Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи – №3

10-13 – в графі “Розробив” вказують прізвище студента, його підпис і дату, в графах “Керівник” і “Зав. кафедрою” вказують відповідні прізвища, їх підписи і дату.

5.3. Побудова тексту. Пояснювальна записка починається з титульного листа, за ним іде завдання, потім реферат, зміст з поданням сторінок розділів роботи. Нумерація сторінок повинна бути наскрізною: перша сторінка – титульний лист, друга – завдання, третя – реферат, четверта – зміст і т. д. Сторінки проставляються арабськими цифрами у відповідній графі основного

Текст пояснювальної записки поділяють на розділи, підрозділи, за необхідності підрозділи поділяють на пункти, а пункти – на підпункти. Цифри кожної градації відокремлюють крапками.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію у межах всієї записки і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад 2, 3, 4 і т. д. Номер підрозділу складається із номерів розділу і підрозділу, відокремлених крапкою. У кінці номера підрозділу крапка не ставиться (наприклад, 2.1, 2.2, 2.3 и т. д.)

Нумерація пунктів складається з номерів розділу, підрозділу і пункту, (наприклад, 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 і т. д.)

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки, пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки розділів розміщують посередині рядка і друкують великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацного відступу і друкувати малими літерами, крім першої великої, без крапки в кінці, не підкреслюючи. Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати п’яти знакам. Переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою.

Структурні елементи “РЕФЕРАТ”, “ЗМІСТ”, “ВСТУП”, “ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ” тощо не нумерують, а їх назви правлять за заголовки.

Відстань між заголовком і текстом при виконанні записки машинописнім способом повинна бути не менш як три інтервали, при виконанні рукописним способом – 15 мм. Відстань між заголовками розділу і підрозділу – два інтервали, при виконанні рукописним способом – 8 мм. Кожний розділ записки рекомендується починати з нової сторінки.

5.4. Викладення тексту. Текст пояснювальної записки повинен бути стислим, чітким і не допускати різних тлумачень.

У тексті застосовують стандартизовані одиниці фізичних величин, їх найменування і позначення відповідно до ГОСТ 8.417-81.

Якщо у тексті наводиться ряд числових значень, що виражені в одній і тій же одиниці фізичної величини, то її вказують лише після останнього числового значення (наприклад, 1; 1,5; 2 м).

Якщо наводять діапазон числових значень фізичної величини, що виражені в одній і тій же одиниці фізичної величини, то позначення одиниці вказується після останнього числового значення діапазону (наприклад, від плюс 10 до мінус 20°С. недопустимо відділяти одиницю фізичної величини від числового значення (переносити їх на різні рядки або сторінки).

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюстрації, таблиці, формули, додатки зазначають їх номери: “… відповідно до 3.1.4.2…”. посилання на запозичені джерела оформлюють відповідно до ГОСТ 7.1-76 у квадратні дужки. Посилання містить номер джерела, взятий із списку літератури і в необхідних випадках номер сторінки (наприклад, [18], [21, с. 97]).

При посиланнях на стандарти і технічні умови вказують лише їх позначення (наприклад, ГОСТ 2.105-95).

5.5. Формули та рівняння. Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули або рівняння у пояснювальній записці нумерують арабськими цифрами у межах розділу.

Номер формули або рівняння складається із номеру розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою (наприклад, формула (3.1) – перша формула третього розділу).

Номер формули вказують на рівні формули в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Переносити формули чи рівняння в наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій (наприклад, плюс (+), мінус (-)) повторюючи знак операції на початку наступного рядка.

5.6. Таблиці. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті записки. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою (наприклад, таблиця 4.2. – друга таблиця четвертого розділу).

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять.

Головка таблиці повинна бути відокремлена лінією від іншої частини таблиці. Висота рядків таблиці повинна бути не менше 8 мм.

Одиниці вимірювання вказують або у заголовках, або у підзаголовках. Якщо всі параметри, розміщені у таблиці, мають тільки одну одиницю вимірювання, наприклад, міліметри, то її скорочене позначення (мм) розміщують над таблицею.

Цифри в графах розміщують так, щоб класи чисел у всіх графах були точно один під одним. Числові значення величин в одній графі повинні мати однакову кількість знаків після коми. За відсутності окремих даних у таблиці слід ставити прочерк (риску).

5.7. Додатки. Додатки оформлюють як продовження пояснювальної записки на її наступних сторінках. У тексті записки на всі додатки повинні бути посилання. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Посередині рядка над заголовком додатка малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово “Додаток …” і велика літера (за винятком літер Г, Є, З, І, Ї, О, Ч, Ь), що позначає додаток.

5.8. Складання списку використаної літератури. Всі джерела нумерують наскрізно арабськими цифрами в тому порядку, в якому вони згадуються в тексті.

Про кожен документ (книжку) подаються такі відомості: прізвище та ініціали авторів; повна і точна назва книжки, яка не береться в лапки; підзаголовок (якщо він вказаний на титульному листі); дані про повторне видання; назва міста видання книжки в називному відмінку (для міст Києва, Харкова, Москви, Ленінграда (нині Санкт-Петербург) вживаються скорочення: К., Х., М., Л., СПб.); назва видавництва (без лапок); рік видання (без слів “рік” або скорочення “р.”); кількість сторінок із скороченням “с.”.

Кожна група відомостей відокремлюються одна від одної знаком крапка і тире (.-).

