповідно – 2 інтервали та 8 мм.
Кожний розділ записки починають з нової сторінки.
Викладення тексту
Текст пояснювальної записки має бути стислим, чітким і не допускати різних тлумачень. Назва теми дипломної роботи на титульному аркуші в основному написі і в разі першого згадування у тексті має бути однаковою. У записці застосовують науково-технічні терміни, позначення і визначення, встановлені відповідними стандартами, а за їх відсутності загальноприйняті у науково-технічній літературі. Перелік скорочень слів, що допускається, встановлений ДСТУ 3582-97. Умовні позначення літерами, графічні зображення або знаки мають відповідати чинному законодавству і державним стандартам. Перед позначенням параметра слід давати його пояснення, наприклад: “технологічна схема (технологічний процес)”.
У тексті застосовують стандартизовані одиниці фізичних величин, їх найменування і позначення відповідно до ГОСТ 8.417-81. Застосування різних систем позначення фізичних величин не допускається. Числові значення величин із позначенням одиниць фізичних величин і одиниць рахунка слід писати цифрами, а числа без позначень одиниць фізичних величин і одиниць рахунка від одиниці до дев’яти – прописом.
Якщо у тексті наведено низку числових значень, що виражені в одній і тій самій одиниці фізичної величини, то її вказують лише після останнього числового значення, наприклад 1,5; 2,0 м.
Якщо наводять діапазони числових значень фізичної величини, що виражені в одній і тій самій одиниці фізичної величини, то позначення одиниці фізичної величини вказують після останнього числового значення діапазону.
Зразок:
1…5 мм.
10…1000 кг.
10… 40 °С.
Не допускається відділяти одиницю фізичної величини від числового значення (переносити їх на різні рядки або сторінки).
Заокруглення числових значень до першого, другого, третього і т. п. десяткового знаку для різних типорозмірів, марок.
Числа, що мають дробове значення, слід наводити у вигляді десяткових дробів, за виключенням розмірів у дюймах, які слід записувати через косу риску, наприклад “1/4”; “1/2”. За неможливості виразити числові значення у вигляді десяткового дробу, допускається записувати їх у вигляді простого дробу в один рядок через косу риску, наприклад: 5/32; 7/13.
Ви прочитали: "Методичні вказівки до виконання бакалаврськоі роботи – №10"Читати далі