Бібліографічний опис роблять мовою документа.

Документи, які мають більше трьох авторів описують за назвою. При цьому за косою рискою, яку проставляють після останнього слова назви, наводять ініціали і прізвища трьох авторів “та ін.”

Якщо на титульному листі відсутнє прізвище автора, то запис даних про книжку починають з назви книжки, після чого за косою рискою вказують прізвище редактора та його ініціали, які ставлять перед прізвищем, і всі останні елементи за прізвищем автора.

Відомості, про статті, які опубліковані в збірниках, журналах та інших періодичних виданнях, повинні мати: прізвище та ініціали автора статті; заголовок статті, після якого йде повна назва джерела (книжки чи збірники), в якому знаходиться стаття за викладеними вище правилами, а для журналу назва, рік випуску, номер сторінки, на яких розміщена стаття.

Для винаходів (відкритій) вказують номер авторського свідоцтва, патенту, державу, в якій воно видано, назву винаходу (відкриття), рік випуску та його номер.

Для нормативно-технічної та проектної документації вказують номер документа, його назву, строк дії.

6. ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНОГО МАТЕРІАЛУ

Графічно зображають:

– технологічну схему обробки (виробництва) з зазначенням режимів;

– апаратурно-технологічну схему;

– ділянку лінії технологічного процесу;

– організацію виробничо-ветеринарного контролю.

Графічні матеріали виконуються на креслярському папері формату А1 (594х841 мм).

Аркуші графічної частини виконують олівцем. Назви таблиць повинні бути короткими і змістовними.

Кожний аркуш графічної частини повинен мати основний напис за формою 4.

В графах основних написів (номери граф у формі показані в дужках) вказують:

1 – тему дипломної роботи;

2 – скорочену назву вузу, факультету, курс, групу, так як в пояснювальній записці;

3 – зміст креслення;

4 – літеру “К”;

5 – масу не проставляти;

6 – масштаб вказують: М1:50; М1:100; М1:200;

7 – порядковий номер листа;

8 – кількість листів в проекті;

9 – кафедру і рік випуску;

10 – характер роботи, яку виконує особа, що підписує документ;

11 – прізвища тих, що підписують документ;

12 – їхні підписи;

13 – дату кожного підпису.

Креслення і товщина ліній на кресленнях виконуються відповідно з вимогами ГОСТ 2.303-68.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Г Р А Ф І К

Виконання курсового проекту студентом СНАУ

Спеціальності 6.091707 – технологія зберігання, консервування

Та переробки м’Яса

Прізвище, ім’я, по батькові ____________________________________________

____________________________________________________________________

Зав. кафедрою ___________

Керівник проекту ___________

Додаток 2

П А М ’ Я Т К А

Студенту СНАУ спеціальності

6.091707 – технологія зберігання, консервування

Та переробки м’Яса

1. Роботу виконують відповідно з методичними вказівками.

2. Розділи пояснювальної записки курсового проекту виконуються відповідно завданням.

3. Розрахунково – пояснювальна записка та графічна частина оформлюються відповідно з методичними вказівками.

4. Загальна кількість листів графічних матеріалів – 4-5. Загальна кількість сторінок пояснювальної записки – 70.

5. Технологічні розрахунки по виробництвах виконуються відповідно з діючими ДСТУ, ГОСТами, технологічними інструкціями та нормами, які затверджені наказами відповідних міністерств.

А) розрахунок сировини та готової продукції по переробці усіх видів худоби проводиться за нормами виходу від кількості та якості м’яса;

Б) при розрахунках сировини та готової продукції по ковбасному виробництву враховується виробництво виробів вищих сортів не менше 60% загального виробництва;

6. Пояснювальна записка та креслення виконуються відповідно з вимогами ЕСКД. Рукописний текст записки виконується розбірливим почерком чорним чорнилом або чорною кульковою ручкою.

7. Коефіцієнт заповнення креслярського листа не менше 60%.

8. Керівник дипломної роботи не допускає студента до подальшого проектування у випадку його неявки на консультацію і ставить до відома про це кафедру.

9. Студенти допускаються до захисту після перевірки курсового проекту випускною кафедрою.

Тищенко Василь Іванович

Машкін Микола Іванович

Методичні вказівки

По виконанню курсових робіт із дисципліни

„Технологія зберігання, консервування та переробки м’яса”

Напрямку 6.091700 „Харчова технологія та інженерія”

Денної та заочної форми навчання

Суми, РВВ Сумський національний аграрний університет, вул.. Кірова 160

Підписано до друку 2003 р. Формат А5. Умов. друк. арк. Ви прочитали: "Методичні рекомендаціі по виконанню курсовоі роботи – №3" Читати далі Пов’язані записи АНОТАЦІЯ 1. Технологія зберігання, консервування… Технологія зберігання консервування та переробки м’яса / Від admin РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА Дисципліна “Технологія зберігання, консервування… – №1 Технологія зберігання консервування та переробки м’яса / Від admin Закрити 5% знижка Призу не буде. Наступного разу Майже! 10% знижка Безкоштовна електронна книга Призу Сьогодні не пощастило. Майже! 15% знижка Призу не буде. Не пощастило. Отримайте свій шанс виграти! Безкоштвно покрутіть колесо. Це ваш шанс виграти чудові знижки! Крутити! Наші внутрішні правила: Одна гра на одного користувача Шахраї будуть дискваліфіковані. Прокрутити вгору